ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" червня 2023 р. справа № 300/3420/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Ілюк А.Р.,
представника позивача - Яремчука О.О.,
представника третьої особи - Коритко І.Б.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департамент патрульної поліції Національної поліції України,
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 68724077 від 21.02.2022, -
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нагорняка Ігоря Романовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 68724077 від 21.02.2022.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м.Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нагорняком І.Р. в порушення вимог частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68724077 від 21.02.2022. Представник позивача зазначив, що виконавче провадження № 68724077 відкрито на підставі постанови інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, строк пред'явлення якої до виконання завершився 06.02.2022. За вказаних обставин, така постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" мала бути повернута стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Окрім цього, представник позивача зазначив, що постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 не набрала законної сили, оскільки була направлена на адресу, за якою ОСОБА_1 ніколи не проживав: АДРЕСА_1 , тоді як місцем реєстрації та фактичного проживання позивача з 24.06.2011 є: АДРЕСА_2 . З огляду на те, що ОСОБА_1 не отримував постанову № 1АВ 03260448 від 06.11.2021, такий виконавчий документ не набрав законної сили та не підлягає примусовому виконанню.
Ухвалою від 14.06.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та поновлено такий строк, відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено Департамент патрульної поліції Національної поліції України до участі у справі № 300/3420/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, призначено судове засідання на 22.06.2023 о 15:00 год.
21.06.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли пояснення представника Департамента патрульної поліції Національної поліції України від 21.06.2023 на позовну заяву. Так, представник третьої особи зазначила, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України прийняв постанову за № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Зазначена постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 надіслана 21.11.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 як власника транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів: вулиця Хмельницького, 54/6, місто Івано-Франківськ. 04.01.2022 постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 повернулася до Департамента патрульної поліції Національної поліції України з позначкою про невручення у зв'язку із закінченням термінів зберігання. Отже, постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 набрала законної сили 04.01.2022. З метою примусового виконання постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 третя особа направила 11.02.2022 таку постанову до Відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), тобто в межах трьохмісячного строку на пред'явлення до виконання, який розпочинається з наступного дня після набрання виконавчим документом законної сили (а.с. 46-57).
21.06.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи письмових доказів: витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 58-64).
22.06.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Департамента патрульної поліції Національної поліції України про долучення доказів до матеріалів адміністративної справи. Так, представник третьої особи долучила копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 22.06.2023 № 31/9-2887-2023, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 не звертався до сервісних центрів МВС із заявою про внесення змін у зв'язку зі зміною місця проживання після 06.11.2021 (а.с. 65-73).
Представник Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання 22.06.2023 не з'явився, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених, в тому числі, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина друга статті 269 КАС України).
Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно.
22.06.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.06.2023 у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засіданні 27.06.2023 явку свого представника не забезпечив.
Представник Департамента патрульної поліції Національної поліції України в судовому засіданні 27.06.2023 надала суду копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 23.06.2023 № 31/9-2920-2023, у якому повідомлено, що відповідно до баз даних Єдиного державного реєстру МВС України, транспортний засіб Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано 25.10.2021 Івано-Франківським ВРЕР УДАІ при УМВС в Івано-Франківській області за ОСОБА_1 . Згідно модуля «Фізичні особи» Єдиного державного реєстру МВС України, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник Департамента патрульної поліції Національної поліції України щодо позову заперечила, просила суд в задоволенні позову відмовити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
06.11.2021 Департамент патрульної поліції Національної поліції України прийняв постанову № 1АВ 03260448 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Згідно вказаної постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 зафіксовано транспортний засіб Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 37 км/год. В постанові зазначено зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Дата набрання постановою законної сили 04.01.2022, строк пред'явлення до виконання до 06.01.2022 (а.с. 52).
21.11.2021 постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 як власника транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів: вулиця Хмельницького, 54/6, місто Івано-Франківськ.
04.01.2022 постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 повернулася до Департамента патрульної поліції Національної поліції України з позначкою про невручення у зв'язку із закінченням термінів зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53-54).
11.02.2022 Департамент патрульної поліції Національної поліції України направив до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заяву про примусове виконання постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 (а.с. 27).
21.02.2022 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нагорняком І.Р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 68724977 з примусового виконання постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 24-25). Листом від 21.02.2022 № 32192 постанова про відкриття виконавчого провадження № 68724977 від 21.02.2022 направлена боржнику на адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 26).
25.04.2023 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про арешт коштів боржника (а.с. 29-30).
17.05.2023 позивач отримав повідомлення від АТ «КБ «Приватбанк» про арешт коштів в сумі 948,00 грн. (а.с. 20).
25.05.2023 представник позивача подав до відповідача адвокатський запит № 01-25/05 про надання копій постанови про відкриття виконавчого провадження № 68724977 від 21.02.2022 та постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2023 (а.с. 21-22).
Листом від 30.05.2023 № 94397 Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав представнику позивача копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 68724977 від 21.02.2022 та постанови про арешт коштів боржника від 17.05.2023 (а.с. 23).
Вважаючи протиправною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нагорняка І.Р. про відкриття виконавчого провадження № 68724977 від 21.02.2022, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить скасувати вказану постанову.
Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду:
Як встановлено судом, представник позивач не погоджується з постановою про відкриття виконавчого провадження № 68724977 від 21.02.2022, оскільки постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , не набрала законної сили та не підлягає примусовому виконанню.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону № 1404-VІІІ.
Так, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1404-VІІІ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як встановлено судом, виконавчим документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 68724977, слугувала постанова Департамент патрульної поліції Національної поліції України за № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 . Дата набрання зазначеною постановою законної сили 04.01.2022, строк пред'явлення до виконання до 06.01.2022 (а.с. 28).
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені статтею 12 Закону № 1404-VІІІ.
Так, згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
З огляду на те, що в спірному випадку за постановою № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 стягувачем є державний орган, то строк пред'явлення такої постанови до виконання три місяці.
Ключовим для вирішення цього спору є встановлення дати набрання законної сили постановою № 1АВ 03260448 від 06.11.2021, оскільки пред'явити до виконання можливо лише той виконавчий документ, який набрав законної сили.
Так, набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили регламентовано статтею 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з частинами першою-третьою статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
З огляду на вищевказані положення статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 мала набрати законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Як встановлено судом, постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 надіслана 21.11.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 як власника транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів: вулиця Хмельницького, 54/6, місто Івано-Франківськ.
04.01.2022 постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 повернулася до Департамента патрульної поліції Національної поліції України з позначкою про невручення у зв'язку із закінченням термінів зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53-54).
За вказаних обставин, формально згідно припису статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення дата набрання зазначеною постановою законної сили - 04.01.2022, тобто дата повернення поштового відправлення з позначкою про невручення постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 ОСОБА_1 .
Щодо доводів представника позивача про пропуск передбаченого статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення строку пред'явлення постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 до виконання, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Водночас, порядок звернення постанови до виконання регламентовано статтею 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) визначений статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Таким чином, статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено спеціальний строк для примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), а саме: 30 днів з дня набрання законної сили такою постановою.
В будь-якому випадку, строк пред'явлення постанови до примусового виконання пов'язаний з датою набрання такою постановою законної сили. Так, в постанові № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 датою набрання зазначеною постановою законної сили зазначено дату повернення поштового відправлення з позначкою про невручення постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 ОСОБА_1 - 04.01.2022.
Що стосується адреси позивача, за якою направлено постанову № 1АВ 03260448 від 06.11.2021, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) регламентовано статтею 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
В спірному випадку, 21.11.2021 постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 як власника транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів: вулиця Хмельницького, 54/6, місто Івано-Франківськ.
Натомість, представник позивача повідомив, що за вказаною адресою ОСОБА_1 ніколи не проживав, а зареєстроване місце проживання, за яким позивач фактично проживає з 24.06.2011: АДРЕСА_2 . Вказаний факт підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с. 17).
Також вказана адреса місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , зазначена в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 від 25.10.2011 (а.с. 19).
В судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача надав суду оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 25.10.2011. Суд встановив відповідність наявної в матеріалах справи копії такого свідоцтва його оригіналу.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 була надіслана 21.11.2021 на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, а саме: АДРЕСА_1 .
На підтвердження своїх доводів, представник третьої особи надала суду копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 20.06.2023 № 31/9-2861-2023, до якого долучено відомості з Єдиного державному реєстрі транспортних засобів, а саме реєстраційну картку транспортного засобу Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , в якій зазначена адреса власника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 56).
Представник Департамента патрульної поліції Національної поліції України в судовому засіданні 27.06.2023 також надала суду копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 23.06.2023 № 31/9-2920-2023, згідно якого, відповідно до баз даних Єдиного державного реєстру МВС України, транспортний засіб Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано 25.10.2011 Івано-Франківським ВРЕР УДАІ при УМВС в Івано-Франківській області за ОСОБА_1 . Згідно модуля «Фізичні особи» Єдиного державного реєстру МВС України, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, вказані вище обставини свідчать про існування невідповідності інформації щодо місця проживання власника транспортний засіб Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , яка міститься в Єдиного державному реєстрі транспортних засобів (вулиця Хмельницького, 54/6), та тією, яка зазначена в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 25.10.2011 (вулиця Хмельницького, 51-Е/6). Остання адреса згідно наданої суду копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , є зареєстрованим з 24.06.2011 місце проживання ОСОБА_1 .
З поданих суду представником третьої особи доказів судом не встановлено причин виникнення такої невідповідності щодо інформації про місце проживання ОСОБА_1 .
Також в суду немає жодних доказів, які б стверджували про те, що така ситуація щодо помилкової адреси відповідача в Єдиного державному реєстрі транспортних засобів виникла внаслідок недобросовісних дій позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 була надіслана 21.11.2021 на неналежну адресу позивача: АДРЕСА_1 , оскільки така адреса не є місцем реєстрації чи фактичного проживання ОСОБА_1 .
Такі обставини свідчать про недотримання права позивача на участь у процесі притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, позбавлення ОСОБА_1 можливості сплатити 50 відсотків розміру штрафу або оспорити постанову № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 в адміністративному чи судовому порядку.
Таким чином, 04.01.2022 - дату повернення поштового відправлення з позначкою про невручення постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021, направленого за неналежною адресою позивача, не можна вважати датою набрання зазначеною постановою законної сили.
За вказаних обставин, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нагорняком І.Р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68724077 від 21.02.2022 на підставі виконавчого документа - постанови № 1АВ 03260448 від 06.11.2021, яка не набрала законної сили, тобто такі дії за вказаною постановою як виконавчим документом, вчинені передчасно.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України не позбавлений можливості надіслати постанову № 1АВ 03260448 від 06.11.2021 ОСОБА_1 на адресу місця його проживання: АДРЕСА_2 , та надати позивачу можливість добровільно сплати штраф за виявлене порушення правил дорожнього руху. У разі несплати штрафу ОСОБА_1 протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, така постанова підлягатиме примусовому виконанню в загальному порядку.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Саме в частині другій вказаної Статті закріплено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці Європейського суду з прав людини. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
З огляду на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 68724077 від 21.02.2022 на підставі виконавчого документа, який не набрав законної сили, така постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м.Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Нагорняка І.Р. є протиправною, оскільки прийнята за відсутності відповідної правової підстави, а тому підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 32528798800007072031 від 09.06.2023 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 858,88 грн. (а.с. 8).
Зважаючи на задоволення позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 858,88 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Також представник позивач просить стягнути з відповідача 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Суд, розглянувши таке клопотання представника позивача, дійшов такого висновку.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надав суду такі документи: копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ІФ № 1043929 від 08.06.2023 (а.с. 60); копію акта про обсяг наданої правової допомоги за договором від 24.05.2023 (а.с. 61); копію договору про надання правової допомоги від 24.05.2023 (а.с. 62); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001013 від 28.04.2015 (а.с. 33).
Відповідно до акту про обсяг наданої правової допомоги за договором від 24.05.2023, адвокат Яремчук О.О. надав ОСОБА_1 правову допомогу в такому обсязі: зустріч з клієнтом, отримання інформації та правовий аналіз ситуації (0,2 год.); підготовка та відправка адвокатського запиту від 25.05.2023до відділу ДВС про надання копій постанов у виконавчому провадженні (1 год.); вивчення матеріалів виконавчого провадження (1 год.); вивчення та правовий аналіз судової практики і законодавства в аналогічних спорах (0,5 год.); підготовка позовної заяви та додатків до позову (2 год.); направлення позовної заяви до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» (0,5 год.); надання позовної заяви з додатками до суду в паперовій формі (0,5 год.). Всього вартість наданих послуг складає 1500,00 грн. (а.с. 61).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід-Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Щодо відсутності доказів оплати послуг з надання правової допомоги, то Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.
Так, у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов'язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."
Також Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 за результатом розгляду справи № 280/2635/20 зазначив: “КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено”.
Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Оцінивши характер наданої адвокатом правничої допомоги в цій справі, складність та категорію цієї справи, суд дійшов висновку про те, що надання усної консультації, підготовка адвокатом позовної заяви, не потребували значних зусиль. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає, що покладені на відповідача судові витрати за правничу допомогу мають бути співмірними з сумою коштів, що підлягають сплаті як судовий збір за розгляд цього спору професійним суддею. З огляду на це, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є дещо завищеним та неспівмірним із складністю цієї адміністративної справи. Підсумовуючи свої міркування, суд вважає справедливим відшкодувати позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 858,88 грн., тобто в розмірі ставки судового збору за розгляд цієї справи судом.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Нагорняка І.Р. про відкриття виконавчого провадження № 68724077 від 21.02.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код - 35021710, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76019) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ідентифікаційний код - 35021710, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76019.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ідентифікаційний код - 40108646, вулиця Федора Ернста, 3, місто Київ, 03048.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Рішення складене в повному обсязі 29 червня 2023 р.