Справа № 369/4365/22 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2829/2022 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
27 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 12022116310000206 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням його у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України закрито на підставі частини четвертої статті 309 КК України у зв'язку з добровільним лікуванням від наркоманії,-
Згідно з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_7 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за наступних обставин.
ОСОБА_7, у невстановлений час та місці, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання для власного вживання без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, незаконно придбав вказаний наркотичний засіб, який знаходився у 2 поліетиленових пакетах та незаконно зберігаючи його при собі для власного вживання без мети збуту, переносив вулицями м. Боярки Фастівського району Київської області до 29.03.2022.
29.03.2022 о 09:40 год. поблизу корп. 2 буд. 51 по вул. Білогородська, в м. Боярка, Фастівського району, Київської області ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України. Під час обшуку ОСОБА_7 працівниками поліції було виявлено та вилучено, із внутрішньої кишені куртки, в яку він був вдягнений, 2 поліетиленових пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-22/9331-НЗПРАП від 15.04.2022 надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн. Загальна маса кокаїну в речовинах становить 0,1493г.
Кокаїн, згідно Списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, зі змінами та доповненнями є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 12022116310000206 від 29.03.2022 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України закрито на підставі частини четвертої статті 309 КК України у зв'язку з добровільним лікуванням від наркоманії. Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення експертизи на користь держави у розмірі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що в матеріалах провадження відсутня будь яка інформація щодо того, що ОСОБА_7 страждав чи страждає на наркоманію та потребує лікування.
Звертає увагу, що суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 добровільно звернувся до КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», відповідно до довідки (контракту) від 23.06.2022 № 117029, копія якої долучена до матеріалів кримінального провадження за клопотанням захисника, згідно з якою з вказаної дати ОСОБА_7 розпочав лікування. В результаті чого суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 норми ч.4 ст. 309 КК України. Проте, суд першої інстанції не врахував правову позицію, викладену в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021 (справа № 357/11025/2019), відповідно до якої суд не звернув уваги на те, що в довідці (контракті) наданій Київською міською наркологічною клінічною лікарнею «Соціотерапія» від 23.06.2022 зазначено, що ОСОБА_7 розпочав лікування, але у даній довідці (контракті) не вказано про встановлення йому діагнозу «наркоманія», наявність якого є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України.
Наголошує, що з матеріалів кримінального провадження також не встановлено наявність рішення лікарсько-кваліфікаційної комісії щодо встановлення обвинуваченому діагнозу «наркоманія».
Вважає, що підстав для задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі ч.4 ст. 309 КК України, та закриття провадження у суду не було.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7, просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в частині звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала щодо обвинуваченого ОСОБА_7 даній нормі кримінального процесуального закон не відповідає.
Згідно матеріалів кримінального провадження на розгляд суду першої інстанції надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022116310000206 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ухвали, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за наступних обставин: ОСОБА_7 у невстановлений час та місці, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання для власного вживання без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, незаконно придбав вказаний наркотичний засіб, який знаходився у 2 (двох) поліетиленових пакетах та незаконно зберігаючи його при собі для власного вживання без мети збуту, переносив вулицями м. Боярка, Фастівського району, Київської області до 29 березня 2022 року. 29 березня 2022 року о 09 год. 40 хв. поблизу корп. 2, буд. 51 по вул. Білогородська, в м. Боярка, Фастівського району, Київської області, ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України. Під час обшуку ОСОБА_7 працівниками поліції було виявлено та вилучено із внутрішньої кишені куртки в яку він був вдягнений 2 (два) поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору. Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-22/9331-НЗПРАП від 15 квітня 2022 року надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн. Загальна маса кокаїну в речовинах становить 0, 1493 г. Кокаїн, згідно Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, зі змінами та доповненнями, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено. Обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та показав суду, що дійсно за наведених в обвинуваченні обставин вчинив даний кримінальний проступок, а саме: придбав кокаїн для власного вживання та йшов по вул. Білогородській, в м. Боярка. 29 березня 2022 року він був зупинений працівниками поліції, які під час огляду виявили та вилучили кокаїн, у вчиненому розкаюється.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_8 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно звернуся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркотичної залежності , про що надав відповідну довідку медичної установи.
Оскаржуваною ухвалою обвинуваченого ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 12022116310000206 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України закрито на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, у зв'язку з добровільним лікуванням від наркоманії.
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 309 КК України передбачена відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Ч. 4 ст. 309 КК України містить припис, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто приписи вказаної норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; особою розпочато лікування від наркоманії.
При цьому вказана норма права є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею обставини для її застосування.
Таким чином, встановлення цих обставин є достатнім для ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом з цим, відповідно до усталеної судової практики, для правильного застосування судом цієї норми права необхідно керуватися й положеннями Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15 лютого 1995 року, який у ст. 1 містить визначення термінів:
добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника;
наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною;
зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами - умисне систематичне незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин;
особа, хвора на наркоманію - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія»;
медичне обстеження - обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу «наркоманія».
Ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» визначено, що встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією.
Відповідно до Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами та психотропними речовинами, затвердженому спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України № 158/417 від 16 червня 1998 року, медичним обстеженням особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, вважається її обстеження в стаціонарних умовах за направленням лікаря-нарколога після проведеного медичного огляду з метою підтвердження (або не підтвердження) встановленого лікарем-наркологом діагнозу «наркоманія» чи «токсикоманія». Термін медичного обстеження не повинен перевищувати 10 діб. Діагноз «наркоманія» чи «токсикоманія» встановлюється лікарсько-консультативною комісією наркологічного закладу, де проводиться медичне обстеження. Якщо в результаті медичного обстеження встановлено діагноз «наркоманія» чи «токсикоманія» і особа потребує лікування в стаціонарних чи амбулаторних умовах, то лікарсько-консультативна комісія наркологічного закладу зобов'язана запропонувати їй пройти курс добровільного лікування та соціально-психологічної реабілітації.
З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував, чи дійсно обвинувачений ОСОБА_7 страждав на захворювання з діагнозом «наркоманія», який встановлюється за результатами проходження медичного обстеження відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15 лютого 1995 року та Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України № 306/680/21/66/5 від 10 жовтня 1997 року.
З наданої захисником обвинуваченого ОСОБА_8 до клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження копії контракту 117029 від 23 червня 2022 року, укладеного між обвинуваченим ОСОБА_7 та комунальним некомерційним підприємством «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», вбачається, що вказаний контракт був укладений обвинуваченим ОСОБА_7 лише для лікування з приводу його наркотичних проблем і не прослідковується, що КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» було встановлено обвинуваченому ОСОБА_7 діагноз «наркоманія», наявність якого є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі приписів ч. 4 ст. 309 КК України.
Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишились обставини того, що в матеріалах провадження наявні довідки комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» від 21 квітня 2022 року видані на ім'я ОСОБА_7 про те, що останній не звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі № 357/11205/19 (провадження № 51-2776 кмо 21), згідно з ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію та розпочате нею лікування від наркоманії.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, суду першої інстанції необхідно було з'ясувати обставини того, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися, а не ухилитися в такий спосіб від відповідальності за вчинене діяння.
Як вбачається з тексту оскаржуваного судового рішення, вказані обставини судом першої інстанції з'ясовані не були і як наслідок суд дійшов передчасного висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі положень ч. 4 ст. 309 КК України, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону України, який не підлягав застосуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому розгляді місцевому суду необхідно врахувати наведене та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, яке відповідатиме вимогам ст. 370 КПК України.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження № 12022116310000206 від 29 березня 2022 року за обвинуваченням його у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України закрито на підставі частини четвертої статті 309 КК України у зв'язку з добровільним лікуванням від наркоманії - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала оскарження не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4