Справа № 165/1300/23
Провадження № 2/165/357/23
20 червня 2023 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
представника позивача Найдич Г.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Нововолинська центральна міська лікарня" до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення
встановив:
21 квітня 2023 року КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» в особі директора Шипелика О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 22 березня 2021 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ст.284 КПК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою ОСОБА_2 . Судом встановлено, що близько 12 год. 30 хв. 26 січня 2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Рено Трафік», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Р-15, поблизу с. Стара Лішня Володимирського району, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та погодні умови, внаслідок чого допустив неконтрольований занос транспортного засобу, після чого автомобіль виїхав на праве по ходу руху узбіччя та перекинувся на сторону. Внаслідок ДТП пасажирка транспортного засобу ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта від 16 лютого 2021 року №25 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «НЦМЛ» в період з 26 січня 2021 по 11 лютого 2021 року (16 ліжко-днів), а оскільки вартість лікування одного ліжко-дня складає 645,33 грн., вартість лікування ОСОБА_2 становить всього 10 325,28 грн. Відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти витрачені на лікування потерпілої не відшкодував і цивільний позов у порядку ст.127, ст.128 КПК України до нього не пред'являвся, тому є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, нарахованих коштів на лікування ОСОБА_2 , згідно долученої калькуляції таких витрат. Відповідно до Статуту КНП «НЦМЛ» є комунальним закладом охорони здоров'я, майно підприємства перебуває у власності територіальної громади міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради. З цих підстав просить стягнути з ОСОБА_3 на користь на користь КНП "Нововолинська центральна міська лікарня» 10 325,28 грн. витрат понесених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, з яких 2 275, 20 грн. зарахувати в бюджет Нововолинської міської територіальної громади та 8 050,08 грн. до Державного бюджету України.
Представник позивача ОСОБА_4 підтримала позов з підстав викладених у ньому, просила його задоволити та стягнути з ОСОБА_3 на користь на користь КНП "Нововолинська центральна міська лікарня» 10 325,28 грн. витрат понесених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, не заперечив факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 . Підтвердив, що ОСОБА_2 є його дочкою, йому відомо, що вона лікувалася в травматологічному відділенні КНП «Нововолинська ЦМЛ», внаслідок оперативного втручання їй встановили пластину в кістку. Зазначив, що має сорок два роки трудового стажу і за весь час своєї роботи з його доходів стягувалися податки та збори в державний бюджет, які, на його думку, повністю покривають понесені державою та місцевою громадою витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом положень ст.127 КПК України витрати, понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, віднесено до збитків, завданих державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 22 березня 2021 року, кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України закрито на підставі ст.284 КПК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою ОСОБА_2 . Судом встановлено, що близько 12 год. 30 хв. 26 січня 2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Рено Трафік», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Р-15, поблизу с. Стара Лішня Володимирського району, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та погодні умови, внаслідок чого допустив неконтрольований занос транспортного засобу, автомобіль виїхав на праве по ходу руху узбіччя та перекинувся на сторону
Внаслідок порушення вимог ПДР України ОСОБА_1 , пасажирка транспортного засобу ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта від 16 лютого 2021 року №25 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я (а.с. 21-22).
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «НЦМЛ», в період з 26 січня 2021 по 11 лютого 2021 року (16 ліжко-днів).
Згідно з долученою калькуляцією витрат (а.с. 18) вартість лікування одного ліжко-дня складає 645,33 грн., відтак за 16 днів заклад охорони здоров'я поніс витрати у розмірі 10 325,28 грн., з розрахунку 645,33 грн. х 16.
Іваничівським районним судом Волинської області при постановлені ухвали за результатами розгляду кримінального провадження, питання щодо відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 не вирішувалось.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не вживав заходів щодо відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_6 , та в добровільному порядку не відшкодував такі витрати.
Згідно з ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦПК України шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до Статуту КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" (далі Статуту), затвердженого рішенням Нововолинської міської ради від 23 травня 2019 року №30/14, Комунальне некомерційне підприємство «Нововолинська центральна міська лікарня» є комунальним закладом охорони здоров'я, майно підприємства перебуває у власності територіальної громади міста Нововолинська в особі Нововолинської міської ради. Підприємство є юридичною особою публічного права, є неприбутковою установою та організацією (а.с.4-16).
Статтею 103-4 Бюджетного кодексу України визначено, що фінансування закладів охорони здоров'я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.
У відповідності до п.4 Порядку передбачено, що стягнуті в установленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Оскільки фінансування закладів охорони здоров'я здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету, то витрачені кошти на лікування потерпілих від злочинів підлягають стягненню на користь закладів охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. а п.3 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).
У зв'язку з вищевикладеним, неповернення витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілого від злочинів порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади у вигляді забезпечення належного та якісного медичного обслуговування громадян. У разі стягнення коштів з відповідачів, вони будуть спрямовані на необхідні медичні послуги, забезпечення діяльності лікарні тощо.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілої у кримінальному провадженні, були ним відшкодовані позивачу.
Стаж роботи та сплата податків до державного бюджету не може слугувати підставою для звільнення особи від обов'язку нести відповідальність за шкоду заподіяну у кримінальному правопорушенні, а відтак заперечення відповідача з цього приводу, суд вважає абсурдними, та не бере до уваги.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно з п.3, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993.
Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" поніс витрати на лікування потерпілої у кримінальному правопорушенні, а оскільки між діями ОСОБА_1 та цими витратами встановлений прямий причинний зв'язок, то обов'язок по відшкодуванню витрат на лікування потерпілої особи покладається саме на відповідача ОСОБА_1 . З цих підстав позовні вимоги КНП "Нововолинська центральна міська лікарня" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави 1073,60 грн. судового збору.
Керуючись: ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України,на підставі ст.1166, ст.1206 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Нововолинська центральна міська лікарня» (код ЄДРПОУ 01983016, адреса: проспект Перемоги, буд.7, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область) 10 325 (десять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 28 коп. витрат понесених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, з яких 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 20 коп. зарахувати в бюджет Нововолинської міської територіальної громади, 8 050 (вісім тисяч п'ятдесят) грн. 08 коп. до Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28 червня 2023 року.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк