про залишення позовної заяви без руху
28 червня 2023 року Київ № 640/16100/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
адвокат Хомич І.О. звернувся до ОАСК з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.07.2022 № ВСЗ/221, починаючи з 01.04.2019 по 28.02.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.07.2022 № ВСЗ/221 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019 по 28.02.2022;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.07.2022 № ВСЗ/221 з урахуванням щорічної індексації пенсії, починаючи з 01.03.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.07.2022 № ВСЗ/221 з урахуванням щорічної індексації пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2022.
15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами абз. 2 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.
У зв'язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/16100/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/16100/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.
Згідно з частиною другою статті 35 КАСУ, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши адміністративну справу заяву в межах ч. 1 ст. 171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:
обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, час та підстави взяття позивача на облік як пенсіонера із наданням суду розпорядження про призначення пенсії на момент взяття на облік; надання копії повідомлення територіального органу Пенсійного фонду МО України про виникнення підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ; надання копії повідомлення Міністерства соціальної політики територіальному органу Пенсійного фонду про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку; зазначення дати подачі ГУ ПФУ в м. Києві списків осіб, що одержали право на перерахунок пенсій; надання суду витягу з Реєстру застрахованих осіб позивача; зазначення кінцевої дати спірного періоду; обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; розрахунку суми виплат, на які претендує заявник у помісячному розмірі із визначенням всіх складових розрахунку; зазначення загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період та підтвердження отримання суми виплат (довідка про рух коштів банківської картки позивача, копія платіжної відомості; довідка з відділення поштового зв'язку) тощо; надання копії договору про надання правової допомоги №2543/20/20/12/2021 від 20.12.2021; оригіналу квитанції про сплату судового збору за чотири позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 3 969,60 грн.
Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Суд також вказує на таке: за визначенням термінів та понять спір, - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов'язків, що перешкоджає їх реалізації, та в якому кожен із учасників захищає свої права. Сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов'язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя. Відтак за змістом, тобто за характером прав та обов'язків, якими наділені учасники правовідносин, існують сімейні, земельні, житлові, цивільні, господарські, адміністративні, корпоративні та трудові спори.
Період, - це проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес. Проміжком називається час, що минув між двома моментами або межами. Він використовується для позначення інтервалу часу, необхідного для його завершення або переходу на черговий цикл, або посилання на те, як довго щось може зайняти. Отже, спірний період,- це проміжок часу, який повинен закінчитися, щоб законний ефект набув сили, тобто для того, щоб закон почав діяти або закінчився. Відсутність у позовних вимогах початкової та кінцевої дати спірного періоду свідчить про нечіткість їх змісту, що є обґрунтованою підставою для залишення позову без руху як такого, що має суттєві недоліки.
Поміж іншого, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд зважає на таке:
відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що пенсія є регулярним щомісячним платежем, тому позивач при одержанні пенсії з 2018 року повинен та міг знати про порушення його права на отримання виплати у повному розмірі.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, представник позивача просить суд про перерахунок пенсії його довірителю з 01.04.2019, однак з даним позовом звернувся лише 19.08.2022, у зв'язку з чим суд констатує, що дана позовна заява подана із суттєвим порушенням строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд також зважив на таке:
за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір, а у позові представник позивача посилається на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення його довірителя від сплати судового збору.
Разом з тим, статус позивача як учасника бойових дій не звільняє його від оплати судового збору за подання даного позову з огляду на таке.
Зокрема, на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Це означає, що лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини пов'язані з наявністю статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору. Пункт 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак для одержання права на пільгу, порушені права повинні бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій особи, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами. З позовної заяви убачається, що предметом даного спору є оскарження дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача її максимальним розміром, таким чином ця справа не стосується захисту прав позивача саме як учасника бойових дій, тому на нього пільга, передбачена п.13 ст. 15 Закону "Про судовий збір", не поширюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 гривень.
Таким чином, позивачеві слід оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3 969,60 грн.
Щодо строку звернення до суду з позовною заявою, позивач зазначає, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. З приводу наведеного, суд зазначає наступне:
відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що пенсія є регулярним щомісячним платежем, тому позивач при одержанні пенсії в квітні 2019 року повинен та міг знати про порушення його права на отримання виплати у повному розмірі.
Оскільки позивачем не надано суду доказу того, що довідка про розмір грошового забезпечення від 07.07.2022 №ВСЗ/221 була видана КМТЦК та СП з порушенням строку на її видачу з вини цього органу, суд констатує, що позовна заява адвоката Хомича І.О. в інтересах ОСОБА_1 подана із суттєвим порушенням строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення.
Зазначені вище недоліки вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Частиною 1 ст.169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає КАС України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 123, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.