номер провадження справи 34/113/23
03.07.2023 Справа № 908/1451/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/1451/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ідентифікаційний код юридичної особи 20474912 (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Малопідвальна, 10, оф. 2, м. Київ, 01001)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 30 280 грн 87 коп.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 30 280 грн 87 коп. збитків та 2 684 грн 00 коп. судового збору.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України.
У позові позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 справу 908/1451/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали справи, 04.05.2023 суд ухвалив прийняти справу № 908/1451/23 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позивач та відповідач отримали вказану ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 04.05.2023.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
У відзиві сформованому в системі «Електронний суд» 16.05.2023 відповідач визнає вимогу про стягнення на користь позивача з відповідача 17 663 грн 10 коп., в решті позову просить відмовити та повернути відповідачеві з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.
Відзив прийнятий судом до розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
03.07.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (страховиком, позивачем) та ТОВ "НОВА ПОШТА" (страхувальником, відповідачем) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 042а22ц (далі - Договір).
Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Renault Dokker, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У відповідності до умов Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
01.12.2022 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Dokker, д.н.з НОМЕР_1 та транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2023 у справі 760/574/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі заяви потерпілої та наданих документів складено страховий акт № АRХ3484460.
На підставі страхового акту позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 32880,87 грн за заявою страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 936971 від 19.12.2022.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ СК «КРЕДО» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208020696.
18.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, яке вручено 23.01.2023, однак відповіді не надав, страхове відшкодування не сплатив.
На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 30 280 грн 87 коп., а також 2 684 грн 00 коп. судового збору було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами страхування.
Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Статтею 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування” передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, постанова Соломянського районного суду м. Києва від 31.01.2023 у справі № 760/574/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок ДТП 01.12.2022 автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, зокрема, було пошкоджено транспортний засіб Renault Dokker, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований у позивача за Договором добровільного страхування.
Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Розмір матеріального збитку вказаного транспортного засобу відповідно до розрахунку страхового відшкодування та страхового акту від 16.12.2022 склав 32 880 грн 87 коп.
Відповідно до умов Договору, статті 25 Закону України «Про страхування», на підставі страхового акту, позивач здійснив страхове відшкодування в розмірі 32 880 грн 87 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 936971 від 19.12.2022.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР “Про страхування”.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у ТДВ СК «Кредо» згідно з полісом ОСЦП серії ЕР №208020696, з лімітом відповідальності за шкоду майну - 130000,00 грн та франшизою 2 600 грн 00 коп.
18.01.2023 позивач надіслав відповідачу заяву від 17.01.2023 про виплату страхового відшкодування в сумі 32 880 грн 87 коп.
Відповідач на заяву, яку отримав 23.01.2023 не відповів, страхове відшкодування не сплатив.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За полісом відповідача франшиза становить 2 600 грн.
Позивач пред'явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 30 280 грн 87 коп. (32 880 грн 87 коп. - 2 600 грн 00 коп.)
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування, позовні вимоги визнав у сумі 17 633 грн 10 коп.
Суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування частково, в сумі 17 633 грн 10 коп., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,56, враховуючи таке.
Статтею 29 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика), відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Вказана Методика згідно з п.п. 1.2, 1.4 встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів; застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.
Відповідно до вимог п. 8.2 Методики, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Е з - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
В договорі добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №042а22ц від 07.02.2022 зазначено рік випуску забезпеченого транспортного засобу - 2015 рік. Тобто на момент ДТП забезпечений транспортний засіб перебував в експлуатації вже 8 років.
Відтак, коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля не може дорівнювати нулю, оскільки станом на момент ДТП він був в експлуатації 8 років.
У розрахунку страхового відшкодування відсутні відомості про врахування фізичного зносу забезпеченого транспортного засобу.
Пред'явлення позивачем до страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості віднов лювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Су ду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17).
Відповідач, у свою чергу, надав розрахунок коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Renault Dokker, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,, вих №20369 СПР Е33008505 від 15.05.2023, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Renault Dokker, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , дорівнює 0,56.
Відповідач у відзиві навів розрахунок страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,56 в розмірі 20 233 грн 10 коп., яке за вирахуванням франшизи в розмірі 2600,00 грн склало 17633,10 грн (20 233,10 - 2600,00).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач не надав заперечень щодо поданого відповідачем розрахунку страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу.
Враховуючи те, що при розрахунку страхового відшкодування позивачем не було враховано фізичний знос забезпеченого транспортного засобу, суд задовольнив вимоги позивача частково - в сумі 17 633 грн 10 коп. У стягненні решти позовних вимог на суму 12 647 грн 77 коп. суд відмовив.
Щодо клопотання відповідача про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд зазначає, що норми ч. 1 ст. 130 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягають застосуванню тільки в разі повного визнання відповідачем позову. У даному випадку відповідач заперечив проти частини позовних вимог, тому підстави для повернення 50% судового збору відсутні.
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2684,00 грн., який сплачений позивачем та зарахований до державного бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору в сумі 1 562 грн 94 коп. Решта витрат зі сплати судового збору в сумі 1 121 грн 06 коп. покладається на відповідача.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», ідентифікаційний код юридичної особи 20474912 (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070; адреса для листування: вул. Малопідвальна, 10, оф. 2, м. Київ, 01001) страхове відшкодування в розмірі 17 633 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн 10 коп. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 562 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дві) грн 94 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 03.07.2023.
Суддя А.О. Науменко