Справа № 551/677/23
03 липня 2023 року селище Шишаки
Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Рябченка В.В., за участі секретаря судового засідання - Кирди Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі зсідань Шишацького районного суду Полтавської області, в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бринь Наталії Костянтинівни та зобов'язання його вчинити дії, -
До Шишацького районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 із скаргою на бездіяльність начальника Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бринь Н.К. та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 (далі по тексту - скаржник) вказує, що на виконанні у Диканському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - ВДВС) знаходиться виконавче провадження № 50709453 з примусового виконання виконавчого листа № 2-240/08, виданого 20.05.2008 року Шишацьким районним судом Полтавської області, про щомісячне стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої, на користь ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 16.04.2008 року і до досягнення дитиною повноліття.
14.04.2022 року, скаржник був призваний на військову службу по мобілізації, є учасником бойових дій та вданий час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , під час військової служби отримує виключно заробітну плату на картковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк», 30 травня 2023 року він отримав «sms повідомлення» від АТ КБ «Приватбанк» згідно якого банк повідомив клієнта про арешт його грошових коштів.
Скаржник звернувся до начальника ВДВС Бринь Н.К. з проханням зняти арешт з його коштів які містяться на картковому рахунку в АТ КБ «Приватбанк» але отримав відмову, у зв'язку з тим, що скаржник перебуваючи на фронті позбавлений всіх засобів існування (єдиного доходу заробітної плати) він звернувся до суду з вищевказаною скаргою за захистом своїх прав так як вважає дії щодо накладення арешту на його рахунок є незаконним, в зв'язку з чим просив його скаргу задовольнити, визнати протиправною бездіяльність начальника ВДВС та зобов'язати його зняти арешт з грошових коштів скаржника, скаргу просив розглянути без його участі.
Начальник ВДВС Бринь Н.К. надала до суду заперечення на позов, в якому підтвердила, що на виконанні у Диканському ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дійсно знаходиться виконавче провадження №50709453 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документу, виконання якого здійснюється державним виконавцем згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі і накладення арешту на кошти боржника які знаходяться на картковий рахунку в АТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з цим начальник ВДВС Бринь Н.К. просив у задоволенні скарги, на дії державного виконавця - відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися з огляду на подані учасниками справи письмові заяви, суд провів розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши скаргу, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Диканському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 50709453 з примусового виконання виконавчого листа № 2-240/08, виданого 20.05.2008 року Шишацьким районним судом Полтавської області, про щомісячне стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої на користь ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 16.04.2008 року і до досягнення дитиною повноліття.
26 липня 2022 року, начальником Диканського ВДВС Бринь Н.К. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також коштів на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а.с. 22 (на звороті)).
Судом встановлено, що на підставі оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 26.07.2022 року, зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 для зарахування йому заробітної плати з Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки АТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 14,20).
Скаржник в червні 2023 року звернувся до начальника Диканського ВДВС із письмовою заявою про зняття арешту коштів, (заробітної плати як єдиного доходу) про те, отримав відмову. (а.с. 22)
Судом встановлено, що як на час подання скарги до суду, так і на час розгляду її в суді по суті, арешт з коштів боржника ОСОБА_1 не знято.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається:
1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах;
2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум;
3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію також визначається статтею 68 Закону України "Про виконавче провадження" та розділом Х "Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень), відповідно до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
При цьому відповідно до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою у додатку № 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство України покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу - підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, пенсії, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів, та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Частинами першою та другою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення, у розмірі не більше 50 відсотків заробітної плати .
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною, встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
У цій постанові також вказано, що Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03лютого 2021року у справі № 756/1927/16-ц, який полягає у тому, що зарахування коштів заробітної плати на картковий рахунок змінює їх правову природу і в зв'язку з чим, на ці кошти можливе накладання арешту у виконавчому провадженні.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Таким чином, в даному випадку підлягає застосуванню не висновок, що міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2021 у справі № 756/1927/16-ц, на який у своєму запереченні на скаргу посилалася начальник Диканського ВДВС Бринь Н.К., а релевантний правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) та останній правовий висновок Верховного Суду у справі щодо вирішення тотожного спору, а саме у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2022 року у справі № 2-123/11 (провадження № 61-4885св21).
З матеріалів справи вбачається, що на картковому рахунку в АТ КБ "ПриватБанк", що належить ОСОБА_1 , знаходяться грошові кошти виключно у вигляді сплаченої йому Військовою частиною НОМЕР_1 заробітної плати, яка не може бути одержана боржником.
Крім цього, до моменту звернення 20 червня 2023 року до суду зі скаргою про визнання протиправною бездіяльності начальника Диканського ВДВС Бринь Н.К., ОСОБА_1 звертався до Диканського ВДВС із заявою про зняття арешту з грошових коштів на його картковому рахунку відкритому в АТ КБ "ПриватБанк".
Доходи у вигляді заробітної плати, виплачені Військовою частиною НОМЕР_1 , з вирахуванням щомісячних утримань та подальшим перерахуванням цих утримань в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, є власністю боржника, на які згідно із законом не допускається звернення стягнення, та призначені як джерело єдиного існування боржника, а тому накладення арешту начальником Диканського ВДВС Бринь Н.К. на такі грошові кошти є протиправним, що порушує права та інтереси боржника.
Зазначене надавало начальнику Диканського ВДВС Бринь Н.К. визначені законом (відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі повідомлення боржника) підстави для зняття арешту із грошових коштів, що знаходяться на такому рахунку, однак вказаних дій не вчинила, що свідчить про її протиправну бездіяльність щодо незняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на спірному картковому рахунку.
Залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела існування та порушує його право на отримання винагороди за працю.
Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність начальника Диканського ВДВС Бринь Н.К. щодо незняття арешту з грошових коштів у вигляді заробітної плати, що знаходяться на картковому рахунку відкритому в АТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1 , а також зобов'язати начальника ВДВС Бринь Н.К. зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на вказаному картковому рахунку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 258-261, 263, п. 27 ч. 1 ст. 353, 354, 355, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність начальника Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бринь Наталії Костянтинівни щодо незняття арешту з грошових коштів у вигляді заробітної плати, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Зобов'язати начальника Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бринь Наталію Костянтинівну зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритому в акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" на ОСОБА_1 , який накладений постановою начальника Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бринь Наталії Костянтинівни від 26 липня 2022 року у виконавчому провадженні № 50709453.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий, суддя В.В.Рябченко