28 червня 2023 року № 320/4156/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України , Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання дозволу ОСОБА_1 на переведення та несплати грошового забезпечення з травня 2022 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 наказ про переведення до військової частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з травня 2022 року по день винесення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами протиправно, в порушення вимог чинного законодавства не було розглянуто рапорт позивача на переведення до військової частини НОМЕР_2 , а також, починаючи з травня 2022 року, не виплачується грошове забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі у відзивах заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в задоволенні позову.
Позивачем подано до суду заперечення на відзиви відповідачів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 03.04.2017 Управлінням персоналу штабу Командування ВМС ЗС України.
З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2023 позивач подав на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив видати наказ про переведення його до Військової частини НОМЕР_2 .
До вказаного рапорту позивачем було додано копію клопотання командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.01.2023 №167 про переведення старшого матроса ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_4 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Внаслідок не отримання, станом на 20.02.2023, жодної відповіді на поданий рапорт, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Статтею 14 Статуту обумовлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (ст. 31 Статуту).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 110 Дисциплінарного статуту встановлено, що усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції (ст. 111 Дисциплінарного статуту).
Згідно ст. 117 Дисциплінарного статуту пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення).
Пунктом 12 Положення передбачено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Отже, переміщення по службі оформлюється письмовим наказом по особовому складу на підставі відповідних документів, право на видання якого має командирам військової частини.
Пунктом 82 Положення передбачено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється: 1) на вищі посади - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади, серед іншого, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; 3) на нижчі посади, серед іншого, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Відповідно до пункту 110 Положення переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:
між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 підпорядковуються Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України, в той час як війська частина НОМЕР_2 - Командуванню Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Таким чином, в даному випадку має місце переміщення військовослужбовця рядового складу між військовими частинами видів Збройних Сил України, яке здійснюється за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
При цьому, відповідно до ст. 115 Дисциплінарного статуту вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов'язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Так, ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Судом встановлено, що рапорт позивача про переведення до Військової частини НОМЕР_2 був отриманий відповідачем засобами поштового зв'язку 10.02.2023.
Водночас, позовна заява підписана позивачем 20.02.2023.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідачів, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідачів надати наказ про переведення позивача до військової частини НОМЕР_2 , викладені у позові від 20.02.2023, є передчасними, внаслідок чого задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з травня 2022 року по день винесення судового рішення, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.10.2022 по теперішній час вважається таким, що без поважних причин в умовах воєнного стану вчинив дії в яких міститься ознака кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 (Дезертирство) Кримінального кодексу України..
Відповідно до пункту 15 Розділу 1 Наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 №260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
В матеріалах справи наявна копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2022 №634 "Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 ", в якому, зокрема, наказано припинити з 11.10.2022 виплату грошового забезпечення та повністю позбавити премій позивача.
Ураховуючи вищевикладене дії відповідача щодо припинення з 11.10.2022 виплати грошового забезпечення позивачу та повністю позбавлення премій останнього є законними.
Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів не виплати позивачу грошового забезпечення починаючи з травня 2022 року, як стверджується у позові.
За наведених обставин, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.