Справа № 567/895/23
26 червня 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулась ОСОБА_1 та зазначила, що перебуває з відповідачем в шлюбі і їхнє подружжя має одну малолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку відповідач, будучи батьком дитини, з лютого 2023 року належним чином не утримує, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини в розмірі 2500 грн. щомісяця.
При цьому зазначила, що відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, інших утриманців не має, офіційно не працює, але отримує заробіток від вирощування риби ти її продажу.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 25.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, визначено учасникам справи строки для подання відповідних заяв по суті спору, роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи не подавали.
Відповідач правом подав відзив на позовну заяву не скористався.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
У відповідності до ст.181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з яким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
В судовому засіданні встановлено, що на даний час дочка сторін у справі проживає з позивачкою.
Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5, 6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2272 грн.
Отже, мінімальний розмір аліментів на дитину віком до 6 років, якою є ОСОБА_3 на даний час становить 1136 грн.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, а також беручи до уваги, що на даний час позивачка не працює, оскільки доглядає дочку, якій не виповнилося трьох років, грошових заощаджень не має і, відповідно, її коштів не достатньо для надання належного утримання дитини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання дитини в розмірі 2100 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
В судовому засіданні встановлено, що будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , відповідач її належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити. При цьому суд виходить з того, що відповідач доказів про те, що він належним чином займається утриманням дитини не надав.
Оскільки загальний розмір утримання дочки від відповідача є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в утриманні дитини.
Оскільки відповідач, будучи батьком ОСОБА_3 , на даний час її належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, то з нього на користь позивачки необхідно стягнути аліменти.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідачем не надано жодного доказу того, що він надає утримання дитині та з того, що відповідач перед судом не заперечив наявності у нього можливості утримувати дитину.
Окрім того, судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, а також відсутність у сторін інших утриманців.
Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання дитини, суд також бере що розмір аліментів, які пропонує стягувати позивачка, є завищеним, оскільки такий розмір аліментів не обґрунтований відповідними доказами.
В судовому засіданні встановлено, що будучи батьком дитини, відповідач свою дочку належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, а тому з нього на користь позивачки необхідно стягнути аліменти.
При цьому судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, а також те, що відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Одночасно суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 22.05.2023, а тому, за правилами ст.191 СК України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати по справі.
На підставі ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2100 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.05.2023 і до досягнення нею повноліття.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 07.04.2008 Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області).
Повний текст рішення складено 03.07.2023.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.