Ухвала від 30.06.2023 по справі 18/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

30.06.2023 Справа № 18/257(917/134/22)

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г., розглянувши матеріали справи № 18/257(917/134/22)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос", ідент. код 00143136, м.Полтава, вул.Половка, буд.88/1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект", ідент. код 41955953, м.Полтава, вул.Івана Мазепи, 13

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство "Веселка" (код ЄДРПОУ 03056604, 84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Кришталева, 2)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний Центр Плюс" (код ЄДРПОУ 40435921, 36034, м.Полтава, пров. Латишева, б.9, кв.40)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи про банкрутство №18/257

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

до публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м.Полтава

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.07.2022 відкрито провадження у справі №18/257(917/134/22) за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №18/257 про банкрутство ПАТ "Бурова компанія "Букрос" (Суддя Іванко Л.А.).

У зв'язку зі звільненням судді у відставку, згідно розпорядження №114 від 15.06.23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №18/257(917/134/22) за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №18/257 про банкрутство ПАТ "Бурова компанія "Букрос"

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа розподілена на суддю Киричук О.А.

Суддя Киричук О.А. у справі №18/257(917/134/22) заявив самовідвід, про що винесено ухвалу від 23.06.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 вказана справа розподілена на суддю Кльопова І.Г.

Статтею 32 ГПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Дотримуючись основних засад господарського судочинства, зазначених у статті 2 ГПК України, справа підлягає прийняттю до провадження та призначення до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 177 ГПК України визначено, що завданням підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

При прийнятті справи № 18/257 (917/134/22) до свого провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст.162, 164 ГПК України з огляду на таке.

Відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві не зазначені, виходячи з положень пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК, докази на підтвердження володіння спірним майном. Так суд має звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Так, позивачем не додано доказів перебування спірного нерухомого майна у його власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлено п.2 ст.4 вказаного Закону (за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2481,00 грн.

Статтею 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги, а саме:

- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект" квартиру №193, загальна площа 67,0кв.м., що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО,63;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект" квартиру №195, загальна площа 65,6кв.м., що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО,63;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект" квартиру №205, загальна площа 36,6кв.м., що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО,63;

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно приписів ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як зазначено вище, позивачем заявлено три вимоги про витребування майна.

Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, позовні вимоги про витребування майна у контексті вищезазначених правових норм є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З урахуванням зазначених положень чинного законодавства, позивачем при поданні даного позову мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1,5% від вартості майна, яке просить витребувати.

Відповідно доч.2 ст.163 ГПК України - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Дані приписи не підлягають застосуванню, оскільки у даному випадку є можливим встановити ціну позову шляхом визначення ринкової вартості заявленого до витребування майна.

Отже, позивачу необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його в розмірі 1,5% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, витребувати яке з чужого незаконного володіння просить позивач.

Позивачем не додано до матеріалів справи документів, за якими можна встановити вартість спірного майна станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом, та відповідного розрахунку вартості, що не дозволяє встановити ціну позову

В обґрунтування сплаченого судового збору, позивач посилається на балансову вартість майна, яке просить суд витребувати з чужого незаконного володіння. Проте, балансова вартість активу - це та вартість, за якою він включається до підсумки балансу та не відображає ні умови експлуатації нерухомого майна, ні його технічний стан.

Слід зазначити, механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов"язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов"язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21.08.2014 № 358.

Відповідно до ст.3Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Так, документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні")

Відповідно до ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, наявні підстави розцінювати, що позовні вимоги оплачені судовим збором не у повному розмірі.

Відповідно частини 11 статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись статтями 32, 177, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу № 18/257(917/134/22) до свого провадження.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

3. Позовну заяву залишити без руху.

4. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надати суду докази перебування спірного нерухомого майна у його власності.

- навести доводи та надати докази про вартість майна, про витребування якого заявляє позивач, та, з огляду на ці докази, доплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

5. Встановити позивачам строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

6. Звернути увагу позивача, що виконання вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.08.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Кльопов І.Г.