вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" липня 2023 р. Справа № 911/298/17
Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши
заяву Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль", м. Біла Церква
про вжиття заходів забезпечення позову
за позовом Публічного акціонерного товариства "Галичфарм", м.Львів
до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль", м. Біла Церква
про стягнення 236000000,00 грн.
встановив:
Рішенням господарського суду від 23.12.2020 р. позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль” на користь Акціонерного товариства “Галичфарм” 228 000 000 (двісті двадцять вісім мільйонів) грн. 00 коп. боргу, 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп. судового збору, видано наказ.
03.07.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль”, яке є відповідачем (боржник) у справі, надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду від 23.12.2020 р. та заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить суд зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду від 08.04.2021 р.
У відповідності до вимог статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 137 ГПК України, суд може вжити заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Наведених висновків дотримується Верховний суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.06.2022 р. № 908/2382/21.
Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень частини шостої вказаної статті ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи, що вказану заву про забезпечення позову подано відповідачем (боржником) у справі, суд відмовляє в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль” від 30.06.2023 р. б/н (вх. № 125/23, 03.07.2023 р.) про забезпечення позову.
Разом з тим, суд призначає до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль” про відстрочку виконання рішення на 12.07.2023 р.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль” від 30.06.2023 р б/н (вх. № 125/23, 03.07.2023 р.) про забезпечення позову відмовити.
2. Розгляд заяви Приватного акціонерного товариства “Білоцерківська теплоелектроцентраль” про відстрочку виконання рішення призначити на “12” липня 2023 р. о 10 год. 45 хв.
3. Встановити строк до 10.07.2023 р. для подання учасниками у справі аргументів, пояснень, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 12.07.2023 р.
4. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
5. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, а заяви та клопотання - в письмовій формі відповідно до частини другої ст. 169 та ст. 170 ГПК України, вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування в заявах по суті відповідно до статті 161 ГПК України.
6. Повноваження представників учасників судового процесу мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом або засновниками - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).
7. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту ухвали 03.07.2023 р.
Суддя А.В. Лопатін