Номер провадження: 22-ц/813/1897/23
Справа № 494/250/21
Головуючий у першій інстанції Лебединський С. Й.
Доповідач Дришлюк А. І.
26.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 24 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
09 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з позовом до Березівської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_3 . На час його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок по АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав при житті померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 26 січня 2001 р. державним нотаріусом 8-ї Одеської державної нотаріальної контори. На вказане майно спадкодавець не залишив заповіт, тому згідно ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем 3-ї черги. Те, що він є спадкоємцем померлого підтверджується тим, що його рідна баба ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , мала сина ОСОБА_6 , який є його батьком. У подальшому його бабка ОСОБА_4 одружилась вдруге з ОСОБА_3 , у шлюбі з яким народився син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померлий ОСОБА_3 був двоюрідним братом його батька та відповідно дядьком йому, позивачу по справі (а.с. 2-5).
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 24 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вирішено відмовити(а.с. 51-53).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Ковтун Катерина Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що не погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні позову з причини недоведеності того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем 3-ї черги. Стосовно цього апелянт вказує, що в позовних вимогах позивач не просив встановлювати чергу спадкування останнього, а лише просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Також, апелянт вважає, що судом не було досліджено доказів, наданих стороною позивача, а причиною цьому стала також недоведеність права особи на спадкування за законом. Апелянт наголошує на тому, що інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_3 окрім позивача по справі немає (а.с.62-64).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 14 лютого 2022 року справу призначено до розгляду (а.с. 72-74, 80).
Своїм правом закріпленим положеннями ст. 360 ЦПК України сторони не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 12, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Сторони про дату, час та порядок проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідачем по справі - Березівською сільською радою Одеської області було направлено на адресу суду заяву щодо розгляду справи за їх відсутності, окрім того, визнання заявлених позовних вимог (а.с. 100).
Представником апелянта - адвокатом Ковтун Катериною Володимирівною також було направлено на адресу суд заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 122-123).
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , про що відділом РАЦС Березівського РУЮ в Одеській області було внесено актовий запис № 15 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 (позивач по справі), що було зареєстровано відділом РАЦС Березівського РУЮ в Одеській області, актовий запис №137. Згідно свідоцтва про народження, виданого повторно, в графі батько значиться ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 9).
Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України № 00027306805 від 03 серпня 2020 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача - ОСОБА_6 , про що відділом РАГС Березівського району Одеської області вчинено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 06 жовтня 1997 року (а.с. 11).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00027307239, 12 жовтня 1950 року, актовий запис № 97 було укладено шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_8 . Після одруження прізвище подружжя ОСОБА_9 (а.с. 12).
12 червня 1960 року, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу №00028921502, актовий запис № 15, шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 було розірвано. Після розірвання шлюбу було відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_10 (а.с. 13).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00028921771 від 15 грудня 2020 року, 26 червня 1960 року, актовий запис № 52, було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . Після одруження прізвище подружжя ОСОБА_12 (а.с. 14).
25 січня 1958 року, згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України № 00028922633 від 15 грудня 2020 року, у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_3 (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_13 , про що відділом РАГС Березівського РУЮ Одеської області вчинено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 20 листопада 2002 року (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 про що відділом РАГС Березівського району Одеської області вчинено актовий запис по смерть № 21 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_4 (а.с. 17).
Згідно довідки з Виконкому Березівської міської ради від 27 липня 2020 року № 01/03- 45/853 ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . За даною адресою були зареєстровані та проживали: ОСОБА_13 - дружина і ОСОБА_3 - син (а.с. 19).
Згідно довідки з Виконкому Березівської міської ради від 27 липня 2020 року № 01/03- 45/855 ОСОБА_13 була зареєстрована та проживала до дня смерті по АДРЕСА_1 . За даною адресою також був зареєстрований та проживав син ОСОБА_3 (а.с. 20).
Згідно довідки з Виконкому Березівської міської ради від 14 грудня 2020 року № 01/03- 45/1572 ОСОБА_3 до дня смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 січня 2001 року виданого державним нотаріусом 8-ї Одеської державної нотаріальної контори спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , є його син ОСОБА_3 , що мешкає по АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 30/2001, зареєстровано в реєстрі за № 1-338 (а.с. 25-26).
25 серпня 2020 року приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області було повідомлено ОСОБА_1 про пропуск встановлено шестимісячного строку для прийняття спадщини та роз'яснено останньому його право на звернення до суду щодо його поновлення. Окрім цьому, також повідомлено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно надати документи, що підтверджують родинні відносини (наведено відповідний перелік таких документів) та роз'яснено, що у разі неможливості подати відповідні документи, які б підтверджували родинні відносини із померлим, слід звернутися до суду (а.с. 18).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що звертаючись до суду з позовом, представник позивача не виконала свій процесуальний обов'язок щодо доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень. З наведеного представником позивача не доведено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем 3-ї черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 його дядька, ОСОБА_3 .
За таких обставин, підстави поважності пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 судом не досліджувались у зв'язку з тим, що не було доведено право особи на спадкування за законом, а тому відповідно відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Апеляційний суд частково погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно положень ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За положенням ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).
Згідно положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини у відповідності до положень ст. 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», а саме п. 24, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Тобто, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (аналогічні висновки наведені в постанові ВС від 25 травня 2022 року по справі № 459/2973/18).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні» (постанова ВС від 08 червня 2022 року по справі № 571/731/21).
Згідно матеріалів справи, а саме копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , про що відділом РАЦС Березівського РУЮ в Одеській області було внесено актовий запис № 15. Після смерті останнього відкрилася спадщина, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котрий належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину. Право власності на вказане майно було зареєстровано 18 червня 2007 року (а.с. 26).
При цьому, зважаючи на положення ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 встановлюється в шість місяців та закінчується 26 липня 2010 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 із відповідною заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області лише 25 серпня 2020 року, у зв'язку із чим приватним нотаріусом було повідомлено про пропуск встановлено шестимісячного строку для прийняття спадщини та роз'яснено ОСОБА_1 його право на звернення до суду щодо його поновлення (а.с. 18).
Саме за вказаних обставин, позивачем було заявлено відповідні позовні вимоги до Березівського районного суду Одеської області щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись при цьому на перебування у визначений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини,поза межами України, а саме на заробітках в Італії, надавши в якості доказів копію закордонного паспорту та копії тимчасової посвідки на проживання в Італії.
При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на не доведення позивачем того факту, що він є спадкоємцем 3-ї черги у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 його дядька, ОСОБА_3 .
За таких обставин, слід зазначити, що з долученої в якості додатків до позовної заяви та відповідно доказу на підтвердження наявності підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, копії закордонної паспорту вбачається, що вказаний документ було видано позивачу - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , тобто вже після закінчення встановленого чинними нормами ЦК України строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 . При цьому, відмітки зроблені в пропускному пункті Zahony щодо перетину кордону було внесено у зазначений паспорт ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 30), що в свою чергу спростовує відповідні посилання ОСОБА_1 на вказані підстави пропуску встановленого строку.
Окрім цього, матеріали справи також містять відповідні копії тимчасових посвідок на проживання в Італії, на які також посилається ОСОБА_1 як на підтвердження наявності поважних підстав пропуску відповідного шестимісячного строку, а саме № 100957434 виданої на період з 15 жовтня 2010 року по 22 листопада 2011 року та № 102363726 на період з 22 листопада 2011 року по 22 листопада 2013 року (а.с. 32). Тобто, зі змісту долучених позивачем копій вбачається, що останній починаючи з 15 жовтня 2010 року та по 22 листопада 2013 року перебував поза межами України, однак, враховуючи, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 встановлений до 26 травня 2010 року, не підтверджують наявність об'єктивних причин для пропуску вказаного строку.
Разом з тим, будь-яких інших належних та обґрунтованих доказів позивачем та апелянтом по справі - ОСОБА_1 надано не було.
За положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).
Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач зобов'язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відповідачі - ті обставини, на які вони посилалися як на заперечення проти позову.
За таких обставин, зважаючи на те, що судом першої інстанції вищенаведені обставини не було взято до уваги, однак дійшовши при цьому вірного висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, змінює та доповнює оскаржуване рішення в частині мотивування, в іншій частині - залишає без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Березівського районного суду Одеської області від 24 березня 2021 року - змінити та доповнити в частині мотивування.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький