номер провадження справи 34/118/23
03.07.2023 Справа № 908/1449/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/1449/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)
до відповідача: Запорізького національного університету, ідентифікаційний код юридичної особи 02125243 (вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600)
про стягнення 12 649 грн 75 коп.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 06.04.2023 Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Запорізького національного університету 12 649 грн 75 коп., з яких: 9 149 грн 82 коп. пені, 3 499 грн 93 коп. штрафу за порушення строків надання послуги, згідно з п. 5.3 п. 5 договору № 01-202130-21 про надання послуг від 06.10.2021, укладеного між сторонами.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 справу 908/1449/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2023 у справі № 908/1449/23 прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідачем ухвалу отримано 08.05.2023.
19.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву, відповідач посилається на те, що Запорізькому національному університету стало відомо про неможливість виконання умов договору 18.03.2022, що було невідкладно повідомлено позивача листом від 21.03.2022 № 01/01-23/460, тобто в межах строку, визначеного п. 6 договору. Враховуючи умови договору, наявність висновку Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин для всіх, кого це стосується, фактичне розташування земельних ділянок на територіях, що є окупованими та/або на яких проводяться бойові дії, своєчасне повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, відповідно до п. 6.1 договору, відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування будь-якої відповідальності, у т.ч., пені та штрафів за несвоєчасне виконання умов договору.
05.06.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на необґрунтованість посилань відповідача на існування форс-мажорних обставин, та не представлення відповідачем відповідного сертифікату ТПП. Вказує, що відповідач, в порушення п. 6 договору, не надав протягом п'яти календарних днів після виникнення форс-мажорних обставин позивачу у письмовому вигляді відповідне повідомлення.
У запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 15.06.2023 відповідач посилається на те, що фактичною датою настання неможливості виконання договору слід вважати 18.03.2022, про що відповідачем було невідкладно повідомлено позивача.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
03.07.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
06.10.2021 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовником, позивачем у справі) та Запорізьким національним університетом ( виконавцем, відповідачем у справі) укладено договір № 01-202130-21 про надання послуг (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом Договору є предмет закупівлі послуги (ДК 021:2015) 713100004 Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва. Після проектний моніторинг.
За Договором виконавець зобов'язаний надати послугу з проведення консультативних послуг у галузях інженерії та будівництва після проектного моніторингу з підготовкою звітів, надання рекомендацій та плану заходів по збереженню виявлених під час польових досліджень рідкісних та червонокнижних видів флори та фауни (далі - послуги).
Відповідно до п. 1.2 Договору виконавець зобов'язується надати послуги за ціною, в обсягах, з характеристиками (якістю), поетапно (Додаток до Договору № 2), згідно з умовами Договору, а замовник зобов'язується прийняти належно надані послуги та оплатити їх на умовах Договору. Склад, характер, обсяги, вартість послуги, інші показники (характеристики) та вимоги до якості послуги визначені у додатку 1 до договору, додатку 3 до договору, інших вимогах договору.
Згідно з п. 2.1 Договору вартість наданих послуг з ПДВ - 100 000,00 грн.
Відповідно до п.2.5 Договору замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 20% від суми, встановленої п.2.1 Договору, протягом 15 банківських днів з дня підписання договору та виставлення рахунку виконавцем.
Відповідач надав рахунок № 37 від 13.10.2021 на суму 19 999,99 грн.
Позивачем здійснений авансовий платіж 26.10.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 2063.
Наступний платіж у розмірі 30% від суми, встановленої пунктом 2.1 Договору, з урахуванням авансу, протягом 15 банківських днів з дня підписання Акту приймання передачі послуг за першим етапом ( п. 2.6 Договору).
Відповідач надав рахунок № 42 від 15.12.2021 на суму 30 000,00 грн. Позивач здійснив оплату рахунку 30.12.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 35.
Відповідно до п.1.3 Договору строк надання послуг зазначений у додатку № 2 до Договору (Етапи надання послуг): з моменту підписання договору між замовником та виконавцем до 01.10.2022.
Термін виконання робіт відповідно до додатків до Договору: - за першим етапом (звіт за 2021) до 15.12.2021, за другим етапом (звіт за 2022) до 01.10.2022.
Відповідно до п. 4.1 Договору - виконавець зобов'язаний надати послугу в строки та на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 3.5 Договору після надання послуги виконавець зобов'язаний надати належним чином оформлені акт, звіт і рекомендації за звітами, підтверджуючі документи щодо інших витрат згідно з умовами договору,
Виконавець надав звіт за результатами польових досліджень за 1 етап 2021 у встановлений термін 15.12.2021, що підтверджується актом приймання-здачі етапу № 1 виконаних робіт на суму 49 999,99 грн. актом приймання - передачі оригіналів документів від 15.12.2021.
За другий етап робіт звіт за результатами польових досліджень за 2022 встановлений термін до 01.10.2022 відповідач не надав.
Листом від 21.03.2023 № 01/01-23/460 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин - військової агресії рф.
Претензією від 05.01.2023 позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити пеню та штраф за порушення умов договору.
У відповіді від 17.01.2023 відповідач повідомив позивача про об'єктивну неможливість виконати умови договору через форс-мажорні обставини - військову агресію рф та введення воєнного стану на території України, у зв'язку з чим, відсутні підстави для застосування будь-якої відповідальності, у т.ч. пені та штрафів за договором.
Враховуючи порушення відповідачем строків надання відповідних послуг за другий етап робіт, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Запорізького національного університету на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 12 649 грн 75 коп., з яких: 9 149 грн 82 коп. пені, 3 499 грн 93 коп. штрафу за порушення строків надання послуги, згідно з п. 5.3 п. 5 договору № 01-202130-21 про надання послуг від 06.10.2021, укладеного між сторонами, було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з такого.
