29 червня 2023 р. № 400/3921/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства "Вознесенськ транзит", вул. Київська, 232, кв.4, м. Вознесенськ, Миколаївська область ,56500,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14,м. Київ 135, 01135, вул. Антоновича, 51,м. Київ, 03150
про:визнання дій протиправними,
Приватне підприємство «Вознесенськ Транзит» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправними та скасування Постанов Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №306787 від 25.11.2021р. про застосування до ПП «Вознесенськ Транзит» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою від 22.05.2023р. суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що законодавство не містить вказівки на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв.
Відповідач в строк, встановлений ухвалою суду від 22.05.2023 року про відкриття провадження в адміністративній справі, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
22.10.2021р. на а/д М-24 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 203 км + 500м посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки TIRSAN д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. В ході рейдової перевірки працівниками відповідача відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу, а також особистої картки водія до цифрового тахографа, роздруківки роботи водія. За результатами перевірки складено акт №311878 від 22.10.2023р., яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010р. за №340. 25.11.2021р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №311878 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову №306787 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000, 00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон), а саме: перевезення вантажів за відсутності документів передбачених ст. 48 Закону.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до Розпорядження КМУ №196-р від 03.03.2020р. утворено Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, яке здійснювало свою діяльність на території Миколаївської, Одеської та Херсонської областей та яке прийняло оскаржувану Постанову №306787.
Однак відповідно до Розпорядження КМУ №1579-р від 02.12.2021р. в Укртранспезпеці знову було проведено реорганізацію шляхом поділу відповідних міжрегіональних територіальних органів, зокрема з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки утворилися відповідні відділи державного нагляду (контролю) у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях з переходом до таких відділів відповідних повноважень.
За таких обставин суд зауважує, що позивач вірно встановив належного відповідача у спірних правовідносинах.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок 1567).
Відповідно до п.1 Порядку 1567, цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (П.2 Порядку 1567).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1 -1 , сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (П.4 Порядку 1567).
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (П.12 Порядку 1567).
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст.39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз.2 п.15 Порядку 1567).
Також під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно- вагового контролю (абз.6 п.16 Порядку 1567)
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (П.20 Порядку 1567).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (П.25 Порядку 1567).
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (П.27 Порядку 1567).
В інших випадках за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (П.31 Порядку 1567).
Наведеними вище правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, відповідно до ст. 34 Закону «Про автомобільний транспорт» № 2344- III (далі - Закон № 2344-III) автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Абз. 3 ч.1 статті 60 Закону № 2344-III, за яким позивача притягнуто до відповідальності, встановлено, що адміністративно-господарські штрафи до автомобільних перевізників застосовуються за за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.
Статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія. Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.03.2020р. по справі №823/1199/17.
Ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»: внутрішні перевезення - це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Відповідно до ч.10 ст.20 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон), на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.
Ч.7. ст. 53 Закону визначено, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Відповідно до частини 8 статті 53 Закону № 2344-III водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено Наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010р. за №385 (далі - Інструкція №385).
Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (п.3.1 Інструкції №385).
Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства) (п.3.2 Інструкції №385).
Відповідно до п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно- господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже суд погоджується із доводами позивача про те, що законодавство не містить вказівки на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, а відповідно і мати протокол перевірки та адаптацію тахографу до транспортного тзасобу .
Сторонами у справі не заперечується та обставина, що транспортні засоби позивача здійснювали внутрішнє перевезення вантажів, територією України без перетину державного кордону України. Отже, експлуатація тахографу в дану випадку є правом перевізника, а не обов'язком. У зв'язку із цим протиправним є притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських штрафів за відсутність документів, які мають необов'язковий характер. При цьому не заслуговують на увагу посилання відповідача на ч.8 ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», оскільки ця стаття регулює організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, що в свою чергу підтверджує правову позицію позивача щодо обов'язковості використання тахографу лише під час міжнародного перевезення вантажів.
Також суд звертає увагу на те, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010р. за №340 (далі - Положення №340) та Інструкція №385, на які представник відповідача також послався у відзиві як на праву підставу своїх заперечень проти позову, розроблено відповідно до вимог вищезазначених Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 ( 993_025 ) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України " Про автомобільний транспорт" ( 2344-14). Про це зазначено в преамбулах вищезазначених наказів Міністерства транспорту та зв'язку України. Тобто в даному випадку ця Інструкція 385 та Положення №340, як підзаконні нормативно-правові акти лише деталізують норми закону щодо обов'язкового використання у міжнародних перевезеннях пасажирів та вантажів та добровільного використання під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів таких контрольних пристроїв фіксації робочого часу та часу відпочинку водіїв, як тахографи, і не можуть суперечити йому (закону).
За такого суд приходить до висновку про відсутність вини в діях позивача під час виконання спірних перевезень вантажів, а отже і недоведеності відповідачем складу правопорушення, за яке може бути застосована відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу та/або відшкодування збитків завданих правопорушенням у вигляді внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладені судом висновки, відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2684,00 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства "Вознесенськ транзит" (вул. Київська, 232, кв.4, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 код ЄДРПОУ 34024422) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135 код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити.
2.Визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №306787 від 25.11.2021р. про застосування до ПП «Вознесенськ Транзит» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ 135,01135 код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства "Вознесенськ транзит" (вул. Київська, 232, кв. 4, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 код ЄДРПОУ 34024422) судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник