Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 липня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1914/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши заяву (вх.16957 від 30.06.2023) Національного наукового центру "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" про відвід судді по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 03798553)
до Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (61024, м. Харків, вул. Чайковська, 4, код ЄДРПОУ 00497058)
про стягнення коштів 7 270 041,31грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 7 125 673,22грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 37 482,99грн та збитки від інфляції в розмірі 106 885,10грн. Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 1188/21 від 10.09.2021 щодо здійснення поставки товару з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Ухвалою суду від 12.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 08.06.2023 о 15:20.
В судовому засіданні 08.06.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29.06.2023 о 15:50 год.
В судовому засіданні 29.06.2023 розгляд справи по суті відкладено на 06.07.2023, про що судом постановлено протокольну ухвалу.
Відповідач заявляє про свою незгоду із визначеною судом датою судового засідання, з посиланням на те, що на 13.07.2023 призначено засідання Господарського суду Донецької області в іншій справі № 904/616/23, яку відповідач вважає пов'язанню із даною справою.
Після судового засідання, а саме 30.06.2023, відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про відвід судді, в якій просить суд відвести суддю Господарського суду Харківської області Лавренюк Т.А. від розгляду справи № 922/1914/23.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на відмову суддею Лавренюк Т.А. в задоволенні клопотання відповідача визначити іншу дату наступного судового засідання.
Зазначена поведінка судді, на думку заявника, викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2023 визнано необґрунтованим заявлений Національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" судді Лавренюк Т.А. відвід.; матеріали справи №922/1914/23 передано на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду заяву по вищевказаній справі про відвід судді Лавренюк Т.А. розподілено судді Жельне С.Ч., про що керівником апарату суду складено та підписано відповідний протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023.
Суд, розглянувши заяву (вх.16957 від 30.06.2023) Національного наукового центру "Інститут шрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" про відвід судді, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 3 ст. 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (ст.35 ГПК України).
При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.
Саме тому законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом поданої заяви вбачається, що вона зводиться виключно до незгоди відповідача з процесуальним рішенням судді щодо визначення дати наступного судового засідання по справі без її погодження з представником відповідача.
В цьому випадку суд не переглядає та не перевіряє обґрунтованість процесуальних рішень судді, якому заявлено відвід, а встановлює наявність або відсутність підстав для відводу такого судді та обґрунтованість заяви про відвід.
З огляду на наведене вбачається, що відповідачем у заяві про відвід судді не наведено жодної підстави, яка передбачена ст. 35 ГПК України, а усі його аргументи зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді, прийнятим в ході розгляду справи, що жодним чином не свідчить про упередженість або відсутність об'єктивності судді відносно учасників судової справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що заява про відвід судді не містить посилань на належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів щодо неупередженості судді Лавренюк Т.А. при розгляді цієї справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви (вх.16957 від 30.06.2023) Національного наукового центру "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" про відвід судді про відвід судді.
Матеріали справи № 922/1914/23 повернути раніше визначеному складу суду для подальшого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя С.Ч. Жельне