29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" червня 2023 р. Справа № 924/415/23
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі с/з Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного підприємства "Ярослав", м. Київ
до ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС", Хмельницька область, м. Нетішин
про стягнення грошей
за участю представників сторін:
від позивача - Глухенький В.О.
від відповідача - Козлюк М.М.
встановив:
Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору від 13.12.22 номер 53-124-01-22-18889 у розмірі 593 572, 20 грн.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він, поставивши відповідачу обумовлений договором товар, виконав свої зобов'язання належним чином. Відповідач, не оплативши поставленого товару у вказаний договором строк допустив порушення своїх зобов'язань, через що виник борг.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Крім того, у зв'язку з частковою оплатою боргу, позивач просить повернути йому пропорційну суму судових витрат.
Представник відповідача у судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві відмічають таке. За договором оплата товару здійснюється з урахуванням оформлення ярлика на придатний товар. Тому, враховуючи час оформлення такого ярлика, про строчка оплати виникла 03.02.23. На виконання зобов'язань за договором відповідач оплатив позивачу 4 620, 60 грн. та 16 320 грн.
Відповідач не мав можливості здійснити всю оплату поставленого товару через важке фінансове становище в умовах змін, які відбулися в енергетичному ринку країни та в результаті військової агресії рф.
Вказано, що відповідач своєчасно подав заявку до облікової системи на використання коштів для оплати товару. Затримка оплати обумовлена відсутністю належного фінансування відповідача через низький рівень розрахунків споживачів за відпущену електроенергію та складну ситуацію на ринку в умовах воєнного стану.
Також в Україні запроваджена нова модель функціонування ринку електроенергії. До того, функції єдиного покупця і продавця електроенергії в Україні виконувало ДП „Енергоринок". На момент запровадження вищевказаної нової моделі ринку, заборгованість ДП „Енергоринок" перед відповідачем становила близько 12 млрд. грн. При цьому, механізм погашення заборгованості на законодавчому рівні не врегульований. Все означене призвело до формування кризового стану енергетичної галузі, який із часом лише загострився. Станом на 10.04.23 прострочена заборгованість перед відповідачем дорівнює понад 30 млрд. грн. Велика частина коштів спрямовувалась на оплату першочергових заходів, а саме оплати в бюджет та підтримання роботи АЕС. Отже, відповідач не мав можливості здійснити оплату у визначені договором строки внаслідок об'єктивних обставин, незалежних від відповідача.
Через військову агресію рф енергетичній системі країни завдано шкоди, що дорівнює більше 50% енергетичних потужностей держави. Це означає, що основним постачальником електроенергії є АЕС, робота якої залежить від повного фінансування. Збереження роботи АЕС є гарантією стабільної економіка а відновлення енергосистеми є приорітетним.
Таким чином, відповідач просить: відмовити в задоволенні позову; в разі задоволення позову - надати відстрочку виконання рішення.
Матеріалами справи встановлено.
13.12.22 між ДП „НАЕК „Енергоатом" (відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС") (покупець) та ПП „Ярослав" (постачальник) укладено договір номер 53-124-01-22-18889, згідно якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю у передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією номер 1 (п. 4.2.).
Оплату за поставлену партію товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП компанії" (п. 5.1.).
Договір підписано обома сторонами та скріплений їх печатками.
Додатками до договору є: додаток 1 - специфікація, де вказано найменування, виробника, код, ціну товару; додаток 2 - технічна специфікація.
З видаткової накладної від 26.12.22 номер ЯР 0005659 (одержувач - ДП „НАЕК „Енергоатом", постачальник - ПП „Ярослав", підстава - договір номер 53-124-01-22-18889 від 13.12.22р) вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар за договором на суму 593 572, 20 грн. Накладна підписана обома сторонами та скріплена печатками.
02.01.23 оформлено ярлик на придатну продукцію номер Я-1-155-24 за договором номер 53-124-01-22-18889. Листом від 08.02.23 відповідач повідомив позивача, що продукція пройшла вхідний контроль. Ярлик на придатну продукцію додається.
В справі містяться: лист позивача до відповідача від 10.04.23, де позивач вимагає здійснити оплату боргу; претензія позивача, адресована відповідачу від 10.04.23 номер 10/04 з вимогою погасити борг на протязі 2 днів; лист від 11.04.23 з такою ж вимогою.
Також, за платіжною інструкцією від 26.04.23 номер 3420 відповідач оплатив позивачу 4 620 грн. за договором номер 53-124-01-22-18889 та платіжною інструкцією номер 3424від 26.04.23 позивачу оплачено 16 320 грн. за цим же договором.
Також надано: інформаційний звіт про роботу відповідача за березень та 1 квартал 2023 року; звіт про фінансові результати за2022р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові позиції та докази, давши їм оцінку в сукупності, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 593 572, 20 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЯР 0005659 від 26.12.22. При цьому, прийняття товару відповідачем за вищевказаною видатковою накладною підтверджується підписом та печаткою працівника складського господарства відповідача на вказаній накладній, яка відповідає всім законодавчим ознакам (Закон „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") первинного бухгалтерського документа, який підтверджує проведення господарської операції.
Обов'язок оплати поставленого товару, відповідно до договору, виникає у відповідача протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар (п. 5.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи ярлик на придатну продукцію за договором, який є об'єктом дослідження в справі, оформлено 02.01.23. Отже, оплата товару мала бути здійснена 02.02.23.
Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена лише частково на суму 20 940, 6 грн. 26.04.23 за платіжними інструкціями номер 3420 і 3424 на суми 16 320 грн., 4 620, 6 грн. Докази оплати товару на повну суму у справі відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строк оплати товару пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить ( 593 572, 20 грн. вартість поставленого товару мінус часткова оплата 20 940, 6 грн.) 572 631, 60 грн.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
Провадження в справі в решті вимог підлягає закриттю (оплачено відповідачем) відповідно п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК У за відсутністю предмету спору.
Крім того, не враховуються доводи відповідача відносно наявності обставин, які не залежали від його волі і які стали причиною неоплати, враховуючи таке. Обґрунтовуючи наявність вищевказаних обставин, відповідач зазначає, що невиконання договірних зобов'язань зумовлено вкрай важким фінансовим становищем відповідача, спричиненим законодавчим переходом до нових правил господарювання в умовах зміненого ринку електроенергії. Відповідач, внаслідок вищевказаних обставин недоотримав фінансування від своїх контрагентів, що в свою чергу стало причиною невиконання зобов'язання, що є предметом спору.
За ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст. 218 ГКУ у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналізуючи вищевказані законодавчі норми, невиконання своїх зобов'язань контрагентами відповідача та відсутність коштів в останнього (що покладено в основу відповідних обґрунтувань) не можуть вважатись надзвичайними і невідворотними обставинами, в силу прямого законодавчого виключення їх з числа останніх.
Відстрочення виконання рішення, про яке просить відповідач не може бути задоволено, оскільки відповідач не обгрунтував, що відстрочення виконання рішення забезпечить виконання цього рішення в умовах відстрочення. При цьому, позивач, як і відповідач також здійснює господарську діяльність, і неотримання ним належних платежів у передбачені строки впливає на ефективність його діяльності та належне виконання грошових зобов'язань перед третіми особами.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Решта суми повертається позивачу з бюджету, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір"
Керуючись ст. ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ЄДРПОУ 21313677) на користь ПП "Ярослав" (м. Київ, вул. Автозаводська, 2, 04074, ЄДРПОУ 21635240) 572 631, 60 грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі шістсот тридцять одна грн. 60 коп.) заборгованості, 8 547, 43 грн. (вісім тисяч п'ятсот сорок сім грн. 43 коп.) судових витрат.
Провадження у справі в решті вимог закрити.
Судовий збір в сумі 356, 15 грн. (триста п'ятдесят шість грн. 15 коп.), сплачений за платіжною інструкцією від 11.04.23 номер 1496 повернути на користь ПП "Ярослав" з державного бюджету України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 03.07.23
Від друк / направ 3 прим:
1 - до справи
2 - позивач (lawyer@yaroslav.ua)
3 - відповідач (office@khnpp.atom.gov.ua)