вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/390/23
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Передрій І.В.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Ліберті”
про стягнення заборгованості,
за участю представника:
позивача: Павліченко Л.М. - адвоката (довіреність №01Др-258-1222 від 21.12.2022 року);
відповідача: не з'явився,
07 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Ліберті» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати послуг з розподілу природного газу за період з жовтня 2021 року до грудня 2022 року, встановленого умовами типового договору розподілу природного газу, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання №42ВР810-33763-19 від 01.12.2019 року.
Ухвалою суду від 13.02.2023 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання на 08 березня 2023 року.
Представники позивача та відповідача у засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 08.03.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 12 квітня 2023 року.
24 березня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, просив поновити пропущений процесуальний строк для долучення доказів до матеріалів справи.
Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів, визнав його таким, що підлягало задоволенню, причини його пропуску поважними, поновив його та долучив докази до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 17 травня 2023 року.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
11 травня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/390/23 у засідання, призначене на 17 травня 2023 року.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судове засідання відкладене на 21 червня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.
15 червня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/390/23 у судове засідання, призначене на 21 червня 2023 року.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 13.02.2023 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов'язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 08.03.2023 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 12.04.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також ухвала суду від 17.05.2023 року про відкладення судового засідання, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Бориспільська, будинок 1А.
Поштове відправлення №0103283435796 отримане відповідачем 28 березня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, долученим до матеріалів справи, а поштові відправлення №0103283425367 та №0600027970220 не були вручені відповідачу, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а також, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується копіями повернутих поштових конвертів, долученими до матеріалів справи.
Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі
судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області від 13.02.2023 року про відкриття провадження у справі №911/390/23 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 14 лютого 2023 року; ухвала суду від 08.03.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 14 березня 2023 року; ухвала суду від 12.04.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 18.04.2023 року; ухвала суду від 17.05.2023 року про відкладення судового засідання, - 23.05.2023 року.
Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 21 червня 2023 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб'єктами ринку природного газу, регулюються положеннями Закону України “Про ринок природного газу”, а також Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу”, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу”, розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Частиною 2 ст. 37 Закону України “Про ринок природного газу” встановлено, що оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу”, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу”, типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
01 грудня 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Ліберті» (далі - відповідач) була підписана заява-приєднання №42ВР810-33763-19 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Згідно з п. 1.1 договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта відповідача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки позивачем обсягів природного газу до об'єктів відповідача, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Відповідно до п. 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання відповідача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення відповідачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної відповідачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку позивач направляє відповідачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка позивачем, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що за цим договором позивач зобов'язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно з п. 5.1 договору, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається позивачем та споживається відповідачем на межі балансової належності об'єкта відповідача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата вартості послуги позивача з розподілу природного газу здійснюється відповідачем за тарифом, встановленим регулятором для позивача, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта відповідача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для позивача, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Згідно з п. 6.4 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється відповідачем, який не є побутовим споживачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка позивача. Якщо згідно із законодавством відповідач має сплачувати позивачу за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок позивача кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Пунктом 6.8 договору встановлено, що надання позивачем послуги з розподілу природного газу відповідачу, що не є побутовим споживачем, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем переданий, а відповідачем прийнятий природний газ за період з жовтня 2021 року до грудня 2022 року, на загальну суму 362 773,05 грн., що підтверджується актами наданих послуг: №ОГЯ81041026 від 31.10.2021 року, на суму 26 100,00 грн.; №ОГЯ81045033 від 30.11.2021 року, на суму 26 100,00 грн.; №ОГЯ81048864 від 31.12.2021 року, на суму 26 100,00 грн.; №ОГЯ82003866 від 31.01.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82006694 від 28.02.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82011339 від 31.03.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82014745 від 30.04.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82018698 від 31.05.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82022602 від 30.06.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82026564 від 31.07.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82030448 від 31.08.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82034569 від 30.09.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82038568 від 31.10.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82042777 від 30.11.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82046278 від 31.12.2022 року, на суму 23 706,10 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.
Оскільки відповідач отриманий природний газ повністю не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 336 773,05 грн. основного боргу, 18 932,40 грн. пені, 6 131,54 грн. трьох процентів річних та 46 962,04 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 3 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Типовий договір розподілу природного газу є публічним договором та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта відповідача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки позивачем обсягів природного газу до об'єктів відповідача, та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Згідно з п. 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), зокрема, взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.
Пунктом 3 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин) встановлено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов'язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою (абз. 1 п. 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин)).
Відповідно до абз. 4 п. 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів) (абз. 8 п. 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин).
Згідно з абз. 9 п. 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року позивачем та відповідачем підписаний акт прийому-передачі природного газу №ОГ00078304, з якого вбачається, що об'єм розподіленого природного газу та виробничо - технічні втрати по договору від 01.09.2019, укладеному шляхом підписання заяви-приєднання №42ВР810-33763-19, за вересень 2021 р., складають 1 840,67 м. куб. (за стандартних умов), а також поінформовано відповідача про те, що фактичний обсяг споживання природного газу по об'єкту відповідача за попередній газовий рік (з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року) склав 159 101,23 м3. Величина річної замовленої потужності на 2021 рік становить 180 000,00 м3, величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2021 році складає 15 000,00 м3. Величина річної замовленої потужності на 2022 рік становить 159 101,23 м3, та не може бути менше обсягів, визначених абзацом сьомим пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС; величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2022 році складає 13 258,44 м3. Не пізніше, ніж до 20 жовтня поточного року відповідач має право подати позивачу уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх об'єктах з розривкою по кожному об'єкту на розрахунковий календарний рік.
Згідно з п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "КИЇВОБЛГАЗ"" №2452 від 16.12.2020 року, акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» встановлений тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,45 грн. за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ).
Відповідно до п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "КИЇВОБЛГАЗ"" №2752 від 22.12.2021 року, акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» установлений тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,49 грн. за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ).
Так, щомісячна вартість послуги з розподілу природного газу становила:
- у 2021 році: 15 000,00 * 1,45 + 20 % ПДВ = 26 100,00 грн.;
- у 2022 році: 13 258,44 * 1,49 + 20 % ПДВ = 23 706,09 грн.
Пунктом 6.8 договору встановлено, що надання позивачем послуги з розподілу природного газу відповідачу, що не є побутовим споживачем, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 10 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим споживачем, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем переданий, а відповідачем прийнятий природний газ, що підтверджується підписаними актами наданих послуг: №ОГЯ81041026 від 31.10.2021 року, на суму 26 100,00 грн.; №ОГЯ81045033 від 30.11.2021 року, на суму 26 100,00 грн.; №ОГЯ82003866 від 31.01.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82006694 від 28.02.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82011339 від 31.03.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82014745 від 30.04.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82018698 від 31.05.2022 року, на суму 23 706,10 грн., копії якої долучені до матеріалів справи. Акти наданих послуг: №ОГЯ81048864 від 31.12.2021 року, на суму 26 100,00 грн.; №ОГЯ82022602 від 30.06.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82026564 від 31.07.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82030448 від 31.08.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82034569 від 30.09.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82038568 від 31.10.2022 року, на суму 23 706,10 грн.; №ОГЯ82042777 від 30.11.2022 року, на суму 23 706,07 грн.; №ОГЯ82046278 від 31.12.2022 року, на суму 23 706,10 грн., були направлені на адресу відповідача, що підтверджується копією накладної №0830106528139 від 25.10.2022 року та описом вкладення у цінний лист №0830106528139 від 25.10.2022 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як уже було зазначено, відповідно до п. 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється відповідачем, який не є побутовим споживачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка позивача. Якщо згідно із законодавством відповідач має сплачувати позивачу за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок позивача кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідач природний газ, поставлений позивачем, згідно з вищевказаними документами, оплатив частково, а саме в сумі 26 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 02.07.2021 року до 24.09.2021 року, копія якої долучена до матеріалів справи, тому позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 336 773,05 грн. основного боргу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б оплату грошових коштів позивачу в сумі 336 773,05 грн., суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 336 773,05 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 18 932,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 8.2 договору, у разі порушення відповідачем, що не є побутовим споживачем, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, розмір пені, згідно з актом надання послуг №ОГЯ82026564 від 31.07.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.08.2022 року до 31.01.2023 року, суму боргу в розмірі 23 706,07 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 5 650,49 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82030448 від 31.08.2022 року, враховуючи період заборгованості з 12.09.2022 року до 31.01.2023 року, суму боргу в розмірі 23 706,10 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 4 611,32 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82034569 від 30.09.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.10.2022 року до 31.01.2023 року, суму боргу в розмірі 23 706,07 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 3 669,57 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82038568 від 31.10.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.11.2022 року до 31.01.2023 року, суму боргу в розмірі 23 706,10 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 2 662,88 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82042777 від 30.11.2022 року, враховуючи період заборгованості з 12.12.2022 року до 31.01.2023 року, суму боргу в розмірі 23 706,07 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 1 656,18 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82046278 від 31.12.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.01.2023 року до 31.01.2023 року, суму боргу в розмірі 23 706,10 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 681,96 грн.,
а разом 18 932,40 грн., які підлягають задоволенню.
Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 6 131,54 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 46 962,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Три проценти річних, згідно з актом надання послуг №ОГЯ81045033 від 30.11.2021 року, враховуючи період заборгованості з 13.12.2021 року до 31.01.2023 року, складає 415 днів, тому три проценти річних від суми 26 100,00 грн. становлять 890,26 грн.;
- згідно з актом надання послуг№ОГЯ81048864 від 31.12.2021 року, враховуючи період заборгованості з 11.01.2022 року до 31.01.2023 року, складає 386 днів, тому три проценти річних від суми 26 100,00 грн. становлять 828,05 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82003866 від 31.01.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.02.2022 року до 31.01.2023 року, складає 355 днів, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 691,70 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82006694 від 28.02.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.03.2022 року до 31.01.2023 року, складає 327 днів, тому три проценти річних від суми 23 706,07 грн. становлять 637,14 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82011339 від 31.03.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.04.2022 року до 31.01.2023 року, складає 296 днів, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 576,74 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82014745 від 30.04.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.05.2022 року до 31.01.2023 року, складає 266 днів, тому три проценти річних від суми 23 706,07 грн. становлять 518,29 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82018698 від 31.05.2022 року, враховуючи період заборгованості з 13.06.2022 року до 31.01.2023 року, складає 233 дні, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 453,99 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82022602 від 30.06.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.07.2022 року до 31.01.2023 року, складає 205 днів, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 399,43 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82026564 від 31.07.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.08.2022 року до 31.01.2023 року, складає 174 дні, тому три проценти річних від суми 23 706,07 грн. становлять 339,03 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82030448 від 31.08.2022 року, враховуючи період заборгованості з 12.09.2022 року до 31.01.2023 року, складає 142 дні, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 276,68 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82034569 від 30.09.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.10.2022 року до 31.01.2023 року, складає 113 днів, тому три проценти річних від суми 23 706,07 грн. становлять 220,17 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82038568 від 31.10.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.11.2022 року до 31.01.2023 року, складає 82 дні, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 159,77 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82042777 від 30.11.2022 року, враховуючи період заборгованості з 12.12.2022 року до 31.01.2023 року, складає 51 день, тому три проценти річних від суми 23 706,07 грн. становлять 99,37 грн.;
- згідно з актом надання послуг №ОГЯ82046278 від 31.12.2022 року, враховуючи період заборгованості з 11.01.2023 року до 31.01.2023 року, складає 21 день, тому три проценти річних від суми 23 706,10 грн. становлять 40,92 грн.,
а разом 6 131,54, які підлягають задоволенню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції:
згідно з актом надання послуг №ОГЯ81045033 від 30.11.2021 року:
за період з 13.12.2021 року до 31.01.2023 року, у грудні 2021 року - 100,6%; у січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 26 100,00 грн., складає 7 407,64 грн.;
згідно з актом надання послуг№ОГЯ81048864 від 31.12.2021 року:
за період з 11.01.2022 року до 31.01.2023 року, у січні 2022 року - 101,3%; лютому - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 26 100,00 грн., складає 7 207,79 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82003866 від 31.01.2022 року:
за період з 11.02.2022 року до 31.01.2023 року, у лютому 2022 року - 101,6%; березні - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 6 158,45 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82006694 від 28.02.2022 року:
за період з 11.03.2022 року до 31.01.2023 року, у березні 2022 року - 104,5%; квітні - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,07 грн., складає 5 688,14 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82011339 від 31.03.2022 року:
за період з 11.04.2022 року до 31.01.2023 року, у квітні 2022 року - 103,1%; травні - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 4 422,37 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82014745 від 30.04.2022 року:
за період з 11.05.2022 року до 31.01.2023 року, у травні 2022 року - 102,7%; червні - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,07 грн., складає 3 576,60 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82018698 від 31.05.2022 року:
за період з 13.06.2022 року до 31.01.2023 року, у червні 2022 року - 103,1%; липні - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 2 859,33 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82022602 від 30.06.2022 року:
за період з 11.07.2022 року до 31.01.2023 року, у липні 2022 року - 100,7%; серпні - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 2 060,57 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82026564 від 31.07.2022 року:
за період з 11.08.2022 року до 31.01.2023 року, у серпні 2022 року - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,07 грн., складає 1 881,45 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82030448 від 31.08.2022 року:
за період з 12.09.2022 року до 31.01.2023 року, у вересні 2022 року - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 1 603,05 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82034569 від 30.09.2022 року:
за період з 11.10.2022 року до 31.01.2023 року, у жовтні 2022 року - 102,5%; листопаді - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,07 грн., складає 1 131,15 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82038568 від 31.10.2022 року:
за період з 11.11.2022 року до 31.01.2023 року, у листопаді 2022 року - 100,7; грудні - 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 525,36 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82042777 від 30.11.2022 року:
за період з 12.12.2022 року до 31.01.2023 року, у грудні 2022 року- 100,7%; у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,07 грн., складає 356,92 грн.;
згідно з актом надання послуг №ОГЯ82046278 від 31.12.2022 року:
за період з11.01.2023 року до 31.01.2023 року, у січні 2023 року - 100,8%, від суми заборгованості 23 706,10 грн., складає 189,65 грн.,
а разом 45 068,47 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.
Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", п. 17, п. 35 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 37, ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу”, п. 5, п. 6 глава 3 розділ І, п. 3, п. 4 глава 3, п. 1, абз 1 п. 2, абз. 4, 8, 9 п. 2, п. 10 глава 6 розділу VI Кодеку ГРС, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 4 с. 89, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити частково позов акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” до товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Ліберті” про стягнення заборгованості у сумі 407 799,03 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Ліберті” (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Бориспільська, будинок 1А, ідентифікаційний код 40808015) на користь акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (08150, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Шевченка Т., будинок 178, ідентифікаційний код 20578072) 336 773,05 грн. (триста тридцять шість тисяч сімсот сімдесят три грн. 05 коп.) основного боргу; 18 932,40 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві грн. 40 коп.) пені; 6 131,54 грн. (шість тисяч сто тридцять одну грн. 54 коп.) трьох процентів річних; 45 068,47 грн. (сорок п'ять тисяч шістдесят вісім грн. 47 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 6 744,45 грн. (шість тисяч сімсот сорок чотири грн. 45 коп.) витрат на сплату судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 03.07.2023 року.
Суддя С. Грабець