Справа № 420/18719/22
20 червня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Гур'євої К.І.,
представника позивача Кобак Р.І.
представника відповідача Сокуренко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.11.2022 року № 2154 “Про застосування дисциплінарного стягнення до посадових осіб ГУНП в Одеській області” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у висновку службового розслідування та в оскаржуваному наказі не зазначено які саме перевірки з боку ОСОБА_1 повинні були бути зафіксовані в журналі перевірок відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП та чим це передбачено; відсутні посилання на нормативно-правовий акт або наказ, яким встановлено обов'язок ОСОБА_1 як проводити так і фіксувати такі перевірки. Позивач не веде журнали перевірок відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП, будь-яких записів до нього не вносить, та, відповідно, не може впливати на його зміст. Відповідно до функціональних обов'язків позивача не входить як ведення журналу перевірок відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП, а так і проведення будь-яких перевірок. Поліцейський офіцер громади відділу превенції Ізмаїльського РВП Буценко Є.В. не є підлеглим ОСОБА_1 , та не підпорядковується йому як безпосередньо так і оперативно. Будь-які обставини, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства ні висновок службового розслідування, ні оскаржуваний наказ не містять, в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку.
Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та зазначив обставини, викладені у висновку службового розслідування. При цьому, представник відповідача вказав, що відповідно до п. 4 функціональних обов'язків ОСОБА_1 несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, контролює своєчасність та законність прийняття підлеглими рішень за напрямком діяльності відділу. Пунктом 6 цих же обов'язків позивач контролює дотримання особовим складом законності та правомірності застосування поліцейських превентивних заходів та заходів примусу під час виконання службових обов'язків. Аналізує стан виконавської дисципліни та вживає заходів щодо її зміцнення. Обов'язки позивача кореспондуються із нормами Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Поліцейський офіцер громади відділу превенції Ізмаїльського РВП ОСОБА_2 є підлеглим начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Станчева В.М. та у розумінні Статуту останній є безпосереднім керівником ОСОБА_2 . Порушення, допущені ОСОБА_2 , стали можливими у тому числі і через невиконання своїх службових обов'язків позивачем, зокрема щодо контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, аналізу її стану та проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Несення служби підлеглими позивача, в тому числі капітаном поліції ОСОБА_2 , позивачем не перевірялось, а відповідно і контролю за дотриманням службової дисципліни під час несення служби на блокпості також не перевірявся. Відсутність будь-яких заходів щодо забезпечення дотримання особовим складом службової дисципліни з боку позивача підтверджується його поясненням та копією журналу перевірок № 63. Позивач будучи начальником відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області проходить службу на найвищій посаді цього відділу, а тому усі інші особи, які проходять службу в даному відділі є підлеглими по відношенню до позивача. В матеріалах службового розслідування наявні усі достатні та допустимі докази, які свідчать про законність оскаржуваного наказу, а тому позов задоволенню не підлягає.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 під час проведення службової перевірки надавались пояснення, що він здійснював контроль за підлеглими, в тому числі шляхом проведення відповідних занять та інструктажів. При цьому, книга перевірок № 63 відділення поліції № 2 заведена за формою згідно додатку до інструкції № 440, згідно якої записи в таку книгу вносяться після закінчення перевірок проведених перевіряючими з органів поліції вищого рівня чи органів прокуратури та за наявності виявлених недоліків. Згідно Інструкції № 650 організація та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладено на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП (який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ) та може бути накладено на начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП. На ОСОБА_1 як начальника підрозділу превенції не було покладено обов'язків щодо організації та контролю за роботою ОСОБА_2 та це не суперечить Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громади.
Представником відповідача до суду надано письмові пояснення, в яких представник відповідача вказав, що під час проведення службового розслідування позивач не надав жодного доказу того, що він виконував вимоги законодавства по відношенню до капітана ОСОБА_2 , як підлеглого. Доводи позивача щодо того, що ОСОБА_2 не є підлеглим позивача фактично підтверджують самоусунення позивача від контролю за ОСОБА_2 ..
Представником позивача до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача зазначив, що відповідно до посадової інструкції ОСОБА_2 не підпорядкований ОСОБА_1 . Під час подій, які трапились 17.10.2022 року ОСОБА_2 ніс службу на блокпості, що є особливою формою наряду. При цьому, позивач не має жодного відношення до подій, що відбувалися на відповідному блокпості 17.10.2022 року та до відповідного наряду.
Ухвалою суду від 26 грудня 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
27 лютого 2023 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27 березня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 18 квітня 2023 року призначено судове засідання режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23 травня 2023 року витребувано від Головного управління Національної поліції в Одеській області інформацію та належним чином завірені копії документів на підставі яких поліцейський офіцер громади відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції Буценко Є.В. 17.10.2022 року був задіяний у несенні служби на блокпості, який знаходиться на території обслуговування відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області (витяги з наказів, розпорядження, доручення тощо), у разі неможливості їх надання - надати письмову інформацію та копії документів на її підтвердження із зазначенням причин, та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.
Ухвалою суду від 20 червня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України на посаді начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області (а.с. 129 т. 1).
18 жовтня 2022 року на ім'я т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУ НП в Одеській області полковника поліції В.Капуляка щодо можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, що призвели до керування спеціалістом-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу зазначеного підрозділу лейтенантом поліції Д.Калінку транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, якою запропоновано призначити службове розслідування (а.с. 137-139 т. 1).
25 жовтня 2022 року начальником ГУ НП в Одеській області, з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, зокрема за фактом керування транспортним засобом 17.10.2022 спеціалістом-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в області лейтенантом поліції Д.Калінку з ознаками алкогольного сп'яніння, вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», видано наказ № 1955 про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії (а.с. 134-135 т. 1).
05 листопада 2022 року начальником ГУ НП в Одеській області видано наказ № 2039 про продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом від 25.10.2022 № 1955 (а.с. 151 т .1).
18 листопада 2022 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУ НП в Одеській області полковника поліції В.Капуляка від 17.10.2022 № 55/1855, яким запропоновано, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1, п. 4, 6, 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ, п. 1 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, до майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 17-42 т. 1, а.с. 339-364 т. 2).
18 листопада 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 2154, яким, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1, п. 4, 6, 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абз. 2 та 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 2 та 4 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, до майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 8-15 т. 1, а.с. 366-375 т. 2).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.
Статтею 64 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно абз. 2 та 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 2 та 4 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.
Керівник органу (підрозділу) поліції повинен, зокрема, відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; заохочувати етичну поведінку.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема, сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу вищевикладеного слідує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказу від 18 листопада 2022 року № 2154, в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 18.11.2022 року (а.с. 17-42 т. 1, а.с. 339-364 т. 2).
Згідно висновку службового розслідування від 18 листопада 2022 року членами комісії в ході службового розслідування встановлено, що з 20:00 17.10.2022 до 08:00 18.10.2022 на забезпечення перепускного режиму та охорони публічного порядку на блокпості, який розташований при в'їзду до м. Рені, заступили, зокрема, поліцейський офіцер громади відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_2 . Біля 23:00 до вказаного блокпосту з боку м. Рені під'їхав на автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», номерні знаки НОМЕР_1 , сріблястого кольору лейтенант поліції Д.Калінку (перебував у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї). Останній підійшов до поліцейських та спитав чи не бачили вони військового на ім'я ОСОБА_3 . Поліцейські зазначити, що такий громадянин їм взагалі не відомий. У свою чергу поліцейськими під час спілкування з лейтенантом поліції Д.Калінку у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови), про що одразу ж доповіли телефоном начальникові відділення поліції № 2 Ізмаїльського ГУНП в Одеській області полковнику поліції М.Піщанському для подальшого реагування. Однак, лейтенант поліції Д.Калінку обійшов по периметру територію блокпосту, сів за кермо автомобіля та поїхав назад у бік міста Рені. У ході службового розслідування капітан поліції ОСОБА_4 та сержант поліції Б. Дадіжа надали пояснення, в яких вказали, що дійсно лейтенант поліції Д. Калінку приїхав на блокпост на «VOLKSWAGEN GOLF», номерні знаки НОМЕР_1 , з явним ознаками алкогольного сп'яніння, про що терміново доповіли полковнику поліції М. Піщанському. Однак, Д.Калінку сів за кермо свого автомобіля та поїхав назад до міста Рені. Водночас будь-яких відеодоказів не мають у зв'язку з розрядженням портативних відеореєстраторів. В ході збору матеріалів дисциплінарною комісією було виявлено відсутність будь-якої відеофіксації надзвичайної події, складання адміністративних матеріалів та освідування правопорушення. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що, зокрема, капітан поліції ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1, 2, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абз. 2, 3 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, п. 3, 5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, що виразилось в особистій недисциплінованості, недотриманні та незнанні законів, які регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, невжитті всіх заходів щодо стримування лейтенанта поліції Д.Калінку від учинення правопорушення (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), не здійсненні відеофіксації надзвичайної події, порушенні процедури отримання-повернення бодікамер.
Також, у висновку службового розслідування від 18 листопада 2022 року зазначено, що в рамках службового розслідування було опитано безпосереднього керівника капітана поліції Є.Буценка - начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який зазначив, що є керівником відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП, до якого входять працівники ПОГ (поліцейські офіцери громади). Під час виїзду до відділення поліції № 2 з підлеглими проводить зайняття та інструктажі нарядів щодо належного використання спецзасобів та бодікамер. Однак, жодної перевірки протягом 2022 року зафіксованої в Журналі перевірок відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП з боку майора поліції В.Станчева виявлено не було. Таким чином, майор поліції В.Станчев вчинив дисциплінарні проступки, що виразились в порушенні п. 1 ч. 3 ст. 1, п. 4, 6, 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абз. 2 та 3 п. 1 розділу ІІ, абз. 2 та 4 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, не дотримався положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, не здійснив належний контроль за службовою дисципліною та профілактичну роботу щодо її зміцнення, що надалі спричинило дисциплінарні порушення з боку підлеглого. Дисциплінарною комісією обставини, які пом'якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_5 не встановлено. Попередня бездоганна поведінка (позитивна характеристика) дисциплінарною комісією не взята до уваги, у зв'язку з наявністю діючого дисциплінарного стягнення (що також є обставиною, що обтяжує відповідальність майора поліції ОСОБА_5 ), що ставить під сумнів надану позитивну характеристику.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України на посаді начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
При цьому, ОСОБА_2 є поліцейським офіцером громади відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, тобто відділу, начальником якого є позивач, ОСОБА_1 .
Згідно посадової інструкції поліцейського офіцера громади відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , поліцейський офіцер громади, оперативно підпорядковується начальникові територіального підрозділу поліції та його заступнику, який відповідно до розподілу посадових інструкцій координує діяльність превентивного блоку, начальникові сектору взаємодії з громадами (сектору превенції), а також начальнику кущового підрозділу поліції.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2017 року № 650, організація та контроль за роботою ДОП та ПОГ покладається на заступника начальника територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП (далі - ТВП), який відповідно до розподілу обов'язків координує діяльність ДОП та ПОГ та начальника підрозділу превенції та/або підрозділу взаємодії з громадами ТВП (далі - ПВГ ПП ТВП).
Згідно функціональних обов'язків начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , начальник відділу превенції здійснює керівництво діяльністю відділу, розподіляє обов'язки між особовим складом, очолює та контролює його роботу. Забезпечує у межах компетенції, координацію діяльності підпорядкованого підрозділу питань комплексного використання всіх наявних сил та засобів щодо охорони публічної безпеки і порядку. Несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, контролює своєчасність та законність прийняття підлеглими рішень за напрямками діяльності відділу. Контролює дотримання особовим складом законності та правомірності застосування поліцейських превентивних заходів та заходів примусу під час виконання службових обов'язків, аналізу стан виконавської дисципліни та вживає заходів щодо її зміцнення (а.с. 43-44 т. 1).
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема, сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Тобто, в розумінні приписів Дисциплінарного статуту Національної поліції України, інструкцій та функціональних обов'язків, позивач по відношенню до ОСОБА_2 , є керівником, який здійснює контроль за службовою дисципліною та профілактичну роботу щодо її зміцнення.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідно до функціональних обов'язків ОСОБА_1 не входить ведення журналу перевірок відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП, і проведення будь-яких перевірок, оскільки функціональними обов'язками саме на позивача ОСОБА_1 , як начальника відділу превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, покладено обов'язок контролю за роботою особового складу, дотриманням особовим складом законності та правомірності застосування поліцейських превентивних заходів, а також вжиття заходів щодо зміцнення дисципліни особового складу.
При цьому, несення служби ОСОБА_2 в наряді на блокпості, не знімає з позивача ОСОБА_1 функцій та обов'язків здійснення керівництва відділом та контролю за особовим складом.
З матеріалів справи вбачається, що в поясненнях від 11.10.2022 року, які надавались під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 зазначив, що періодично при виїзді до кущових підрозділів з начальниками секторів та особовим складом превенції проводяться заняття та інструктажі по факту несення служби на блокпостах та інших видах наряду щодо використання спец засобів, електронних засобів та нагрудної камери відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». При проведенні інструктажів особовому складу перед заступанням в наряд наголошено про недопущення виникнення надзвичайних подій та дотримання чинного законодавства, а також особливості несення служби в воєнний час (а.с. 249-250 т. 1).
Однак, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених обставин, зокрема, проведення занять та інструктажів з особовим складом, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.
Крім того, доводи позивача щодо того, що він не має жодного відношення до подій, якій відбувалися на блокпості 17.10.2022 року та до відповідного наряду, суд вважає неспроможними, оскільки з матеріалів службового розслідування та оскаржуваного наказу вбачається, що ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності не за події, які відбувалися безпосередньо 17.10.2022 року, а за не здійснення належного контролю за службовою дисципліною та профілактичної роботи щодо її зміцнення, що надалі спричинило дисциплінарні порушення з боку ОСОБА_2 ..
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що службовим розслідуванням не встановлено порушення посадових інструкцій та будь-яких інших обов'язків, оскільки з матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржуваний наказ містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено позивачем, ОСОБА_1 .
При цьому, Верховний Суд в постанові від 05 грудня 2018 року по справі № 808/1089/17 зазначив, що керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті наказу від 18.11.2022 року № 2154 “Про застосування дисциплінарного стягнення до посадових осіб ГУНП в Одеській області” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, відповідач, Головне управління Національної поліції в Одеській області, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Водночас, суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26.11.2019 року № 804/2828/16, оскільки надана в цій справі правова оцінка спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.11.2022 року № 2154 “Про застосування дисциплінарного стягнення до посадових осіб ГУНП в Одеській області” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 30 червня 2023 року.
Суддя О.А. Левчук
.