03 липня 2023 року Справа № 280/2664/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
28.04.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті за період з 01.04.2022 по 14.09.2022 щомісячного грошового забезпечення, включаючи додаткову грошову винагороду визначену Постановою КМУ №168 від 24.02.2022, померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року № 884;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити щомісячне грошове забезпечення за період з 01.04.2022 по 12.05.2022, включаючи додаткову грошову винагороду визначену Постановою КМУ №168 від 24.02.2022, померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року № 884;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити щомісячне грошове забезпечення за період з 12.05.2022 по 14.09.2022, включаючи додаткову грошову винагороду визначену Постановою КМУ №168 від 24.02.2022, померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року № 884.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вона є матір'ю військовослужбовця - ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойового завдання. Зазначає, що ОСОБА_2 в період з 14.03.2022 по 12.05.2022 перебував у статусі особи, яка зникла безвісти, в період з 12.05.2022 по 14.09.2022 ОСОБА_2 перебував у списках військової частини НОМЕР_1 . Разом із тим, позивач, через порушення з боку відповідача приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 №884, не отримала від військової частини грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.04.2022 по 12.05.2022, а також за період з 12.05.2022 по 14.09.2022, що стало підставою звернення до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до п. 1 Розділу XXX Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 належне солдату ОСОБА_2 , але не отримане ним до дня смерті грошове забезпечення було виплачено позивачу.
Ухвалою суду від 03.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач є матір'ю військовослужбовця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частинні) від 26.02.2022 № 57, солдата ОСОБА_2 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6, зараховано на посаду старшого стрільця 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
14.03.2022 року солдат ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання, що підтверджується Актом №16 від 12.05.2022 про настання смерті; матеріалами службового розслідування, проведеного за фактом загибелі військовослужбовця, витягом з Наказу №89 від 12.05.2022 «Про підсумки службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_2 , свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 від 25.06.2022.
Відповідно до матеріалів службового розслідування, зокрема з журналу ведення бойових дій 1 механізованого батальйону, про факт загибелі солдата ОСОБА_2 стало відомо 14.03.2022 року.
Відповідно до витягу з Наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 06 вересня 2022 року №159-РС, солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю (з загибеллю). Загинув 14 березня 2022 року.
Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 вересня 2022 року №258, солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок вибухової травми, з 14 березня 2022 року виключити зі списків особового складу частини і направити документи для виключення з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_6.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 в період з 14.03.2022 по 12.05.2022 перебував у статусі особи, яка зникла безвісти, в період з 12.05.2022 по 14.09.2022 ОСОБА_2 перебував у списках військової частини НОМЕР_1 . Разом із тим, позивач, не отримала від військової частини грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.04.2022 по 12.05.2022, а також за період з 12.05.2022 по 14.09.2022, що стало підставою звернення до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011 -XII (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі за текстом - Інструкція № 260) визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Відповідно до п. 1 розділу XXX Інструкції №260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Відповідно до п. 1 Розділу XXX Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 належне солдату ОСОБА_2 , але не отримане ним до дня смерті грошове забезпечення було виплачено позивачу, що не заперечує позивач.
Стосовно вимог позивача щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМ України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», суд вважає за необхідне додатково зазначити, що виплата такої додаткової винагороди (та її розмір), не має постійного характеру та залежить від декількох факторів (зокрема: наявності/відсутності/продовження в Україні правового режиму воєнного стану; розмір винагороди не є сталою величиною та визначається в залежності від того, чи беруть військовослужбовці безпосередню участь в бойових діях та тривалості такої участі; виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Така додаткова винагорода не включається до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Суд зазначає, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув), а саме по 31.03.2022, були виплачені позивачу, що підтверджується випискою з банку та не заперечується позивачем.
Враховуючи викладене, період з 01.04.2022 по 14.09.2022 за який позивач просить виплатити грошове забезпечення солдата ОСОБА_2 є періодом який виник після смерті солдата ОСОБА_2 , а як було встановлено судом відповідно до п. 1 розділу XXX Інструкції №260 все грошове забезпечення яке виникло до моменту смерті, було виплачено позивачу, тому суд приходить до висновку, що позивач не має права на отримання грошового забезпечення за період з 01.04.2022 по 14.09.2022, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )-відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 03.07.2023.
Суддя О.В. Конишева