27 червня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/3582/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/104/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст первісних позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
ОСОБА_3 зазначила, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2013 року. В цьому шлюбі сторони мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Наразі ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків і не надає дитині матеріальної допомоги. Відповідач працює та отримує дохід, не сплачує аліменти, з нього не проводиться стягнення за виконавчими документами.
За таких обставин ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на дочку ОСОБА_4 у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
ОСОБА_2 зазначив, що з березня 2008 року він почав проживати спільно з ОСОБА_3 , а 7 травня 2008 року вони зареєстрували шлюб. На час одруження ОСОБА_3 вже мала малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із реєстрацією шлюбу була проведена реєстрація народження дитини ОСОБА_3 , батьком якої записано позивача. ОСОБА_4 народилася до зустрічі сторін, а тому позивач не є її біологічним батьком.
За таких обставин ОСОБА_2 просив суд виключити з актового запису №17 від 20 вересня 2008 року про народження ОСОБА_4 , складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції, відомості про нього як батька дитини.
Процесуальні дії суду першої інстанції
Ухвалою від 20 липня 2016 року суд прийняв зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень у справі
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2016 року та до повноліття дитини.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 551 грн 20 коп. судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 4 червня 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року в частині стягнення аліментів змінено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2016 року та до повноліття дитини.
У решті рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 4 червня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 2 червня 2022 року, в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька з актового запису народження дитини відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що ОСОБА_2 записаний батьком дитини відповідно до частини першої статті 126 Сімейного кодексу України (далі - СК України), тобто за спільною заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою При цьому ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами відсутність кровного споріднення між ним і дитиною.
Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року постанову Хмельницького апеляційного суду від 2 червня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції керувався тим, що для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 квітня 2017 року за клопотанням ОСОБА_2 у справі призначена судово-біологічна (імунологічна) експертиза для встановлення кровного споріднення між ним і дитиною, яка не проведена внаслідок неявки ОСОБА_3 на відбір зразків крові. Скасовуючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції встановив факт ухилення ОСОБА_3 від проведення вказаної експертизи. 3 лютого 2020 року позивач ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Кулініченка Г.В., звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з письмовим клопотанням про призначення у справі судово-біологічної (імунологічної) експертизи. Водночас це клопотання судом по суті не вирішено та без розгляду не залишено, що призвело до порушення принципу змагальності сторін у цивільному процесі.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на час реєстрації народження дитини сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, внаслідок чого визначення походження дитини за заявою жінки та чоловіка про визнання батьківства є протиправним. ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_4 до зустрічі та одруження з ОСОБА_2 , який не є біологічним батьком дитини. Оскільки ОСОБА_3 ухилилася від проведення судово-біологічної експертизи та подання експертам необхідних матеріалів, то суд може визнати факт відсутності кровного споріднення між позивачем і дитиною, для з'ясування якого експертиза була призначена. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не з'ясував фактичні причини непроведення судово-біологічної експертизи, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції
18 липня 2022 року ОСОБА_4 досягла повноліття та набула цивільної процесуальної дієздатності. Оскільки ОСОБА_4 має безпосередній зв'язок із спірними матеріальними правовідносинами, а вимоги позову ОСОБА_2 безпосередньо стосуються її прав та обов'язків, то вона повинна брати участь у справі як співвідповідачка.
Наразі ОСОБА_2 не ставив перед апеляційним судом питання про участь ОСОБА_4 у справі.
Ухвалою від 24 квітня 2023 року апеляційний суд залучив ОСОБА_4 до участі у справі за позовом ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не подали відзив на апеляційну скаргу.
Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності відповідача та його представника
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.
Справа призначена до судового розгляду на 27 червня 2023 року о 9 годині.
25 травня 2023 року ОСОБА_2 і його представник, адвокат Кулініченко Г.В., одержали судову повістку про виклик у судове засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т. 3 а.с. 20). Крім того, направлені на адресу ОСОБА_2 судові повістки повернулися до суду з відміткою у поштовому повідомленні про відсутність адресата за місцем проживання. Тобто позивач і його представник повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді.
Адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи посилаючись на свою зайнятість в іншому судовому засіданні.
Оскільки поважність причини неявки відповідача ОСОБА_2 і його представника, адвоката Кулініченко Г.В., не підтверджена, а останні реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, адвокат Кулініченко Г.В. надав пояснення по суті спору в попередньому судовому засіданні, то апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
18 липня 2004 року народилася ОСОБА_4 , батьками якої записані ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
З 7 травня 2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2013 року.
20 вересня 2008 року сторони подали до Відділу реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції спільну заяву про визнання батьківства, за змістом якої ОСОБА_2 визнав себе батьком малолітньої дитини ОСОБА_6 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 . У свою чергу, ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 .
Того ж дня Відділ реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції склав актовий запис про народження №17 (з пропуском строку) щодо ОСОБА_4 .
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 27 квітня 2021 року №3447/3448/21-32 підписи від імені ОСОБА_2 , що міститься: в графі «Батько» на зворотній стороні аркуша заяви про визнання батьківства, що зареєстрована у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції №176-06/03-28 від 20 вересня 2008 року; в графі «17. Підстава запису відомостей про батька» під друкованим текстом «№ 176-06/03-28 від 20 вересня 2008 року» на зворотній стороні аркуша актового запису №17 від 20 вересня 2008 року про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Вказані підписи виконані ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Частиною 3 статті 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до пункту 1 статті 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
За змістом статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
В силу частини першої статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно зі статтею 125 СК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.
Як передбачено частиною першою статті 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Із положень статті 134 СК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) слідує, що на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 і 127 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом частини першої статі 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі статтею 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що правовідносини між батьками та дітьми виникають на підставі їх кровної спорідненості, відомості про яку мають бути зареєстровані в установленому законом порядку.
Походження дитини від батька, який перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, засвідчується органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Водночас, якщо матір і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, то батьківство встановлюється за їх спільною заявою, на підставі якої орган державної реєстрації актів цивільного стану складає відповідний актовий запис про народження.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Суд встановлює або спростовує батьківство на підставі сукупності зібраних доказів, які підтверджують, у тому числі спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також визнання особою свого батьківства.
При вирішенні спору щодо батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси батьків.
Підставою для категоричного висновку для визнання або спростування батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» (Кalacheva v. Russian Federation, рішення від 7 травня 2009 року, заява №3451/05, п. 34) вказав на те, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Висновок експертизи, у тому числі молекулярно-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У разі ухилення учасника справи від участі в експертизі, зокрема нез'явлення його на експертизу або неподання ним експертам необхідних матеріалів, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Водночас, неявка особи, яка бере участь у справі, на експертизу або ухилення цієї особи від подання експертам необхідних матеріалів, якщо без цього провести експертизу неможливо, не є безумовною підставою для визнання чи відмови у визнанні судом факту, для з'ясування якого була призначена експертиза. Це питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від того, яка сторона, через які причини не з'явилася на експертизу або не подала експертам необхідних матеріалів, а також яке значення має для неї висновок експерта, беручи до уваги всі докази, що є у справі в їх сукупності.
Із матеріалів справи слідує, що між сторонами виник спір з приводу батьківства позивача ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 , у порядку вирішення якого може бути спростований факт походження дитини від ОСОБА_2 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 квітня 2017 року за клопотанням представника ОСОБА_2 , адвоката Кулініченка Г.В., у справі призначена судово-біологічна експертиза, проведення якої було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертів було поставлено питання, чи є ОСОБА_2 біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 .?
Листом від 14 серпня 2017 року №11/1337 Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи повідомило суд про повернення ухвали про призначення експертизи без виконання у зв'язку з неявкою ОСОБА_3 на відбір зразків крові. Водночас у справі відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_3 разом із дитиною викликалася до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів.
У зв'язку з цим 11 жовтня 2017 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області скасував ухвалу від 7 квітня 2017 року про призначення судово-біологічної експертизи.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2022 року за клопотанням представника ОСОБА_2 , адвоката Кулініченка Г.В., у справі призначена судова молекулярно-генетична експертиза, проведення якої було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертів було поставлено питання, чи є ОСОБА_2 біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 .?
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 викликалися до експертної установи для відібрання біологічного матеріалу для дослідження на 3 лютого, 3 березня та 7 квітня 2023 року. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не з'явилися до експертної установи для відібрання матеріалів для проведення експертизи. Вони відсутні за зареєстрованим місцем проживання, внаслідок чого суд не зміг вручити їм повідомлення про виклики. У свою чергу, за повідомленням Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи 3 лютого та 7 квітня 2023 року ОСОБА_2 (який був належним чином повідомлений апеляційним судом про необхідність явки до експертної установи) також не прибув для відібрання біологічного матеріалу.
Листом від 11 квітня 2023 року №100-123/640 Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи повідомило апеляційний суд про повернення ухвали про призначення експертизи без виконання через неявку сторін на відбір зразків крові.
24 квітня 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував ухвалу від 22 грудня 2022 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. У подальшому ні ОСОБА_2 , ні його представник, адвокат Кулініченко Г.В., не зверталися до суду з клопотанням про повторне призначення молекулярно-генетичної (імунологічної) експертизи.
Апеляційний суд враховує, що судове провадження у справі триває більше семи років. У суду апеляційної інстанції відсутні достатні підстави для висновку, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 умисно не з'явилися до експертної установи для забору біологічних зразків, що свідчило б про їх ухилення від проведення експертизи з метою встановлення істини у справі та небажання отримати точні висновки щодо походження дитини.
Таким чином, апеляційний суд не може визнати факт про відсутність кровної спорідненості ОСОБА_2 і ОСОБА_4 відповідно до статті 109 ЦПК України.
Походження дитини ОСОБА_4 від батька ОСОБА_2 визначено за спільною заявою ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у порядку статті 126 СК України, а позивач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування цієї обставини.
Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність ОСОБА_2 відсутності кровного споріднення між ним і дитиною є обґрунтованим.
Посилання ОСОБА_2 на доведеність ним своїх позовних вимог і неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах справи та ухвалено з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 червня 2023 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
А.П. Корніюк
О.І. Талалай
Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 48