65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1233/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРММЕДАЛЬЯНС» (03170, м. Київ, вул. Сергія Єсеніна, буд.1, код ЄДРПОУ - 38929750, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1)
До відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд.6, код ЄДРПОУ - 01125672, електронна пошта: port@imtp.ua)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: Домітращук І.М. - на підставі ордера серії АІ №1364789 від 15.03.2023р.;
Від відповідача: Марченко Д.М. - в порядку самопредставництва
В засіданні брали участь :
Від позивача: Домітращук І.М. - на підставі ордера серії АІ №1364789 від 15.03.2023р.;
Від відповідача: не з'явився
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ФАРММЕДАЛЬЯНС», звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - ДП «МТП «Чорноморськ») про стягнення заборгованості у розмірі 181 556 грн, пені у розмірі 22 134 грн 91 коп., інфляційних втрат у розмірі 48 766 грн 30 коп. та 3% річних у розмірі 6 118 грн 19 коп.
Ухвалою суду від 29.03.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1233/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.04.2023р.
Протокольною ухвалою суду від 25.04.2023р. відкладено судове засідання на 09.05.2023р. Протокольною ухвалою суду від 09.05.2023р. відкладено судове засідання на 28.06.2023р.
Позивач - ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 24.04.2023р.
Відповідач - ДП «МТП «Чорноморськ», заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 13.04.2023р.
Позивач у справі зазначає, що 08.09.2021р. між ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» (Постачальник) та ДП «МТП «Чорноморськ» (Покупець) укладено Договір №21/162-Оз про закупівлю медичного обладнання та виробів медичного призначення різні, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар за кодом ДК 021:2015-33190000-8 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні», а Покупець прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Так, згідно умов Договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а саме: аптечки першої медичної допомоги та тонометри у кількості,
за переліком (номенклатурою/асортиментом), за ціною, з характеристиками (якості) згідно з Специфікацією (Додаток №1 до Договору), у порядку та строки згідно з Договором, а Покупець зобов'язався здійснити оплату належно поставленого товару на умовах Договору. Сума договору становить: 181 556 грн.
Згідно п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється протягом строку дії цього Договору окремими партіями па підставі заявки Покупця. Постачальник протягом 5 робочих днів з дня отримання заявки Покупця та поставку товару, поставляє Покупцю товар відповідно до заявки.
За умовами п.12.1. Договору цей Договір набирає чинності і дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 13.12.2021р. включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання їх зобов'язань, що лишились невиконаними.
Позивач зазначає, що відповідно до п.4.1. Договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН, належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки визначені податковим законодавством, та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку Постачальника.
Відповідно до заявки відповідача від 22.11.2021р. №864/04.1-07 Покупець просив Постачальника виставити рахунок та поставити на адресу: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, Транспортна 4, центральний склад №1 продукцію на виконання умов Договору №21/162-Оз.
За твердженнями позивача, 30.11.2021р. він, згідно п. 5.1. Договору, поставив товар Покупцеві за адресою: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, Транспортна 4, центральний склад №1, що підтверджується видатковою накладною №2444 від 26.11.2021р. на загальну суму 181 556 грн.
При цьому, позивач зауважує на тому, що відповідач не оскаржує факт поставки товару.
Позивач вважає, що посилання відповідача на те, що у видатковій накладній зазначено, що кількість товару становить 626 шт., а в експрес-накладній зазначена кількість 26 шт, не потрібно брати до уваги. Вищевказане не відповідає дійсності, так як в експрес-накладній мова йде не про кількість товару у шт., а про кількість місць, які займають товари у компанії-перевізника. Тим більше, в експрес-накладній зазначена вага товару, що складає 789,88 кг, що звичайно не може свідчити про те, що перевозилось лише 26 од. товару., оскільки, наприклад, вага 26 аптечок, з урахуванням їх вмісту, який зазначений у Додатку до Договору, не може становити майже 780 кг.
Також, позивач відмічає, що ДП «МТП «Чорноморськ» не зверталося до нього ані з підстав не поставлення йому товару, ані з підстав виявлення певних дефектів товару або невідповідності товару.
При цьому, за умовами по. 7.2.7, 7.2.8 Договору Покупець, серед інших прав, має право пред'явити постачальнику претензію за кількістю та якістю товару, відмовитися від прийняття партії товару в разі відсутності або неналежного оформлення документів, зазначених у п. 2.1., 5.4. цього Договору.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зауважив на тому, що довіреність на отримання товару №86 від 29.11.2021р. була підписана виконуючим обов'язки заступника директора з портової інфраструктури та охорони праці Михайловим В.А., яким, в свою чергу, було підписано Договір №21/162-Оз про закупівлю медичного обладнання та виробів медичного призначення різні. При цьому, оскільки Договір укладався на підставі проведеного тендера, повноваження сторін на підписання даного Договору перевірялись та були надані перед його підписанням.
Позивач вважає, що посилання відповідача на те, що підпис у довіреності та у видатковій накладній нібито не співпадають, також є не обґрунтованими, оскільки з оригіналів даних документів вбачається, що різниця між підписами відсутня.
З метою спростування доводів відповідача про не направлення рахунку на оплату позивач стверджує, що 25.11.2021р. уповноваженій особі відповідача на електронну пошту, яка була зазначена у Договорі №21/162-Оз (Yu.Shvediuk@imtp.ua) було надіслано копію заявки з підтвердженням, підписаної керівником ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» Романютіним І.А., рахунок на оплату та видаткову накладну. При цьому, разом з примірником оригіналу видаткової накладної при поставці товару уповноваженій особі відповідача було передано і оригінал рахунку, підписаного керівником ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» Романютіним І.А.
Крім того, позивачем надано до матеріалів справи податкову накладну від 26.11.2021р. №162, складену за фактом поставки товару, яка була прийнята контрагентом - відповідачем.
Таким чином, виходячи з умов Договору, позивач дійшов висновку, що відповідно до умов п.4.1. оплата вартості поставленого товару мала бути здійснена відповідачем у строк до 29.01.2022 р.
Однак, станом на дату звернення до суду з позовом ДП «МТП «Чорноморськ» не сплатив вартість поставленого товару, у зв'язку з чим за ДП «МТП «Чорноморськ» рахується заборгованість у розмірі 181 556 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
При цьому, позивач зауважує на тому, що він неодноразово ввертався до відповідача щодо погашення заборгованості, зокрема, шляхом направлення претензії щодо погашення заборгованості від 14.02.2022р., відповідь на яку відповідачем надано не було.
Також, позивач зазначає, що відповідно до приписів ст.549, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Згідно ст.3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі зазначеного позивач нарахував пеню у розмірі 22 134 грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 48 766 грн 30 коп. та 3% річних у розмірі 6 118 грн 19 коп., які також просить стягнути з відповідача у зв'язку з порушенням умов Договору.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 530, 549, 610, 612, 626, 629, 632, 655, 691, 712 Цивільного кодексу України.
Відповідач зазначає, що у відповідності до п.4.1. Договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН, належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), в порядку та строки визначені податковим законодавством, та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку Постачальника.
Однак, відповідач стверджує, що до матеріалів справи не надано рахунок ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» на оплату поставленого товару, у зв'язку з чим станом на даний час у відповідача не виник обов'язок щодо оплати товару.
Крім того, відповідач вказує на те, що в порушення п.4.1 Договору позивачем не було оформлено товарно-транспортну накладну, а надана позивачем експрес накладна №59000760714558 від 26.11.2021р. не є належним доказом виконання умов поставки товару.
Так, вказана експрес-накладна не містить інформації про найменування вантажу, його основних характеристик та ознак, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж та спів ставити з найменуванням товару, вказаним у видатковій накладній. У експрес-накладній вказано лише загальну назву товару без зазначення серії та номеру, як відображено у видатковій накладній, що не дає змоги ідентифікувати товар, вказаний у видатковій накладній, з товаром, зазначеним у вказаній експрес-накладній.
До того ж, як зазначає відповідач, відомості щодо кількісних характеристик вантажу у експрес-накладній не співпадають з відомостями про кількість товару у видатковій накладній. Так. у експрес накладній зазначена кількість 26 шт, натомість у видатковій накладній - 626 шт.
Експрес-накладна не містить інформації про підписи відповідальних осіб: відсутні підписи вповноваженої особи вантажоодержувача (Покупця). Також, не зазначено посади відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, що унеможливлює ідентифікацію осіб, що брали участь у господарській операції.
Відповідач зауважує на тому, що згідно п.5.2. Договору місцем поставки (передачі) товару зазначено: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, Транспортна, 4, центральний склад №1, проте у експрес-накладній адреса місця поставки товару вказана без зазначення складу, у зв'язку із чим, на думку відповідача, відсутнє підтвердження поставки у відповідний склад.
Щодо видаткової накладної №2444 від 26.11.2021р., якою з позиції позивача підтверджується факт поставки товару, відповідач вважає, що вона не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку щодо складання первинних документів, з огляду на такі порушення.
Так, у видатковій накладній від 26.11.2021р. №2444 відсутні такі обов'язкові реквізити первинних документів, як прізвища та ініціали осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що, на думку відповідача, свідчить про порушення вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
До того ж, як зазначає відповідач, підпис у видатковій накладній особи, яка отримала товар, візуально не співпадає із зразком підпису у наданій позивачем довіреності.
Крім того, відповідач вважає, що неможливо встановити на яку довіреність міститься посилання у видатковій накладній від 26.11.2021р. №2444, оскільки реквізити довіреності відсутні у первинному документі, на який посилається позивач, внаслідок чого взаємозв'язок між наданими довіреністю та видатковою накладною відсутній, тому і повноваження особи, що прийняла товар, не підтверджено.
Щодо довіреності на отримання товару відповідач зазначає, що довіреність №86 від 29.11.2021р., якою вповноважено провідного економіста з МТЗ Шведюк Юлію Борисівну брати участь у здійсненні господарської операції шляхом отримання товару, переліченого у видатковій накладній, на яку посилається позивач, підписано головним бухгалтером Булавко І.І, та заступником директора Михайловим В.А., які не були уповноваженні на підписання, адже, на момент видання вказаної довіреності директором підприємства був Попов О.М., що підтверджується наказами про призначення та звільнення від 11.11.2019р. №32-Ос та від 30.12.2021р. №ЮЗ-Ос відповідно та виписками з ЄДР щодо юридичних осіб.
Таким чином, беручи до уваги перелічені недоліки первинних документів, які надаються позивачем, та недотримання Постачальником умов Договору щодо поставки, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт поставки товару, внаслідок чого у ДП «МТП «Чорноморськ» не виник обов'язок оплати такого товару.
Крім того, відповідач зауважив на тому, що відсутнє підтвердження виконання Постачальником умов поставки товару та підстави оплати у вигляді реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
На підставі зазначеного відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» про стягнення не підлягають задоволенню.
Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд встановив, що 08.09.2021р. між ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» (Постачальник) та ДП «МТП «Чорноморськ» (Покупець) укладено Договір №21/162-Оз про закупівлю медичного обладнання та виробів медичного призначення різні, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар та кодом ДК 021:2015-33190000-8 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні», а Покупець прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, на підставі Договору №21/162-Оз у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо купівлі-продажу товару.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.12.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021р. включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.
Згідно п.1.2. Договору найменування, асортимент, технічні характеристики, кількість та ціна товару, що поставляється, згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору).
В додатку №1 до Договору №21/162-Оз сторони виклали специфікацію, відповідно до якої позивач мав поставити товар на загальну суму 181 556 грн., а саме: аптечка медична універсальна у кількості 340 шт на суму 73 100 грн; аптечка медична-автомобільна-1 (АМА-1) у кількості 244 шт на суму 66 856 грн; аптечка медична-автомобільна-2 (АМА-2) у кількості 31 шт на суму 22 103 грн; тонометр напівавтоматичний у кількості 5 шт на суму 4 240 грн та механічний тонометр у кількості 6 шт на суму 3 379 грн 50 коп.
Згідно п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється протягом строку дії цього Договору окремими партіями па підставі заявки Покупця. Постачальник протягом 5 робочих днів з дня отримання заявки Покупця та поставку товару, поставляє Покупцю товар відповідно до заявки.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що місце поставки (передачі) товару: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, Транспортна 4, центральний склад №1, на умовах DDP згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010р.
Згідно п.5.3 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до письмових заявок Покупця з зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах Специфікації Договору. Письмова заявка складається у 2 екземплярах, один з яких направляється Покупцем цінним листом з описом вкладенням та повідомленням пошти, у тому числі КСД на поштову адресу Постачальника: 03170, м. Київ, вул. Сергія Єсеніна, 1, або вручається особисто уповноваженій особі Постачальника, а інший екземпляр заявки залишається у Покупця. Постачальник зобов'язаний підтвердити отримання письмової заявки від Покупця. Підтвердженням отримання письмової заявки Постачальником від Покупця може бути оригінальний підпис уповноваженої особи Постачальника на заявці, обмін листами між сторонами Договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи Постачальника. Уповноваженою особою Постачальника є директор Романютін І.А., якому надано довіреність на отримання письмових заявок.
Постачальник зобов'язаний здійснити поставку (передачу) товару протягом строку, вказаного в п.5.1. Договору з дати отримання заявки від Покупця.
Передача-приймання товару відбувається за адресою, вказаною в п.5.2. Договору. При передачі-прийманні товару уповноважені представники сторін перевіряють відповідність поставленого товару, кількості, яка була замовлена, та специфікації/технічним вимогам, передбаченим Договором. Якщо поставлений товар відповідає специфікації/технічним вимогам, передбаченим Договором, та замовленій кількості, уповноважені представники сторін підписують видаткову накладну та ТТН на товар.
Згідно п.5.4. Договору при передачі товару Постачальник передає Покупцю належним чином оформлені: рахунок, оригінали видаткової накладної, ТТН, а також документи, підтверджуючі якість, гарантійні зобов'язання на товар відповідно до п.2.1. Договору.
Пунктом 5.6. Договору визначено, що датою поставки товару є дата передачі Постачальником Покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною, ТТН.
Відповідно до п.4.1. Договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН, належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки визначені податковим законодавством, та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку Постачальника.
З матеріалів справи вбачається, що ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» направлено ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» заявку №864/04.1-07 від 22.11.2021р. на отримання товару, а саме: аптечка медична універсальна у кількості 340 шт; аптечка медична-автомобільна-1 (АМА-1) у кількості 244 шт; аптечка медична-автомобільна-2 (АМА-2) у кількості 31 шт; тонометр напівавтоматичний у кількості 5 шт; механічний тонометр у кількості 6 шт.
Згідно п.3 вказаної заявки місце поставки товару: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, Транспортна 4, центральний склад №1.
В п.4 відповідач зазначив, що уповноважена особа Покупця, відповідальна за прийняття товару-провідний економіст ВМТ та ГП Шведюк Ю.Б., електронна пошта: Yu.Shvediuk@imtp.ua.
Згідно підпису директора ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» заявку №864/04.1-07 від 22.11.2021р. прийнято 24.11.2021р.
З доданої до матеріалів справи видаткової накладної вбачається, що 26.11.2021р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 181 556 грн, відповідно до заявки №864/04.1-07 від 22.11.2021р., про що складено видаткову накладну №2444 від 24.11.2021р., яку підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень.
Суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність підпису Швидюк Ю.Б. на видатковій накладній, адже відповідач та/або його представник не є експертом, який може встановити невідповідність підпису. Суд приймає до уваги, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі не заявлялося жодною із сторін. Крім того, на відповідній видатковій накладній міститься відбиток печатки відповідача і відповідач не надав доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки або того, що печатка іншим незаконним шляхом вибула з його володіння.
У видатковій накладній №2444 від 24.11.2021р. також зазначено, що було роздруковано рахунок на оплату №2312 від 25.11.2021р.
Досліджуючи посилання відповідача на недоліки первинних бухгалтерських документів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів кореспондується з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції. Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2020р. у справі №910/14900/19.
Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами. Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.2019р. у справі №915/905/16.
При цьому, слід зауважити, що ТТН підтверджує лише факт надання послуг з перевезення товарів і є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з постачання товарів, адже товар може бути поставлено і у інший спосіб.
Таким чином, відсутність ТТН жодним чином не спростовує факт поставки товару.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Допустимість доказів за ст. 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
У ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17, від 06.09.2022 р. у справі № 910/13501/21).
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, те, що укладаючи Договір №21/162-Оз про закупівлю медичного обладнання та виробів медичного призначення різні позивач правомірно очікував на його виконання відповідно до обумовлених умов, та те що наведений у Специфікації перелік товарів є ідентичним відповідному переліку, який викладено у видатковій накладній №2444 від 26.11.2021р. та заявці відповідача №864/04.1-07 від 22.11.2021р., суд доходить висновку, що ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» доведено виконання взятих на себе за умовами Договору №21/162-Оз обов'язків та поставку ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" товару загальною вартістю 181 556 грн.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, матеріали справи не містять доказів оплати ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" вартості поставленого товару у розмірі 181 556 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.
Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст.3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встанови, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення пені у розмірі 22 134 грн 91 коп. підлягає задоволенню.
Крім того, згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Досліджуючи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов п.4.1. Договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної.
У видатковій накладній №2444 від 26.11.2021р. також зазначено, що було роздруковано рахунок на оплату №2312 від 25.11.2021р. Отже, суд вважає, що рахунок на оплату було надано ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" саме 26.11.2021р.
За підрахунком суду, строк у 60 банківських днів починаючи з 26.11.2021р. закінчився 23.02.2022р. (з урахуванням святкових (неробочих) днів), тобто, першим днем прострочення зобов'язання за Договором є 24.02.2022р.
Проте, позивач здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 30.01.2022р., що є невірним, адже у період з 30.01.2022р. по 23.02.2022р. (включно) відповідач мав право в будь-який момент здійснити оплату за Договором.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що за період з 24.02.2022р. по 15.03.2023р. 3% річних становлять 5 730 грн 21 коп. та інфляційні втрати - 45 139 грн 18 коп.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРММЕДАЛЬЯНС» до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення заборгованості у розмірі 181 556 грн, пені у розмірі 22 134 грн 91 коп., інфляційних втрат у розмірі 48 766 грн 30 коп. та 3% річних у розмірі 6 118 грн 19 коп.- задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд.6, код ЄДРПОУ - 01125672, електронна пошта: port@imtp.ua) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРММЕДАЛЬЯНС» (03170, м. Київ, вул. Сергія Єсеніна, буд.1, код ЄДРПОУ - 38929750, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість у розмірі 181 556 грн, пеню у розмірі 22 134 грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 45 139 грн 18 коп., 3% річних у розмірі 5 730 грн 21 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 818 грн 40 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Накази видати після набрання рішенням законної сили
Повний текст рішення складено 03 липня 2023 р.
Суддя Н.В. Рога