03 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/2319/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Виробниче будівельно-монтажне об'єднання "ОДЕСБУД" (далі - ТДВ "ВБМО "ОДЕСБУД", відповідач-2, скаржник)
на рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023
у справі № 916/2319/22
за позовом Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави
до: 1) Одеської міської ради; 2) Товариства з додатковою відповідальністю "Виробниче будівельно-монтажне об'єднання "ОДЕСБУД",
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку,
ТДВ "ВБМО "ОДЕСБУД" 09.06.2023 (згідно з відміткою служби кур'єрської доставки на поштовій накладній) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 916/2319/22; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також, в тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 916/2319/22 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України з огляду на таке.
У касаційній скарзі скаржником не зазначено, порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та процесуального права (пункт, частина, стаття) припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень.
При цьому, цитування скаржником у касаційній скарзі приписів всіх пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України без зазначення конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, та без визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави) не є належним виконанням пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний господарський суд не дослідив надані у справі докази з приводу залучення інвесторів забудови на стороні Відповідача-2 та протокольно відмовив в їх залучені, що призвело до хибного висновку стосовно важливої обставини, що має суттєве значення, а саме наявність інвесторів забудови, що на думку скаржника, є підставою для касаційного розгляду на підставі частини третьої статті 310 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що за приписами пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
При цьому, Суд зазначає, що заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України скасування судового рішення через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Водночас, скаржником у касаційній скарзі не зазначено підстав (підстави) касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, з огляду на його необґрунтованість.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та подати до суду касаційну скаргу в новій редакції.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позовної заяви у даній справі, приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено в розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є три вимоги немайнового характеру, а саме:
1) визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 06.06.2018 № 3439-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3800 га, присвоєння адреси: місто Одеса, вул. Пестеля 35, та надання її в оренду ТДВ "ВБМО "ОДЕСБУД";
2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,3800 га за адресою: м. Одеса вул. Пестеля 35, кадастровий номер 5110137300:08:006:0010, укладений 29.08.2018 між Одеською міською радою та ТДВ "ВБМО "ОДЕСБУД", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 2154;
3) зобов'язати ТДВ "ВБМО "ОДЕСБУД" повернути територіальній громаді міста Одеси земельну ділянку 0,3800 га за адресою: м. Одеса вул. Пестеля 35, кадастровий номер 5110137300:08:006:0010, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", на час подання касаційної скарги, скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з двох вимог немайнового характеру в сумі 14 886,00 грн (2 481,00 грн х 3 немайнових вимог = 7 443,00 грн х 200% = 14 886,00 грн).
До матеріалів касаційної скарги додано платіжну інструкцію № 498 від 05.06.2023, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн, тобто судовий збір недоплачено в розмірі 9 518,00 грн ( 14 886,00 - 5368,00).
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 9 518,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга ТДВ "ВБМО "ОДЕСБУД" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;
2) доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам даної справи;
3) документа на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 9 518,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Виробниче будівельно-монтажне об'єднання "ОДЕСБУД" на рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 916/2319/22 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з додатковою відповідальністю "Виробниче будівельно-монтажне об'єднання "ОДЕСБУД" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".
3. Роз'яснити Товариству з додатковою відповідальністю "Виробниче будівельно-монтажне об'єднання "ОДЕСБУД", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий