ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 червня 2023 року Справа № 924/981/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: Ткач Я.С.
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2:Ткачук Б.М.
відповідача 3:не з'явився
треті особи на стороні позивача: не з'явився
треті особи на стороні відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22, постановлену суддею Димбовським В.В., повний текст судового рішення складено 05.05.2023 р.
за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький
до 1) Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", м. Хмельницький
до 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" м. Хмельницький
до 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" м. Хмельницький
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
ОСОБА_2 , м. Хмельницький
ОСОБА_3 , м. Хмельницький
ОСОБА_4 , м. Хмельницький
ОСОБА_5 , м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни, м. Хмельницький
про: визнання недійними рішень, оформлених протоколами загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" № 1 від 06.03.2021 року;
визнання недійсним Договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "Ера" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Ера", посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 1531;
скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни № 57102446 від 16.03.2021 року про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Ера" на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98 %, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101
ОСОБА_1 подав до Господарського суду Хмельницької області заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд накласти арешт на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98 %, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.05.2023р. у справі №924/981/22 - задоволено. Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98%, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101 до набрання рішенням суду законної сили.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 та прийняти нове рішення яким, відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Листом №924/981/22/3420/23 від 31 травня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
09 червня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 .
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.06.2023 р..
26.06.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 року у справі №924/981/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Хмельницькжитлобуд-1 - без задоволення.
26.06.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 р. клопотання представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/981/22 - задоволено.
В судовому засіданні 29.06.2023 р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1", вважає що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування вказаної ухвали.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" та третіх осіб у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, визначилась про можливість розгляду скарги в цьому судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.05.2023р. - задоволено. Господарський суд Хмельницької області дійшов висновку, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів чи інших осіб, які не є учасниками справи, не призведе до блокування господарської діяльності, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що Господарським судом Хмельницької області допущено порушення норм процесуального права, а саме при вирішенні заяви про забезпечення позову суд не звернув уваги на те, що арешт може бути накладено на майно відповідача. На момент постановлення ухвали Господарським судом Хмельницької області від 05 травня 2023 року, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.05.2023р. задоволено, ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1" не був співвідповідачем у справі №924/981/22. Лише ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11 травня 2023 року по справі №924/918/22 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькжитлобуд-1» залучено до участі у справі як співвідповідача.
З огляду на викладене висновок суду про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є помилковими та такими, що суперечать вимогам статей 136, 137 ГПК України.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник ОСОБА_1 вважає вимоги апелянта незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 року такою, що прийнята на основі повного та всебічного дослідження доказів та обставин справи, оскільки з матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що, майно, на яке позивач просить суд накласти арешт, належало відповідачу-1, а позивач ( ОСОБА_1 ) являється учасником відповідача-1 та власником його акцій.
Позивач, звернувшись до суду з позовом, заявив позовні вимоги, в тому числі, про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року, укладеного між відповідачами 1 та 2, зазначаючи про відчуження об'єкту нерухомого майна, яке належало відповідачу-1, учасником якого являється позивач.
Отже, судом було вірно враховано, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна має прямий зв'язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року, укладеного між ПрАТ ВК «Ера» та ТОВ «ВК «Ера», посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Оксанюк А.А. та зареєстрований в реєстрі за №1531, оскільки накладення арешту має стосуватися лише майна, що є предметом спору.
Окрім того, відповідач-3, посилаючись у своїй апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі № 759/13257/19, також зазначає, що за цим висновком Верховного Суду, таким забезпеченням позову як накладення арешту захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно.
Вважаємо, що стороною позивача зібрано достатньо доказової бази на підтвердження недобросовісності дій відповідачів у справі №924/981/22, а відтак, суд першої інстанції законно та обґрунтовано захистив порушені права акціонерів ПрАТ ВК «Ера» в цілому, та позивача, зокрема, шляхом накладення арешту на майно, що є предметом оскаржуваних ним рішень та правочинів.
