Рішення від 28.06.2023 по справі 916/1158/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" червня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1158/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/1158/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 23-Б, код ЄДРПОУ 42159069)

до відповідачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722); 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним результату аукціону та договору купівлі-продажу

за участю представників:

від позивача - Захандревич О.В. (ордер);

від відповідачів: 1) Іванова Т.В. (самопредставництво);

2) Дуборіз В. А. особисто (паспорт);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати недійсними результати аукціону №SPE001-UA-20221226-54453, що оформлені протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023, затвердженого Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 11.01.2023 №15;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна-об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами від 02.02.2023, зареєстрований в реєстрі за №283, укладений між ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

В обґрунтування заявленого позову Товариство вказує, що аукціон SPE001-UA-20221226-54453 відбувся з порушенням вимог ст. 2, ч. 3 ст. 21, абзаців четвертого та восьмого пункту 74 розділу V Закону України №2269-VIII “Про приватизацію державного і комунального майна”, п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, оскільки:

- умови продажу об'єкта приватизації були розроблені за відсутності листа від потенційного покупця про намір приватизації, що є порушенням абзацу четвертого пункту 74 розділу V Закону України №2269-VIII “Про приватизацію державного і комунального майна”;

- аукціон SPE001-UA-20221226-54453 відбувся з порушенням максимально допустимого 6-денного строку, передбаченого абзацу восьмого пункту 74 розділу V Закону України №2269-Vlll “Про приватизацію державного і комунального майна”;

- в порушення вимог ч. 2 ст. 2 та ч. 3 ст. 21 Закону України №2269-VIlI “Про приватизацію державного і комунального майна” та п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 інформаційне повідомлення не містить інформації щодо власника земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, інформації щодо розміру місячної орендної плати, не вірно зазначено строк дії договору оренди;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у інформаційних повідомленнях надало недостовірну інформацію про електропостачання, водопостачання та наявність освітлення на об'єкті, що є порушенням основного принципу приватизації щодо повного та достовірного інформування про об'єкти приватизації, який передбачено ч. 2 ст. 2 Закону України №2269-VIII “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Крім того позивач вказує, що враховуючи суму сплачених коштів за об'єкт приватизації у розмірі 3 120 001,20 (три мільйони сто двадцять тисяч одна) гривня 20 копійок, існують сумніви з приводу того, що переможець аукціону надав достовірну інформацію щодо придбання об'єкту за власні кошти без залучення кредитних коштів чи коштів інших осіб, що є порушенням ч. 13 ст. 14 Закону України №2269-VIII “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Відсутність вказаних порушень, як вважає позивач, могло вплинути і на кількість учасників аукціону, і на цінові пропозиції, що призвело б до іншого результату, і не виключно, що за таких обставин, переможцем міг стати позивач.

Таким чином, на переконання позивача порушення вимог законодавства про приватизацію при підготовці та проведенні аукціону SPE001-UA-20221226-54453 призвело до порушення прав позивача, як його учасника, на: участь у аукціоні, який здійснюється у відповідності до закону, на повну та достовірну інформацію про об'єкт приватизації, на добросовісну конкуренцію та огляду на зазначені порушення, існують підстави для визнання недійсними результатів аукціону SPE001-UA-20221226-54453, оформлені протоколом про результати електронного аукціону SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023, затвердженого Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 11.01.2023 №15.

Також позивач вказує, що за результатами даного аукціону 02.02.2023 з переможцем аукціону ОСОБА_1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях уклало договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за №283. Так, враховуючи те, що аукціон SPE001-UA-20221226-54453, на думку позивача, було проведено з порушенням та наявні законодавчі підстави для визнання його результатів недійсними, відповідно договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна-об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами від 02.02.2023, зареєстрований в реєстрі за №283, укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з переможцем аукціону ОСОБА_1 , також підлягає визнанню недійсним.

Разом із позовом ТОВ “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” заявлено клопотання про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Київській області інформації про отримані доходи та сплачені податки громадянином ОСОБА_1 , та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» кредитної історії ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 р. вказану позовну заяву ТОВ “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1158/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

04.04.2023 р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” надійшла заява про забезпечення позову (вх. №2-454/23), в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: табір праці та відпочинку, загальною площею 399,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687204951100, розташований за адресою АДРЕСА_2 та будівлі їдальні з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 424,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687222651100, розташованого за адресою АДРЕСА_2 також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього; заборони ОСОБА_1 укладати договори, вчиняти інші правочини. здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна: табір праці та відпочинку, загальною площею 399,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687204951100, розташований за адресою АДРЕСА_2 та будівлі їдальні з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 424,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687222651100, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 р. у справі № 916/1158/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, а саме: накладено арешт на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на праві приватної власності, а саме: табір праці та відпочинку, загальною площею 399,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687204951100, розташований за адресою АДРЕСА_2 та будівлі їдальні з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 424,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687222651100, розташованого за адресою АДРЕСА_2 також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього; в решті заяви відмовлено.

10.04.2023 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення (вх.№2-490/23), в якому відповідач-2 просив суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 300 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2023 р. у справі № 916/1158/23 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення (вх. № 2-490/23 від 10.04.2023р.) по справі №916/1158/23 було відмовлено з огляду на його необґрунтованість та відсутність доказів на підтвердження обставин викладених у відповідному клопотанні.

Також 14.04.2023 від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на позовну заяву (вх. № 12173/23), в яких відповідач 2 заперечує проти позовних вимог, вважає, що у позивача відсутні підстави для подання позову, а вимоги та клопотання позивача необґрунтовані та не відповідають діючому законодавству. Зокрема, стосовно доводів позивача про те, що умови продажу об'єкта приватизації були розроблені за відсутності листа від потенційного покупця про намір приватизації, що є порушенням абзацу четвертого пункту 7-4 розділу V Закону України №2269 «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідач 2 вказує, що рішення стосовно продажу об'єкта було прийняте відповідачем 1 до внесення змін до Закону № 2269. Так, проведення аукціону 04.01.2023 року жодним чином не обмежило прав позивача та не створило перешкод для його участі у аукціоні, що підтверджується фактом його участі у аукціоні та доданими до позовної заяви матеріалами. Тому твердження позивача про порушення відповідачем 1 статті 7-4 Прикінцевих положень Закону № 2269 є безпідставними. Відповідач 2 вважає, що проведення аукціону 04.01.2023 року відбулося з дотриманням принципів, встановлених Законом № 2269 та відповідало вимогам Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432. В інформаційному повідомленні було наведено вичерпну інформацію щодо об'єкту, а учасники аукціону, зокрема і позивач отримали інформацію щодо наявних обмежень у використанні об'єкту (чинного договору оренди) та недоліків об'єкту, зокрема неоформленого права користування (власності) на земельні ділянки тощо. Наразі відповідач 2 посилається на положення ст. 14 Закону № 2269, згідно яких потенційні покупці, зокрема і позивач, надавали відповідачу 1 заяви у довільній формі на участь у приватизації та заяву про ознайомлення з об'єктом приватизації; інші документи, передбачені абзацами третім і четвертим пункту 3, пунктами 4 і 5 частини сьомої статті 14 цього Закону. Крім цього, відповідач 2 вказує, що у позивача була наявна найповніша інформація щодо стану об'єкту, беручи до уваги доданий до позовної заяви лист позивача до Приватного підприємства «СІ РЕСТ» (орендаря об'єкту) від 27.12.2022 №27/28 та його відповіді від 04.01.2023 №04/01. Так, у вказаних заперечних відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ», а також відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Київській області інформації про отримані доходи та сплачені податки громадянином ОСОБА_1 , та витребування у ТОВ „Українське бюро кредитних історій” кредитної історії ОСОБА_1 . Крім того, відповідач-2 просив стягнути з позивача на його користь судові витрати в сумі 51750,00 грн.

25.04.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача 2 (вх. № 13416/23), в якій позивач не погоджується із запереченнями відповідача 2. Так, позивач вказує, що зазначені відповідачем-2 заперечення не спростовують ту обставину, що відповідно до положень абзацу 4 пункту 74 Закону України № 2269-VІІІ умови продажу об'єкта приватизації повинні були розроблятися після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця. Однак, всупереч цьому, аукціонною комісією з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 було розроблено умови продажу без листа про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця, що є порушенням абзацу четвертого пункту 74 розділу V Закону України № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна». Також, враховуючи положення абз.8 пункту 74 розділу V Закону України № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна» про те, що повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків проводиться не раніше трьох робочих днів та не пізніше шести робочих днів з дня його оголошення, позивач вважає, що повторний аукціон №SPE001-UА-20221226-54453 повинен був відбутися не пізніше 03.01.2023. Однак, всупереч визначеним строкам, повторний аукціон №SPE001-UА-20221226-54453 зі зниженням стартової ціни було призначено та проведено пізніше встановленого законодавством строку - на сьомий робочий день, а саме 04.01.2023 об 11:10, що є порушенням абзацу восьмого пункту 74 розділу V Закону України №2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна». Наразі позивач зауважує, що відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221226-54453 ОСОБА_1 03.01.2023 о 15 годині 32 хвилини подав закриту цінову пропозицію, а всі передбачені Законом № 2269 та умовами аукціону документи та внески зробив до 03.01.2023 року. Таким чином, позивач вважає, що у разі проведення повторного аукціону у визначені законодавством строки, а саме не пізніше 03.01.2023, склад учасників аукціону міг би бути іншим, оскільки відповідач-2 подав документи на участь у ньому та сплатив внески 03.01.2023 о другій половинні дня, а відтак могли змінитись і самі результати аукціону. Також позивач наполягає на тому, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у інформаційних повідомленнях надало інформацію про електропостачання, водопостачання та освітлення, яка не зовсім відповідає дійсності. Отже, позивач стверджує, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було порушено вимоги Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 щодо внесення повних та достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об'єкта нерухомості, що не відповідає принципу достовірного інформування про об'єкти приватизації та, відповідно, призвело до порушення прав позивача, як учасника цього аукціону, на отримання повної та достовірної інформації щодо об'єкту приватизації. Окрім того, на думку позивача, надання повної та достовірної інформації про об'єкт приватизації могло вплинути і на самі результати аукціону, оскільки володіючи всією інформацією хтось з учасників міг взагалі не брати в ньому участь, або це могло вплинути на запропоновану учасниками ціну.

28.04.2023 від відповідача 1 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до суду надійшов відзив на позов (вх. № 13962/23), в якому відповідач 1 вказує, що позивач помилково вважає, що аукціон відбувся з порушенням вимог законодавства. Щодо відсутності листа про намір приватизації відповідач 1 зазначає, що в абз. 4 пункту 74 розділу V Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану аукціонна комісія розробляє умови продажу об'єкта приватизації після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця. Так, лист про намір приватизації надійшов до Регіонального відділення від потенційного покупця ПП «СІ РЕСТ» 31.08.2022. В свою чергу, спираючись на зацікавленість потенційного покупця, Регіональне відділення почало готувати об'єкт до виставлення на продаж, а засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта відбулось 12.12.2022, тобто, після отримання листа про намір приватизації. В протоколі аукціонної комісії міститься посилання на наявність такого листа, натомість законодавством не передбачена обов'язковість участі потенційного покупця, який надіслав лист про намір приватизації об'єкта в аукціоні. Щодо визначення дати повторного аукціону відповідач 1 вказує, що перший аукціон з продажу об'єкта був призначений на 27.12.2022 та не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників, про що 26.12.2022 о 20:00:04 був складений відповідний протокол. Дата наступного аукціону формується електронною торговою системою відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів, для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого Постановою КМУ від 10.15.2019 №432 автоматично з урахуванням встановленого в інформповідомленні періоду між аукціонами.

Щодо інформації стосовно укладеного договору оренди відповідач 1 зауважує, що з метою ознайомлення потенційних покупців з матеріалами, що стосуються об'єкта приватизації, органом приватизації створюється віртуальна кімната даних. До зазначеної кімнати завантажений договір оренди №209840912107 від 28.09.2021, укладений з орендарем - ПП „СІ РЕСТ”, в якому зазначені і термін дії договору оренди, і розмір місячної орендної плати. На промосторінці Фонду https://privatization.gov.ua/ наявне посилання на віртуальні кімнати даних, створені для об'єктів приватизації, які відкриті для всіх бажаючих. Крім того, для участі в аукціоні всіма учасниками було подано передбачену Законом «Про приватизацію державного і комунального майна» заяву про ознайомлення з об'єктом приватизації, у зв'язку з чим, учасник не може посилатись на відсутність інформації або перешкоджання її відсутності його будь-яким діям, пов'язаним з участю в аукціоні або подальшому придбанні об'єкта.

Щодо відсутності на об'єкті підводу води, водопостачання, припинення електропостачання згідно листа орендаря ПП «СІ РЕСТ» від 04.01.2023 №04/01 відповідач 1 вказує про таке. Інформаційне повідомлення було затверджено аукціонною комісією 12.12.2022. Згідно технічного паспорту на об'єкт приватизації, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який виготовлений станом на 27.10.2022, та витягу з Реєстру будівельної діяльності, на об'єкті наявні вентиляція, водопостачання, каналізація та водовідведення, електропостачання та освітлення. Згідно технічного паспорту на об'єкт приватизації, розташований за адресою: Одеська область, Одеський (колишній Комінтернівський) район, село Фонтанка, вулиця Молодіжна, який виготовлений станом на 27.10.2022, та витягу з Реєстру будівельної діяльності на об'єкті наявні вентиляція, водопостачання, каналізація та водовідведення електропостачання та освітлення. На виконання договору оренди від 28.10.2021 за актом приймання-передачі від 13.10.2021 орендарю у складі нерухомого майна було передано водовідведення їдальні, інв. №17, електромережа табору, інв. № 19, мережа водопроводу, інв. №20, вбиральня, інв. №8, душ , інв. №9, вбиральня (комплекс туалетів і душових), інв. №11. Крім того, відповідач 1 зауважує, що учасник ознайомився з об'єктом до дати проведення аукціону, про що свідчить подана ним заява, і не заперечив щодо фактів, викладених в інформповідомленні.

Щодо доводів позивача про відсутність інформації про власника земельної ділянки відповідач 1 вказує, що в інформаційному повідомленні у відомостях про земельну ділянку наведено інформацію про те, що землевпорядна документація на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди, відсутня, та земельні ділянки не виділені в натурі. Оскільки землевпорядна документація не розроблялась, земельна ділянка в натурі не виділялась, а, отже, не присвоювались земельній ділянці ні адреса, ні кадастровий номер, не могло бути і зареєстровано право власності на земельні ділянки під об'єктом приватизації, відсутність реєстрації права власності на земельну ділянку підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо оплати за об'єкт відповідач 1 зазначає, що переможець аукціону не надавав до Регіонального відділення інформацію про можливе залучення ним кредитних коштів для сплати за об'єкт. Згідно виписки з банківського рахунку Регіонального відділення на рахунок Регіонального відділення 27.01.2023 поступили кошти за придбаний об'єкт від ОСОБА_1 в повному обсязі згідно протоколу про результати електронного аукціону.

Враховуючи вищенаведене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вважає, що позовні вимоги TOB „КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ" не ґрунтуються на вимогах закону.

03.05.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1 (вх. № 14427/23), в якій позивач не погоджується із запереченнями відповідача-1. Зокрема, щодо доводів відповідача 1 про отримання ним листа від потенційного покупця про намір приватизації позивач заперечує та зазначає, що у відкритому доступі в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» за посиланням: https://prozorro.sale/planning/JAS001-UA-20221212-74007, а також на сайті Фонду державного майна України за посиланням: https://privatization.gov.ua/product/tabir-pratsi-ta-vidpochynku-razom-z-budivleyu-yidalni-z- gospodarchymy-budivlyamy-ta-sporudamy-2/, в тому числі у віртуальній кімнаті даних було опубліковано лише Наказ №1046 «Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації «Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами»» від 12.12.2022. У даному Наказі та іншій наданій інформації не було згадки про наявність листа від потенційного покупця. Ні Протокол №1 засідання аукціонної комісії від 12.12.2022, ні лист від ПП «СІ РЕСТ» 31.08.2022 не було завантажено організатором аукціону. Тому, як стверджує позивач, він не знав і не міг знати про існування листа від потенційного покупця про намір приватизації. До того ж наданий відповідачем-1 лист-повідомлення від ПП «СІ РЕСТ» 31.08.2022 містить повідомлення про намір приватизації нерухомого майна загальною площею 1043,4 кв.м, за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанна, вул. Молодіжна, 50 та вул. Молодіжна, 53. В той же час, як вбачається з інформаційного повідомлення та договору купівлі-продажу, предметом оскаржуваного аукціону був об'єкт соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами за адресами: Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 50 вул. Молодіжна, 53 загальною площею 823,6 кв.м. Тобто, об'єкт, про який йдеться у листі про намір приватизації від 31.08.2022 та об'єкт, який став предметом аукціону мають різну загальну площу, а тому не можна говорити, що вони є тотожними. Окрім того, з моменту отримання листа про намір приватизації і створення аукціонної комісії пройшло більше 3 місяців, а ПП «СІ РЕСТ» не взяло участі ні в першому аукціоні №SPE001-UA-20221214-42519, ні в повторному аукціоні.

Щодо порушення строків проведення повторного аукціону та доводів відповідача-1 про те, що дата наступного аукціону формується торговою системою автоматично з урахуванням встановленого в інформповідомленні періоду між аукціонами, позивач вважає, що факт автоматичного визначення дати повторного аукціону не спростовує факту порушення встановлених діючим законодавством строків.

Стосовно доводів відповідача-1 про те, що до віртуальної кімнати було завантажено договір оренди, в якому зазначені і термін дії договору оренди, і розмір місячної орендної плати, з яким учасники мали можливість ознайомитись, позивач зазначає, що наявність цієї інформації у відкритому доступі не звільняє відповідача-1 від обов'язку надання точної та достовірної інформації у інформаційному повідомленні.

Наразі позивач зауважує про обставини щодо стану об'єкту, а саме позивач виходив з тієї інформації, яка була завантажена продавцем в електронну торгову систему «Прозорро.Продажі» та на сайт Фонду державного майна України, виїзд на об'єкт приватизації не здійснювався. В той же час, позивач вважає, що наявність заяви учасника про ознайомлення з об'єктом приватизації, не звільняє відповідача-1 від обов'язку своєчасного надання повної та достовірної інформації про об'єкт приватизації.

До того ж в контексті доводів відповідача-1 про те, що переможець аукціону не надав інформації про можливе залучення ним кредитних коштів для сплати за об'єкт, позивач посилається на ч. 13 ст. 14 Закону України № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна», за якими об'єкт приватизації може бути придбаний за рахунок залучених (кредитних) коштів, а у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок залучених (кредитних) коштів переможець аукціону повинен також подати інформацію про відповідного кредитора та документальне підтвердження, що такий кредитор бажає розглянути можливість надання відповідного обсягу фінансування. З огляду на вказані норми позивач вважає, що таку інформацію переможець аукціону надає самостійно в добровільному порядку, а у разі ненадання інформації про кредиторів, вважається, що переможець аукціону надав інформацію, що об'єкт купується за власні кошти. При цьому позивач зауважує, що ч. 14 ст. 14 Закону передбачена відповідальність за недостовірність, неповноту поданих документів. Таким чином, позивач вважає, що оскільки у покупців існує обов'язок щодо надання достовірної інформації, а законодавством передбачена відповідальність за надання неповної, недостовірної інформації, то дії, спрямовані на перевірку наданої інформації, є абсолютно законними. Наразі позивач вказує, що підтвердити або спростувати дані твердження позивача щодо достовірності чи недостовірності поданої відповідачем-2 інформації про власні кошти можна лише шляхом отримання інформації про доходи з податкової служби та про кредити з Українського бюро кредитних історій. Оскільки дані обставини входять до предмета доказування, а позивач в силу закону не може самостійно отримати дану інформацію, яка може надаватися на підставі судового рішення, користуючись наданим ст. 81 ГПК України правом, він просить суд про їх витребування.

Таким чином, на думку позивача, відповідач-1 не навів належних заперечень на спростування доводів позивача відносно того, що аукціон SPE001-UA-20221226- 54453 відбувся з порушенням вимог ст. 2, ч. 3 ст. 21, абзаців четвертого та восьмого пункту 74 розділу V Закону України № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна», а також п. 24 Порядку від 10.05.2018 № 432, а відтак і договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 02.02.2023, зареєстрований в реєстрі за №283 підлягає визнанню недійсним.

18.05.2023 від відповідача-2 до суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача-2 (вх. № 16702/23), в яких відповідач-2 вказує, що сукупність обставин для визнання судом недійсними електронних торгів позивачем не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів. Так, відповідач-2 зауважує, що позивач оспорює сам порядок проведення аукціону, при цьому він мав змогу та фактично приймав участь у проведенні аукціону, однак його цінова пропозиція не стала найбільш вигідною. Натомість надані відповідачем-1 матеріали та інформація у запереченнях на позов засвідчують відсутність будь-яких порушень при підготовці та проведенні торгів та спростовують твердження позивача щодо недотримання відповідачем-1 вимог Закону України № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432. Відтак, відповідач-2 у вказаних запереченнях просить відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ», а також відмовити у задоволенні клопотання про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Київській області інформації про отримані доходи та сплачені податки громадянином ОСОБА_1 , та витребування у ТОВ „Українське бюро кредитних історій” кредитної історії ОСОБА_1 . Крім того, відповідач-2 просить стягнути з позивача на його користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 60750,00 грн.

24.05.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи адвокатського запиту від 24.05.2023 р. та про поновлення строку на подачу доказів (вх. № 17083/23).

Під час підготовчого засідання 24.05.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, подане разом з позовною заявою. Також судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 06.06.2023 о 12:00 в режимі відеоконференції.

06.06.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про залучення документів до справи (вх. № 17658/23), а саме доказів направлення копії відзиву.

Вказана заява судом розглянута під час підготовчого засідання 06.06.2023 та задоволена, про що зазначено в протоколі судового засідання 06.06.2023.

Також 06.06.2023 до суду надійшла заява позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, заявлених відповідачем-2 (вх. № 18499/23).

До того ж від відповідача - Регіонального відділення фонду державного майна в Одеській та Миколаївських областях надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 18508/23 від 06.06.2023) та заява про поновлення строків на подачу відзиву на позовну заяву (вх. № 18511/23 від 06.06.2023).

Під час підготовчого засідання 06.06.2023 суд протокольною ухвалою заяву Регіонального відділення фонду державного майна в Одеській та Миколаївських областях про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву задовольнив, відзив на позовну заяву залучив до розгляду.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2023 у справі №916/1158/23 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21.06.2023 р.

09.06.2023 від відповідача-2 до суду надійшли заперечення на клопотання позивача про зменшення судових витрат (вх. № 19016/23).

Також 09.06.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення (вх.№2-821/23), в якому відповідач-2 просив суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 500 000 грн.

13.06.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про застосування зустрічного забезпечення (вх. № 19371/23).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2023 р. у справі № 916/1158/23 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення (вх. № 2-821/23 від 09.06.2023р.) по справі №916/1158/23 було відмовлено з огляду на його необґрунтованість та відсутність доказів на підтвердження можливих збитків та інших ризиків, які може зазнати відповідач-2 у зв'язку із забезпеченням позову, та доказів на підтвердження можливого їх існування.

В подальшому 19.06.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування зустрічного забезпечення у справі (вх.№2-863/23), в якому відповідач-2 просив суд застосувати зустрічне забезпечення по даній справі шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 500 000 грн.

21.06.2023 до суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи копії відповіді ПП „СІ РЕСТ” за вих. № 15 від 20.06.2023 на адвокатський запит, який раніше було подано до суду. При цьому у вказаному клопотанні позивачем було заявлено про поновлення строку на подачу доказів.

Вказане клопотання позивача судом було розглянуто у судовому засіданні 21.06.2023, про що судом протокольною ухвалою поновлено строк на подачу доказів позивачем та залучено надані докази до справи.

Також 21.06.2023 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 20395/23).

Так, у судовому засіданні 21.06.2023р. судом було оголошено протокольно про перерву в розгляді справи на 28.06.2023р. о 12:00, про що ухвалою суду від 22.06.2023 р. в порядку ст.120 ГПК України повідомлено позивача та викликано останнього у судове засідання.

23.06.2023 від відповідача-2 до суду надішли заперечення на клопотання позивача від 20.06.2023 про залучення до матеріалів справи копії відповіді ПП „СІ РЕСТ” за вих. № 15 від 20.06.2023 на адвокатський запит (вх. № 20834/23).

Також 23.06.2023 до суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача-2 про застосування зустрічного забезпечення (вх. № 20778/23).

26.06.2023 до господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” про поновлення строку на подачу доказів та долучення до матеріалів справи №916/1158/23 копію листа ПП "СІ РЕСТ" вих. №16 від 21.06.2023 з додатками в порядку ст. 207 ГПК України (вх. № 21035/23).

28.06.2023 до суду від відповідача -1 надішли заперечення на клопотання позивача від 20.06.2023 про залучення до матеріалів справи копії відповіді ПП „СІ РЕСТ” за вих. № 15 від 20.06.2023 на адвокатський запит (вх. № 21299/23).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 р. у справі № 916/1158/23 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” про поновлення строку на подачу доказів та залишено без розгляду клопотання ТОВ “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” про долучення доказів (вх. 21035/23 від 26.06.2023).

В судовому засіданні 28.06.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, натомість представник відповідача-1 та відповідач-2 заперечували проти задоволення позову.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

18.02.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було видано наказ №282 «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення «Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами»» за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

12.12.2022 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було видано наказ №1046 „Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації „Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами”, відповідно до якого було затверджено протокол засідання аукціонної комісії від 12.12.2022 №1 та умови продажу об'єкта малої приватизації.

12.12.2022 в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» за посиланням: https://prozorro.sale/planning/JAS001-UA-20221212-74007, а також на сайті Фонду державного майна України за посиланням: https://privatization.gov.ua/product/tabir-pratsi-ta-vidpochynku-razom-z-budMeyu-yidalm-z-gospodarchymy-budMyamy-ta-sporudamy-2/ було опубліковано інформаційне повідомлення про продаж об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 .

Перший електронний аукціон №SPE001-UA-20221214-42519 з продажу даного об'єкта повинен був відбутися 27.12.2022, однак не відбувся у зв'язку із відсутністю учасників, про що 26.12.2022 о 20:00:04 був складений відповідний протокол.

26.12.2022 о 20:00 було опубліковано оголошення про повторний аукціон №SPE001-UA-20221226-54453 з продажу даного об'єкта зі зниженням стартової ціни - англійський аукціон, знижка 50% від стартової ціни першого аукціону.

04.01.2023 було проведено повторний аукціон № №SPE001-UA-20221226-54453 зі зниженням стартової ціни.

Як свідчать матеріали справи, в електронному аукціоні №SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023 участь взяли 3 учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ”, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Так, за результатами аукціону №SPE001-UA-20221226-54453, що оформлені протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023, затвердженого Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 11.01.2023 №15, переможцем визначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

З вказаного протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023 вбачається, що учасниками електронного аукціону були Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ”, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

02.02.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях уклало з переможцем аукціону - Дуборізом Володимиром Анатолійовичем договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна - об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 02.02.2023 та зареєстровано в реєстрі за №283.

Разом з тим, позивач, звертаючись із заявленим позовом, стверджує, що вказаний аукціон № SPE001-UA-20221226-54453 був проведений з порушенням вимог ст. 2, ч. 3 ст. 21, абзаців четвертого та восьмого пункту 74 розділу V Закону України №2269-VIII “Про приватизацію державного і комунального майна”, п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, оскільки:

- з огляду на суму сплачених коштів за об'єкт приватизації у розмірі 3120001,20 грн., існують сумніви з приводу того, що переможець аукціону надав достовірну інформацію щодо придбання об'єкту за власні кошти без залучення кредитних коштів чи коштів інших осіб, що є порушенням ч. 13 ст. 14 Закону України №2269-VIII “Про приватизацію державного і комунального майна”.

На думку позивача, відсутність вказаних порушень могло вплинути на кількість учасників аукціону і на цінові пропозиції, що призвело б до іншого результату, і не виключено, що за таких обставин переможцем міг стати позивач.

Таким чином, позивач вважає, що порушення вимог законодавства про приватизацію при підготовці та проведенні аукціону SPE001-UA-20221226-54453 призвело до порушення прав позивача як його учасника на участь у аукціоні, який здійснюється у відповідності до закону, на повну та достовірну інформацію про об'єкт приватизації, на добросовісну конкуренцію, а тому існують підстави для визнання недійсними в судовому порядку результатів аукціону SPE001-UA-20221226-54453, оформлені протоколом про результати електронного аукціону SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023, затвердженого Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 11.01.2023 №15, а також підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Так, частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, зокрема це справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому відповідно до приписів частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Так, вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з'ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За змістом положень вказаних норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Правова позиція щодо обов'язку позивача, відповідно до законодавчих приписів статей 15, 16 ЦК України та статей 4, 13, 74, 76, 79 ГПК України, обґрунтувати і довести належними і вірогідними доказами порушення (невизнання, оспорювання) його прав та/або законних інтересів, сформульована Верховним Судом в постанові від 28.04.2020 у справі № 910/6517/19.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Разом з тим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, якщо він передбачений чинним законодавством або договором. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, господарський суд виходить насамперед із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Крім того, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов. Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли у судовому процесі відсутній будь-який сенс в розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача у обраний ним спосіб.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Відповідний висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі № 925/1265/16.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

При цьому, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Так, надаючи правову оцінку доводам позивача про наявність порушеного права та належності обраного позивачем способу захисту такого порушеного права, суд зазначає про наступне.

Як встановлено судом, наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" (зі змінами, внесеними наказами від 03.02.2022 №157 та від 07.12.2022 №1519) об'єкт малої приватизації соціально - культурного призначення «Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами» був включений до Переліку об'єктів соціально - культурного призначення.

Рішення про приватизацію вказаного об'єкта шляхом продажу на аукціоні було прийнято відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 18.02.2022 №282 (із змінами, внесеними наказом від 12.12.2022 №1042).

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України №2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон № 2269) основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2269 Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону № 2269 державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації;

класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону;

приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством;

змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації;

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону №2269 ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.

Частиною 7 ст. 11 Закону №2269 передбачено можливість подання до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, заяви про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, потенційними покупцями у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» від 28.07.2022 № 2468, який набув чинності 19.08.2022, були внесені зміни до Прикінцевих положень Закону № 2269 стосовно порядку проведення приватизації державного та комунального майна у період воєнного стану.

Так, згідно абз. 4 п. 74 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (зі змінами, у т.ч. внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам ревокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави»), тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аукціонна комісія розробляє умови продажу об'єкта приватизації після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця, який, у тому числі, може вимагати переміщення виробничих потужностей з територій, на яких ведуться бойові дії та/або існує загроза бойових дій, на безпечну територію. Під час приватизації єдиного майнового комплексу підприємства складаються переліки об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів, які перебувають на балансі такого підприємства (за наявності). Аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об'єкта приватизації (його складових) не здійснюються. Протягом трьох робочих днів після затвердження умов продажу об'єкта приватизації орган приватизації публікує інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації в електронній торговій системі та, за наявності технічної можливості, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або відповідної територіальної громади.

Згідно підпункт 1 пункту 1 розділу II Закону № 2468-ІХ від 28.07.2022 положення абзацу четвертого пункту 74 розділу V Закону України №2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна» набирають чинності з дня появи в електронній торговій системі технічної можливості, про що адміністратор електронної торгової системи повідомляє на своєму веб-сайті, але не пізніше чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

31.10.2022 Державне підприємство «Прозорро.Продажі» на своєму веб-сайті за посиланням: https://prozorro.sale/news/prozorroprodazhi-rozrobili-onovleni-proceduri-dlya-provedennya-aukcюmv-z-prodazhu-obyeШv-maloyi-privatizaciyi-na-chas-voyennogo-stanu повідомило про те, що розробило оновлені процедури (програмне забезпечення) проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, які мають діяти під час воєнного стану та про те, що зміни до частини 8, 10, 11 статті 15, абзаци 4, 8 та 11 пункту 7-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» набирають чинності з 1 листопада 2022 року.

Таким чином, з 01.11.2022 проведення аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації під час дії воєнного стану здійснюється з урахуванням положень пункту 74 розділу V Закону України №2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна».

Так, Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях 31.08.2022 було отримано лист потенційного покупця ПП «СІ РЕСТ» від 30.08.2022, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Під час засідання 12.12.2022 аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації

соціально - культурного призначення - «Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами» , розташованого за адресами: Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 50; Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 53; балансоутримувач - державне підприємство «Управління справами Фонду державного майна України” комісією було прийнято до уваги вищевказаний лист потенційного покупця ПП «СІ РЕСТ» від 30.08.2022, про що вказано в протоколі № 1 засідання аукціонної комісії.

Таким чином, аукціонною комісією з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами за адресами: Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 50; Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 53 були розроблені умови продажу з урахуванням листа потенційного покупця про намір приватизації такого об'єкта.

Тому посилання позивача на порушення відповідачем-1 абзацу четвертого пункту 74 розділу V Закону України № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна» є такими, що не відповідають матеріалам справи та дійсним обставинам справи. Наразі доводи позивача з посиланням на лист ПП „СІ РЕСТ” від 20.06.2023 р. за вих. № 15 про те, що вказане підприємство не мало намір приватизувати майно, що є предметом оскаржуваного аукціону, судом до уваги не приймаються, оскільки законодавство не передбачає обов'язкової участі в аукціоні потенційного покупця, який надіслав лист про намір приватизації об'єкта на аукціоні. Також закон не визначає можливість скасування аукціону у разі неподачі потенційним покупцем заявки на участь в аукціоні.

Згідно абз. 13 п. 74 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (зі змінами, у т.ч. внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави»), тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану у разі відсутності балансової вартості окремих складових об'єкта приватизації або якщо балансова вартість окремих складових об'єкта приватизації дорівнює нулю, стартова ціна такого об'єкта приватизації встановлюється аукціонною комісією на рівні балансової вартості решти складових об'єкта приватизації.

Як вбачається зі змісту протоколу № 1 засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації соціально - культурного призначення від 12.12.2022, листом від 08.11.2022 №240/ВС балансоутримувач - ДП «Управління справами Фонду державного майна України» повідомив про те, що балансова вартість об'єкта станом на 30.09.2022 становить 2095236,00 грн. Таким чином, стартова ціна об'єкта приватизації визначена у розмірі 2095236,00 грн., що цілком відповідає вимогам Закону.

Щодо доводів позивача про порушення строків проведення повторного аукціону зі зниженням стартової ціни з продажу об'єкту малої приватизації Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами за адресами: Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 50; Одеська область, Одеський р-н, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 53 суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 7-4 розділу V Закону України №2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, чинній на момент проведення аукціону) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану: аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше п'яти робочих днів та не пізніше двадцяти робочих днів з дня опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів приватизації. У разі якщо об'єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім приватизації такого об'єкта шляхом викупу, оголошується повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків протягом одного робочого дня з дати формування відповідного протоколу аукціону або з дати закінчення строку для оприлюднення рішення органу приватизації щодо викупу, який проводиться не раніше трьох робочих днів та не пізніше шести робочих днів з дня його оголошення.

Як з'ясовано судом, перший аукціон з продажу об'єкта був призначений на 27.12.2022 та не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників, про що 26.12.2022 о 20:00:04 був складений відповідний протокол.

Також 26.12.2022 о 20:00 було опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону №SPE001-UA-20221226-54453 з продажу даного об'єкта зі зниженням стартової ціни на 50%.

Як з'ясовано судом, відповідач-1 позбавлений можливості визначати дату наступного аукціону, оскільки така дата формується електронною торговою системою відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого Постановою КМУ від 10.05.2018 № 432, автоматично з урахуванням встановленого в інформповідомленні періоду між аукціонами.

Згідно п. 15 цього Порядку оператор електронного майданчика забезпечує функціонування електронного майданчика, цілісність даних, що передаються до електронної торгової системи або приймаються від електронної торгової системи, коректне та своєчасне відображення в електронній торговій системі даних та можливість вчинення органом приватизації/організатором аукціону, потенційними покупцями дій в електронній торговій системі через сервіси, які надаються оператором електронного майданчика відповідно до цього Порядку.

В п. 40 вказаного Порядку вказано, що аукціон із зниженням стартової ціни автоматично оголошується в електронній торговій системі на підставі рішення про затвердження умов продажу об'єкта приватизації.

Відтак, суд не вбачає порушень з боку відповідача-1 положень абз. 8 п. 7-4 розділу V Закону України №2269-VІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна».

Наразі суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що за відсутності вказаного порушення щодо строку проведення повторного аукціону, який повинен був відбутися не пізніше 03.01.2023, склад учасників аукціону міг би бути іншим з огляду на те, що переможець аукціону Дуборіз В.А. подав документи та сплатив внески 03.01.2023 о другій половині дня, а тому могли змінитись і самі результати аукціону.

В п. 44 вказаного Порядку проведення електронних аукціонів передбачено, що особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, через свій особистий кабінет подає відповідну заяву на участь в електронному аукціоні шляхом заповнення електронної форми і завантаження електронних копій документів. Заява на участь в електронному аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається протягом всього часу з моменту опублікування відповідного інформаційного повідомлення в електронній торговій системі до закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій. Кінцевий строк подання заяви на участь в електронному аукціоні з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжку часу з 19 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин дня, що передує дню проведення електронного аукціону (п. 45).

Так, позивачем не доведено яким чином, проведення аукціону 04.01.2023, а не 03.01.2023, могло вплинути на результати аукціону та на права позивача як учасника, який вніс свою цінову пропозицію останнім серед учасників 03.01.2023 о 19:18, тоді як ОСОБА_1 вніс цінову пропозицію 03.01.2023 о 15:32, що вбачається з протоколу про результати електронного аукціону.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем-1 вимог ст. 21 Закону України № 2269-VІІІ та п. 24 Порядку № 432 щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно спірного об'єкта приватизації, що могло вплинути на результати електронного аукціону і призвело до порушення прав позивача на отримання повної та достовірної інформації суд зазначає про наступне.

Вимоги до інформаційного повідомлення про приватизацію державного майна встановлені статтею 21 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов'язково зазначаються:

спосіб проведення аукціону;

найменування об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності);

розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток); стартова ціна об'єкта; розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску;

найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об'єкти;

умови продажу та/або експлуатації об'єкта приватизації (за наявності); інформація про договори оренди, укладені щодо об'єкта або його частини, із зазначенням за кожним таким договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди; кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні; дата та час проведення аукціону; час і місце проведення огляду об'єкта;

назва організатора аукціону, адреса, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону;

адреса веб-сайту організатора аукціону;

інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).

Згідно пункту 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 інформаційне повідомлення, що публікується органом приватизації, містить такі відомості:

1) інформацію про об'єкт приватизації:

щодо об'єктів нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва:

- дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площу, цільове призначення земельної ділянки, інформацію про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або користування, про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

- інформацію про договори оренди об'єкта або його частини із зазначенням за кожним договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди;

- інформацію про балансоутримувача (найменування, його місцезнаходження і контактні дані);

- рівень будівельної готовності (щодо об'єктів незавершеного будівництва);

- план будівлі (за наявності) (у разі прийняття рішення органом приватизації);

- фотографічне зображення об'єкта (у разі прийняття рішення органом приватизації);

щодо пакетів акцій або часток господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, єдиних майнових комплексів державних (комунальних) підприємств, а також їх структурних підрозділів:

- найменування господарського товариства, організації чи підприємства, їх місцезнаходження (у разі приватизації єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його структурного підрозділу - найменування і місцезнаходження підприємства або структурного підрозділу);

- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

- розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток);

- середньооблікова чисельність працівників;

- обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної (за наявності);

- основні показники господарської діяльності за останніх три роки та за останній звітний період;

- у разі, коли на балансі товариства або підприємства обліковуються об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо), - інформацію про кожний об'єкт нерухомого майна в обсязі, передбаченому абзацом третім цього підпункту;

- у разі, коли товариство або підприємство використовує земельні ділянки на праві власності або користування, - інформацію про земельні ділянки в обсязі, передбаченому абзацом третім цього підпункту, разом з інформацією про правову підставу для використання такої земельної ділянки;

- обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, інформацію про сплату екологічних зборів та платежів тощо;

2) інформацію про аукціон:

спосіб, дата та час проведення аукціону, визначений згідно з абзацом другим пункту 25 цього Порядку;

кінцевий строк подання заяви на участь в електронному аукціоні (подання цінових аукціонних пропозицій), визначений згідно з пунктами 45 і 81 цього Порядку;

3) інформацію про умови, на яких здійснюється приватизація об'єкта:

стартова ціна об'єкта для кожного із способів продажу;

розмір гарантійного внеску електронного аукціону для кожного із способів продажу;

розмір реєстраційного внеску;

у разі, коли відповідно до рішення органу приватизації проводиться аукціон з умовами, - інформація про умови, визначені відповідно до пункту 23 цього Порядку;

4) додаткову інформацію:

найменування та ідентифікаційні коди за ЄДРПОУ одержувачів платежів, номери банківських та казначейських рахунків за стандартом IBAN у національній та іноземній валюті, відкритих для внесення операторами електронних майданчиків гарантійних внесків (їх частини), реєстраційних внесків потенційних покупців та проведення переможцями аукціонів розрахунків за придбані об'єкти;

реквізити рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих для сплати потенційними покупцями гарантійних та реєстраційних внесків (зазначаються в інформаційному повідомленні шляхом розміщення посилання на сторінку офіційного веб-сайта адміністратора, на якій зазначені реквізити таких рахунків);

час і місце проведення огляду об'єкта;

найменування особи організатора аукціону, його місцезнаходження, адреса веб-сайту, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону (прізвище, ім'я, по батькові контактної особи організатора аукціону, яка є відповідальною за забезпечення можливості огляду об'єкта, номер телефону, адреса електронної пошти), а у разі, коли державний орган приватизації залучив юридичну особу для організації аукціону, також - найменування такого органу приватизації, його місцезнаходження, адреса веб-сайту, номер телефону, реквізити договору між державним органом приватизації і організатором аукціону, а також посилання на веб-сторінку державного органу приватизації, на якій оприлюднено примірник зазначеного договору з усіма змінами та доповненнями;

інші відомості (за рішенням органу приватизації);

5) технічні реквізити інформаційного повідомлення:

дата і номер рішення органу приватизації про затвердження умов продажу об'єкта приватизації, прийнятого відповідно до частини четвертої статті 15 Закону;

унікальний код, присвоєний об'єкту приватизації під час публікації переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в електронній торговій системі;

період між аукціоном з умовами або без умов та аукціоном із зниженням стартової ціни, аукціоном із зниженням стартової ціни та аукціоном за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, аукціоном за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій і повторним аукціоном за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (10-15 календарний день від дати оголошення аукціону);

крок (мінімальний крок) аукціону для кожного із способів продажу;

встановлена органами приватизації територіальних громад кількість кроків аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій;

єдине посилання на веб-сторінку адміністратора, на якій є посилання на веб-сторінки операторів електронного майданчика, які мають право використовувати електронний майданчик і з якими адміністратор уклав відповідний договір (оператори зазначаються в алфавітному порядку).

Інформаційне повідомлення не повинно містити положень, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії інформаційного повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про продаж об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами, в останньому регіональне відділення в інформаційному повідомлені зазначило усю інформацію, наявну у органу приватизації, як вимагає Закон.

Доводи позивача про те, що в повідомленні відсутня відповідна інформація про власника земельної ділянки, суд вважає необґрунтованими, оскільки в інформаційному повідомленні в відомостях про земельну ділянку наведено інформацію про те, що землевпорядна документація на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди, відсутня та земельні ділянки не виділені в натурі. Оскільки землевпорядна документація не розроблялась, земельна ділянка в натурі не виділялась, а, отже, не присвоювались земельній ділянці ні адреса, ні кадастровий номер, не могло бути і зареєстровано право власності на земельні ділянки під об'єктом приватизації, відсутність реєстрації права власності на земельну ділянку підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки вищенаведеними нормами законодавства визначено, що інформація у повідомлені вказується за наявності, тому в інформаційному повідомленні відомості про власника земельної ділянки відсутні. Більш того, слід зазначити, що даний об'єкт соціально-культурного призначення приватизувався без земельної ділянки, і земельна ділянка не була об'єктом приватизації, про що вказано в самому договорі купівлі-продажу.

В п. 1.2 договору купівлі-продажу зазначено, що земельна ділянка, на якій розташований об'єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим договором, тому питання землекористування покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.

Зважаючи на викладене, доводи позивача про те, що обов'язковому оприлюдненню в інформаційному повідомленні підлягають дані про земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер, площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку, судом відхиляються.

Стосовно доводів позивача про те, що в інформаційному повідомленні не зазначено повну інформацію по договору оренди об'єкта, а саме не вказано розміру місячної орендної плати, як цього вимагають положення вищезазначених законодавчих норм, також невірно вказано строк дії договору оренди, суд зауважує, що позивачем як учасником 30.12.2022 була подана заява про ознайомлення з об'єктом приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з метою участі в аукціоні. При цьому з метою ознайомлення потенційних покупців з матеріалами, що стосуються об'єкта приватизації, органом приватизації створюється віртуальна кімната даних. До зазначеної кімнати завантажений договір оренди №209840912107 від 28.09.2021, укладений з орендарем - ПП „СІ РЕСТ”, в якому зазначені і термін дії договору оренди, і розмір місячної орендної плати. На промосторінці Фонду https://privatization.gov.ua/ наявне посилання на віртуальні кімнати даних, створені для об'єктів приватизації, які відкриті для всіх бажаючих. Отже, безпідставними є посилання позивача як учасника, що подав заяву про ознайомлення з об'єктом приватизації, на відсутність інформації або перешкоджання її відсутності його будь-яким діям, пов'язаним з участю в аукціоні або подальшому придбанні об'єкта.

Також безпідставними суд вважає доводи позивача про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях у інформаційних повідомленнях надало інформацію про електропостачання, водопостачання та освітлення, яка не зовсім відповідає дійсності. Адже, позивач не наводить обґрунтувань яким чином така інформація порушила його права як учасника аукціону навіть у разі, якби він дізнався про відповідні недоліки об'єкту приватизації за їх наявності, та могло це вплинути на результати аукціону, переможцем якого не є позивач.

Поряд з цим судом критично оцінюються доводи позивача про те, що переможець аукціону не подавав інформації про наявність кредиторів, за рахунок коштів яких придбано майно.

Так, відповідно до ч. 13 ст. 14 Закону України №2269-VІІІ „Про приватизацію державного і комунального майна” об'єкт приватизації може бути придбаний за рахунок залучених (кредитних) коштів. У разі придбання об'єкта приватизації за рахунок залучених (кредитних) коштів переможець аукціону повинен також подати інформацію про відповідного кредитора та документальне підтвердження, що такий кредитор бажає розглянути можливість надання відповідного обсягу фінансування.

З огляду на вказані положення Закону, переможець аукціону надає інформацію про кредитора та документальне підтвердження виключно лише у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок залучених (кредитних) коштів, і закон не містить приписів щодо обов'язкового надання інформацію про підстави набуття грошових коштів, за які переможцем придбано об'єкт приватизації.

Виходячи з наведеного вище, суд доходить висновку, що приватизація спірного об'єкта нерухомості шляхом продажу його на аукціоні відбувалася з дотриманням вимог чинного законодавства, поза як протилежного позивачем не доведено.

Згідно з частинами 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі N 920/1316/14, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону. Тобто, для визнання судом результатів аукціону недійсними необхідними є: наявність підстав для визнання результатів аукціону недійсними (порушення правил проведення аукціону); встановлення, чи вплинули ці порушення (у разі їх наявності) на результати аукціону та чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до п. 22 частини 1 статті 1 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2 ч. 1 ст. 1 Закону).

Між тим позивачем у даній справі не доведено факту порушення його прав в результаті участі у спірному аукціоні, переможцем в якому позивач не став.

Так, суд зазначає, що оспорювання результатів аукціону не призводить до захисту інтересу осіб, які не змогли взяти участь або перемогти в аукціоні, оскільки визнання недійсними результатів аукціону саме по собі не поновлює прав таких осіб, тому що їх правове становище внаслідок визнання результатів аукціону недійсними ніяк не змінюється, зокрема, вони "автоматично" не набувають статусу переможця аукціону. Тобто обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не є ефективним, навіть якби його права (законні інтереси) зазнали порушення.

При цьому судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2022 у справі N 910/12525/20, за яким правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі N 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі N 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі N 200/606/18 (пункти 45-47). Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсними результатів аукціону №SPE001-UA-20221226-54453, що оформлені протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20221226-54453 від 04.01.2023, затвердженого Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 11.01.2023 №15, не є належним та ефективним способом захисту, а тому дана вимога не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - окремого майна-об'єкта соціально-культурного призначення - Табір праці та відпочинку разом з будівлею їдальні з господарчими будівлями та спорудами від 02.02.2023, 3, укладеного між відповідачами, який зареєстрований в реєстрі за №28, суд зазначає про таке.

В силу ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину, зокрема: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що встановлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є держання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, враховуючи наведене, позивач при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним, повинен доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Аналогічні положення містяться і в статті 180 ГК України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Спірний договір підписаний сторонами, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., та зареєстрований за № 283.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу, між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Згідно ч. ч. 9, 11 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Між тим, позивач, обмежившись доводами про порушення законодавства під час проведення спірного акційну, які відхилені судом, не надав доказів того, яким чином оспорюваний ним договір, стороною якого він не є, порушує (зачіпає) його права та законні інтереси. За таких обставин, суд вважає, що правові підстави для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, які передбачені наведеними вище нормами, відсутні.

При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам учасників справи, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, іншим доводам учасникам справи суд не вбачає підстав надавати оцінку, оскільки вони не впливають на вищенаведені висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що позов ТОВ “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” не підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору відносяться за рахунок позивача.

Крім того, з огляду на вжиття судом у даній справі заходів забезпечення заявленого ТОВ „КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” позову згідно з ухвалою від 06.04.2023 р. та враховуючи клопотання відповідача-2 - ОСОБА_1 від 19.06.2023 про застосування зустрічного забезпечення у справі (вх.№2-863/23), в якому відповідач-2 просив суд застосувати зустрічне забезпечення по даній справі шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 500 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене та з огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ „КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ”, за заявою якого судом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: табір праці та відпочинку, загальною площею 399,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687204951100, розташований за адресою АДРЕСА_2 та будівлі їдальні з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 424,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687222651100, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, суд доходить висновку про те, що необхідність вжитих заходів забезпечення позову відпала. За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2023 р. у даній справі. В свою чергу з огляду на скасування вказаних заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення у справі за клопотанням ОСОБА_1 від 19.06.2023 (вх.№2-863/23).

Керуючись ст.ст. 129, 145, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 23-Б, код ЄДРПОУ 42159069) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ” 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 23-Б, код ЄДРПОУ 42159069).

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2023 р., якою накладено арешт на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на праві приватної власності, а саме: табір праці та відпочинку, загальною площею 399,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687204951100, розташований за адресою АДРЕСА_2 та будівлі їдальні з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 424,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2687222651100, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , а також заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна

Попередній документ

111937963

Наступний документ

111937965

Інформація про рішення:

№ рішення:	111937964
№ справи:	916/1158/23
Дата рішення:	28.06.2023
Дата публікації:	05.07.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо приватизації майна; про визнання недійсними актів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.02.2024)
Дата надходження:	01.12.2023
Предмет позову:	про визнання недійсним результату аукціону та договору купівлі-продажу

Розклад засідань:

Минулі засідання (17)

24.04.2023 11:45	Господарський суд Одеської області
24.05.2023 12:00	Господарський суд Одеської області
01.06.2023 12:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
06.06.2023 12:00	Господарський суд Одеської області
21.06.2023 14:00	Господарський суд Одеської області
22.06.2023 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
28.06.2023 12:00	Господарський суд Одеської області
13.07.2023 11:40	Господарський суд Одеської області
18.07.2023 11:50	Господарський суд Одеської області
16.10.2023 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
16.10.2023 14:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
28.11.2023 15:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
28.11.2023 16:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
19.12.2023 13:45	Південно-західний апеляційний господарський суд
06.02.2024 15:30	Касаційний господарський суд
20.03.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
15.05.2024 11:00	Південно-західний апеляційний господарський суд