Справа № 548/1361/23
Провадження № 3/548/380/23
03.07.2023 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого керівником ФГ «АГРО-СМАРТТЕХНОЛОГІЯ», РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , такого, що притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП 28.12.2022 Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 163-2 ч.1 КУпАП з накладеням стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 85 грн,
за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4793/16-31-04-09-04 від 15.06.2023 ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «АГРО-СМАРТТЕХНОЛОГІЯ» у строк до 20 квітня 2023 року не подав податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного надзвичайного стану в України за березень 2023 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення № 4793/16-31-04-09-04 від 15.06.2023 відносно ОСОБА_1 складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, так як містить неправильну кваліфікацію дій правопорушника.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
Це означає, що овинувачення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, повинно відповідати фабулі статті, за якою обвинувачується особа, це звинувачення повинно бути конкретним та не містити протиріч, які можуть вплинути на неправильне сприйняття суті звинувачення.
Згідно ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 163-1 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за наявності факту притягнення ОСОБА_1 до адіміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП його дії, виявлені 16.06.2023 за повторне порушення порядку ведення податкового обліку, повинні бути кваліфіковані за ст. 163-1 ч.2 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу № 4793/16-31-04-09-04 від 15.06.2023, ОСОБА_1 інкримінується те, що він вперше несвоєчсно подав податкову декларацію.
Суддя констатує, що в протоколі відсутня вказівка про факт вчинення такого правопорушення повторно та неправильно кваліфіковано його дії.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію правопорушення, якщо така зміна передбачає погіршення становища особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адіміністратиної відповідальності.
Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У прийнятому рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд також враховує висновки Конституційного Суду України від 26.05.2015р. по справі №1-11/2015, де в п.2.1 мотивувальної частини рішення, зазначено, що: «…згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245)».
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За таких обставин, відповідно до положень ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 251, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду Полтавської області протягом 10 діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.
Суддя В.П. Старокожко