При цьому, жодних обмежень господарської чи іншої діяльності відповідачів та/або третіх осіб на підставі цього судового рішення не відбулось. В тому числі, і завдяки продовженню недобросовісної поведінки з боку сторони відповідачів у справі та «документального» незаконного та сфальсифікованого знищення об'єкта нерухомого майна.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
04.05.2023 р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд накласти арешт на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98 %, розташований за адресою: вул. Трудова, 6/2, м. Хмельницький, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що майно, на яке просить суд накласти арешт, належало ПрАТ ВК "Ера". Вказане майно за договором купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021р., який є предметом позову в даній справі, перейшло до відповідача-2.
Як зазначає позивач, 01.05.2023р., шляхом перевірки відомостей щодо об'єкта нерухомого майна (РНОНМ 211942868101) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Позивачу стало відомо про те, що станом на даний час власником цього об'єкта є Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" (код ЄДРПОУ 45128836).
Позивач звернув увагу, що згідно із інформаційною довідкою з ДРРПНМ № 330834231 від 01.05.2023 року, право власності на об'єкт нерухомого майна ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1" набуло 12.04.2023 року на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Семенюк Оксаною Михайлівною та зареєстрованого в реєстрі за № 1152. Згідно із відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1" зареєстроване за адресою, яка співпадає з адресою відповідача-1 та відповідача-2, а договір купівлі-продажу укладений 12.04.2023р.
Позивач прийшов до висновку, що відповідач-2, знаючи про перебування в провадженні Господарського суду Хмельницької області справи №924/981/22, діючи умисно, усвідомивши, що майно ПрАТ ВК "Ера" вибуло із його власності поза волею акціонерів та, внаслідок грубого порушення їхніх корпоративних прав, з метою перешкоджання позивачу у можливості відновлення його порушених прав, відчужив об'єкт нерухомого майна на користь новоствореної юридичної особи. Такі дії, на думку позивача, свідчать про фіктивність домовленостей та штучне створення юридичної особи (ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1") виключно з метою легалізації відчуження майна спершу від ПрАТ ВК "Ера", акціонером якого є позивач, а згодом - від ТОВ "ВК "Ера". Таке твердження також ґрунтується на тому, що станом на момент отримання відомостей з ДРРПНМ, у власності ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1" жодних інших об'єктів нерухомості, окрім незавершеного будівництва (РНОНМ 211942868101), немає.
Як зазначає позивач, у зв'язку із цими обставинами, позивачем подана до суду заява про зміну предмета позову (шляхом доповнення позовних вимог новими), до яких додались вимоги про: визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 12.04.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу- Семенюк Оксаною Михайлівною та зареєстрованого в реєстрі за №1152; скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Семенюк Оксани Михайлівни №67172652 від 12.04.2023 року про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98%, розташований за адресою: вул. Трудова, 6/2, м. Хмельницький, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101. Додатково також подане клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.
Водночас, судами встановлено, що із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №331330811 від 05.05.2023р., вбачається, що об'єкт (незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, який знаходиться за адресою Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Трудова, 6/2, місце розташування - кадастровий номер: 6810100000:18:002:0029, цільове призначення: землі громадської забудови) належить на праві власності ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1" за договором купівлі-продажу, серія та номер: р. №1152, виданого 12.04.2023р., видавник: Семенюк О. М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу.
Також з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" зареєстровано 07.04.2023р. за тією ж адресою, що й відповідачі - м. Хмельницький, вулиця Трудова, 6/2.
Враховуючи вище викладене, Господарський суд Хмельницької області дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.05.2023р. у справі №924/981/22. Відтак, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 накладено арешт на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98%, який розташований за адресою: вул. Трудова, 6/2, м. Хмельницький, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101 до набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.05.2023 р. у справі №924/981/22 клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у справі співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" (код ЄДРПОУ 45128836; адреса: вул. Трудова, 6/2, м. Хмельницький, 29015).
