30 червня 2023 рокуСправа №: 695/1241/23
Номер провадження 3/695/1104/23
30 червня 2023 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 185956 від 02.04.2022 водій ОСОБА_1 02 квітня 2023 року о 11 годині 15 хвилин на 121 км а/д Бориспіль-Запоріжжя керував автомобілем ЗАЗ Део Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування від 27.10.2022 р. на 1 рік, та поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а ) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення смс-повідомлень, про що в справі маються довідки про їх доставлення, а також надсилалися рекомендовані листи з повідомленнями на адресу його проживання, про що є розписка в даних повідомленнях про вручення особисто.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, судом вживались належні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про місце, дату та час розгляду справи.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення та розгляд справи Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення на транспорті.
Згідно зі ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справ за ст. 126 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 10 ст. 15 ЗУ ««Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобоми.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та наявних у справі доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААБ № 185956 від 02.04.2022, згідно якого водій ОСОБА_1 02 квітня 2023 року о 11 годині 15 хвилин на 121 км а/д Бориспіль-Запоріжжя керував автомобілем ЗАЗ Део Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування від 27.10.2022 р. на 1 рік;
- рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП старшого сержанта поліції В.Шквари, згідно якого 02 квітня 2023 року близько 11:45 під час несення служби на 121 км автодороги Бориспіль-Запоріжжя ним було зупинено автомобіль Део Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , за порушення п. 9.2 ПДР України, а саме керування автомобілем поза населеним пунктом без ввімкнених ходових вогнів, а в разі їх відсутності, ближнього світла фар. Під час перевірки реєстраціних документів та посвідчення водія було встановлено, що водій ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 керує автомобілем, будучи позбавленим права керування Золотоніським міськрайонним судом від 27.10.2022 року на один рік, та вчинив дане правопорушення повторно протягом року. Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, за порушення п. 2.1 ПДР України, на водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 185956. При складенні даного протоколу використовувались засоби відео-фіксації, а саме нагрудна боді-камера № 21100077. Водію ОСОБА_1 було роз'яснено ст. 268 КУпАП та ст. 63 Контситуції України. По даному порушенню водій Мозговий зазначив свої пояснення в протоколі;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 791712 від 01.02.2023 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- зазначеними в протоколі письмовими поясненнями порушника ОСОБА_1 , де він вказав, що рухався на автомобілі Део Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , з м. Золотоноша на заправку, та був зупинений працівниками поліції; про те, що був позбавлений прав він знав, але забув; до працівників пполіції він претензій не має;
- інформаційною довідкою начальника сектору адміністративної практики Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області С.Федорова від 03.04.2023, та копією постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/2811/2022 від 27.10.2022, згідно яких гр. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин адміністративного правопорушення, а саме: факт складення протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції в службовому приміщенні, де ОСОБА_1 назвав свої дані, підтвердив, що керував автомобілем Део Ланос, їхав з Золотоноші на заправку. На даному відео поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 його права та зміст протоколу, після чого він ознайомився з даним протоколом, підписався в ньому та написав свої поснення у відповідній графі протоколу по факту вчиненого ним правоппорушення.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.1 "а" ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.126 ч. 5 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 2.1 "а " Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування даним видом ТЗ.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що, згідно ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення згідно ст. 35 КУпАП, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 року складає 536,80 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Керуючись ст. ст. 9, 23, 30, 40-1, 126, 245, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.