Справа № 550/685/23
Провадження № 3/550/343/23
03 липня 2023 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Хоменко Д.Є., розглянувши справу, яка надійшла від СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, не одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше, протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не притягувався
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №282482 27.05.2023 року близько 08 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , маючи намір навмисного вчинення дій психологічного характеру, скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим заподіяв шкоду психологічного насильства та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного адміністративної відповідальності заперечував. Вказав, що у зазначений час перебував на риболовлі і матір взагалі не бачив.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
З вищевикладеного випливає, що однією з кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є вчинення, в тому числі, домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Однак наявними матеріалами справи не підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно матері останнього, а саме те, що він ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що безпосередньо інкримінується особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При цьому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечує обставини, зазначені у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, та вказує, що у зазначений час перебував на риболовлі і матір взагалі не бачив.
Інших доказів з яких би вбачалося, що ОСОБА_1 вчинив вищевказані дії відносно матері працівником поліції не надано.
За вищезазначених обставин, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-285, КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. Є. Хоменко