Справа №540/8834/21
19 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2021 року №301597,
встановив:
30.12.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.12.2021 року №301597.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом протиправно складено акт перевірки та відповідно оскаржувану постанову. Позивач заперечує, що під час здійснення перевірки він здійснював господарську діяльність з перевезення вантажів. Зазначає, що він є власником транспортного засобу та використовував його у власних потребах.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого, позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що під час перевірки посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено порушення ст. 39, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме надання позивачем послуг з перевезення вантажів без наявності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Про місце і час розгляду справи позивача було повідомлено листом. За результатами розгляду матеріалів винесено оскаржувану позивачем постанову.
04.01.2022 року ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд в умовах воєнного стану.
30.03.2023 року протоколом автоматизованого розподілу цю справу розподілено судді Одеського окружного адміністративного суду Попову В.Ф..
04.04.2023 року адміністративну справу прийнято до провадження Одеським окружним адміністративним судом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Відповідно до акта № 317446 від 12.11.2021 року посадовими особами, назва контролюючого органу не зазначена, проведено перевірку, вид перевірки не зазначений, додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень за адресою: а/д М 14 (21 км + 434 м.), транспортного засобу DAF/PANAV, реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .
Під час перевірки виявлено порушення вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.
Акт підписаний позивачем, пояснень не надано.
Постановою №301597 від 21.12.2021 року Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-гоподарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Розглянувши надані позивачем докази та документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
З огляду на зміст наведеної вище статті, ключовим елементом, який включає механізм державного контролю є здійснення автомобільних перевезень пасажирів і вантажів.
Приписами частини 14 статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами 17-19 статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
За приписами пункту 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1567) рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
З аналізу статті 48 Закону № 2344-III суд робить висновок, що здійснення вантажних перевезень здійснюється на підставі відповідних документів, зокрема товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Позивач наголошує на тому, що під час здійснення перевірки він не здійснював господарську діяльність з перевезення вантажу, а використовував власний транспортний засіб у своїх потребах.
Відповідач, у свою чергу, доказів здійснення позивачем перевезень вантажу, як то товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, не надав.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Згідно з п.п. 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З аналізу наведених норм слідує, що непред'явлення водієм під час проведення перевірки, зазначених у статті 39, 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються пасажирські або вантажні перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
При цьому, Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
Відповідно до Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Як встановлено судом в ході розгляду справи до позивача, як до перевізника, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа.
Разом з цим, позивач заперечує вчинення такого порушення, вказуючи про те, що господарської діяльності з перевезення вантажів не здійснював на момент проведення перевірки.
Суд зазначає, що положеннями частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Інших доказів допущення порушення, встановленого суб'єктом владних повноважень, окрім акта перевірки, відповідачем не надано.
Натомість, позивач заперечує факт вчинення ним порушення зафіксованого в акті.
За приписами статті 6 Закону № 2344-III під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.
Проте, в матеріалах справи такий відеозапис відсутній.
В свою чергу, відповідач наполягає на тому, що у спірному випадку акт перевірки є достатнім доказом, який підтверджує правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Водночас, враховуючи зміст акта перевірки, докази надані з боку позивача, з огляду на приписи частини 2 статті 77 КАС України, суд відхиляє такі доводи та вважає, що матеріали справи не містять належних, достатніх та беззаперечних доказів, на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 12.11.2021 року позивач здійснював вантажні перевезення за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа.
Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, в Постанові від 29 березня 2023 року у справі № 620/19132/21.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу зазначеної норми Основного Закону України вбачається, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Отже, відсутність доказів здійснення позивачем господарської діяльності з перевезення вантажів має наслідком визнання незаконною постанови, прийнятої за наслідками розгляду такого акта перевірки, та є підставою для її скасування.
Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.
Необхідно зауважити, що оскільки адміністративний позов поданий до Херсонського ОАС, і після зміни територіальної підсудності адміністративна справа була сформована з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», квитанція про сплату судового збору в матеріалах справи відсутня. Разом із тим, відомості щодо цього документа відображені у картці електронної справи. Тому, із урахуванням реєстрації платіжного документа про сплату судового збору та відкриттям Херсонським ОАС провадження у справі, суд вважає, що наявні усі докази понесення позивачем витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 21.12.2021 року №301597 про застосування адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2270,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.