Справа № 420/9815/22
30 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії по інвалідності,-
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.10.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнив частково, а саме вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськiй області щодо не розгляду по суті заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Приймачука Сергія Івановича, щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Приймачука Сергія Івановича, щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-ХІІ та прийняти рішення за результатом її розгляду з урахуванням висновків суду, які викладені у вказаному рішенні;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовити;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськiй області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яності два),40 грн.
Рішення суду набрало законної сили 01.12.2022.
20.06.2023 від представника позивача надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій він просив:
- постановити окрему ухвалу та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 15.12.2022 № 951060854644;
- встановити ГУ ПФУ в Одеській області строк у 10 днів для надання відповіді щодо її виконання.
Вирішуючи питання щодо відповідності заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду по адміністративній справі № 420/9815/22 вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності.
Ця стаття є останньою у розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
При цьому, розглянувши заяву представника позивача, суд встановив, що заявником не виконані вимоги частини 2 статті 383 КАС України, оскільки відсутня інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.
Суд звертає увагу, що звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Згідно з позицією Верховного Суду (наприклад, постанова по справі №805/1458/17-а від 21 березня 2019 року, від 05 липня 2021 року по справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року по справі № 200/5793/20-а.), звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження стосовно вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, до якої вдаються тоді, коли позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
При цьому, суд зазначає, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, або виконує неналежним чином, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним чи виконано не належним чином, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №9901/235/20 від 09 грудня 2021 року.
У своїй заяві представник позивача зазначив, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 не відкривалось.
У свою чергу, зміст конкретних обставин, хронологія та послідовність дій заявника не дають підстав вважати, що останній у повному обсязі виконав вимоги частини 2 статті 383 КАС України, які б зобов'язували суд прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення.
При здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України, обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання, або неналежного виконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.
У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення заявника до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII - є передчасним.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вимогам частини 2 статті 383 КАС вона ухвалою суду, прийнятою у порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи вищевикладене, оскільки подана представником позивача заява не відповідає вимогам частини 2 статті 383 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявникові.
Керуючись ст. ст. 249, 383, 256 КАС України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії по інвалідності - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО