про залишення позовної заяви без руху
29 червня 2023 року м. Київ №754/6479/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального територіального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного виконавця Зленко Оксани Василівни, державного виконавця Жиглій Валентини Миколаївни про визнання дій (бездіяльності) протиправною, визнання неправомірними та скасування постанов, повернення стягнутих коштів, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального територіального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного виконавця Зленко Оксани Василівни, державного виконавця Жиглій Валентини Миколаївни про визнання дій (бездіяльності) протиправною, визнання неправомірними та скасування постанов, повернення стягнутих коштів в межах виконавчого провадження №50644584 щодо примусового виконання Постанови Деснянського районного суду міста Києва №754/12061/15 (Номер провадження 3/754/500/16) від 16.02.2016 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, та стягнення моральної шкоди у сумі 50000,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.05.2023 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального територіального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного виконавця Зленко Оксани Василівни, державного виконавця Жиглій Валентини Миколаївни про визнання дій (бездіяльності) протиправною, визнання неправомірними та скасування постанов, повернення стягнутих коштів, стягнення моральної шкоди передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, суддя зазначає, що позовні вимоги, зокрема, заявлені до державного виконавця Зленко Оксани Василівни та державного виконавця Жиглій Валентини Миколаївни, однак, відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно зі статтею 6 цього Закону систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є лише представником відповідного органу примусового виконання.
Проте, як вбачається із позовної заяви, позивач заявляє свої вимоги саме до державних виконавців органу державної виконавчої служби, чим порушує вимоги ч. 3 ст. 287 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, як слідує з позовної заяви, позивачем в порушення вказаних вимог у позовній заяві не зазначено: відомого номеру телефону, офіційної електронної адреси та/або адреси електронної пошти відповідача (-ів).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, строк для оскарження дій державного виконавця складає 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 17.12.2020 №480/6383/20 Другого апеляційного адміністративного суду.
Як встановлено суддею із позовної заяви, позивач, зокрема, просить суд скасувати постанови ВП №50644584 від 11.04.2023 про стягнення виконавчого збору та про розмір додаткових витрат виконавчого провадження, також просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб органу державної виконавчої служби.
Зокрема у своїй позовній заяві позивач зазначає, що дізнався про порушення своїх прав лише на початку квітня 2023 року та 05.05.2023 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №50644584.
Суддя зазначає, що початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, предметом даного адміністративного позову є постанови ВП №50644584 від 11.04.2023 про стягнення виконавчого збору та про розмір додаткових витрат виконавчого провадження, та бездіяльність посадових осіб органу державної виконавчої служби.
Щодо посилання позивача на те, що порушений строк на звернення до суду підлягає поновленню, у зв'язку з тим, що лише 05.05.2023 вона ознайомилась із матеріалами виконавчого провадження №50644584, після чого дізналась про свої порушенні права та у десятиденний строк звернулась до суду, суд зазначає таке.
Позивач до позовної заяви не надав доказів на підтвердження того, що саме 05.05.2023 вона дізналась про порушення своїх прав. Проте, позивач у своїй позовній заяві вказує, що 04.04.2023 при вчиненні дії «зняття з реєстрації транспортного засобу», їй стало відомо, що на її автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER державний номерний знак НОМЕР_1 , Деснянським відділом державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), накладено арешт «заборона на відчуження». У телефонній розмові з працівниками ДВС їй повідомлено, що виконавче провадження №50644584 відкрито ще у 2016 році. Також, позивачем вказано, що 05.04.2023 вона відвідала відділ ДВС в Деснянському районі м. Києва, з метою отримання інформації стосовно вказаного виконавчого провадження та 05.04.2023 сплатила по ВП №50644584 572,16 грн., в зазначену суму включено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. Зазначила, що 14.04.2023 отримала постанову про закінчення виконавчого провадження №50644584 від 11.04.2023, якою також припинений арешт майна боржника винесений державним виконавцем 14.06.2016 по виконавчому провадженні №50644584.
Водночас з наведеною вище позовною заявою позивач звернувся до суду лише 15.05.2023, яка зареєстрована Деснянським районним судом міста Києва за вх. №21455 від 15.05.2023, що підтверджується відміткою суду про одержання на позовній заяві, тобто з порушенням строку, визначеного КАС України.
Разом з тим обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням:
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи та для суду, із зазначенням у вступній частині позовної заяви належного(-их) відповідача(-ів) та змісту позовних вимог щодо кожного з відповідача(-ів), у разі зазначення в позовній заяві кількох відповідачів,з урахуванням висновків суду;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального територіального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державного виконавця Зленко Оксани Василівни, державного виконавця Жиглій Валентини Миколаївни про визнання дій (бездіяльності) протиправною, визнання неправомірними та скасування постанов, повернення стягнутих коштів, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.