30 червня 2023 року 320/7757/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
в с т а но в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо відмови надати інформацію щодо розміру компенсації позивачу комунальних послуг з 10.06.2017 та відмову здійснити перерахунок комунальних послуг ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, з врахуванням 100 процентної знижки плати за користування житлом згідно п. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 10.06.2017, та повернути надміру сплачені ОСОБА_1 кошти за комунальні послуги;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надати інформацію щодо розміру компенсації позивачу комунальних послуг з 10.06.2017, враховуючи послуги Укртелекома, та здійснити перерахунок комунальних послуг ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, з врахуванням 100 процентної знижки плати за користування житлом згідно п. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 10.06.2017, та повернути надміру сплачені ОСОБА_1 кошти за комунальні послуги, враховуючи послуги Укртелекома, та проіндексувати недоотримані кошти;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 , які надміру сплачені ОСОБА_1 кошти за комунальні послуги в подвійному розмірі з 10.06.2017;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, та стягнути з відповідача десять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб;
- зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення згідно ст.129-1 Конституції України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, згідно Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та користується пільгами на оплату житлово-комунальних послуг. Зазначає, що відповідач, незважаючи на подорожчання комунальних послуг, компенсує їх позивачу в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, що викликає необхідність у їх перерахунку.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачу надається 100-процентна знижка плати за користування житлом відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в межах соціальних норм, передбачених чинним законодавством, а тому підстави для перерахунку наданих пільг відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, яка призначена безстроково, та має права, які передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
27.01.2021 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи з врахуванням 100-процентної знижки плати за користування житлом згідно п. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та повернути надміру сплачені ОСОБА_1 кошти за комунальні послуги.
У відповіді від 02.02.2021 відповідач відмовився надати повну інформацію щодо компенсації позивачу вартості комунальних послуг за період з 10.06.2017.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до пунктів 4 та 5 статті 13 Закону №3551-ХІІ особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги:
100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).
За приписами частини третьої статті 13 Закону №3551-ХІІ площа житла, на яку нараховується 100-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 100 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 100-процентна відповідна знижка плати.
Відповідно до ч. 3 п. 28 ст. 13 Закону №3551-ХІІ площа житла, на яку нараховується 100- процентна знижка плати, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку), згідно з нормами користування (споживання) незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
Нарахування пільг на житлово-комунальні послуги проводиться у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (далі - Постанова №409).
Пунктом 2 Постанови №409 установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільгу на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для:
1) оплати житлової послуга - послуги з управління багатоповерховим будинком, витрат на управління багатоквартирним будинком - 21 м2 загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;
2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 м2 опалювальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
З 01.10.2019 пільги на оплату житлово-комунальних послуг нараховуються управлінням праці та соціального захисту населення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 "Деякі питання падання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг", якою затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - Порядок№373).
Відповідно до пункту 6 Порядку №373, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги: на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.
Пунктом 7 Порядку №373 визначено, що виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору. За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У разі подання заяви після 15 жовтня (15 травня) протягом опалювального (неопалювального) сезону пільга надається у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика в уповноваженому банку з місяця, що настає за місяцем подання заяви.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення надають щомісяця до 27 числа управителям, об'єднанням, виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці, у яких зазначається форма отримання пільги, та дані про облікові записи пільговиків, що ведуться АТ "Ощадбанк" відповідно допункту 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 9 Порядку №373 АТ "Ощадбанк" веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика. АТ "Ощадбанк" здійснює переказ коштів на рахунки управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ "Ощадбанк" (його установами) та управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.
Пунктом 11 Порядку №373 визначено послідовність фінансування та перерахування пільг у грошовій безготівковій формі та передбачено наступне:
1) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення формують та передають щомісяця Мінсоцполітики реєстри нарахованих пільг у поточному місяці за формою, встановленою договором між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк", які Мінсоцполітики після перевірки подає до 27 числа АТ "Ощадбанк";
2) АТ "Ощадбанк" інформує не пізніше ніж протягом наступного робочого дня Мінсоцполітики про можливість подальшої обробки отриманих реєстрів нарахованих пільг;
3) Мінсоцполітики формує протягом трьох робочих днів узагальнений реєстр нарахованих пільг, який подає АТ "Ощадбанк", та протягом наступних п'яти робочих днів здійснює переказ коштів на рахунок для виплати пільг для відображення таких коштів в автоматизованих системах АТ "Ощадбанк" за обліковими записами пільговиків. Форма узагальненого реєстру нарахованих пільг установлюється договором між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк". Якщо загальна сума за поданими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення реєстрами нарахованих пільг перевищує наявні фінансові призначення, черговість фінансування таких реєстрів визначає Мінсоцполітики на підставі пропозицій, поданих утвореною ним робочою групою.
4) АТ "Ощадбанк" перевіряє наявність розбіжностей між сумою перерахованих Мінсоцполітики коштів і сумою в узагальненому реєстрі нарахованих пільг і в разі відсутності розбіжностей не пізніше ніж протягом наступного робочого дня здійснює зарахування коштів на рахунок для виплати пільг та відображає такі суми коштів в автоматизованих системах АТ "Ощадбанк" за обліковими записами пільговиків.
5) за результатами виконання дій, визначених підпунктом 4 цього пункту, АТ "Ощадбанк" передає не пізніше ніж протягом двох робочих днів Мінсоцполітики узагальнений реєстр нарахованих пільг та реєстри нарахованих пільг із зазначенням в них інформації про суми зарахованих коштів і коштів, що не зараховані і підлягають поверненню Мінсоцполітики, а також про причини їх незарахування, та повертає загальну суму незарахованих коштів на рахунок Мінсоцполітики. Мінсоцполітики перевіряє протягом одного робочого дня відповідність загальної суми перерахованих коштів інформації АТ "Ощадбанк", що зазначена в узагальненому реєстрі нарахованих пільг та реєстрах нарахованих пільг, сумам зарахованих та незарахованих коштів, а також сумі повернутих Мінсоцполітики незарахованих коштів.
6) Мінсоцполітики передає не пізніше ніж протягом наступного робочого дня отримані від АТ "Ощадбанк" дані про зараховані/незараховані суми пільг структурним підрозділам з питань соціального захисту населення;
7) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення уточнюють інформацію, що унеможливила зарахування суми пільг, і включають незараховані суми коштів до реєстрів нарахованих сум пільг наступних періодів.
Перерахування коштів з рахунка для виплати пільг на рахунки управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг здійснюється АТ "Ощадбанк".
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою в Україні запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), а постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення №117).
Відповідно до пункту 1 Положення №117 Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.
Згідно з пунктом 2 Положення №117 до Реєстру вноситься така інформація (про пільговиків: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 10 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. №848, - адреса фактичного місця проживання), склад сім'ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується.
Згідно з пунктом 3 Положення №117 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Як свідчать матеріали даної справи, нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг проводиться на 1 особу (позивача), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи заявлений позов позивач зазначає про протиправну відмову відповідача надати інформацію щодо розміру компенсації позивачу комунальних послуг з 10.06.2017 та відмову здійснити перерахунок комунальних послуг, з урахуванням 100-процентної знижки плати за користування житлом згідно з п.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та повернути надміру сплачені кошти.
Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.
Як свідчить зміст листа-відповіді від 02.02.2021, відповідачем було зазначено загальний об'єм пільг, які надаються позивачу, а також деталізовані пільги за жовтень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року та січень 2021 року.
Натомість, у своєму зверненні позивач просив надати інформацію щодо компенсації вартості комунальних послуг з 10.06.2017 за кожен місяць окремо та з урахуванням послуг "Укртелекома".
Отже, судом встановлено, що відповідачем у цій частині була надана неповна відповідь на звернення позивача.
Таким чином, у зв'язку з неповною відповіддю на запит позивача, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надати інформацію щодо розміру компенсації позивачу комунальних послуг з 10.06.2017, враховуючи послуги Укртелекома, яка підлягає задоволенню.
Проте, аналізом долучених до матеріалів справи доказів, зокрема, повідомленням про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , з деталізацією періоду, розміру нарахованих сум пільг та їх грошової компенсації, судом встановлено, що позивачу надається 100-процентна знижка плати за користування житлом та житлово-комунальні послуги в межах соціальних норм, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, підстав для проведення перерахунку комунальних послуг судом не встановлено.
Відтак, вимога про здійснення перерахунок комунальних послуг позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, повернення надміру сплачених коштів за комунальні послуги, з індексацією недоотриманих коштів задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача про відшкодування матеріальних збитків у подвійному розмірі за надміру сплачені позивачем кошти за комунальні послуги, суд зазначає наступне.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст. 1166 Цивільного кодексу України, частиною першою якого передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Об'єктом правопорушення виступає річ, предмет матеріального світу, або гроші. Майнова шкода поділяється на реальні, фактичні втрати, пов'язані із знищенням або пошкодженням майна, та (або) витрати, пов'язані із відновленням свого порушеного права, а також упущену вигоду/доходи, які особа могла б одержати, якщо б її право не було порушено.
Суд наголошує, що доказів понесення позивачем будь-яких матеріальних втрат матеріали справи не містять.
Відтак, з урахуванням недоведеності позивачем фактів понесення ним матеріальних збитків у зв'язку з неправомірними діями Управління, стягнення з відповідача будь-яких коштів є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Щодо вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі десяти прожиткових мінімумів, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про звернення громадян" громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З викладеного випливає, що сам факт визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
Тобто моральна шкода, як і будь-яка інша позовна вимога, є предметом доказування, а тому обов'язок доказування моральної шкоди покладається саме на ту сторону, яка просить про її стягнення.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі №822/3180/15 та від 04.03.2020 у справі №815/2215/15.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №815/2215/15 зазначив, що доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров'ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відсутні.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, судовий контроль у формі, передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у розумінні суду, є актуальним для застосування у разі необхідності спонукати суб'єкта владних повноважень вчинити дії на виконання судового рішення у зв'язку з бездіяльністю такого суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до приписів частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями) завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.
Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Враховуючи викладене, а також те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням рішення, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання за встановлених обставин на цій стадії судового процесу.
Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена в додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Під час звернення до суду позивач, як особа з інвалідністю ІІ групи, не сплачував судовий збір, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо відмови надати інформацію щодо розміру компенсації комунальних послуг з 10.06.2017.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області надати інформацію щодо розміру компенсації позивачу комунальних послуг з 10.06.2017, враховуючи послуги "Укртелекома".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.