Справа № 308/12937/22
Іменем України
29 травня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., КОЖУХ О.А.
за участю секретаря ЗУБАШКОВА М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/12937/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» про визнання протиправним і скасування наказу про проведення службового розслідування та висновку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 листопада 2022 року, повний текст якого складено 29 листопада 2022 року, головуюча суддя Логойда І.В., -
встановив:
28.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ДП «Ужгородське лісове господарство» мотивуючи таким.
З 02.06.2016 позивач працює на посаді лісничого Великодобронського лісництва ДП «Ужгородське лісове господарство».
27.07.2022 директор ДП «Ужгородське лісове господарство» В. Синичка видав наказ № 101 «Про проведення службового розстеження», яким наказав інженеру з охорони лісу ОСОБА_2 провести в установлені законом строки службове розслідування за зверненням голови Великодобронської сільської ради Ужгородського району і в разі виявлення порушень чинного законодавства підготувати наказ про покарання винних.
Підставою проведення службового розслідування в наказі зазначено надходження 26.07.2022 на адресу підприємства листа Закарпатського управління лісового та мисливського господарства № 03-38-896 для відома та вжиття заходів за зверненням голови Великодобронської сільської ради до Закарпатського ОУЛМГ (лист від 14.07.2022 № 519), щодо неналежного виконання своїх функціональних обов'язків працівниками лісової охорони та керівництвом Великодобронського лісництва, а метою службового розслідування зазначено з'ясування всіх обставин, викладених у листі.
За результатами службового розслідування провідний інженер з охорони лісу ОСОБА_2 , провідний інженер І.І. Крайняй і провідний інженер з лісозаготівлі ОСОБА_3 склали Висновок від 22.08.2022 № 115 «Щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків керівництвом Великодобронського лісництва по зверненню голови Великодобронської сільської ради». Висновком запропоновано звільнити позивача із займаної посади з підстав, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Службове розслідування було проведене за відсутності передбачених для цього законодавством підстав.
Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» (ст. 3 п. «е»), Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів», затвердженого постановою КМ України від 16.09.2009 № 976, позивач має статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Постановою КМ України від 13.06.2000 № 950 (у редакції, чинній на час призначення службового розслідування) затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», пункт 1 якого визначає вичерпний перелік підстав для проведення службового розслідування щодо зазначених осіб:
невиконання або неналежне виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки.
Жодної з наведених підстав для проведення службового розслідування не було.
Вищезгаданий лист голови Великодобронської сільської ради зі звинуваченнями позивача в непрофесійному, некомпетентному виконанні службових обов'язків, в умисному вчиненні перешкод для підготовки до опалювального сезону 2022-2023 рр. тощо є цілком голослівним і бездоказовим. Крім того, лист не вказує на обставини, які можуть слугувати підставами для проведення службового розслідування.
Роботодавець порушив і власне процедуру проведення службового розслідування, а саме, п.п. 3, 8, 9 Порядку проведення службового розслідування. Так, проведення розслідування було доручено одній особі, а не створеній для цього комісії, внаслідок чого особи, які провели розслідування, не були наділені відповідними правами. За результатом службового розслідування був складений висновок, а не акт, як це вимагалося згаданим Порядком.
Були порушені права позивача, визначені п. 7 Порядку проведення службового розслідування (зокрема, отримувати інформацію про підстави його проведення, надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування, звертатися до керівника органу з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів). Перед поданням висновку службового розслідування на розгляд директору підприємства позивача не було з висновком ознайомлено.
Позивач зробив спробу досудового врегулювання спору, подав письмове заперечення щодо незаконності і необґрунтованості оскаржених наказу та висновку, просив наказ скасувати, а висновок визнати нікчемним. Проте, заперечення були залишені відповідачем без відповіді.
Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправними та скасувати наказ директора ДП «Ужгородське лісове господарство» Василя Синички від 27.07.2022 № 101 «Про проведення службового розстеження» щодо нього та «Висновок» від 22.08.2022 № 115 «Щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків керівництвом Великодобронського лісництва по зверненню голови Великодобронської сільської ради».
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29.11.2022 у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що хоча процедура проведення службового розслідування щодо позивача й була порушена, до дисциплінарної відповідальності позивач за наслідками службового розслідування не притягався, таке розслідування саме по собі не вплинуло на реалізацію трудових прав позивача, тому позивач обрав неналежний спосіб захисту права.
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мокану В.Д., оскаржив рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, наводить у скарзі такі доводи.
Суд правильно встановив по суті незаконність наказу директора ДП «Ужгородське лісове господарство» В. Синички від 27.07.2022 № 101 «Про проведення службового розстеження» та «Висновоку» від 22.08.2022 №115 «Щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків керівництвом Великодобронського лісництва по зверненню голови Великодобронської сільської ради» і це ніким не оспорюється. Проте, суд не врахував такого.
Наказ про проведення службового розслідування стосувався не невизначеного кола осіб, як зазначив суд у своєму рішенні, а був спрямований саме на позивача ОСОБА_1 , за висновком службового розслідування пропонувалося позбавити позивача посади, що свідчить про упередженість роботодавця щодо нього.
Вже сам факт призначення службового розслідування за відсутності для того законних підстав порушив права позивача. Виконання незаконного наказу директора підприємства безпосередньо вплинуло на трудові права позивача, порушило їх, оскільки не були дотримані його права як працівника у процедурі розслідування.
Суд не врахував вимоги ст. 232 п. 5 КЗпП України про те, що безпосередньо в судах розглядаються трудові спори за заявами працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем …, відповідно до яких позивач мав право ставити питання про визнання протиправним наказу про проведення службового розслідування та висновку цього розслідування, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення права.
Позивач подавав директору заперечення щодо обставин, які так і залишилися нерозглянутими.
Суд першої інстанції констатувавши факт порушення трудових прав працівника водночас відмовив у їх захисті шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права.
Позивач просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.
Відповідач ДП «Ужгородське лісове господарство» рішення суду не оскаржує, у відзиві на апеляцію вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, зокрема, що працівник управі оскаржити рішення, прийняте за результатом службового розслідування, тоді як таке рішення не приймалося, тож трудові права позивача не були порушені і підстав для пред'явлення позову він не мав.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до такого.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав, у тому числі, трудових (ст. 4 ч. 1, ст. 19 ч. 1 ЦПК України, ст.ст. 231, 232, 235 КЗпП України).
Особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми процесуальними правами; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ч.ч. 1, 4, ст. 13 ч. 3 ЦПК України); особа зобов'язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред'явлення вимог (право на позов), так і право на пред'явлення позову до конкретного відповідача та обов'язок такого відповідати за пред'явленими вимогами; предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обов'язок доказування пред'явлених вимог лежить на позивачеві, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 ЦПК України).
Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності пред'явлених із відповідних підстав вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
Встановлено, що наказом по ДП «Ужгородське лісове господарство» від 01.06.2016 № 60-к ОСОБА_1 призначено з 02.06.2016 на посаду лісничого Великодобронського лісництва з 02.06.2016 року з повною матеріальною відповідальністю, оплатою праці згідно штатного розкладу (а.с. 9).
Листом від 14.07.2022 №519, адресованим Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, Великодобронська сільська рада Ужгородського району доводила до відома про незадовільну роботу керівництва Великодобронського лісництва, непрофесійне, неефективне, некомпетентне ставлення до виконання завдання щодо охорони лісу та виконання запланованої роботи, про умисні перешкоди, вчинені керівником лісництва, які унеможливлюють підготовку до опалювального сезону 2022-2023 рр. для населення та установ сільської ради та просила «привести в порядок у складі працівників лісництва, зокрема, керівника, який повинен проводити всі заходи охорони лісу та відновити чесну репутацію, яка була в минулому в колишнього керівництва» (а.с. 11).
Закарпатське ОУЛМГ 26.07.2022 за вих. № 03-38-196 скерувало звернення Великодобронської сільської ради директору ДП «Ужгородське лісове господарство» «для відома та вжиття відповідних заходів» (а.с. 15).
27.07.2022 директор ДП «Ужгородське лісове господарство» В. Синичка видав наказ № 101 «Про проведення службового розстеження», яким із метою з'ясування обставин, викладених у листі голови Великодобронської сільської ради, поклав на інженера з охорони лісу ОСОБА_2 обов'язок провести службове розстеження у встановлені строки та в разі виявлення порушень чинного законодавства підготувати наказ про покарання винних (а.с. 10).
На виконання наказу від 27.07.2022 № 101 був складений Висновок від 22.08.2022 № 115 «Щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків керівництвом Великодобронського лісництва по зверненню голови Великодобронської сільської ради», в якому зазначено, зокрема, про:
незаконний відпуск лісопродукції ТОВ «Грінвуд-2005» на підставі лісорубних квитків ЗА ЛРК № 001373 від 31.08.2021, № 001382 від 08.10.2021 та № 004718 від 28.03.2022;
результати вибіркових контрольних замірів та переліку пнів на 4 ділянках, якими виявлено незадовільний відвід ділянки або її не проведення у кв. 31 вид.26 на площі 3,5 га згідно лісорубного квитка № 004718 від 28.03.2022, незаконну рубку 142 дерев у кв. 31 вид. 27 на площі 5,2 га згідно лісорубного квитка № НОМЕР_1 від 31.08.2021, 34 дерев у кв. 31 вид. 28 на площі 6,0 га згідно лісорубного квитка № НОМЕР_1 від 31.08.2021, незаконне завідоме внесення неправдивих даних щодо заготівлі та реалізації лісопродукції у кількості 88 м куб. більше у кв. 30 вид. 27 на площі 3,2 га згідно лісорубного квитка № НОМЕР_1 від 31.08.2021;
те, що службову записку на виписку квитків та матеріально-грошові оцінки лісосік виконував лісничий ОСОБА_1 , такий особисто, а також помічник лісничого ОСОБА_4 та представник лісокористувача ТОВ «Грінвуд-2005» підписували акти огляду місць використання лісових ресурсів, на яких виявлено порушення, в яких у графі «Якість рубок формування і оздоровлення лісів» вказано, що «Рубка проведена якісно, лісопродукція вивезена»;
висновком запропоновано звільнити ОСОБА_1 та помічника лісничого ОСОБА_4 за п. 2 ст. 40 КЗпП України;
висновок підписали провідний інженер з охорони лісу ОСОБА_2 , провідний інженер І.І. Крайняй, провідним інженер з лісозаготівлі В.С. Ковальчук (а.с. 12-14).
Пояснення щодо вказаного висновку ОСОБА_1 надав 02.09.2022, заперечив законність проведення службового розслідування та його результат і просив роботодавця визнати розслідування таким, що проведене з порушенням вимог законодавства, а висновок розслідування визнати нікчемним (а.с. 47-51).
Відповідно до норм, зокрема, Закону України «Про запобігання корупції» (ст. 3 п. «е»), ЛК України (ст.ст. 89-91), Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (ст.ст. 37, 39), Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів», затвердженого постановою КМ України від 16.09.2009 № 976 (п.п. 1, 4, 5, 6, 7), позивач як посадова особа державної лісової охорони має статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Відповідні положення закріплені і в посадовій інструкції лісничого ДП «Ужгородське лісове господарство» (п. 2.22. та ін.), з якою ОСОБА_1 був ознайомлений під розпис (а.с. 16-27).
Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМ України від 13.06.2000 № 950 (у редакції, чинній на час призначення службового розслідування), установлює, що:
підставами для проведення службового розслідування щодо зазначених осіб є:
невиконання або неналежне виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки (п. 1);
рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави … стосовно якої планується проведення службового розслідування (п. 2);
рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування; строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців;
члени комісії з проведення службового розслідування у разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов'язані письмово повідомити про це керівникові органу (п. 3);
за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування …; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством;
у разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавство (п. 8);
акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику; перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування; про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом (п. 9);
акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності; за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування; за результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством (п. 10);
рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, стосовно якої проведено службове розслідування, згідно із законодавством (п. 11).
