30 червня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1916/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про витребування доказів у справі за адміністративним позовом за позовом Головного управління Національної поліції в Луганській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, що завдана під час проходження публічної служби,
07 листопада 2022 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просив суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області заподіяну матеріальну шкоду у розмірі двісті сімдесят шість тисяч чотириста тридцять сім гривень 44 копійки;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області судові витрати пов'язані із проведенням експертизи на загальну суму 3000,00 грн.
Ухвалою суду від 14.11.2022 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків, зокрема, шляхом надання суду уточненого позову, в якому слід визначитися з належними відповідачами та вказати його додаткове обґрунтування з посиланням на відповідні докази зазначених в ухвалі суду обставин, додати їх копії, а також докази надіслання цих документів зустрічній стороні.
На виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022 в цій частині, позивач надав уточнену позовну заяву з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення пропорційно з кожного на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області заподіяної матеріальної шкоди у розмірі двісті сімдесят шість тисяч чотириста тридцять сім гривень 44 копійок; стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пропорційно на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області судових витрат, пов'язаних із проведенням експертизи на загальну суму 3000,00 грн.
З матеріалів справи убачається, що 05.08.2022 начальником ГУНП в Луганській області О. Григоровим був затверджений висновок службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю службового транспортного засобу, складання адміністративних матеріалів відносно поліцейського ВП № 1 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_1 , а також можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП в Луганській області.
Відповідачів притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з органів Національної поліції України за порушення вимог пункту 6, пункту 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, вимог ч.6 розділу ІІ наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, що виразилось у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про дорожньо-транспортну пригоду за участю службового автомобіля «Peugeot-301», н.з. НОМЕР_1 , та не повідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про отримане повідомлення щодо необхідності надання допомоги місцевій жінці, порушенні вимог пункту 6 частини десятої розділу I Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, що виразилося у залишені вогнепальної зброї (ПМ) та автоматичної зброї без нагляду, порушенні вимог пункту 2 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, що виразилося у використані службового автомобіля «Peugeot-301», н.з. НОМЕР_1 , для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, пункту 6 частини десятої розділу І «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, та доданими доказами, суд встановив, що наявних в матеріалах справи доказів не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Суд зазначає, що 03.10.2019 прийнятий Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-IX (далі - Закон № 160-IX), згідно зі статтею 2 якого дія цього Закону поширюється, зокрема, на осіб рядового та начальницького складу Національної поліції України.
Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності визначені статтею 3 Закону №160-IX, згідно частини 1 якої підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
За приписами частини 2 цієї статті умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Розділом II Закону № 160-IX визначено види матеріальної відповідальності: обмежена матеріальна відповідальність, повна та підвищена матеріальна відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
В матеріалах справи відсутні відомості та відповідні докази щодо передання, закріплення, використання автомобіля «Peugeot-301», н.з. НОМЕР_1 , за відповідачами, відомості про наявність письмового зобов'язання відповідачів про повну матеріальну відповідальність.
У відповідності до вимог статті 8 Закону №160-IX посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Статтею 9 Закону № 160-IX визначені обставини, що виключають матеріальну відповідальність. За приписами частини 3 цієї статті обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.
Частинами першою, другою, третьою статті 10 Закону № 160-IX встановлено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
Відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.
За приписами статті 14 Закону № 160-IX наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
В матеріалах справи відсутні докази видання позивачем відповідного наказу про відшкодування шкоди відповідачами, в тому числі з визначенням сум, що підлягають стягненню окремо з кожного відповідача, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання кожним відповідачем шкоди, доведення наказів до відома відповідачів.
Відповідно до статті 11 Закону №160-IX у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.
З висновку службового розслідування убачається, що позивачі були відрядженні ГУНП в Луганській області згідно наказів «Про відрядження» до м. Бахмут Донецької області для несення служби.
Відповідні накази в матеріалах справи відсутні, відомості чи були відповідачі зараховані в розпорядження ГУНП в Донецькій області не надано.
У висновку службового розслідування вказано, що відносно ОСОБА_1 були складені адміністративні матеріали за статтями 124, 130 КУпАП, проте про прийняте рішення про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності та визнання його винним позивачем не повідомляється та в матеріалах справи відповідні докази відсутні.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуюче вищевикладене, з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати у позивача, докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 173, 175, 179, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зобов'язати відповідача - Головне управління Національної поліції в Луганській області, надати до суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або в електронній формі на офіційну електронну адресу суду зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) такі докази та інформацію:
- посадові інструкції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- відомості та відповідні докази щодо закріплення, використання, передання автомобіля «Peugeot-301», н.з. НОМЕР_1 , за відповідачами, наявність письмового зобов'язання про повну матеріальну відповідальність;
- відомості щодо видання ГУНП в Луганській області наказу про притягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності за наслідками проведеного службового розслідування, у разі видання - відповідні накази та докази доведення наказів до відома;
- накази про відрядження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до м. Бахмут Донецької області для несення служби та відомості чи були відповідачі зараховані в розпорядження ГУНП в Донецькій області;
- відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наявності рішення про визнання його винним у скоєнні правопорушень, передбачених за статтями 124, 130 КУпАП;
- довідка про розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розрахованого відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати, а саме: виходячи з виплат за останні два повні календарні місяці роботи, що передували звільненню.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Захарова