вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1757/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультрасейфеті" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 36, ідентифікаційний код 37674503) до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) про стягнення 180 592,50 грн. заборгованості за поставлений товар
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультрасейфеті" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" 180 592,50 грн. заборгованості за поставлений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №529 від 06.03.2017 в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий за видатковою накладною №5944 від 31.12.2021 на суму 180 592,50 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1757/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду 01.05.2023 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі оскільки обов'язковою передумовою здійснення відповідачем оплати за партію товару є надання позивачем повного пакету документів, передбачених, зокрема, п. 2.3 цього договору. У випадку не виконання цього обов'язку позивачем у відповідача не настає обов'язок здійснювати оплату за товар, а штрафні санкції до відповідача за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються відповідачем. Відповідач зазначає, що позивач не додав до позовної заяви доказів надання відповідачу повного пакету документів, зокрема, рахунків-фактури, передбачених положеннями договору, що є передумовою здійснення відповідачем оплати за поставлений товар. Відтак, позивач не надав суду доказів виникнення у відповідача обов'язку здійснення оплати за договором.
До суду 22.05.2023 надійшла відповідь позивача на відзив в якій зазначає, що додані до позовної заяви видаткові накладні №4988 від 11.11.2021 та №5944 від 13.12.2021, довіреності на отримання товару за договором на співробітників відповідача, є підтвердженням факту отримання товару з супровідними документами на нього, так як жодних звернень або претензій з моменту отримання товару до сьогоднішнього дня від відповідача до позивача не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
06 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Сервіс", найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультрасейфеті", (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Євраз Суха Балка", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", (далі - відповідач, покупець) укладено договір №529 з урахуванням додаткових угод (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передавати покупцю продукцію, а покупець зобов'язався прийняти у власність і оплатити товар на передбачених договором умовах.
Найменування перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).
Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (пункт 2.1. договору).
Базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях до договору (пункт 2.2. договору).
На кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; - податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; - товарно-транспортну накладну при постачанні автотранспортом; - інші документи, перераховані в специфікації. Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п.1.2 договору (пункт 2.3 договору).
Відповідно до п.2.4 договору датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком). Право власності на товар, а також всі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках).
Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п. 1.2 договору (пункт 3.1 договору).
Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід'ємною частиною договору (пункт 3.2 договору).
Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками) (пункт 4.1 договору).
Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (пункт 4.2 договору).
Згідно з п.4.3 договору у випадку, коли документи, зазначені в пункті 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належнім чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються.
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 13.5 договору).
Сторонами укладена специфікація №20 від 26.10.2021 на суму 188 697,54 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 53 том 1). У п.2 специфікації сторони узгодили, що оплата товару, що поставляється за цією специфікацією, здійснюється покупцем на умовах: впродовж 45 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця.
На умовах договору та специфікації №20 від 26.10.2021 позивачем поставлено товар на загальну суму 186 562,50 грн., а саме:
- за видатковою накладною №4988 від 11.11.2021 на суму 5 970,00 грн.;
- за видатковою накладною №5944 від 31.12.2021 на суму 180 592,50 грн.
У Додатковій угоді №6 від 20.06.2022 сторони підтвердили, що на дату укладання додаткової угоди, існує заборгованість покупця перед постачальником у розмірі 180 592,50 грн., у тому числі ПДВ - 30 098,75 грн. за договором купівлі-продажу товару №529 від 06.03.2017. Сторони домовились, що покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника суму заборгованості за договором, передбачену у пункті 1 додаткової угоди, частинами у наступному порядку: 1) 30 0998,75 грн. у строк до 31.07.2022; 2) 30 098,75 грн. у строк до 31.08.2022; 3) 30 098,75 грн. у строк до 30.09.2022; 4) 30 098,75 грн. у строк до 31.10.2022; 5) 30 098,75 грн. у строк до 30.11.2022; 6) 30 098,75 грн. у строк до 31.12.2022.
Позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №529 від 06.03.2017, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність /відсутність прострочення оплати товару.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).
Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 180 592,50 грн. за договором №529 від 06.03.2017 за поставлений товар на підставі видаткової накладної №5944 від 31.12.2021.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; - податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; - товарно-транспортну накладну при постачанні автотранспортом; - інші документи, перераховані в специфікації. Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця (пункт 2.3 договору).
Будь-які заперечення відповідача щодо неотримання вищевказаних документів одночасно з товаром видаткові накладні не містять.
Відповідно до пункту 4.3. договору у випадку, коли документи, зазначені в пункті 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому термін оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються.
Доказів направлення позивачу (постачальнику) повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору відповідач (покупець) не надав; видаткові накладні підписані без зауважень.
Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 180 592,50 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.
За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 180 592,50 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 2 708,89 покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультрасейфеті" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення 180 592,50 грн. заборгованості за поставлений товар задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультрасейфеті" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 36, ідентифікаційний код 37674503) 180 592,50 грн. заборгованості за поставлений товар та витрати по сплату судового збору у сумі 2 708,89 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв