про повернення позовної заяви
30 червня 2023 року м. Рівне №460/14436/23
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправним рішення від 28.02.2020, від 02.07.2021 та 06.08.2021, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди діяльності у Благодійній громадській організації "Food for life" і у Релігійній громаді свідомості Крішни у м. Рівному.
Ухвалою судді від 21.06.2023 встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим останній залишено без руху.
З огляду на це запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- нової позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
- формулювання позовних вимог відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України;
- подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
29.06.2023 на адресу суду надійшла позовна заява із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Також, позивачем подано заява про поновлення строку звернення до суду.
Заява мотивована тим, що він не міг передбачити, що пенсійний орган, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян, може ці права порушувати. Крім того, позивач не має юридичної освіти та не міг вчасно заплатити судовий збір. Згодом почалася війна, і ОСОБА_1 поїхав до Польщі та Великої Британії. Таким чином, просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду та поважність причин пропуску строку звернення до суду, то суд вважає неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, з огляду на таке.
Позивач стверджує, що відповідач покликаний захищати права та законні інтереси громадян, може ці права порушувати. Крім того, позивач не має юридичної освіти та не міг вчасно заплатити судовий збір.
Суд вказує, що 11.11.2021 позивач вже звертався до суду із позовною заявою до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Рівненській області про визнання незаконними рішень відповідача від 28.02.2020, від 02.07.2021 та 06.08.2021, зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди діяльності у Благодійній громадській організації "Food for life" і у Релігійній громаді свідомості у м. Рівному та призначити позивачу пенсію за віком з 06.02.2020, яка ухвалою суду від 09.12.2021 у справі 460/15400/21 була повернута позивачу, у зв'язку із не усуненням недоліків позову.
Відтак, можна дійти висновку, що позивач використовував юридичні способи захисту свого порушеного права, та був проінформований ще задовго до подання позову у попередній справі про наявність спірних рішень від 28.02.2020, від 02.07.2021 та 06.08.2021.
Крім того, суд констатує, що у справі 460/15400/21 позивач не клопотав перед судом відстрочити чи звільнити його від сплати судового збору, про неможливість сплати. Відтак, недоведеним є той факт, що сплата судового збору була перешкодою у вчасному зверненні до суду з позовною заявою.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У поданій заяві позивач також стверджує, що почалася війна, і він поїхав до Польщі та Великої Британії, що було перешкодою у зверненні до суду.
З цього приводу суду зазначає, що згідно із ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Суддя звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Рівненський окружний адміністративний суд здійснював та здійснює правосуддя. Відділення поштового зв'язку працювали та працюють, що дає об'єктивну можливість учасникам справи подавати (направляти поштовим зв'язком чи на електронну пошту) процесуальні документи.
Крім того, суд наголошує, що істотним фактом у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду є те, що оспорювані рішення прийнятті ще задовго до повномасштабного вторгнення російської федерації. Відтак, виїзд за кордон (у заяві позивач не вказав період виїзду на кордон, та не надав підтверджуючих доказів), не є поважною причиною у поновленні строку звернення до суду у випадку оскарження рішень від 28.02.2020, від 02.07.2021 та 06.08.2021.
Суддя наголошує, що поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує наказ про звільнення та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, суддя на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України вважає за необхідне повернути позивачу подану ним позовну заяву, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені у позовній заяві позивачем, є неповажними.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 .
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 30 червня 2023 року.
Суддя Д.П. Зозуля