Справа № 420/8203/23
30 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
(1). Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати призначеної пенсії за віком починаючи з 01.12.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що постійно проживає у ОАЕ - протиправними.
(2). Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що постійно проживає у ОАЕ призначену пенсію за віком, починаючи з 01.12.2022.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проживаючи в ОЕА, як громадянин України, він має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання. Враховуючи наведене, відмова в поновленні пенсії позивачу є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Крім того, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 передбачено можливість подачі заяви про поновлення пенсії як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. За таких обставин, висновок відповідача щодо необхідності особисто звернутись з заявою на поновлення пенсії, на думку позивача, є необґрунтованим.
(б) Позиція Відповідача
05.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зокрема, представник відповідача звернув увагу, що частиною 1 статті 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, листом від 11.11.2022 ГУ ДМС України в Одеській області проінформовано відповідача про оформлення 04.11.2022 позивачем документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Об'єднані Арабські Емірати. Для уникнення переплати пенсії, виплата пенсії позивачу припинена з 01.12.2022, у зв'язку з його постійним проживанням за межами України та неможливістю виплачувати пенсію через національного оператора поштового зв'язку за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України.
Представник відповідача звертає увагу, що для проходження ідентифікації та поновлення виплати пенсії через банківську установу, позивачу необхідно особисто звернутись з паспортом громадянина України, реєстраційним номер облікової картки платника податків та заявою щодо подальшої виплати пенсії через банківську установу до Головного управління.
(в) Відповідь на відзив
03.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що доводи відповідача про те, що заява пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки ним особисто, звужує конституційне право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії. Крім того, на думку позивача, під особистим зверненням пенсіонера, про що йде мова у п.10 Порядку № 1596, слід розуміти подання відповідної заяви особисто або через представника, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонера до відповідача.
ІІІ Процедура та рух справи
18.04.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та відповідно до довідки-пенсійного посвідчення № 2299 він отримує пенсію за віком з 01.04.2015 довічно у розмірі 10740,00 грн.
Головне управління ДМС України в Одеській області листом від 04.11.2022 № 5100.4.1-9606/51.2-22 на виконання вимог п.10 розділу 4 Наказу МВС України від 16.08.2016 № 816 «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2016 №1241/29371, проінформувало відповідача про громадян України, щодо яких було прийняте рішення та оформленні документи для виїзду за кордон на постійне проживання, зокрема, щодо позивача, якому 04.11.2022 оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання.
14.11.2022 відповідач виніс розпорядження, відповідно до якого позивачу припинено виплату пенсії по особовому рахунку з 01.12.2022 до з'ясування.
06.03.2023 позивач звернувся до відповідача із зверненням, в якому просив повідомити про причини припинення нарахування йому пенсії, а також відновити поточні виплати.
20.03.2023 відповідач листом за № 5813-4893/У-02/8-1500/23 повідомив, листом від 11.11.2022 ГУ ДМС України в Одеській області проінформовано відповідача про оформлення 04.11.2022 позивачем документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Об'єднані Арабські Емірати. Для уникнення переплати пенсії, виплата пенсії позивачу припинена з 01.12.2022. При цьому, відповідач зазначив, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісний центр) з паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків.
26.03.2023 представник позивача, адвокат Рабзі Олександр Юхимович, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити нарахування та виплатити позивачу пенсію з 01.09.2022. До вказаної заяви представник додав: паспорт громадянина України та РНОКПП, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер.
12.04.2023 відповідач у листі за № 8203-7339/У-02/8-1500/23 знову посилався на лист від 11.11.2022, яким ГУ ДМС України в Одеській області проінформовано відповідача про оформлення 04.11.2022 позивачем документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в Об'єднані Арабські Емірати. Крім того, відповідач звернув увагу, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) не передбачено подання заяви на поновлення виплати пенсії дистанційно, то для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісний центр) з паспортом громадянина України, реєстраційним номер облікової картки платника податків та з інформацією про місце реєстрації.
IV. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Зазначені положення Закону №1058-IV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.
Також, у Рішенні Конституційного Суду від 07.10.2009 №25-рп/2009 зазначено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, кожен громадянин України, включно пенсіонер, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Відповідно до правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на отримання пенсії не може залежати від умови постійного проживання в Україні.
Згідно із частиною другою статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.10.2020 у справі №540/450/19 зазначив, що обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22- 1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1.5 Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до opгaну, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Отже, пунктом 1.5 Порядку №22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Суд звертає увагу, що до відповідача звертався представник позивача на підставі ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.01.2020 у справі №351/2066/16-а зазначив, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено можливість подання заяви про призначення пенсії представником пенсіонера, так і не встановлено обмежень на подачу ним заяви про поновлення її виплати.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Відповідно до п.2.8. Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
В пункті 2.22 Порядку №22-1 зазначено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт громадянина України (для громадян, які мають паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій,- довідка про реєстрацію місця проживання особи, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»), тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - посвідка на постійне проживання, посвідчення на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист).
З огляду на матеріали справи уповноважений представник позивача 26.03.2023 подав до відповідача заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з усіма необхідними документами. На підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів позивача адвокат надав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 21.03.2023.
При цьому, з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, перевірки обсягу наданих повноважень за вказаним договором, суд ухвалою від 06.06.2023 витребував у позивача належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги № б/н від 21.03.2023 на підставі якого виданий ордер серії ВН № 1235298.
На виконання вказаної ухвали представник позивача надав до суду копію витребуваного договору, з аналізу якого суд не встановив обмежень повноважень адвоката, в тому числі, щодо звернення з метою представництва інтересів позивача в органах державної влади.
Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, з метою належного та ефективного способу захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також забезпечення його виконання та виключення необхідності наступних звернень до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати призначеної пенсії за віком позивачу, починаючи з 01.12.2022 та зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплатити позивачу, що постійно проживає у ОАЕ призначену пенсію за віком, починаючи з 01.12.2022.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги належать до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання вказаного адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією на переказ готівки № ПН1417 від 27.03.2023.
Суд робить висновок, що сплачений та документально підтверджений позивачем судовий збір належить до відшкодування.
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу та зазначає, що станом на день звернення з позовом позивач не може подати докази, що підтверджують розмір судових витрат, які будуть понесені у майбутньому, а тому такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи зазначене, питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд у вказаному рішенні не вирішує.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та не виплати призначеної пенсії за віком позивачу, починаючи з 01.12.2022.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію за віком, починаючи з 01.12.2022.
4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що постійно проживає у ОАЕ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три),60 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО