15 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4472/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486 адреса: вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить суд:
-визнати протиправним, та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0203034-5207-1123 від 21.10.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0118593-5207-1123 від 13.06.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0007759-2404-1123 від 29.03.2021 року.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року відкрито провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши суду відзиви на позовну заяву. Наголосив на мотивованості та правомірності оскаржених позивачем рішень.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив відповідача, не скористався.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 у власності має нерухоме майно :
- будинок за адресою - АДРЕСА_1 - загальною площею 79,8 кв.м.;
- квартиру за адресою - АДРЕСА_2 - загальною площею 45,8 кв.м.;
- житловий будинок, з вбудованим нежитловим приміщенням адміністративно-торгівельного комплексу, об'єкт житлової нерухомості за адресою - АДРЕСА_3 , загальною площею - 1450,70 кв.м.
З огляду на те, що в Державному реєстрі за реєстраційним номером 114008935101 від 02.10.2017 зареєстровано об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1450,7 кв.м, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сформовано податкові повідомлення-рішення №0203034-5207-1123 від 21.10.2019 року, №0118593-5207-1123 від 13.06.2020 року, №0007759-2404-1123 від 29.03.2021 року, відповідно до якого позивачу, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами (код платежу 18010200) за 2018, 2019 та 2020 роки відповідно.
Позивач, вважаючи вищезазначені рішення протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює (визначає) Податковий кодекс України (абзац 1 пункту 1 статті 1 Податкового кодексу України, далі - ПК України в редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються, відповідно до цього Кодексу, Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (пункт 5.2 статті 5 ПК України).
Пунктом 8.1 статті 8 ПК України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України, до місцевих податків належать: 10.1.1. податок на майно; 10.1.2. єдиний податок.
Згідно з пунктом 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з:
265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
265.1.2. транспортного податку;
265.1.3. плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
В силу положень підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України, визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб здійснюється за такими правилами:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Підпунктами 266.3.1,266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пунктом 266.4 статті 266 ПК України установлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Так, згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Предметом спору у цій справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0203034-5207-1123 від 21.10.2019, №0118593-5207-1123 від 13.06.2020, №0007759-2404-1123 від 29.03.2021, якими позивачу визначено зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2018 (в сумі 30400, 96 грн), 2019 ( в сумі 43161, 31 грн) та 2020 роки ( в сумі 45554, 97).
Вказані податкові зобов'язання нараховані позивачу за житлове приміщення площею 1450,70 кв.м.
При цьому, позивач вказує, що, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 02.10.2017, по АДРЕСА_3 зареєстровано житловий будинок з вбудованим нежитловим приміщенням адміністративно-торгівельного комплексу, об'єкт житлової нерухомості загальною площею - 1450,7 кв.м, житлова площа - 54,7 кв.м, торгівельна площа - 711,3 кв.м, адміністративна площа - 642,5 кв.м /реєстраційний об'єкт нерухомого майна - 1114408935101.
Позивач вказує, що зміни технічних характеристик та переобладнання типу об'єкту з житлового будинку на житловий будинок з вбудованим нежитловим приміщенням адміністративно-торгівельного комплексу зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №1031 від 11.10.2011 "Про переведення частини житлового будинку по АДРЕСА_3 до категорії нежитлових" та декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КД143130090459, виданої 09.01.2013.
Отже, з 09 січня 2013 року фактично перестав існувати такий об'єкт нерухомості, як житловий будинок, оскільки державою узаконено його поділ та надано дозвіл на експлуатацію об'єктів, що утворились. Вказане підтверджується декларацією про готовність об'єкту до експлуатації, яка прийнята Інспекцією ДАБК у Кіровоградській області.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 1 липня 2004 року розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі:
1) знищення об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості;
2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна;
3) виключення об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв'язку із змінами проектної документації на будівництво;
4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.
У разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об'єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об'єкта.
Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.
У разі поділу об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості або виділу частки з об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об'єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об'єкта.
Відомості про речові права, обтяження речових прав щодо об'єкта, що поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта одночасно з відкриттям розділів Державного реєстру прав на кожний новостворений об'єкт переносяться до таких розділів. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права, обтяження речових прав не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, відомості про такі права, обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.
Як встановлено судом зі змісту декларації, після реконструкції утворилось: торгове приміщення площею 711,34 кв.м, офісне приміщення - 642,46 кв.м та двокімнатна квартира - 96,90 кв.м.
Суд вказує, що прийнявши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, інспекція ДАБК визнала, що з раніше побудованого житлового будинку утворилось 3 нові об'єкти: торгове, офісне та квартира.
Таким чином, з 09 січня 2013 припинив існування такий об'єкт нерухомості як житловий будинок, оскільки державою фактично узаконено його поділ та надано дозвіл на експлуатацію об'єктів, які утворились після його реконструкції.
Разом із тим, відсутність державної реєстрації права власності позивачем на об'єкти нерухомості, які утворились після реконструкції будинку, не доводить фактичного існування попереднього об'єкта нерухомого майна та відповідного об'єкта оподаткування.
Наявність у державних реєстрах протилежної за своїм змістом інформації не дає законних підстав для нарахування податкових зобов'язань за об'єкт нерухомості, який фактично не перебуває у власності позивача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у власності позивача у спірні періоди на праві власності не перебував будинок по АДРЕСА_3 , оскільки на його місці утворені торгове, офісне приміщення та квартира.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1 статті 77 КАС України), а, згідно з частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, перевіривши доводи та аргументи сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0203034-5207-1123 від 21.10.2019, №0118593-5207-1123 від 13.06.2020 та №0007759-2404-1123 від 29.03.2021.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1191,16 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0203034-5207-1123 від 21.10.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0118593-5207-1123 від 13.06.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0007759-2404-1123 від 29.03.2021 року
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1191,16 грн з Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486) за рахунок бюджетних асигнувань.
Копію рішення надіслати учасникам справи.Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК