Рішення від 30.06.2023 по справі 420/6887/23

Справа № 420/6887/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Галата В.І.

за участю сторін: позивача - не з'явився,

представника відповідача - Лисого С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №577 від 06.03.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області», в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із посади;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 241 о/с «по особовому складу» від 08.03.2023 року;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 13.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 вважає Висновок дисциплінарної комісії від 01.03.2023р., Наказ відповідача № 577 від 06.03.2023р. та Наказ відповідача № 241 о/с від 08.03.2023 р. протиправними, оскільки ані дисциплінарна комісія, ані відповідач не встановив належним чином факт вчинення позивачем порушення службової обов'язків та посадової інструкції.

Позивач стверджує, що висновок, який міститься в оскаржуваному Наказі № 577 від 06.03.2023р., стосується описання порушення, що інкримінується капітану поліції ОСОБА_2 (підлеглому позивача) у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, та якому буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, при цьому причини та умови вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем не встановлені.

Так, у висновку дисциплінарної комісії зазначено, що ОСОБА_1 у порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дії підлеглого - капітана поліції ОСОБА_3 належним чином не контролював. Проте, як зазначає позивач, зазначене твердження дисциплінарної комісії нічим не підтверджується та грунтується на припущеннях.

На думку позивача, якщо і було порушення службової дисципліни, то воно стосується саме капітана поліції ОСОБА_2 , тому що саме він не повідомив свого безпосереднього керівника про виявлені обставини вчинення правопорушення, пов'язаного з незаконною торгівлею водних біоресурсів. Більш того, які саме функціональні обов'язки позивачем в даному випадку були не виконані дисциплінарна комісія не зазначає, що за доводам позивача свідчить про те, що службове розслідування проведене не повно та всебічно та проігноровано, наприклад, посадову інструкцію заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності майора поліції ОСОБА_1 , затверджена начальником ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_4 від 11.01.2023 року, де і зазначені всі посадові обов'язки позивача.

Також позивач зазначає, що його, як безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_5 , дисциплінарна комісія звинувачує у тому, що він не проконтролював знаходження останнього на роботі у певні дати та години.

Позивач із такими твердженнями дисциплінарної комісії не погоджується з підстав того, що комісією жодних доказів відсутності капітана поліції ОСОБА_2 та невиконання ним службових обов'язків у робочий час 17.01.2023 після 14:00, 18.01.2023 0 12:00, 23.01.2023 о 15:00 та 28.01.2023 310:00 до 11:05 не надано. У висновку дисциплінарної комісії відсутні посилання на акти про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці, а також посилання на табель обліку робочого часу ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позивач вважає такі фактичні обставини не підтвердженими належними доказами, а відтак і дисциплінарний проступок, в якому позивача звинувачує дисциплінарна комісія (неналежний контроль за підлеглим) також недоведеним та голослівним.

Позивач стверджує, що висновки службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення Позивачем службової дисципліни (відсутні докази, які підтверджують наявність у діях Позивача ознак дисциплінарного правопорушення). Відтак, і оскаржувані накази про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності не містять конкретних обставин, які вказують на порушення Позивачем службової дисципліни, що свідчить про прийняття їх незаконно, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням принципу розсудливості.

На підставі викладеного позивач вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Також ухвалою від 10.04.2023 року витребувано з Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином засвідченої копії доказів, які були підставою для прийняття наказів від 06.03.2023 року №577 та від 08.03.2023 року № 241 о/с.

24.04.2023 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов.

У відзиві повідомлено, що наказом ГУНП в Одеській області від 31.01.2023 року № 262 було створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, зокрема неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами ВП № 1 та ОРУП № 2 ГУНП в області, що призвело до затримання 28.01.2023 начальника сектору превенції ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області капітана поліції С. Унгуряну посадовими особами Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, спільно зі співробітниками УСБУ в Одеській області та прокуратури Одеської області, у межах кримінального провадження № 62023150020000023 від 12.01.2023, унесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Так, під час службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що даний поліцейський - С. Унгуряну використав службове становище з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. У зазначений час 17.01.2023, 18.01.2023, 23.01.2023 та 28.01.2023, він безпідставно не здійснював повноваження, передбаченні пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, Положенні про відділ поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, затвердженого наказом ГУНП в області від 27.09.2022 № 1737, та у посадовій інструкції від 04.01.2023 № 61.2.77. Навпаки, у порушення вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців другого, третього та четвертого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, вчинив корупційні діяння, пов'язанні з вимаганням та отриманням від лейтенанта поліції ОСОБА_6 неправомірної вигоди у розмірі 900 доларів США та 12 000 грн, за неперешкоджання підприємницькій діяльності ОСОБА_7 та непритягнення останнього до юридичної відповідальності.

Про вказані порушення капітан поліції С. Унгуряну безпосередньому керівнику - заступникові начальника відділу поліції з превентивної діяльності ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області майору поліції ОСОБА_1 , (спеціальний жетон № 0064525), не доповідав.

Щодо суті дисциплінарного проступку позивача представник відповідача зазначив, що у відповідності до посадових інструкцій капітан поліції ОСОБА_3 безпосередньо підпорядковувався позивачу по службі. При цьому, майор поліції ОСОБА_1 дії підлеглого - капітана поліції Унгуряну належним чином не контролював, що стало підставою для затримання органами досудового розслідування підлеглого Унгуряну, набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування суспільної думки відносно органів поліції, порушенні службової дисципліни при виконанні службових обов'язків заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.

Представник відповідача зауважив, що розділом 7 посадової інструкції від 01.06.2022 № 61.2.3283 встановлено, що позивач повинен організувати під час виконання службових обов'язків, так у відповідності до п. 3 уживати заходів щодо зміцнення дисципліни і додержання законності у відділенні, несе персональну відповідальність за вказаний напрямок роботи.

Обґрунтовуючи заперечення щодо позовних вимог, відповідач посилається на висновки дисциплінарної комісії, якою, зокрема, встановлено, що майор поліції ОСОБА_8 своєчасно не вживал достатніх заходів, спрямованих на дотримання підлеглими службової дисципліни. Відтак, майор поліції ОСОБА_8 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 4, 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпункту 5 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни» та посадових інструкцій, що виразилося у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежному здійсненні вивчення соціальної захищеності як складової, що впливає на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків, контролю за дотриманням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_3 , що призвело до надзвичайної події, та неузагальнені відомостей про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни. За скоєння вказаного дисциплінарного проступку дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Відповідач звернув увагу суду, що всі інкриміновані порушення підтверджені матеріалами службового розслідування та фактичними обставинами події.

На думку відповідача, така поведінка позивача, як поліцейського-керівника суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Роботодавцем призначаючи позивача на керівну посаду, було покладено на останнього певні обов'язки та сподівання по організації якісної та ефективної служби на ввіреній ділянці роботи. Позивач з такими обов'язками невпорався, не контролював виконання службових обов'язків підлеглим особовим складом, не контролював знаходження та підстави відсутності на робочому місці підлеглого Унгуряну 17, 18, 23, 28 січня 2023, не контролював на належному та достатньому рівні, дотримання службової дисципліни Унгуряну, що призвело до негативних наслідків у вигляді затримання підлеглого органами досудового розслідування, оголошення підлеглому підозри у скоєнні злочину та відповідно настанням у зв'язку із цим негативного резонансу в суспільстві.

Крім того, у відзиві звернуто увагу на те, що ОСОБА_1 , як учасник службового розслідування мав законну можливість подавати на розгляд комісії докази, матеріали, відповідні документи тощо (розділ ІV п.2 порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018), подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи, а також подавати скарги, та користуватися правничою допомогою.

Проте, як повідомив представник відповідача, будь-які клопотання з боку позивача до дисциплінарної комісії не надходили, що говорить про пасивну участь позивача в захисті своїх прав, та в перешкоджанні проведенню повного та всебічного службового розслідування з установленням всіх фактів, більш того позивач мав закону можливість їх захищати ще під час проведення службового розслідування.

Щодо тверджень адміністративного позову відповідачем зазначено, що документування невиходу на службу Унгуряну у вигляді (актів про невихід на службу, тощо) можливо було би у разі, якщо ОСОБА_9 був би відсутній на службі більше ніж три години в робочій день. Ініціювати таке документування у вигляді (актів, тощо), як раз повинен був безпосередній керівник, яким і являвся позивач. Так як він у відповідності до Розділу 7 посадової інструкції відповідає за дотримання дисципліни підлеглим особовим складом.

Загалом доводи позовної заяви відповідач вважає необґрунтованим, оскільки доказів, того, що ОСОБА_1 виконував посадові інструкції на належному рівні, без порушень службової дисципліни до суду не надано, як і не надано обгрунтувань, з яких підстав його підлеглий ОСОБА_9 не виконував посадові/функціональні інструкції та був відсутній на робочому місці у робочий час 17.01.2023 після 14:00, 18.01.2023 о 12:00, 23.01.2023 о 15:00 та 28.01.2023 з 10:00 до 11:05.

Із зазначених підстав відповідач просив суд відмовити у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Разом з відзивом на адміністративний позов позивачем було надано до суду належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про допит у якості свідка лейтенанта поліції ОСОБА_10 .

До суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає, що доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують доводів позовної заяви та фактично є перецитовуванням матеріалів службової перевірки.

Так, позивач зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач сам підтверджує той факт, що позивачем вживались всі заходи, передбачені посадовою інструкцією щодо своїх підлеглих, та щодо капітана поліції ОСОБА_11 . Зокрема, в матеріалах службового розслідування наявні рапорти ОСОБА_1 щодо проведення профілактичних заходів, зокрема щодо капітана поліції ОСОБА_12 , передбачених відповідними наказами Національної поліції України та ГУНП в Одеській області (перелічені вище) та відповідною посадовою інструкцією ОСОБА_1 . У свою чергу, як відмічає позивач, які ще заходи повинні були б вжиті позивачем ані матеріалами службового розслідування, ані відзивом на позовну заяву відповідач не встановлює, натомість зазначає, що заходи з цього приводу були однотипні, а в окремих випадках формальні, з чим позивач не погоджується, оскільки відповідні заходи передбачені наказами Національної поліції України та ГУНП в Одеській області.

Щодо відсутності підлеглого на робочому місці позивач зазначає, що відповідно до посадової інструкції заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності майора поліції ОСОБА_1 , затверджена начальником ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області полковником поліції Д. Волошином від 11.01.2023 року, не передбачено обов'язок ОСОБА_1 фіксувати факт прогулу та/або невиходу на службу співробітників ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області. Відтак ставити в провину ОСОБА_1 не фіксування факту невиходу на роботу капітана поліції ОСОБА_12 (якщо такий мав місце) є абсолютно безпідставним та таким, що не грунтується на належних доказах. При цьому, факт прогулу та/або відсутності ОСОБА_11 , на робочому місці не зафіксований жодним належним чином, а відтак і порушення ОСОБА_1 щодо цього епізоду також не доведена ані матеріалами службового розслідування, ані доводами відзиву на позовну заяву.

01.06.2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях представник відповідача відмітив, що цитування висновків службового розслідування - це право відповідача; визнання того факту, що позивачем вживались певні заходи щодо зміцнення службової дисципліни, які не заперечувались відповідачем, не відміняють того факту, що станом на вчинення дисциплінарних проступків підлеглими ці заходи не принесли жодного результату, тобто були не ефективними. Окремо звернуто увагу, що проведення профілактичних заходів, це не контроль за їх дотриманням та реалізацією.

До того ж, у запереченнях повідомлено, що відповідно до норм спеціального законодавства ГУНП в Одеській області не зобов'язано вести табель обліку робочого часу працівників, тому наголошено, що в органах та підрозділах поліції Одещини табелі обліку робочого часу не ведуться, а тому, посилання сторони позивача на такі доводи є необґрунтованими та такими, що нічого не доказують та не спростовують.

Щодо не складання актів відсутності ОСОБА_2 відповідач зазначає, що Позивач, який є безпосереднім керівником ОСОБА_2 повинен був слідкувати за дотриманням дисципліни останнім, таким чином виконуючи свої керівні функції. Але позивач свідомо, або ні, не актував відсутність свого працівника на робочому місці - тому акти й відсутні. З огляду на вказане відповідач допускає, що позивач знав про протиправні дії, які вчинялись ОСОБА_2 й свідомо закривав на це очі, що в результаті і призвело до настання надзвичайної події за участю підлеглого позивача та негативних наслідків.

Ухвалою суду від 14.06.2023 року, занесеною до протоколу судових засідань, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2023 року 12.00 год.

У судове засіданні 21.06.2023 року позивач не з'явився. В матеріалах справи наявна заява позивача від 24.04.2023 року про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.06.2023 року заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - майор поліції ОСОБА_1 з 2001 року проходить службу в органах внутрішніх справи, з 31.10.2016 року - в Національній поліції України, з 28.01.2022 року - на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.

Судом встановлено, що 28.01.2023 року т.в.о. начальника відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області складено інформаційну довідку «Про факт отримання неправомірної вигоди працівником відділу поліції №1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області», в якій зазначено, що 28.01.2023 о 10:50 у відділі поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області 2 відділом ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області спільно з ТУ ДБР в рамках кримінального провадження № 62023150020000023 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України затримано начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 . Попередньо встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 спільно з начальником відділу превенції Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_13 налагодили схему незаконного збагачення шляхом здійснення тиску на суб'єктів підприємницької діяльності та вимагання з останніх неправомірної вигоди.

30.01.2023 на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області вих. № 55/287 за фактом можливого порушення службової дисципліни, в тому числі, неналежного виконання службових обов'язків керівним складом відділу поліції № 1 ОРУП № 2 та ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, що призвело до затримання капітана поліції ОСОБА_2 .

Відповідно вказаної записки з'ясовано, що другим відділом ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області, на виконання вказівок керівництва СБУ щодо протидії системним загрозам функціонування держави в періоду дії правового режиму воєнного стану, в рамках кримінального провадження документується протиправна діяльність начальника відділу превенції ОРУП № 2 ГУНП капітана поліції ОСОБА_13 та підлеглого йому начальника сектору превенції відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , які налагодили схему незаконного збагачення шляхом здійснення тиску на суб'єктів підприємницької діяльності та вимагання у останніх неправомірної вигоди. Загальна сума неправомірної вигоди становить 900 доларів США та 12 000 грн. Капітан поліції ОСОБА_2 був затриманий в порядку статті 208 КПК України.

У зв'язку із вищевикладеним, у доповідній записці від 30.01.2023 начальник УГУ ГУНП в Одеській області пропонував відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 та № 1356/32808 відповідно, призначити службове розслідування, проведення якого доручити УГІ ГУНП із залученням ВЗК та УПД ГУНП.

На підставі доповідної записки УГІ ГУНП в області від 30.01.2023 №55/287 наказом ГУНП в Одеській області №262 від 31.01.2023 року призначено службове розслідування, проведення якого вирішено здійснювати у формі письмового провадження, та створено дисциплінарну комісію.

На підставі доповідної записки голови дисциплінарної комісії від 09.02.2023 року №55/423 наказом ГУНП в Одеській області №378 від 11.02.2023 року термін службового розслідування продовжено до 01.03.2023 року.

01.03.2023 року начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 30.01.2022 вих. № 55/287 (надалі - Висновок).

Відповідно Висновку з матеріалів службового розслідування з'ясовано, що до Управління Служби безпеки України в Одеській області із заявою звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_2 . Останній поскаржився на дії капітана поліції С. Унгуряну, який, з його слів, вимагав неправомірну вигоду за неперешкоджання підприємницькій діяльності та непритягнення його до адміністративної відповідальності.

У подальшому, як встановила дисциплінарна комісія, зібрані матеріали були направленні до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, де 12.01.2023 було відкрито кримінальне провадження № 62022150020000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Щодо суті скоєного кримінального порушення у Висновку зазначено, зокрема, що 17:01.2023 о 13:00, за попередньою вказівкою капітана поліції О. Сокирка, лейтенант поліції В. Гасуляк зателефонувала капітану поліції ОСОБА_3 . В ході телефонної розмови, останній запропонував лейтенанту поліції ОСОБА_6 зустрітися біля адміністративної будівлі ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15, на що вона погодилась. Під час зустрічі, яка відбулась того ж дня, капітан поліції С. Унгуряну, достовірно знаючи, що ОСОБА_15 володіє трьома об'єктами нерухомості, у яких здійснюється підприємницька діяльність, у тому числі, з реалізації алкогольних напоїв, повідомив лейтенанту поліції ОСОБА_6 , що безперешкодне здійснення підприємницької діяльності можливе лише за умови надання йому на регулярній основі з певною періодичністю неправомірної вигоди у розмірі 150 доларів США за кожен об'єкт.

18.01.2023 0 12:00 під час зустрічі по вул. Балківська, 130, у м. Одесі, яка відбулась у автомобілі «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , що перебував у користуванні капітана поліції С. Унгуряну, на підставі вищенаведених домовленостей, лейтенант поліції ОСОБА_6 передала останньому 450 доларів США за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_16 . Дисциплінарна комісія звернула увагу, що вказані обставини відповідним чином контролювалися працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Управління Служби безпеки України в Одеській області та прокуратури Одеської області. У подальшому капітан поліції ОСОБА_3 повідомив лейтенанту поліції ОСОБА_6 , що 28.01.2023 чекає наступну частину грошей у сумі 450 доларів США, а також грошові кошти за реалізацію водних біоресурсів. 26.01.2023 під час телефонної розмови, яка відбулась між капітаном поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції В. Гасуляк, остання повідомила, що стихійна торгівля водними біоресурсами ОСОБА_15 здійснює з 18.01.2023. На зазначене капітан поліції ОСОБА_3 повідомив лейтенанту поліції ОСОБА_6 , що розмір неправомірної вигоди за вказану діяльність складає сумарно 12 000 грн, які також необхідно передати йому 28.01.2023.

28.01.2023 року о 10:30 капітан поліції С. Унгуряну, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення зустрівся з лейтенантом поліції ОСОБА_6 у службовому кабінеті № 22, де остання передала йому обумовлену раніше неправомірну вигоду у розмірі 450 доларів США та 12 000 грн, що також підтверджується копією протоколу обшуку від 28.01.2023. Відразу після отримання зазначених грошових коштів, капітана поліції ОСОБА_3 було викрито у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та об 11:05 затримано працівниками УСБУ в Одеській області, прокуратури Одеської області і Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, в порядку статті 208 КПК України. 28.01.2023 капітану поліції ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Про вказані порушення капітан поліції С. Унгуряну безпосередньому керівнику - заступникові начальника відділу поліції з превентивної діяльності ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області майору поліції ОСОБА_1 не доповідав.

Між тим, дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 , у порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дії підлеглого капітана поліції ОСОБА_3 належним чином не контролював.

Як зазначає дисциплінарна комісія, протиправні дії капітана поліції С. Унгуряну призвели до грубого порушення службової дисципліни, відкриття кримінального провадження, проведення обшуків у адміністративних будівлях ВП № 1 та ОРУП № 2 ГУНП в області, оголошення останньому підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції, оскільки були висвітленні у засобах масової інформації (за посиланням https://bilyayivka.city/articles/263179/policejskij-z-odeshini-popavsya- na-habarnictvi-vimagav-groshi-u-ribotorgovciv).

У ході вивчення причин та умов, що призвели до скоєння капітаном поліції ОСОБА_3 зазначених порушень, комісією з'ясовано, що стаття 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України зобов'язує керівника контролювати дотримання підлеглим службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу зі зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими.

На підставі викладеного, під час проведення службового розслідування опитано безпосереднього керівника капітана поліції С. Унгуряну майора поліції Д. Євтушевського.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 08.02.2023 року, наявних в матеріалах справи, останній зазначив, що з 28.01.2023 перебував на лікарняному, що підтвердив копією медичного документу. Щодо обставин затримання та притягнення капітана поліції ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності йому нічого відомо не було. Про його затримання дізнався 28.01.2023 під час телефонної розмови з поліцейськими. Також опитаний ствердив, що 28.01.2023 у ранковий час він звернувся до КНП «ЧЛ ЧМР Одеської області» за медичною допомогою, де до 06.02.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні з відповідним діагнозом.

У відповідності до посадових інструкцій, з якими опитаний ознайомлений, капітан поліції ОСОБА_3 безпосередньо підпорядковувався йому по службі. Також майор поліції ОСОБА_8 ствердив, що він особисто вживав відповідних профілактичних заходів до підлеглих, у тому числі, до капітана поліції С. Унгуряну. Профілактичні заходи проводились виключно на підставі вимог: наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України»; наказу Національної поліції України від 21.07.2017 № 747 «Про оголошення вироків судів стосовно колишніх поліцейських»; доручення Національної поліції України від 03.04.2017 № 3384/01/12-2017 «Про додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни»; листа Національної поліції України від 18.02.2019 № 1884/01/12/2019 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності в діяльності поліції»; доповідної записки Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 11.01.2020 № 949: наказу ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни»; наказу ГУНП області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» та наказу ГУНП в області від 04.01.2023 № 13 «Про інформування УГІ ГУНП в області щодо подій з особовим складом ГУНП в Одеській області».

Аналогічні пояснення щодо проведеної профілактичної роботи з особовим складом ОРУП № 2 ГУНП в області надали полковник ОСОБА_17 (пояснення від 15.02.2023), заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності ОРУП № 2 ГУНП в області полковник поліції ОСОБА_18 , та начальник Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в області полковник поліції ОСОБА_19 .

Щодо доказів на підтвердження проведення, зокрема позивачем, профілактичної роботи зі зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень та своєчасного вчинення дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, у Висновку зазначено наступне.

В рамках службового розслідування на відповідний запит дисциплінарної комісії від 01.02.2023 № 55/324 щодо надання засвідчених копій матеріалів, що підтверджували б створення майором поліції Д. Євтушевським, полковниками поліції Д. Волошиним, ОСОБА_20 та О. Драганом умов, необхідних для своєчасного запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та контролю за дотриманням службової дисципліни або підтверджували проведення ним заходів, визначених у вищевказаних нормативно-правових актах, надано протоколи оперативних нарад з питань, пов'язаних із дотриманням службової, транспортної дисципліни і законності працівників ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, починаючи з 30.11.2022, а саме: від 30.11.2022 (протокол № 254), від 24.12.2022 (протокол № 274), від 09.01.2023 (протокол № 1), від12.01.2023 (протокол № 4), від 19.01.2023 (протокол № 22).

У Висновку вказано, що на кожній такій нараді до керівників служб відділу поліції доводиться інформація щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників територіальних відділень, відділів поліції ГУНП згідно з наказами ГУНП в області. Проте дисциплінарній комісії підтверджуючих матеріалів щодо доведення отриманої інформації керівниками з особовим складом не надано.

Водночас надані відомості ознайомлення особового складу ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області із:

доповідною запискою УГІ ГУНП від 12.01.2023 № 55/115 «Про стан дисципліни і законності в органах та підрозділах ГУНП в Одеській області упродовж 2022 року»;

оглядом УГІ ГУНП від 13.01.2023 № 55/119 «Про стан транспортної дисципліни в структурних та територіальних підрозділах ГУНП в Одеській області»;

оглядом УГІ ГУНП від 05.12.2022 № 55/2483 «Про стан службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом ГУНП в Одеській області за листопад 2022 року».

Крім цього дисциплінарна комісія у своєму листі просила надати засвідчені копії (із резолюціями до них):

наказу ГУНП від 02.01.2023 №1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейських ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни»;

наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції»;

наказу ГУНП від 04.01.2023 № 13 «Про інформування УГІ ГУНП щодо подій з особовим складом ГУНП в Одеській області». Проте до УГІ ГУНП надійшли лише відомості ознайомлення особового складу ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області.

Також у Висновку зазначено, що дисциплінарній комісії були надані не акти про комісійне обстеження службових та підсобних приміщень, подвір'я, горища, прилеглої території та службового автотранспорту, з метою виявлення та вилучення сторонніх предметів, які можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень затриманим, взятим під варту особам, а рапорти, що не відповідає вимогам наказу Національної поліції України від 21.07.2017 № 747. А на виконання вимог наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України» надано рапорти про здійснення вивчення побутових умов капітана поліції С. Унгуряну, підтвердження щодо здійснення таких заходів відносно всього особового складу не надано.

Окремо у Висновку звернуто увагу, що 30.11.2022 (протокол № 254), 24.12.2022 (протокол № 274), 09.01.2023 (протокол № 1), 12.01.2023 (протокол № 4), 19.01.2023 (протокол № 22) приділялась увага стану профілактики порушень дисципліни і законності серед підлеглих. Однак, як встановила дисциплінарна комісія, заходи з цього приводу були однотипні, а в окремих випадках формальні. Окрім цього, на порушення вимог підпункту 5 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», дисциплінарній комісії жодної інформації про наявність, або відсутність підлеглих працівників, схильних до порушення службової дисципліни, надано не було.

Таким чином, дисциплінарна комісія встановила, що майор поліції ОСОБА_8 , полковники поліції ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпункту 5 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни» та посадових інструкції, своєчасно не вживали достатніх заходів, спрямованих на дотримання підлеглими службової дисципліни.

Згідно висновку службового розслідування до обставини, які б пом'якшували відповідальність майора поліції ОСОБА_23 відноситься попередня бездоганна поведінка, обставини, які б обтяжували відповідальність останніх, відсутні.

Таким чином, як вказано у Висновку, майор поліції ОСОБА_8 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежному здійсненні вивчення соціальної захищеності як складової, що впливає на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків, контролю за дотриманням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_3 , що призвело до надзвичайної події, та неузагальнені відомостей про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни.

За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія вважає:

“4. За скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 4, 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпункту 5 пункту наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», до майора поліції ОСОБА_24 (0064525), заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.”

06.03.2023 року прийнято Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №577 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП ГУНП в Одеській області».

Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Наказу № 577 до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

У вказаному №577 від 06.03.2023, серед іншого, встановлено, що, зокрема, майор поліції ОСОБА_8 не дотримався положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, не здійснив належний контроль за службовою дисципліною та профілактичну роботу стосовно її зміцнення, що надалі спричинило дисциплінарні порушення з боку підлеглих, зокрема вимагання та отримання неправомірної вигоди капітаном поліції С. Унгуряну.

08.03.2023 р. ГУНП в Одеській області видано наказ № 241 о/с (по особовому складу), згідно з яким посилаючись на абз. 5 п.3 ч.1 ст.65 ЗУ «Про Національну поліцію», майора поліції ОСОБА_1 (0064525) призначено з 13.03.2023 року начальником сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення, та звільнено з посади заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності цього ж відділу поліції.

Згідно відомості про ознайомлення працівниками відділу поліції № 1 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з наказом ГУНП в Одеській області від 06.03.2023 № 577 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області» ОСОБА_1 ознайомився з даним наказом 08.03.2023 року з дописом “не згоден”.

Отже, позивач, не погоджуючись з вищевказаними наказами ГУНП в Одеській області, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015р. № 580-VIII.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Національну поліцію”, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну поліцію”: поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Крім того, пункти 1, 2, 3, 6, 7, 11 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов'язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Згідно із статтею 19 Закону України “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 65 Закону України “Про Національну поліцію” переміщення поліцейських на посади нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, зокрема, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни й поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статтi 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, мiжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керiвникiв.

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту. Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що відповідно статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Аналiз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України Кабінету Міністр України, наказів, інших нормативно-правових i актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслiдкiв та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обгрунтовуючи при цьому своє рішення у наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

З обставин даної справи вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 4, 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпункту 5 пункту наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежному здійсненні вивчення соціальної захищеності як складової, що впливає на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків, контролю за дотриманням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_3 , що призвело до надзвичайної події, та неузагальнені відомостей про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни.

Пункт 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту зобов'язує керівника контролювати дотримання підлеглим службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

У свою чергу, абзаци 1, 3 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських зобов'язують керівника бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; об'єктивно оцінювати виконання службових обов'язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України.

Як зазначає відповідач у відзиві, а також встановлено висновком службового розслідування, позивач у порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дії підлеглого - капітана поліції ОСОБА_3 належним чином не контролював, при цьому дії останнього призвели до грубого порушення службової дисципліни, відкриття кримінального провадження, проведення обшуків у адміністративних будівлях ВП № 1 та ОРУП № 2 ГУНП в області, оголошення останньому підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку в діяльності поліції.

Зокрема, у Висновку вказано, що у зазначений час 17.01.2023, 18.01.2023, 23.01.2023 та 28.01.2023, капітан поліції С. Унгуряну безпідставно не здійснював повноваження, передбаченні пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, Положенням про відділ поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, затвердженого наказом ГУНП в області від 27.09.2022 № 1737, та у посадовій інструкції від 04.01.2023 № 61.2.77.

Разом з цим, у запереченнях на відповідь на відзив відповідач стверджує, що позивач, який є безпосереднім керівником ОСОБА_2 повинен був слідкувати за дотриманням дисципліни останнім, таким чином виконуючи свої керівні функції. Але позивач свідомо, або ні, не актував відсутність свого працівника на робочому місці - тому акти й відсутні. При цьому, відповідач допускає, що позивач знав про протиправні дії, які вчинялись ОСОБА_2 й свідомо закривав на це очі.

Водночас, у висновку службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що про вказані порушення капітан поліції ОСОБА_3 безпосередньому керівнику - позивачу, не доповідав.

Крім того, у поясненнях позивача наданих в межах службового розслідування, останній повідомив, що про обставини притягнення капітана поліції ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності йому нічого не відомо. Про те, що його підлеглий був затриманий працівниками ДБР дізнався 28.01.2023 під час телефонної розмови з працівником кадрів. Також позивач додатково повідомив, що 28.01.2023 у ранковий час він звернувся до КНП ЧЛ ЧМР Одеської області за медичною допомогою, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 06.02.2023 з відповідним діагнозом, на підтвердження чого дисциплінарній комісії надав витяг з епікризом.

При цьому, судом встановлено, що в своїх поясненнях наданих під час службового розслідування позивач на запитання ОСОБА_25 відповів, що обставини при яких капітан поліції ОСОБА_3 спілкувався з поліцейською ОСОБА_6 та цивільною особою ОСОБА_26 йому не відомі, а також не відомо, чи перебували на розгляді у капітана поліції С. Унгуряну матеріали, зареєстровані в ЖЄО ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, щодо порушень вимог чинного законодавства ОСОБА_26 . При цьому ОСОБА_1 зауважив, що повноту збору матеріалів та законність прийнятого по ним рішення він перевіряє перед тим, коли керівником відділу поліції проставляється відповідна резолюція та надається відповідь зацікавленим особам; матеріали ЖЄО від 26.01.2023 № 877 він особисто не бачив та не вивчав, оскільки вони йому (позивачу) не доповідались та з 28.01.2023 перебував на лікарняному.

З аналізу викладених фактичних обставин та наявних письмових доказів слідує, що капітан поліції ОСОБА_3 про дії, що призвели до його затримання, ОСОБА_1 не доповідав; позивачу про обставини при яких капітан поліції ОСОБА_3 спілкувався з поліцейською ОСОБА_6 та цивільною особою ОСОБА_26 відомо не було. У свою чергу, докази невиконання підлеглим позивача - ОСОБА_12 у визначений у висновку час службових обов'язків, за чим, за твердженнями відповідача, повинен був слідкувати позивач, в матеріалах справи відсутні.

Проте, на переконання відповідача, ініціювати документування невиходу на роботу підлеглого у вигляді актів, тощо., повинен був безпосередній керівник, яким і являвся позивач, так як він у відповідності до Розділу 7 посадової інструкції відповідає за дотримання дисципліни підлеглим особовим складом.

Щодо вказаного суд зазначає, що посадовою інструкцією заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності майора поліції ОСОБА_1 , затверджена начальником ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області полковником поліції Д. Волошином від 11.01.2023 року, не передбачено обов'язок ОСОБА_1 фіксувати факт прогулу та/або невиходу на службу співробітників ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.

Відтак, з огляду на те, що у висновку дисциплінарної комісії відсутні посилання на акти та/або інші документи фіксування відсутності ОСОБА_2 на робочому місці, суд доходить висновку, що твердження дисциплінарної комісії про відсутність підлеглого позивача - ОСОБА_2 на робочому місці у робочий час 17.01.2023 після 14:00, 18.01.2023 о 12:00, 23.01.2023 о 15:00 та 28.01.2023 з 10:00 до 11:05 не підтверджені належними доказами, що, у свою чергу, свідчить й про відсутність доказів невиконання позивачем службових обов'язків по контролю за дотриманням службової дисципліни щодо перебування капітана поліції С. Унгуряну на робочому місці.

До того ж, такі докази не надані і до суду.

Суд наголошує, що сам по собі висновок службового розслідування та зазначені в ньому обставини не може бути самостійним доказом самоусунення позивача від виконання функціональних обов'язків, без підтвердження відповідними документами.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У висновку службового розслідування дисциплінарна комісія, аналізуючи дії керівників щодо контролювання дотримання підлеглими службової дисципліни, встановила невживання, зокрема ОСОБА_1 , своєчасних достатніх заходів, спрямованих на дотримання підлеглими службової дисципліни.

Позивач у поясненнях від 08.02.2023 року, наданих під час службового розслідування, стверджує, що він особисто вживав відповідних профілактичних заходів до підлеглих, у тому числі, до капітана поліції С. Унгуряну. Профілактичні заходи проводились виключно на підставі вимог: наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України»; наказу Національної поліції України від 21.07.2017 № 747 «Про оголошення вироків судів стосовно колишніх поліцейських»; доручення Національної поліції України від 03.04.2017 № 3384/01/12-2017 «Про додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни»; листа Національної поліції України від 18.02.2019 № 1884/01/12/2019 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності в діяльності поліції»; доповідної записки Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 11.01.2020 № 949: наказу ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни»; наказу ГУНП області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» та наказу ГУНП в області від 04.01.2023 № 13 «Про інформування УГІ ГУНП в області щодо подій з особовим складом ГУНП в Одеській області».

Судом встановлено, що в рамках службового розслідування надані, а також долучені до матеріалів адміністративної справи, на підтвердження створення майором поліції Д. Євтушевським, полковниками поліції Д. Волошиним, ОСОБА_20 та О. Драганом умов, необхідних для своєчасного запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та контролю дотриманням службової дисципліни або підтверджували за проведення ним заходів, визначених у вищевказаних нормативно-правових актах, наступні документи:

1. протоколи оперативних нарад з питань, пов'язаних із дотриманням службової, транспортної дисципліни і законності працівників ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, починаючи з 30.11.2022, а саме: протокол №254 від 30.11.2022, протокол №274 від 24.12.2022, протокол №4 від 12.01.2023 , протокол № 1 від 09.01.2023, протокол № 22 від 19.01.2023.

Під час вказаних нарад виносилися наступні питання:

про дотримання законодавства щодо належного реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, недопущення порушення антикорупційного законодавства, належного зберігання та використання службового майна;

про дотримання працівниками ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області транспортної дисципліни;

про дотримання особовим складом вимог наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю»;

про розгляд доповідної записки керівництва УГІ ГУНП в Одеській області «Про стан дисципліни і законності в органах та підрозділах ГУНП в Одеській області за 9 місяців 2022 року» від 17.10.2022 № 6500;

щодо дотримання вимог наказу НПУ від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції»;

про стан дисципліни і законності, недопущення надзвичайних подій та корупційних проявів серед працівників поліції, дотримання транспортної дисципліни, про стан комплектування, про огляд кримінальних правопорушень та інших подій пов'язаних з особовим складом;

про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни тощо.

Відповідно перелічених протоколів позивач був присутнім, а також доповідаючим на таких нарадах.

2. відомості ознайомлення особового складу ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області із:

доповідною запискою УГІ ГУНП від 12.01.2023 № 55/115 «Про стан дисципліни і законності в органах та підрозділах ГУНП в Одеській області упродовж 2022 року»;

оглядом УГІ ГУНП від 13.01.2023 № 55/119 «Про стан транспортної дисципліни в структурних та територіальних підрозділах ГУНП в Одеській області»;

оглядом УГП ГУНП від 05.12.2022 № 55/2483 «Про стан службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом ГУНП в Одеській області за листопад 2022 року», «Про стан службової дисципліни та події, пов'язані з особовим складом ГУНП в Одеській області за жовтень 2022 року»;

наказом ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни»;

наказом ГУНП в Одеській області від 21.10.2022 № 1928 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області» від 21.10.2022;

наказом ГУНП від 16.11.2022 № 2138 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області»;

наказом ГУНП в Одеській області від 25.10.2022 № 1961 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області»;

наказом ГУНП в Одеській області від 19.10.2022 № 1902 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП в Одеській області» тощо;

3. рапорти Д. Євтушевського від 02.12.2022 року, від 09.12.2022 року, від 16.12.2022 року, від 23.12.2022 року, від 30.12.2022 року, від 06.01.2023 року, від 13.01.2023 року, від 20.01.2023 року, від 27.01.2023 року щодо перевірки приміщення кабінетів начальника сектору превенції ОСОБА_2 , заступника начальника сектору превенції ОСОБА_27 , дільничних офіцерів поліції сектору превенції та інспекторів ювенальної превенції, а також службових приміщень ДОП (поліцейські станції), а також рапорти Д. Євтушевського від 03.12.2022 року, від 28.12.2022 року, від 09.01.2023 року, від 21.01.2023 року щодо проведення заходів індивідуально-виховного характеру по відвідуванню за місцем мешкання начальника сектору превенції відділу поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_2 .

На думку суду, наявність вказаних документів не може слугувати підставою для ствердження відповідачем щодо невжитання, зокрема ОСОБА_1 , заходів, спрямованих на дотримання підлеглими, зокрема С. Унгуряну, службової дисципліни. Навпаки, вказані документи свідчать про те, що оперативні наради проводились регулярно, щодо стану службової дисципліни та поді1, пов'язаних з особовим складом ГУНП в Одеській області особовий склад ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП ознайомлювався своєчасно, позивачем відповідно наказу НПУ від 23.09.2016 № 920 своєчасно вживались заходи щодо перевірки приміщення кабінетів підлеглих, а також щодо проведення заходів індивідуально-виховного характеру по відвідуванню за місцем мешкання, зокрема,

ОСОБА_28 висновку службового розслідування від 01.03.2023 року дисциплінарна комісія зазначила: “на кожній такій нараді до керівників служб відділу поліції доводиться інформація щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників територіальних відділень, відділів поліції ГУНП згідно з наказами ГУНП в області. Доведення такого роду інформації до керівників є досить вагомим внеском для організації належної профілактичної роботи із підлеглим особовим складом, проте дисциплінарній комісії підтверджуючих матеріалів щодо доведення отриманої інформації керівниками з особовим складом не надано”.

Між тим, такі висновки відповідача не знайшли свого підтвердження. Так, відповідно протоколів оперативних нарад, наявних в матеріалах службового розслідування, до особового складу доводилась така інформація, зокрема:

- Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, наказ ГУНП від 04.11.2022 № 2059; Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області, наказ ГУНП від 05.11.2022 № 2041; Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, наказ ГУНП від 10.11.2022 № 2091 (Протокол №254);

- Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, наказ ГУНП від 30.11.2022 № 2252; Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області наказ ГУНП від 08.12.2022 № 2337; Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНІТ в Одеській області, наказ ГУНП від 12.12.2022 № 2372 (Протокол 274).

Між тим, щодо покликання у висновку службового розслідування на відсутність документів на підтвердження здійснення заходів на виконання вимог наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України» відносно всього особового складу, окрім ОСОБА_12 , суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19 зазначив, що вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою призначення службового розслідування, за результатами проведення якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, слугувала доповідна записка УГІ ГУНП в Одеській області від 30.01.2023 №55/287 за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків керівним складом відділу поліції № 1 ОРУП № 2 та ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, що призвело до затримання капітана поліції ОСОБА_2 .

Зі змісту зазначеної доповідної записки, а також висновку службового розслідування встановлено, що фактичною підставою проведення розслідування слугував факт можливого правопорушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_2 , та у зв'язку з цим, неналежного виконання службових обов'язків керівним складом відділу поліції №1 ОРУП №2 та ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, що призвело до затримання капітана поліції ОСОБА_2 .

Отже, зазначене свідчить про те, що виконання обов'язків позивача по контролю за дотриманням усім особовим складом дисципліни та законності не були підставою призначення службового розслідування. Тому встановлення неузагальнення позивачем відомостей про всіх працівників, схильних до порушення службової дисципліни, не було предметом службового розслідування.

При цьому, суд звертає увагу, що у висновку службового розслідування, зазначаючи про невиконання керівниками відділу поліції №1 ОРУП №2 та ОРУП №2 ГУНП в Одеській області заходів по контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, дисциплінарна комісія не розмежовує, які дії повинен був вжити, але не вжив, саме позивач. Так, зазначаючи обставини невжиття достатніх заходів запобігання фактам порушення підлеглими вимог законодавства, правил службової та особистої етики, дисциплінарна комісія вказує про весь керівний склад: майор поліції ОСОБА_8 , полковники поліції ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, з висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача вбачається, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку, не доведено вину в скоєнні проступків та причинно-наслідкового зв'язку, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.

Так, матеріали службового розслідування та наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містять посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль позивача за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим підлеглими, неналежне здійснення вивчення соціальної захищеності як складової, що впливає на морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов'язків. У висновку відсутня інформація про те, які саме заходи мав вжити, але не вжив позивач для належного виконання його підлеглим посадових обов'язків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо здійснення позивачем неналежного контролю за діями підлеглих, неналежного проведення індивідуально-виховної роботи з особовим складом, що призвело до порушення ними вимог службової дисципліни.

Водночас, відповідачем не наведено доказів, які саме дії із запобігання порушенню службової дисципліни позивач не вжив.

Відтак, відповідач, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки навів абстрактне посилання на допущені порушення вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 4, 6, 7 частини 1 статті З Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Крім того, суд зазначає, що оскільки фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності послугували висновки відповідача стосовно допущених порушень іншим поліцейським, то у даному випадку має місце порушення принципу індивідуальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, приписами ч.2 ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

В той же час, наявність виключно факту підлеглості позивачу особи, стосовно якої встановлено факти вчинення дисциплінарного правопорушення, не є достатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Натомість, відповідачем під час проведення службового розслідування не доведено належними доказами проявів протиправної бездіяльності позивача щодо виконання своїх службових обов'язків.

Відтак, суд приходить до висновку, що під час службового розслідування не було належним чином та у повному обсязі з'ясовано усіх обставин у справі, що призвело до того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено без врахування усіх істотних обставин, оскільки надано невірну оцінку вищевикладеному.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2019 року по справі №2040/7660/18.

Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини суд приходить до висновку про непідтвердження висновків службового розслідування стосовно встановлення порушень службової дисципліни позивачем, а саме порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, пунктів 4, 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, підпункту 5 пункту 1 наказу ГУНП в області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни» та посадових інструкцій.

Частиною 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту, визначено, що у період дії воєнного стану дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов'язків.

Як встановлено судом, позивач характеризується з позитивної сторони згідно його службової характеристики. Обставини, що обтяжують відповідальність позивача не встановлено.

Між тим, відповідачем не доведено неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого ст. 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №577 від 06.03.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області», в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із посади.

Оскільки наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №577 від 06.03.2023 року був підставою для прийняття наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 241 о/с «по особовому складу» від 08.03.2023 року про звільнення з посади заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області та призначення на іншу посаду, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 241 о/с «по особовому складу» від 08.03.2023 року.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправнi рiшення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Розглянувши позовну вимогу позивача про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 13.03.2023 року, суд зазначає наступне.

Вiдповiдно до ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було призначено начальником сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення, та одночасно звільнено з посади заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності цього ж відділу поліції з 13.03.2023 року.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем трудові гарантії позивача були порушені при звільненні позивача, у зв'язку із чим повинні бути відновлені шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 13.03.2023 року.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів відповідача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №577 від 06.03.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області», в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із посади.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 241 о/с «по особовому складу» від 08.03.2023 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 13.03.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2023 року.

Суддя А.А. Радчук