08 червня 2023 р. № 400/5869/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Грибоноса В.В. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ,
про:визнання протиправними та скасування наказів від 25.06.2021 № 978-о, від 29.06.2021 № 92-о; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.06.2021,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
« 1. Визнати протиправним і скасувати наказ ДФС України від 25.06.2021 №978-о про звільнення з 29.06.2021 року з посади та податкової міліції ДФС України у запас за пунктом 64 підпунктом «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114, (через скорочення штатів), полковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-02000), начальника управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Миколаївській області.
2. Визнати протиправним і скасувати наказ ДФС України №92-о від 29.06.2021 «Про введення в дію наказу ДФС України від 25 червня 2021 року №978-о», яким введено в дію наказ ДФС України від 25.06.2021 № 978-о про звільнення з 29.06.2021 з посади та податкової міліції ДФС України у запас за пунктом 64 підпунктом «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114, (через скорочення штатів), полковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-02000), начальника управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Миколаївській області.
3. Поновити ОСОБА_1 на роботі (на службі) у податковій міліції Державної фіскальної служби України на посаді начальника управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Миколаївській області.
4. Стягнути з відповідача у солідарному порядку середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.06.2021 року по дату винесення судового рішення.
5. Витребувати у відповідача інформацію про наявність вакансій (вакантних посад), у тому числі новостворених посад в органах податкової міліції за період з квітня 2021 року по червень 2021 року включно.
6. Витребувати у Головного управління ДФС у Миколаївській області Довідку про середню заробітну плату Позивача на посаді начальника управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Миколаївській області, виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передували звільненню позивача.
7. Розгляд справи прошу здійснити за правилами загального позовного провадження».
Відповідачем у позові ОСОБА_1 вказав Державну фіскальну службу України, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Головне управління ДФС у Миколаївській області.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідач порушив процедуру звільнення, оскільки не запропонував зайняти новостворену посаду, яка повністю ідентична (крім назви) посаді позивача, яку він обіймав. Також позивач заперечив факт скорочення його посади і зауважив, що фактично відбулася реорганізація, а не ліквідація органів податкової міліції ДФС.
Державна фіскальна служба України (далі - ДФС або відповідач 1) позов не визнала з підстав, що наведені у відзиві (арк. 55-59).
Головне управління ДФС у Миколаївській області (зазначене у позові в якості третьої особи) надало пояснення (арк. 37-49), в яких просило відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 30.03.2022 суддя Птичкіна В.В. прийняла справу до розгляду.
Ухвалою від 13.04.2023 (арк. 127-128) суд залучив до участі у справі як другого відповідача Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач 2); установив сторонам строки подання доказів та заяв по суті справи; витребував у ДФС докази; призначив підготовче засідання на 04.05.2023.
Ухвалою від 17.05.2023 (арк. 147) суд закри підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання 08.06.2023 належним чином повідомлені відповідачі представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили.
Представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав.
Як встановлено судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 зроблені записи:
03.12.2003 - Прийнятий на службу в органи податкової міліції, підстава - наказ обл ДПА 03.12.2003 № 365-о, штампи «Державна податкова адміністрація Миколаївської області», «Управління податкової міліції ДПА в Миколаївській області»
29.06.2021 - Звільнений зі служби в податковій міліції, підстава - наказ ДФС України від 25.06.2021 № 978о, печатка «Державна фіскальна служба України Головне управління ДФС у Миколаївській області Сектор кадрового забезпечення».
З доданих до позову доказів суд встановив, що станом на 25.06.2021 позивач обіймав посаду начальника управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Миколаївській області.
25.06.2021 голова ДФС видав наказ № 978-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі - Наказ 1, арк. 15). У преамбулі Наказу 1 зазначено, що його видано відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114) та пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236. Наказом 1 відповідач 1 звільнив позивача з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «г» Положення № 114. Датою звільнення є 29.06.2021; підставою для видання Наказу 1 - попередження про наступне вивільнення, пропозиції призначення на вакантні посади.
У попередженні про наступне вивільнення від 26.04.2021 (арк. 13) зазначено, що звільнення обумовлено постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України, постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», наказом ДФС від 22.01.2021 № 22 «Про введення в дію Структури головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та затвердження їх чисельності», наказами Головного управління ДФС у Миколаївській області від 08.02.2021 № 7 «Про введення в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Миколаївській області на 2021 рік», від 11.02.2021 № 2-Ф «Про введення в дію штатного розпису на 2021 рік ГУ ДФС у Миколаївській області», ліквідацією управління оперативно-розшукової діяльності, повним скороченням посад та чисельності.
В «Організаційній структурі Головного управління ДФС у Миколаївській області на 2021 рік» (арк. 145-146) та у «Штатному розпису на 2021 рік Головного управління ДФС у Миколаївській області» (арк. 141-144) відсутній структурний підрозділ з назвою «управління оперативно-розшукової діяльності».
25.06.2021 ОСОБА_1 було запропоновано призначення на вакантні посади: старший оперуповноважений з особливо важливих справ другого відділу Управління оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Головного управління ДФС у Донецькій області; старший оперуповноважений з особливо важливих справ четвертого відділу Управління оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Головного управління ДФС у Луганській області. Позивач на ці пропозиції зазначив: «станом на цю годину відмовляюсь, оскільки протягом хвилини без погодження з членами родини прийняти рішення не можу» (арк. 14).
29.06.2021 т.в.о. начальника Управління видав наказ № 92-о «Про введення в дію наказу ДФС України від 25 червня 2021 року №978-о» (далі - Наказ 2, арк. 16-17). У преамбулі Наказу 2 зазначено, що його видано на підставі підпункту 2.2 пункту 2 Інструкції про порядок призначення на посади та звільнення з посад осіб начальницького складу податкової міліції ДФС України, затвердженої наказом ДФС України від 15.06.2017 № 421 «Про організацію добору кадрів у Державній фіскальній службі України».
Позивач вважає Наказ 1 та похідний від нього Наказ 2, а також звільнення протиправним.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Пунктом 7 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Положення про Державну фіскальну службу України» встановлено, що у складі ДФС та її територіальних органах діють підрозділи податкової міліції, які здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Станом на 21.12.2016 у Податковому кодексі України був розділ XVIII2 «ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ».
Відповідно до статті 348 Податкового кодексу України, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;
запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів;
забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
До складу податкової міліції, про що вказано у статті 349 Податкового кодексу України, належать:
головні управління (управління, відділи, відділення, сектори) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
управління (відділи, відділення, сектори) податкової міліції відповідних контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, областях, округах (на два і більше регіони), містах Києві та Севастополі;
управління, головні відділи (відділи, відділення, сектори) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та контролюючих органах, що здійснюють супроводження великих платників податків.
У складі податкової міліції діє спеціальний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Повноваження податкової міліції визначені статтею 350 Податкового кодексу України, згідно з якою податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:
приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків;
здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;
вживає заходів щодо виявлення і розслідування злочинів, пов'язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями;
виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, вживає заходів до їх усунення;
у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які законом передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
забезпечує безпеку діяльності контролюючих органів та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків;
здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції у контролюючих органах та виявлення фактів корупції, а також усунення наслідків корупційних правопорушень;
складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб.
Статтею 353 Податкового кодексу України передбачено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького і рядового складу, присвоюються спеціальні звання.
Згідно з чинною до 24.11.2021 редакцією статті 5 Закону України від 18.02.1992 № 2135-ХІІ «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закон № 2135), оперативні підрозділи податкової міліції та підрозділи, які ведуть боротьбу з контрабандою, у складі органів доходів і зборів, були уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності (абзац восьмий частини першої).
21.12.2016 Верховна Рада України прийняла Закон № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797).
Пунктом 134 розділу І Закону № 1797 розділ XVIII2 Податкового кодексу України було виключено.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Закону № 1797, пункт 134 розділу І (щодо виключення розділу XVIII2 Податкового кодексу України) набирає чинності з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».
Закон України від 28.01.2021 № 1150-XІІ «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон № 1150) набрав чинності 25.03.2021.
Підпунктом 2 пункту 5 розділу VІ Закону № 1150 абзац восьмий частини першої статті 5 Закону № 2135 було виключено.
Початком діяльності Бюро економічної безпеки України є 24.11.2021 - дата розпорядження Кабінету Міністрів України «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки України».
З 24.11.2021, відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2135, підрозділи детективів, оперативно-технічні підрозділи у складі Бюро економічної безпеки України уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Згідно з текстом постанови від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 846 від 25.09.2019), Кабінет Міністрів України постановив:
1. Утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
2. Установити, що:
Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) …
Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства …
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності …
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України …
Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Постановою від 06.03.2019 № 227 Кабінет Міністрів затвердив «Положення про Державну податкову службу України».
17.05.2019 Державну фіскальну службу було переведено у статус припинення (арк. 63). Управління також перебуває у стані припинення (арк. 50).
Постановою від 19.06.2019 № 537 Кабінет Міністрів України утворив як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України, у тому числі - Головне управління ДПС у Миколаївській області, та реорганізував територіальні органи Державної фіскальної служби (у тому числі - Головне управління ДФС у Миколаївській області) шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України; пунктом 4 постанови територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, у відповідних сферах діяльності.
Таким чином, відбулася реорганізація Управління шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Миколаївській області, при цьому функції, які здійснювали підрозділи податкової міліції у складі Управління, до повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області не перейшли.
Бюро економічної безпеки України також не є правонаступником ДФС у відповідних сферах діяльності.
З огляду на викладене суд визнав безпідставними доводи позивача про те, що відбулася реорганізація, а не ліквідація органів податкової міліції ДФС.
У підпункті «г» пункту 64 Положення № 114 (підстава для звільнення позивача, згідно з Наказом 1 та Наказом 2) зазначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Позивач стверджує, що при його звільненні не були дотримані вимоги, шо містяться у частині другій статті 40 та у частині третій статті 492 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Частиною третьою статті 492 Кодексу законів про працю України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд доводи позивача відхилив.
По-перше, ОСОБА_1 було звільнено не на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів України про працю, тому формальні підстави для застосування частини другої статті 40 цього Кодексу відсутні.
По-друге, позивач, про що вказано вище, не надав доказів існування 26.04.2021 (дата попередження про наступне вивільнення) в організаційній структурі та у штатному розписі вакантної посади заступника начальника Головного управління - начальника Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Миколаївській області у складі податкової міліції.
По-третє, останньою частиною статті 40 Кодексу законім про працю України (в редакції, що була чинною у 2021 році) визначено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Така особливість прямо встановлена підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114, відповідно до якого звільнення через скорочення штатів є законним, якщо відсутня можливість подальшого використання на службі.
З огляду на те, що подальше використання позивача на службі неможливо через припинення функціонування податкової міліції, на думку суду, загальні норми трудового законодавства (зазначені позивачем частина друга статті 40 та частина третя статті 492 Кодексу законів про працю України) не застосовуються.
З урахуванням наведеного суд встановив, що підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 39292197), Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 39394277) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Дата складення повного судового рішення - 30.06.2023.
Суддя В.В. Птичкіна