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у Справі "Пантелеєнко проти України" (заява №11901/02) засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у Справі "Доран проти Ірландії" (заява №2214/04), було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
За змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 17 липня 2008 року у Справі "Каіч та інші проти Хорватії" (заява №50389/99) для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області, при цьому врахувавши наступне.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
З матеріалів справи, вбачається, що позивач, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021р., укладеного між відповідачами, зазначаючи про відчуження об'єкту нерухомого майна, яке належало відповідачу-1, учасником якого являється позивач, а також визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 12.04.2023 року, відповідно до якого ТОВ «Хмельницькжитлобуд-1» став власником об'єкту нерухомого майна, яке є предметом позовних вимог позивача.
Колегією суддів враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" зареєстровано 07.04.2023р. за тією ж адресою, що й відповідачі - м.Хмельницький, вулиця Трудова, 6/2.
Крім того, після відчуження об'єкту нерухомого майна від відповідача-1 відповідачу-2, вже після відкриття провадження у справі, відповідачем-2 відчужено об'єкт нерухомого майна на користь новоствореної юридичної особи - ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1".
Отже, необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, вказаного у позовних вимогах, вбачається з огляду на те, що дії відповідача-2 стосовно відчуження вказаного майна вже під час розгляду справи на користь ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1".
Згідно установленої судової практики в таких немайнових спорах судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Так, у випадку набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову, у цій справі, буде скасовано рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Семенюк Оксани Михайлівни № 67172652 від 12.04.2023 року про державну реєстрацію права власності-за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькжитлобуд-1» на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98 %, розташований за адресою: вул. Трудова, 6/2, м. Хмельницький, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211942868101, буде визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 12.04.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Семенюк Оксаною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 1152. В подальшому буде скасовано рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни № 57102446 від 16.03.2021 року про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Ера" на об'єкт нерухомого майна, а також буде визнано недійсним Договір купівлі продажу від 16.03.2021 р. та поновлено запис про право власності на спірне нерухоме майно за Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА", учасником та власником акцій якого є ОСОБА_1 .
Проте, у разі якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідачем-3 буде відчужено спірне нерухоме майно та зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за іншою особою (яка не є учасником даного судового процесу) то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом в цій справі без нових звернень до суду, що в свою чергу істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та призведе до порушення права та охоронюваних законом інтересів іншої особи, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2023 р. у справі №903/529/22.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на обставини цієї справи, враховуючи, що кінцевою метою позову у цій справі є поновлення порушених прав, інтересів позивача як учасника Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, безпосередньо пов'язано з предметом позову і такі заходи є обґрунтованими та адекватними.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Вжитий місцевим господарським судом захід забезпечення позову, не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності учасників судового процесу та спрямований на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.05.2023 р у справі № 906/151/23.
Отже, колегія суддів погоджується, що забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна має прямий зв'язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки накладення арешту має стосуватися лише майна, що є предметом спору.
Відтак, суд апеляційної інстанції, вважає обґрунтованим висновок суду про те, що наведені у заяві обставини, як підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідають принципам обґрунтованості і адекватності, забезпечуватимуть збалансованість інтересів сторін, доводять імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що Господарським судом Хмельницької області порушено норми процесуального права, а саме при вирішенні заяви про забезпечення позову суд не звернув уваги на те, що арешт може бути накладено на майно відповідача, який на момент постановлення ухвали Господарським судом Хмельницької області від 05 травня 2023 року, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.05.2023р. задоволено, ТОВ "Хмельницькжитлобуд-1" не був співвідповідачем у справі №924/981/22, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункт 1 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Тобто, нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлено обов'язкової вимоги стосовно того, що накладення арешту можливе лише на майно особи, яка є учасником справи. Відтак та обставина, що на час вжиття заходів забезпечення позову майно передано на підставі договору купівлі-продажу іншій особі не впливає на можливість забезпечити позов шляхом накладання арешту на таке майно.
Оскільки вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між можливістю відновлення порушених корпоративних прав у разі встановлення за результатами судового розгляду їх порушення, і об'єктом нерухомого майна, на який накладено арешт, апеляційний суд вважає доцільним, обґрунтованим та збалансованим вжитий судом першої інстанції забезпечувальний захід.
Відтак, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 р. у справі №924/981/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "03" липня 2023 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.