про передачу справи за підсудністю
03 липня 2023 року м. Київ № 320/14818/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області
про визнання протиправними та скасування рішення, постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:
- рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 26.04.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки;
- постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 26.04.2023 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2023 серії ПР МКМ № 012995.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Так, пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, пунктом 3 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства.
Приписами частини другої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Частиною третьою статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано нормами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 26.04.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки та постанови Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 26.04.2023 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2023 серії ПР МКМ № 012995.
Таким чином дана позовна заява повинна бути подана до місцевого загального суду як адміністративного суду згідно приписів пункту 1, 3 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, статтею 25 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено питання підсудності справи за вибором позивача.
Приписами статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Враховуючи ту обставину, що зі змісту позовної заяви не надається за можливе встановити зареєстроване місце проживання позивача, а зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є АДРЕСА_1 , дана справа територіально підсудна Дніпровському районному суду міста Києва.
Оскільки справа за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, постанови підсудна іншому суду, суд, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне передати дану справу до Дніпровського районного суду міста Києва (за підсудністю).
Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись статтями 29, 248, 256, 294, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу № 320/14818/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, постанови передати за підсудністю на розгляд Дніпровського районного суду міста Києва.
2. Копію ухвали про передачу справи за підсудністю надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.