Справа № 420/10420/22
30 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377724; адреса: вул. Шахтарська, 8-А, с. Дачне, Одеський район, Одеська область, 67624), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Споживче товариство «Хаджибей-3» (код ЄДРПОУ 19060105; адреса: 30-й км автодороги Одеса-Київ, Роздільнянський район, Одеська область, 67470) про визнання протиправним та нечинним рішення, -
28 липня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, в якій представник позивача просить суд:
визнати протиправним та нечинним рішення Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою АДРЕСА_2 ».
Разом з позовною заявою подана заява про витребування доказів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа № 420/10420/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України); залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Споживче товариство «Хаджибей-3» (код ЄДРПОУ 19060105); витребувано у Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377724) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято рішення Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою АДРЕСА_2 ».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року заяву представника ОСОБА_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Споживче товариство «Хаджибей-3» про визнання протиправним та нечинним рішення залишено без задоволення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року заяви про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у якості третіх осіб за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Споживче товариство «Хаджибей-3» про визнання протиправним та нечинним рішення залишено без задоволення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року заяви адвоката Пудлінської Л.І. від 08.09.2022 року та 15.09.2022 року про залучення до участі у справі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у якості третіх осіб за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Споживче товариство «Хаджибей-3» про визнання протиправним та нечинним рішення залишено без задоволення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач являється членом споживчого товариства «Хаджибей-3», яке розташовано на земельній ділянці загальною площею 12,4 га, наданій на праві постійного користування рішенням Єгорівської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 03 вересня 1997 року та розпорядженням Роздільнянської райдержадміністрації Одеської області № 18-Р від 20 січня 1998 року. Рішенням відповідача № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року споживчому товариству «Хаджибей-3» надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ. 12 жовтня 2021 року СТ «Хаджибей-3» було укладено договір на виконання робіт з землеустрою № 222133 з товариством з обмеженого відповідальністю «ТЕРРА КОМ», за виконання даних робіт СТ «Хаджибей-3» було сплачено 100000 (сто тисяч) гривень. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12 січня 2022 року було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123981400:01:002:3108, загальною площею 11,9472 га за адресою Одеська область, Одеський район, 30-й кілометр автодороги «Одеса-Київ». Рішенням відповідача № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги «Одеса-Київ» - скасовано рішення Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ». Позивач вважає вищезазначене рішення відповідача протиправним та таким, що має бути визнано нечинним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
27.09.2022 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскаржуване рішення було скасовано згідно заяви поданої СТ «Хаджибей-3» від 10.01.2022 року зареєстрована в сільській раді К-47 від 12.01.2022 року в якій вказано прохання про скасування рішення Дачненської сільської ради № 219-VIII від 22 липня 2021 року «Про надання СТ «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту». Тобто, даною заявою СТ «Хаджибей-3» підтверджує своє волевиявлення щодо скасування оскаржуваного рішення.
30.03.2022 року третя особа подала пояснення, в яких зазначила, що не подавала та не збирається подавати до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області «Технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» з витягом про сформовану земельну ділянку та наданого їй кадастрового номеру 5123981400:01:002:3108 для її затвердження. Вказана «Технічна документація» не знаходиться у розпорядженні Товариства. Заявою, поданою СТ «Хаджибей-3», від 10.01.2022 року, зареєстрованою в сільській раді за вхідним номером К-47 від 12.01.2022 року, в якій вказано прохання про скасування рішення Дачненської сільської ради № 219- VIII від 22 липня 2021 року «Про надання СТ «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації землеустрою, щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту» Товариство підтверджує своє волевиявлення, щодо скасування оскаржуваного Рішення. В зв'язку з цим третя особа піддержує прохання Дачненської сільської ради в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
30.09.2022 року та 27.10.2022 року відповідач подав суду уточнений відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у справі оскаржується рішення сільської ради, що стосується юридичної особи, а конкретно СТ «Хаджибей-3» та ніяким чином не порушує права і свободи позивача.
12.10.2022 року третя особа подала уточнення до пояснення, в яких зазначила, що вказаною заявою до Дачненської сільської ради та даним поясненням до позову, СТ «Хаджибей-3» підтверджує своє волевиявлення, щодо скасування Рішення Дачненської сільської ради № 219-VIII від 22 липня 2021 року. Доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивачки, відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів надано суду не було, та їх нема взагалі.
27.10.2022 року позивач подав суду відповідь на відзив та пояснення, в якій зазначив, що діючий Статут споживчого товариства «Хаджибей-3» не надає голові правління Товариства повноважень самостійно, одноосібно, без відповідного рішення загальних зборів членів Товариства розпоряджатись (відмовлятись) правом користування Товариством земельною ділянкою, на якій Товариство розташоване. Питання про виготовлення технічної документації з землеустрою вирішувалось не «ініціативною групою», як зазначається в поясненнях третьої особи, СТ «Хаджибей-3», а правлінням споживчого товариства «Хаджибей-3». Відкриття кримінальних проваджень за наклепницькими, завідомо неправдивими, заявами голови правління споживчого товариства «Хаджибей-3» ОСОБА_14 - жодним чином не є доказом безпідставності заявлених позивачкою позовних вимог. Аргументи третьої особи щодо необхідності чи планів створення замість споживчого товариства - дачного кооперативу - не мають жодного відношення до предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, відзиву на позовну заяву, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом Споживчого товариства «Хаджибей-3».
Рішенням Єгорівської сільської Ради від 03.09.1997 року СТ «Хаджибей-3» була надана земельна ділянка площею 5,1 га для «дачного будівництва», а розпорядженням Роздільняської районної адміністрації № 455-р від 23.11.1998 року СТ «Хаджибей-3» була надана у постійне користування земельна ділянка 7,3 га за рахунок земель резервного фонду, які знаходилися в умовах постійного користування в КСП ім. Калініна, для створення «лісо-паркової оздоровчої зони та розширення причалу», що було внесене до «Державного акту на право постійного користування землею» серії І-ОД № 00517222 від 22 вересня 1997 року.
В 2018 році Роздільнянською районною адміністрацією був затверджений проект прибережної зони Хаджибейського лиману та визначені прибережні захисні смуги, та водоохоронні зони.
З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час територія, на якій розташоване СТ «Хаджибей-3», відноситься до «водоохоронної зони вздовж Хаджибейського лиману» зі цільовим призначенням «землі рекреації».
Як вказує СТ «Хаджибей-3», що підтверджується матеріалами справи, з 1997 року по теперішній час з вказаної загальної ділянки, яка була передана у постійне користування, були виведені земельні ділянки у повному обсязі: кадастровий номер 5123981400:01:002:1000, тип власності «Державна власність», цільове призначення « 1.11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під розміщення існуючої риболовної бази «Палієво»», площа 0.39 га; кадастровий номер 5123981400:01:002:2229, тип власності «Приватна власність», цільове призначення « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, для ведення особистого селянського господарства», площа 0.5 га; кадастровий номер 5123981400:01:002:3096, тип власності «Комунальна власність», цільове призначення « 07.03 Для індивідуального дачного будівництва для дачного будівництва», площа 0.0646 га; частково у складі окремої земельної ділянці кадастровий номер 5123981400:01:002:0686, тип власності «Приватна власність», цільове призначення « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства», площа 9,2806 га. Протягом всього існування СТ «Хаджибей-3» на цій території були зареєстровані дачні будинки громадян України, як особиста власність.
Рішенням Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» споживчому товариству «Хаджибей-3» надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ.
Рішення № 219-VIII від 22.07.2021 року було прийнято на підставі звернення Голови СТ «Хаджибей-3», однак до нього не були додані дані відносно раніше вилучених земельних ділянок з постійного користування та нерухомого майна громадян України, право власності на яке зареєстровану у встановленому порядку.
СТ «Хаджибей-3» стверджує, що технічна документація включає крім землі Товариства (загального користування) і землі учасників Товариства.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12 січня 2022 року було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123981400:01:002:3108, загальною площею 11,9472 га за адресою Одеська область, Одеський район, 30-й кілометр автодороги «Одеса-Київ».
12.01.2022 року голова СТ «Хаджибей-3» звернувся до Дачненської сільської ради з заявою про скасування Рішення № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ», оскільки у земельної документації немає інформації відносно того, що СТ «Хаджибей-3» втратило право постійного користування земельною ділянкою, яка була надана йому для дачного будівництва та створення лісо-паркової оздоровчої зони, після першої реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за фізичною особою, який знаходиться на вказаній земельній ділянці (по наявним даним у 2005 році).
20.01.2022 року з метою приведення земельних відносин до вимог чинного законодавства та реалізації конституційного права членів Товариства на отримання земельної ділянки у оренду або власність під своїми домогосподарствами, керуючись ст. ст. 50, 51, 92, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. ст. 85, 87 Водного кодексу України, Законом України «Про кооперацію», Конституцією України, СТ «Хаджибей-3» звернулося до Дачненської сільської громади як власника землі з проханням про припинення права постійного користування земельною ділянкою СТ «Хаджибей-3» та скасування «Державний акт на право постійного користування землею» серій І-ОД № 005172 від 22 вересня 1997 року у зв'язку з набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт «е» ст. 141 Земельного кодексу України).
Рішенням Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VIII від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» - скасовано рішення Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 219-VIII від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ».
Рішенням Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 713-VIII від 24.02.2022 року на підставі п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 50, 51, 92, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. ст. 85, 87 Водного кодексу України, Закону України «Про кооперацію», розглянувши звернення голови правління СТ «Хаджибей-3», враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії сільської ради з питань регулювання земельних відносин та раціонального використання природних ресурсів вирішено: припинити право постійного користування споживчого Товариства «Хаджибей-3» на земельну ділянку загальною площею 12,4 га, наданої для дачного будівництва та створення лісо - паркової зони та розширення причалу; скасувати Державний акт на право постійного користування землею І-ОД № 005172 виданого Єгорівською сільською радою народних депутатів Роздільнянського району Одеської області споживчому товариству «Хаджибей-3» для дачного будівництва та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5 від 22 вересня 1997 року на підставі якого був виданий Державний акт.
Не погоджуючись із вказаним рішенням №645-VIII від 03 лютого 2022 року, позивачка звернулася до суду із даним позовом, стверджуючи, що цим рішенням порушені її права як члена споживчого товариства.
Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Згідно з ч. 5 ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів; в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Відповідно до ч. 8 ст. 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Споживче товариство «Хаджибей-3» під час розгляду справи зазначило, що не подавало та не збирається подавати до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області «Технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» з витягом про сформовану земельну ділянку та наданого їй кадастрового номеру 5123981400:01:002:3108 для її затвердження, оскільки вказана «Технічна документація» не знаходиться у їх розпорядженні.
Заявою поданою СТ «Хаджибей-3» від 10.01.2022 року зареєстрованою в сільській раді за вхідним номером К-47 від 12.01.2022 року вказано прохання про скасування рішення Дачненської сільської ради № 219- VIII від 22 липня 2021 року «Про надання СТ «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту», яким Товариство підтверджує своє волевиявлення щодо скасування оскаржуваного рішення.
Як вказує СТ «Хаджибей-3», у січні 2022 року йому стало відомо, що ініціативна група членів СТ «Хаджибей-3», а також сторонніх осіб, без попереднього обговорення на загальних зборах Товариства, займалися вирішенням питання, пов'язаного з виготовленням загальної технічної документації на землю Товариства, а саме загального користування (дороги, місця під сміттєвими баками, колодязь і т.п.) та земельні ділянки, які розподілені між членами СТ «Хаджибей-3», у результаті чого була сформована земельна ділянка та наданий їй кадастровий номер 5123981400:01:002:3108 з цільовим призначенням « 07.04 Для колективного дачного будівництва для дачного будівництва», площею 11,9472 га.
Вказане стало можливим після прийняття Дачненської сільською радою 22.07.2021 року Рішення № 219-VIII про надання СТ «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовної площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту.
Рішення № 219- VIII від 22.07.2021 року було прийнято на підставі звернення Голови СТ «Хаджибей-3», однак до нього не були додані дані відносно раніше вилучених земельних ділянок з постійного користування та нерухомого майна громадян України, яке зареєстровано у відповідних Державних реєстрах.
СТ «Хаджибей-3» стверджує, що 18.06.2021 року вказане звернення СТ було завізоване Головою товариства під натиском вказаної групи осіб, в яку також входила позивачка ОСОБА_1 (у тому числі не члени Товариства), при цьому це питання не було розглянуто на загальних зборах товариства.
Додатком до вказаної заяви голови правління СТ «Хаджибей-3» було надано відповідь Держгеокадастру від 18.06.2021 року на ім'я ОСОБА_2 , як голови ревізійної комісії (хоча вона просто член Товариства).
10.07.2021 року вказана група осіб викликала Голову Товариства на збори та почала вимагати повернути печатку Товариства та написати заяву про його звільнення, а також зателефонували одному з членів Товариства та попросили також прийти до них на збори, заявивши, що вони є Правлінням Товариства.
14.07.2021 року на зборах Правління було прийнято рішення про звернення до прокуратури відносно незаконних дій вказаної групи.
Члени правління, які були на вказаних зборах, мали повноваження згідно Протоколу № 1 загальних зборів СТ «Хаджибей-3» від 20.03.2019 року.
16.07.2021 року Біляївською окружною прокуратурою було зареєстроване кримінальне провадження № 42021162250000019 по ст. 356 КК України по заяві голови Товариства про злочин.
Після отримання відповідного дозволу Дачненської сільської Ради ця група самостійно займалася питаннями оплати та виготовлення вказаної технічної документації. При цьому вони не повідомили Голову Товариства про те, що технічна документація включатиме, крім землі Товариства (загального користування) і землі учасників Товариства.
10.01.2022 року Товариству з відкритого інтернет ресурсу «Кадастрова карта України» стало відомо, що вже сформована земельна ділянка та наданий їй кадастровий номер 5123981400:01:002:3108 з цільовим призначенням « 07.04 Для колективного дачного будівництва для дачного будівництва», площею 11.9472 га.
Як стверджує СТ «Хаджибей-3», вказана подія свідчить про внесення в офіційні державні інформаційні ресурси свідомо неправдивих даних у зв'язку з тим, що у земельної документації немає інформації відносно того, що СТ «Хаджибей-3» втратило право постійного користування земельною ділянкою, яка була надана йому для дачного будівництва та створення лісопаркової оздоровчої зони, після першої реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за фізичною особою, який знаходиться на вказаній земельній ділянці.
Позивачка до позову долучила витяг про право власності на домогосподарство, але при виготовленні технічної документації вказані дані не надавалися, відповідно яким землевпорядна організація повинна була виключити земельну ділянку (під будинком та спорудами) з вказаної документації. Також цього не зробили інші члени «ініціативної групи».
01.02.2022 року по вказаним подіям Головою Товариства була написана заява про злочин до відділу поліції, після чого було зареєстровано кримінальне провадження по ст. 358 ч. 1 КК України № 12022167250000033.
12.02.2022 року «ініціативна група» провела збори, на яких було затверджено новий Статут; прийнята технічна землевпорядна документація (в якій землі загального користування СТ «Хаджибей-3», землі під зареєстрованим нерухомим майном, землі домогосподарств членів Товариства та «зона захисної смуги лиману» зведені в єдиний кадастровий номер; головою товариства була обрана ОСОБА_2 , а до «Правління» були «обрані» ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
14.02.2022 року Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/698/22 клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42021162250000019 від 16.07.2021 року за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України задоволено, накладено арешт на корпоративні права СТ «Хаджибей-3».
Відповідно положень ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі; є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"; ж) акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до Закону України "Про суспільні медіа України".
Тобто, цією статтею визначений перелік організацій та підприємств, які можуть отримати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, однак в цьому переліку відсутня категорія організацій та підприємств під яку підпадає СТ «Хаджибей-3».
Згідно ч. 1 ст. 50 Земельного кодексу України визначені поняття земель рекреаційного призначення, а саме - до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об'єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об'єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об'єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.
Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про кооперацію» споживчий кооператив (споживче товариство) це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.
З урахуванням зазначеного, надання земельної ділянки рекреаційного призначення у постійне користування споживчому кооперативу не передбачено нормами діючого законодавства.
Як вказує Споживче товариство «Хаджибей-3», ним планувалося проведення загальних зборів з метою зміни статусу з «споживчого товариства» на «дачний кооператив», але у зв'язку зі війною в Україні цього не сталося.
Згідно з положеннями ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою, або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
За вказаних обставин, оскільки Споживче товариство «Хаджибей-3» фактично втратило право постійного користування земельною ділянкою, яка була надана для дачного будівництва та створення лісопаркової оздоровчої зони, а за діючим законодавством воно не має права на отримання такої земельної ділянки в постійне користування, тому відповідно підстав для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не було.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради, щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. В абзаці 3 пункту 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Отже, враховуючи наведене рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, слід дійти висновку, що орган місцевого самоврядування в цілому наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення були виконані.
У постановах від 20.09.2018 року у справі № 521/17710/15-а, від 22.01.2019 року у справі № 371/957/16-а, від 13.03.2019 у справі № 542/1197/15-а Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Тобто, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Тотожна правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 296/9690/15-а, від 06.03.2019 р. у справі № 2340/2921/18, від 24.07.2019 р. у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016), від 21.08.2019 р. у справі № 461/560/14-а, від 22.01.2020 р. у справі № 208/5023/17, від 02.04.2020 р. у справі № 335/8641/16-а (2-а/335/283/2016), від 09.04.2020 р. у справі № 810/899/17, від 24.07.2020 р. у справі № 819/1154/18.
З урахуванням зазначеного, рішенням № 219-VІІІ від 22.07.2021 року Дачненська сільська рада надала згоду СТ «Хаджибей-3» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка є її власністю та відповідно до акту постійного користування знаходиться у користуванні СТ «Хаджибей-3», однак межі вказаної ділянки не були погоджені власником - Дачненською громадою, а також іншими землекористувачами суміжних ділянок, оскільки у вказану земельну ділянку були внесені також землі, на яких розташовані домогосподарства третіх осіб, ця земельна ділянка із кадастровим номером 5123981400:01:002:3108 площею 11,9472 га розташована у нормативно-визначених межах прибережної захисної смуги Хаджибейського лиману та подальша передача земельної ділянки у користування або у власність фізичних, юридичних осіб, а також її забудова унеможливить дотримання режиму прибережної захисної смуги та суперечить вимогам земельного, містобудівного та водного законодавства.
На підставі вказаних обставин, СТ «Хаджибей-3» 10.01.2022 року подало до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області заяву з проханням скасувати рішення Дачненської сільської ради № 219-VІІІ від 22 липня 2021 року «Про надання СТ «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту», оскільки СТ «Хаджибей-3» не подавало та не збирається подавати до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» з витягом про сформовану земельну ділянку та наданого їй кадастрового номеру 5123981400:01:002:3108 для її затвердження так як ця технічна документація не знаходиться у розпорядженні Товариства, вона не замовлялась та не розроблялась на замовлення Товариства.
Тобто, спірне рішення у справі № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VIII від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» було прийняте сільською радою на підставі заяви СТ «Хаджибей-3», за зверненням якого фактично й було в свій час прийнято рішення № 219-VIII від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ».
Крім того, отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), так само як і факт розроблення такої документації, не означає ухвалення позитивного рішення про її погодження та затвердження, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування та не є обов'язковою підставою для прийняття органом місцевого самоврядування позитивного рішення про її погодження та затвердження, так як підставою для відмови може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Як вже було зазначено, фактично Споживче товариство «Хаджибей-3» втратило право постійного користування земельною ділянкою, яка була надана для дачного будівництва та створення лісопаркової оздоровчої зони, а надання земельної ділянки рекреаційного призначення у постійне користування споживчому кооперативу не передбачено нормами діючого законодавства.
Посилання позивача, що через прийняття оскаржуваного рішення вона позбавлена можливості в повній мірі та у відповідності до норм діючого законодавства користуватися земельною ділянкою передану на праві постійного користування, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.
При цьому, під час розгляду справи позивач не підтвердив доказами та аргументованими доводами, що оскаржуване рішення № 645-VIII від 03 лютого 2022 року «Про скасування рішення № 219-VIII від 22 липня 2021 року «Про надання споживчому товариству «Хаджибей-3» згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 11,9472 га, що знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту за адресою Одеська область, Роздільнянський район, 30-й кілометр автодороги Одеса-Київ» порушує її права, свободи та інтереси.
Суд враховує, що умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб'єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
В свою чергу, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлює одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
При цьому, виходячи з наведених вище положень законодавства, особа-позивач на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, встановлених КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд звертає увагу, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що за результатами розгляду справи фактів порушення прав позивача з боку відповідача не доведено.
З урахуванням зазначеного, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачкою позовні вимоги не належать до задоволення, головним чином, з тих підстав, що ОСОБА_1 не обґрунтовано та не доведено, що оскаржуваним рішенням порушуються її права та інтереси як члена СТ «Хаджибей-3».
Аргументи позивачки, щодо порушення її прав як члена СТ перебувають поза межами оцінки адміністративного суду, підпадають під юрисдикцію господарського суду в частині, що стосується неправомірних рішень (дій) СТ «Хаджбей-3» у зв'язку із його згодою щодо скасування рішення №219- VIII від 22.07.2021 року.
Разом із цим, суд звертає увагу, на невідповідність позовних вимог ч.1 ст.5 КАС України, оскільки визнання нечинним рішення означає втрату ним чинності з моменту набрання законної сили судовим рішенням, а не з дати його прийняття, для чого позивачка мала заявити вимогу про його скасування
Доводи позивачки, якими вона обґрунтувала свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства необґрунтованість позовних вимог позивача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи наведені обставини, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат за рахунок відповідача відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377724; адреса: вул. Шахтарська, 8-А, с. Дачне, Одеський район, Одеська область, 67624), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Споживче товариство «Хаджибей-3» (код ЄДРПОУ 19060105; адреса: 30-й км автодороги Одеса-Київ, Роздільнянський район, Одеська область, 67470) про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.