Справа № 686/7611/23
Провадження № 3/686/2837/23
29 червня 2023 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., з участю секретаря Тарковської А.С., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності- адвоката Назаренка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , машиніст екскаватора однокошевого ТзОВ «Кранбудсервіс,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 406484 від 19.03.2023 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 19 березня 2023 року о 12 год. 20 хв. на автомобільній дорозі Н-03 «Житомир-Чернівці», 174 км. + 180 м., на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем "Ford S-Max", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager alcotest 6810, номер тесту 2246, результат огляду позитивний - 0,29%.
Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином, до зали судових засідань не з'явився, надав суду заяву із поясненнями, за якими просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Назаренко Є.В. заяву ОСОБА_1 підтримав та просив закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно поданих до суду письмових пояснень ОСОБА_1 останній зазначив, що 19.03.2023 р., керуючи автомобілем "Ford S-Max", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Дії працівників поліції в часі складання протоколу серії ААД № 406484 вважає незаконними, оскільки вони порушили порядок виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння та не забезпечили його доставку до закладу охорони здоров'я з метою забезпечення достовірності результатів огляду та про відсутність висновку лікаря при наявному направленні до закладу охорони здоров'я. Також, ОСОБА_1 зазначив, що неодноразово наголошував про те, що він не згідний з протоколом та результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, просив працівників поліції забезпечити перевірку результатів технічного пристрою в медичному закладі, але його вимоги були відхилені.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Назаренко Є.В. у своїх письмових поясненнях, зазначив про невідповідність відомостей про зафіксований поліцейськими у протоколі часу вчинення правопорушення, про відсутність доказів належності показників технічного пристрою саме до подій, які зафіксовані у протоколі, невідповідність часу проходження тесту Драгер, вказаного у роздруківці, наявної в матеріалах справи, із часом його проходження, відображеного на відеозапису, а також наявність направлення для проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, проте ОСОБА_1 доставлений до будь-якого медичного закладу не був.
Крім того адвокат Назаренко Є.В. в судовому засіданні звертав увагу на суду на те, що ОСОБА_1 після проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із його результатами не погодився, та на пропозицію працівників пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі погодився, що підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер спостереження працівників поліції.
Допитаний у судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_2 пояснив, що 19.03.2023 року десь о 12 годині він разом із інспектором ОСОБА_3 ніс чергування на блокпосту автомобільній дорозі Н-03 «Житомир-Чернівці», побачив, що, не виконуючі вимоги переїзду блокпостів, проїхав автомобіль Форд, як пізніше з'ясувалося під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку з чим його було зупинено. Під час перевірки документів у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які саме не пам'ятає, на що було запропоновано пройти тест Драгер. Водій погодився, отримав результат тесту, за яким незначно було перевищено мінімально допустимий показник. З результатом спочатку не погоджувався, комусь дзвонив. Йому було роз'яснено, що у разі незгоди буде доставлений до медичного закладу. Проте від проходження огляду у медичному закладі відмовився. У зв'язку з чим він зрозумів, що той погодився із результатами тесту Драгер, хоча той змінював свою позицію декілька разів. Внаслідок чого було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України.
Аналогічні пояснення дав допитаний в судовому засіданні свідок інспектор ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд розглядає справу лише в межах формулювання складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі, й самостійно не може встановлювати склад адміністративного правопорушення, його кваліфікацію та обставини його вчинення.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , останній із результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки не погодився, а бажав проїхати до медичного закладу.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 11003.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року)
Як вбачається із матеріалів справи, поліцейським під час фіксації процедури огляду використовувались спеціальні технічні засоби відеозапису згідно вимог ст.266 КУпАП.
Із відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Разом з тим, із встановленими результатами огляду ОСОБА_1 не погодився, однак бажаючи пройти огляд на стан алкогольного в медичному закладі, доставлений не був, та від проходження огляду в медичному закладі відмовився.
Разом із тим, відносно ОСОБА_1 був складений протокол за порушення п.2.9а ПДР України за те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тоді як із результатом огляду, проведеного поліцейським на місці, він не погодився, а інших результатів огляду, які би підтверджували стан сп'яніння, немає, оскільки огляд у медичному закладі ОСОБА_1 не проходив.
Таким чином, на переконання суду, факт проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу, з подальшою незгодою з його результатом та відмовою від проходження огляду в медичному закладі, утворює склад правопорушення у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Отже відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі після опротестування ним результатів огляду, проведеного за допомогою газоаналізатору, має бути підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, за порушення п.2.5 ПДР, а не п. 2.9 а, як це кваліфіковано у вказаному протоколі про адміністративного правопорушення.
Зазначене є істотним порушенням встановленої законом(ч.3 ст.266 КУпАП) процедури огляду водія на стан сп'яніння, що має наслідком її недійсність (ч.5 ст.266 КУпАП).
Крім того суд бере до уваги зазначені у клопотанні по справі захисника про наявність невідповідності часу вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі з іншими матеріалами справи, приналежність показників технічного пристрою саме до подій, які зафіксовані в протоколі, відсутність висновку лікаря закладу охорони здоров'я при наявному направленні до такого закладу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30.05.2013 року, заява№ 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»заява №926/08, рішення від20.09.2016 року), суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа