Справа № 296/6233/23
1-кс/296/2402/23
Ухвала
Іменем України
29 червня 2023 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борзна, Чернігівської області, громадянина України, освіта повна вища, працює директором КНП «Бердичівська міська лікарня», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060000000161 від 29 березня 2023 року, -
встановив:
Старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, у кримінальному провадженні №12023060000000161 від 29.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий ОСОБА_4 зазначає, що згідно з розпорядженням міського голови Бердичівської міської ради №75/05-02 від 05.08.2022 ОСОБА_5 призначено з 05.08.2022 на період дії воєнного стану, до призначення на цю посаду переможця конкурсу, або до спливу дванадцятимісячного строку з дня припинення чи скасування воєнного стану, за контрактом від 05.08.2022, на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради, з наданням права першого підпису документів.
При цьому, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, діючи умисно, одержав для себе неправомірну вигоду за наступних обставин.
Так, 20.03.2023 КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради оголошено тендер на закупівлю стерилізатора озонового низькотемпературного із очікуваною вартістю 560 000 гривень. В свою чергу ОСОБА_7 , діючи за довіреністю від імені ФОП ОСОБА_8 , подав пропозицію на поставку стерилізатора за ціною 470 000 гривень, так як і вказав йому при попередній зустрічі ОСОБА_5 .
Надалі, 27.03.2023 у ході зустрічі між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 останній повідомив, що тендер, який мав відбутись 28.03.2023 буде таким, що не відбувся, а тому 04.04.2023 з ФОП ОСОБА_8 від імені якої діє ОСОБА_7 буде укладено прямий договір на поставку стерилізатора озонового, при цьому сума закупівлі буде збільшена до 700 000 гривень за рахунок зміни характеристик обладнання, та за укладання прямого договору ОСОБА_5 висловив вимогу надати 20% від суми закупівлі.
ОСОБА_7 , який діяв за довіреністю від імені ФОП ОСОБА_8 , підписано два договори: Договір про закупівлю товарів від 19.04.2023 укладений між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 , предметом якого є виріб медичного призначення - стерилізатор озоновий низькотемпературний на 150 літрів «ОЗОН СОН-1», серійний номер 2103224 вартістю 425 600 гривень» та Договір про закупівлю медичного обладнання №262-23 від 24.04.2023 укладений між КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради в особі ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_8 щодо поставки даного медичного обладнання вартістю 700 000 гривень.
15.06.2023 близько 18 год. 50 хв. ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 на автостоянці поблизу ТРЦ «Глобал», що в м.Житомирі, вул.Київська, 77, де у власному автомобілі отримав від останнього грошові кошти в сумі 60 000 гривень, як першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди.
27 червня 2023 року близько 15.20 год., перебуваючи в підвальному приміщенні «Центру жінки» КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради, що в м.Бердичеві по вул.Здоров'я, 1, ОСОБА_5 , отримав для себе від ОСОБА_7 раніше обумовлену другу частину неправомірної вигоди в розмірі 80 000 гривень, за укладання прямого договору із ФОП ОСОБА_8 на закупівлю медичного обладнання - стерилізатора озонового.
27.06.2023 о 15 год. 25 хв., у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор обґрунтовують тим, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України:
- злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу з конфіскацією майна, щопідвищує імовірність настання ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) останніх від показів. Зокрема, будучи директором Комунального некомерційного підприємства «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради підозрюваний ОСОБА_5 може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, у т.ч. із числа працівників Установи, які ще не були допитані в якості свідків у кримінальному провадженні, а також осіб, які безпосередньо можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією. Окрім того, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки з іншими посадовими особами Комунального некомерційного підприємства «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради, останній, як особисто так і через свої зв'язки, може незаконно впливати на них (свідків у даному кримінальному провадженні), які об'єктивно можуть вказувати на вчинення ним кримінального правопорушення (інших правопорушень), можуть надати покази про причетність до протиправної діяльності інших працівників установи, а тому має реальну можливість та може їх примушувати і вимагати від них у різний незаконний спосіб надання неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином (п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України);
- характер та послідовність вчинення злочину ОСОБА_5 може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор наголосив на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати стосовно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем фактичного проживання в м.Бердичеві. Зазначила, що ризики, передбачені ст.177 КПК України необґрунтовані: підозрюваний не знаходився в розшуку і переховуватись від органу досудового розслідування не має наміру; можливість впливу на свідків відсутня, оскільки в межах кримінального провадження свідком є лише ОСОБА_7 ; підозрюваний не має доступу до матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з чим не може впливати на хід розслідування. Просила також врахувати особу ОСОБА_5 , який має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, раніше не судимий та має на утриманні неповнолітню дитину і матір - інваліда війни.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Так як положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", в оцінці цього питання слідчій судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 05 червня 2023 року, від 15 червня 2023 року, від 27 червня 2023 року; розпорядженням міського голови Бердичівської міської ради Житомирської області ОСОБА_10 "Про призначення ОСОБА_5 " від 05 серпня 2022 року №75/05-02; посадовою інструкцією директора Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради від 06 січня 2020 року; протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіо-, відеоконтролю особи від 05 червня 2023 року, від 08 червня 2023 року, від 28 червня 2023 року; протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - негласного аудіоконтролю особи від 25 квітня 2023 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 червня 2023 року; протоколом обшуку від 27 червня 2023 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 09 червня 2023 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів та несправжніх (імітаційних) засобів від 27 червня 2023 року; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 28 червня 2023 року; протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28 червня 2023 року.
Щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Відповідно до частини 5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Слідчий суддя враховує посилання слідчого та прокурора на наявність такого ризику як можливість того, що ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також відзначає, що тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування підозрюваного.
Обґрунтованим є посилання прокурора та слідчого на ризик впливу підозрюваним на свідків з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, а також на те, що коло свідків ще встановлюється органом досудового розслідування, а зі свідком ОСОБА_7 підозрюваний знайомий особисто.
Разом з тим, ризик перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, а також ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень органом досудового розслідування достатніми доказами не доведені.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позитивно характеризується за місцем роботи.
Оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини щодо заявлених прокурором та слідчим ризиків, тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що застосування cтосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Щодо можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя зазначає наступне.
З огляду на ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.
Частиною першою статті 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 слід відмовити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, з покладенням на нього наступних процесуальних обов'язків:цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за №12023060000000161 від 29 березня 2023 року; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира, -
постановив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 27 серпня 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
- цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за № 12023060000000161 від 29 березня 2023 року;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 27 серпня 2023 року.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03 липня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1