Правовідносини сторін виникли з договору № 01-202130-21 про надання послуг від 06.10.2021, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до п. п. 3.3, 4.1 Договору, відповідач зобов'язувався передати позивачеві результат надання послуг відповідно Додатку №1 цього Договору. Відповідач зобов'язувався надати послуги в строки та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 до Договору, термін надання послуг: до 01.10.2022 поетапно: 1 етап до 15.12.2021, 2 етап до 01.10.2022.
Завдання 2 етапу - Звіт за 2022 рік за результатами польових досліджень популяцій видів рослинного та тваринного світу вздовж проектованої траси ЛЕП згідно Звіту з ОВД (реєстраційний номер справи 20191034611) та Висновку з ОВД №21/01-20191034611/1;
- рекомендації та план заходів по збереженню виявлених під час польових досліджень рідкісних та червонокнижних видів флори та фауни;
- Акт приймання-передачі наданих послуг за 2 етапом по об'єкту «Нове будівництво ПЛ 330 кВ «Куп'янськ -Кремінська» з перевлаштуванням ділянки ПЛ 500 кВ «Донська - Донбаська» (інв. №11160000) яка проходить Луганською та Донецькою обл., ВРП 330 кВ на ПС 330 кВ «Куп'янськ» (інв. №7466) та ВРПЗЗО кВ на ПС 330 кВ «Кремінська» Харківської, Луганської та Донецької областей (інв. № новий)».
Строк виконання етапу - до 01.10.2022.
Згідно з додатком 3 Договору, загальна вартість послуг, без ПДВ - 41 666 грн 66 коп, з ПДВ 49 999 грн 99 коп.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, 2 етап надання послуг за Договором у термін надання послуги - до 01.10.2022 не виконаний.
Згідно з п. 5 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.
Відповідно до п. 5.3 п. 5 Договору за порушення строків надання послуги виконавець сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0, 1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості послуги, строк виконання якої порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
У зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань, встановлених Договором, позивач нарахував відповідачеві на підставі п. 5.3 п.5 Договору 9 149 грн 82 коп. пені в період з 02.10.2022 по 02.04.2023 та 3 499 грн 93 коп. штрафу.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом перевірено розрахунок пені та штрафу і встановлено, що позивачем вірно розраховано пеню та штраф, а отже пеня та штраф підлягають стягненню в заявленій сумі.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування відповідальності, через форс-мажорні обставини суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх недзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
До того ж, будь-яка обставина вважається форс-мажорною не взагалі, а відносно певного зобов'язання конкретного суб'єкта.
Виданий Торгово-промисловою палатою України 28.02.2022 лист №2024/02.0-7.1 не є підтвердженням форс-мажорної обставини, оскільки згідно діючого законодавства форс-мажорні обставини підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України, що видається за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідні) з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Відповідачем відповідний сертифікат не представлений.
Договором визначений порядок повідомлення стороною про форс-мажорні обставини.
Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Договору якщо унаслідок дії непереробної сили, інших форс-мажорних обставин (техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру) обставин юридичного форс-мажору (дія, рішення органів державної влади, органів, установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання договору)), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу сторону протягом п'яти календарних днів з дати їх виникнення.
Для звільнення від відповідальності через дію форс-мажору сторона, яка заявляє про її настання, повинна надати повідомлення про це іншій стороні в письмовому вигляді протягом 5 (п'яти) календарних днів після виникнення форс-мажорних обставин.
Відповідач всупереч вимогам п. 6 Договору не надав протягом 5 календарних днів після виникнення форс-мажорних обставин, як зазначає відповідач - 24.02.2022, тобто до 01.03.2022, включно, позивачу у письмовому вигляді зазначене повідомлення.
Лише 21.03.2022 відповідач листом № 01/01-23/460 повідомив про тимчасову неможливість виконання зобов'язань, у зв'язку з військовою агресією рф.
Отже, відповідачем не повідомлено про настання форс-мажорних обставин у строк, передбачений договором.
Строк виконання послуг за 2 етапом - 01.10.2022 (звіт за 2022 за результатами польових досліджень популяцій видів рослинного та тваринного світу вздовж проектованої траси ЛЕП).
Відповідач посилається на наказ Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.
Але - ділянка ВРП 330 кВ на ПС 330 кВ «Куп'янськ» (інв. № 7466) - в редакції станом на 22.12.2022 - не перебувала в окупації (як зазначає відповідач), дата виникнення можливості бойових дій зазначено 09.09.2022 (а ні бойові дії, як зазначає відповідач).
Згідно вказаного переліку відповідні ділянки за Договором не були в окупації чи під бойовими діями протягом строку виконання послуг за договором.
Крім того, відповідач посилається на внутрішній документ (доповідна записка начальника РННЦ «Екологія»), який 18.03.2023 повідомив про неможливість проведення робіт, що також підтверджує несвоєчасність повідомлення позивача в строк про неможливість виконання договору.
Введення на території України воєнного стану не означає, що відповідач не може здійснювати свою підприємницьку діяльність і набувати кошти; в матеріалах справи відсутні докази своєчасного письмового повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин та підтвердження про настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку - саме Договору № 01-202130-21 від 06.10.2021, невиконання господарського зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Запорізького національного університету, ідентифікаційний код юридичної особи 02125243 (вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, 69600) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) 9 149 (дев'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн 82 коп. пені, 3 499 (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн 93 коп. штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 03.07.2023.
Суддя А.О. Науменко