про залишення позовної заяви без руху
29 червня 2023 року Київ № 640/8298/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до ОАСК з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в здійсненні з 01 квітня 2019 року перерахунку за виплати пенсії ОСОБА_2 згідно довідки Київського міського ТЦК та СП від 21.10.2021 № 12825, з врахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 3700,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 7215,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 888,00 грн., премія (35%) - 2072,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Київського міського ТЦК та СП від 21.10.2021 № 12825, без обмеження максимальним розміром, із розрахунку основного розміру пенсії 83% грошового забезпечення, з врахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 3700,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 7215,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 888,00 грн., премія (35%) - 2072,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
15.12.2022, набрав чинності Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами абз. 2 ч. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2825-IX.
У зв'язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/8298/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/8298/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.
Вказана позовна заява зареєстрована у комп'ютерній програмі "ДСС" КОАС 16.06.2023 та передана на розгляд судді Брагіної О.Є. 20.06.2023 про що свідчить акт від тієї ж дати.
Згідно з частиною другою статті 35 КАСУ, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали адміністративної справи в межах ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишити її без руху та надати заявнику десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: обставин та підстав перебування позивача на обліку в органах Пенсійного фонду із наданням копії розпорядження про призначення пенсії станом на дату взяття на облік; кінцевої дати спірного періоду; загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період із розбиттям по роках та наданням документального підтвердження їх одержання; надання розрахунку спірної суми, яку відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити заявникові; подання суду витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав, інтересів заявника діями та рішенням відповідача; заяви про поновлення пропущеного строку на звернення з позовом до суду; подання оригіналу квитанції про сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1984,80 грн.
Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд урахував наступне:
за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір, а у позові останній посилається на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення його довірителя від сплати судового збору .
Разом з тим, статус позивача як учасника бойових дій не звільняє його від оплати судового збору за подання даного позову з огляду на таке
Зокрема, на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Це означає, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини пов'язані з наявністю статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Пункт 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак для одержання права на пільгу, порушені права повинні бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій особи, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
З позовної заяви убачається, що предметом даного спору є оскарження дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу пенсії на підставі довідки, таким чином ця справа не стосується захисту прав позивача саме як учасника бойових дій, а тому на нього пільга, передбачена п.13 ст. 15 Закону "Про судовий збір", не поширюється.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзац 2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 гривень.
Таким чином, позивачеві слід оплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1 984,80 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує право звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що «вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
До того ж Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі».
Суд зауважує, що пенсія є регулярним щомісячним платежем, тому позивач при одержанні пенсії в квітні 2019 повинен та міг знати про порушення його права на одержання виплати у повному розмірі. З вищезазначеного суд констатує, що позовна заява ОСОБА_2 подана із суттєвим порушенням строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.