Справа № 385/1052/23
Провадження № 1-кп/385/108/23
30.06.2023 Гайворонський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Гайвороні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121120000070 від 14.04.2023, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кидрасівка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, із вищою освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 18.01.2023 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , маючи не зняту і непогашену в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин за наступних обставин.
12 квітня 2023 року, близько 11 годин 00 хвилин, ОСОБА_3 перебував в приміщенні торгової зали магазину «Файно Маркет» ТОВ «Вересень Плюс», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Гайворон, вулиця Великого Кобзаря, 7, де у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна, належного ТОВ «Вересень Плюс». Невідкладно реалізовуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_3 під час дії правового режиму воєнного стану, який введено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який в подальшому було неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 № 2915-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливого мотиву, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підійшов до полиці з алкогольними напоями торгової зали магазину «Файно Маркет», належного ТОВ «Вересень Плюс», та упевнившись у відсутності сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав чуже майно, належне ТОВ «Вересень Плюс», а саме: пляшку алкогольного напою «POGUES» HONEY ARISH WHISKEY LIQUEUR Alc 35% Vol 700 mlE, вартістю 899 грн., яку помістив до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнений, та пройшовши повз лінію кас, не розрахувався за неї, після чого залишив приміщення магазину. Одержавши можливість вільно розпоряджатися викраденим майном, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв ТОВ «Вересень Плюс» майнової шкоди на загальну суму 899,00 гривень, що становить середньо-ринкову вартість викраденого майна
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 в судових дебатах просив призначити обвинуваченому мінімальний строк покарання у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України та на підставі ст. 71 КК України урахувати покарання, призначене вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2023, яким його засудженого за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнено на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік.
Представник потерпілої юридичної особи ТзОВ «Вересень плюс» - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження у відсутності представника потерпілої юридичної особи, претензій будь-якого характеру до обвинуваченого потерпіла юридична особа не має.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілої юридичної особи.
За згодою сторін, згідно ч.3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
Його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки такий вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_3 непрацевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, раніше судимий за злочин проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді Гайворонського районного сектору з питань пробації Філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області від 29.06.2023 результати оцінки правопорушника показали високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виправлення особи без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції є неможливим.
За положенням ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Ураховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно за короткий проміжок часу вчинив злочин проти власності, думку представника потерпілої юридичної особи, який претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, суд ураховує, що вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Новий злочин вчинено ОСОБА_3 в період іспитового строку.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначеннями судами покарання» визначено, що частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Ураховуючи, що ОСОБА_3 вчинив новий злочин в період іспитового строку, а також вимоги статей 71, 78 КК України, положення пунктів 10, 26 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально і про неможливість застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до положення ч.1 ст. 71 КК України, суд приходить до висновку, що, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2023.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи.
Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.01.2023 та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Речовий доказ: відео-файл на диску DVD-R залишити при матеріалах справи.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 220 (двісті двадцять) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: ОСОБА_1
Дата документу 30.06.2023