ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" липня 2023 р. справа №300/2657/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боброва Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
11.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати отриманої на території російської федерації за період з 2005 по 2022 роки та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати отриманої на території російської федерації за період з 2005 по 2022 роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при обчисленні позивачу пенсії по інвалідності протиправно не враховано заробітну плату (дохід) позивача за період роботи в росії за період з 2005 по 2022 роки, за який нараховано та сплачено страхові внески, що підтверджується архівними довідками, довідками про заробітну плату та виписками з індивідуального лицьового рахунку застрахованої особи. Після зарахування, на підставі судового рішення, до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 2005 по 2022 роки відповідачем протиправно не враховано довідки про заробітну плату за вказаний період. У квітні 2023 року позивачу було відмовлено у врахуванні заробітної плати (доходу) за зазначений період, у зв'язку з відсутність зобов'язань щодо врахування заробітної плати у рішенні суду. Вказану відмову вважає протиправною, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого заперечила щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що до розрахунку заробітної плати позивача враховано періоди з квітня 1987 року по березень 1992 року, з квітня 2002 року по грудень 2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а з листопада 2005 року по лютий 2022 року (період роботи у росії) взято у нульовому варіанті. Вказала, що зобов'язань щодо врахування заробітної плати за вищевказаний період для обчислення розміру пенсії у рішенні суду від 20.02.2023 №300/5529/23, немає. Згідно поданих довідок відрахувань до пенсійного фонду з 01.01.2008 по 31.12.2011 не здійснювалось. Також звертає увагу суду на припиненням участі росії в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі №300/5529/22 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії від 01.04.2022 за №092850013760 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 07.10.2022 за №092850013760. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до загального стажу роботи та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 09.11.2005 по 15.01.2011, з 22.01.2011 по 14.11.2011, з 27.01.2012 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 13.02.2022 та повторно розглянути заяву від 22.02.2022 із урахування висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
На виконання даного рішення позивачу з 22.02.2022 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
21.04.2023 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати отриманої на території російської федерації за період з 2005 по 2022 роки (а.с. 97).
Відповідач листом від 28.04.2023 повідомив, що відповідно до рішення суду позивачу призначено пенсію. При зверненні за призначенням пенсії представлено довідки про заробітну плату за період роботи в росії, які до підрахунку пенсії не взяті, оскільки зобов'язань щодо врахування заробітної плати за вищевказаний період для обчислення розміру пенсії у рішенні суду від 20.02.2023 №300/5529/23, немає. Розмір пенсії обчислено з квітня 1987 року по березень 1992 року, з квітня 2002 року по грудень 2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а з листопада 2005 року по лютий 2022 року (період роботи у росії) взято у нульовому варіанті (а.с. 12).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України №1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000.
Згідно із п. 1 ст. 41 Закону України №1058, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України №1058, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Угоди, обчислення пенсій відбувається із заробітку (доходів) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У тому випадку якщо у державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до абз. 5 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок № 22-1), особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє зробити висновок, що заробіток (дохід) за періоди роботи на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при обчисленні розміру пенсії за умови надання особою довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях).
Так, з оскаржуваної позивачем відмови вбачається, що заробітна плата за період роботи у росії з листопада 2005 року по лютий 2022 року взято у нульовому варіанті.
Проте, судом встановлено, що з листопада 2005 року по 31.12.2017 та з 01.01.2018 по 31.12.2021 ОСОБА_2 нараховувалась заробітна плата, що підтверджується довідками про нараховану заробітну плату від 13.04.2018 №30, від 06.07.2021 №850, від 13.01.2021 №44 та від 13.01.2022 №1227, наявними в матеріалах адміністративної справи (а.с. 27-31).
Окрім цього, у вказаних довідках зазначено, що з 09.11.2005 по 31.12.2007, з 01.01.2012 по 31.12.2017 та з 01.01.2018 по 31.12.2021 страхових внесків до пенсійного фонду нараховувались та виплачувались. За період з 01.01.2018 по 31.12.2011 страхові внески не виплачувались.
Також, в матеріалах справи наявні виписками з індивідуального лицьового рахунку застрахованої особи, які підтверджують нарахування ОСОБА_2 заробітної плати та сплату страхових внесків.
Як встановлено судом та не заперечується пенсійним органом, разом із заявою для призначення пенсії позивачем були надані пенсійному органу вищезазначені документи.
Щодо посилання позивача на неможливість зарахування довідок у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків за період з 01.01.2018 по 31.12.2011 суд зазначає, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Таким чином суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків та подання відповідної звітності, а отже, несплата таких внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача період роботи на такому підприємстві.
Відтак, відсутність даних про сплату страхових внесків чи несплату підприємством страхових внесків за наявності довідки про нараховану підприємством заробітну плату не можуть бути підставою для неврахування даних сум при обрахунку пенсії, у зв'язку з чим такі суми заробітної плати повинні бути враховані при перерахунку для визначення розміру пенсії.
Таким чином, вищезазначені довідки підтверджують нарахування позивачу заробітної плати та сплату страхових внесків за період з 2005 по 2022 роки, а відтак підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
Безпідставними є посилання відповідача на відсутність правових підстав для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати згідно наданих довідок за період роботи у росії, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, з оглядну на нищевказане.
Відповідно до Постанови КМУ від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (надалі - Постанова №1328), Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022. Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобовязання, взяті згідно із Угодою.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в рф, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської соціальної хартії та ст. 46 Конституції України, працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з повномаштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією по відношенню до громадян України, відповідачем не може бути відмовлено у врахуванні при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) позивача за періоди роботи на території росії.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_2 .
Відтак, на переконання суду, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення слід позовні вимоги задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо перерахунку пенсії із врахування заробітної плати за період з 2005 по 2022 роки та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із врахування заробітної плати за період з 2005 по 2022 роки, згідно довідок від 13.04.2018 №30, від 06.07.2021 №850, від 13.01.2021 №44 та від 13.01.2022 №1227.
Щодо дати, з якої має бути здійснено перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на виконання даного рішення позивачу з 22.02.2022 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 та звертаючись із заявою від 22.02.2022 позивачем було додано до пенсійного органу вищезазначені довідки, однак протиправно ним не взяті до уваги при обрахунку пенсії.
Відтак, враховуючи протиправну бездіяльність пенсійного органу щодо врахування при призначенні пенсії заробітну плату за період з 2005 по 2022 роки, пенсію позивачу слід перерахувати з 22.02.2022.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 гривень 60 коп.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії із врахування заробітної плати за період з 2005 по 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 22.02.2022 перерахунок і виплату пенсії із врахуванням заробітної плати за період з 2005 по 2022 роки, згідно довідок від 13.04.2018 №30, від 06.07.2021 №850, від 13.01.2021 №44 та від 13.01.2022 №1227, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Бобров Ю.О.