Пункти 6, 7 та інші норми указаного Порядку передбачають комплекс прав і обов'язків членів комісії, яка проводить службове розслідування, та особи, щодо якої воно проводиться.
Таким чином, службове розслідування проводилося щодо позивача ОСОБА_1 в контексті питання про його дисциплінарну відповідальність, з'ясовувалася наявність чи відсутність підстав для такої відповідальності, для визначення виду дисциплінарного стягнення тощо. Правовідносини, які виникають між роботодавцем і працівником у сфері додержання трудової дисципліни та застосування дисциплінарних стягнення за її порушення, у справі, що розглядається, між ДП «Ужгородське лісове господарство» та лісничим Великодобронського лісництва Помпелем І.М., урегульовані Главою Х «Трудова дисципліна» КЗпП України.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути за наявності для того відповідних підстав і за умови додержання встановлених законодавством процедур застосовано один з таких заходів стягнення: догана; звільнення, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (ст.ст. 139, 147-150, 231-235 КЗпП України). При цьому, в контексті справи слід зауважити, що звільнення працівника з підстави, передбаченої ст. 40 ч. 1 п. 2 КЗпП України (виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації …, яка перешкоджає продовженню даної роботи …), не є дисциплінарним стягненням.
Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення роботодавцем визначеної законодавством процедури проведення службового розслідування, здійсненого без утворення відповідної повноважної комісії, оформлення результату розслідування у спосіб, не передбачений законодавством і т.ін., про порушення у зв'язку з цим прав позивача як особи, щодо якої проводилося службове розслідування. Ці висновки не оспорюються апелянтом, не були оспорені і роботодавцем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду.
За результатом вищезгаданого службового розслідування роботодавець не прийняв ані рішення про застосування до працівника дисциплінарного стягнення, ані будь-якого іншого рішення, яке б впливало на трудові відносини позивача, доказів про такі рішення в справі немає, цей факт випливає й із правових позицій сторін.
Тим часом, предмет спору виникає саме в разі настання відповідних фактичних і правових наслідків за результатом службового розслідування, зокрема, в разі застосування до працівника дисциплінарного стягнення, якщо працівник вважає таке неправомірним, а свої права - порушеними. В разі виникнення такого спору предметом доказування, заперечення сторонами та предметом правової оцінки суду слугують, серед іншого, підстави для застосування дисциплінарного стягнення, процедура притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Саме в контексті такого спору оцінюються дії, рішення сторін, документи, якими ці дії, рішення оформлені та зафіксовані, де відповідні акти, інші документи є доказами, а не предметом позову.
За таких умов позивач ОСОБА_1 не мав підстав для пред'явлення позову, позаяк докази безпосереднього впливу факту проведення службового розслідування (що само по собі є прерогативою та правом роботодавця) на його трудові відносини, негативних наслідків від такого розслідування немає, рівно як і роботодавець ДП «Ужгородське лісове господарство» порушивши процедуру та не прийнявши будь-якого і своєчасного рішення за результатом службового розслідування не вправі використовувати факт проведення службового розслідування, який мав місце, і відповідний висновок у трудових відносинах із працівником.
Правове становище позивача не змінилося внаслідок проведення службового розслідування, тож не потребується і його відновлення до стану, який існував до цього. Порушення прав позивача під час проведення службового розслідування не потягло для нього негативних наслідків по суті та компенсується встановленим судом і не спростованим відповідачем порушенням процедури проведення службового розслідування та відсутністю рішення за його результатом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову із застосуванням положень ст. 232 п. 5 КЗпП України, позаяк не йдеться про питання застосування законодавства про працю як такого, відповідні обставини можуть оцінюватися в разі настання конкретних наслідків службового розслідування та виникнення спору за цими наслідками. Доводи апеляції правильності по суті та відповідності вимогам закону рішення суду першої інстанції не спростовують.
Відтак на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 20 червня 2023 року.
Судді