Ухвала від 29.06.2023 по справі 607/10263/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/10263/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/817/173/23 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022212050000083 від 22.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 358 КК України, про накладення арешту на транспортні засоби:

- трактор колісний «Беларус»-920, номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, двигун № НОМЕР_2 ;

- трактор колісний «Беларус»-920, номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, двигун № НОМЕР_4 ;

- автомобіль «КАМАЗ», модель 5511, тип ТЗ самоскид-С, 1987 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , шасі (рама) № НОМЕР_6 ;

- автомобіль «КАМАЗ», модель 5511, тип ТЗ самоскид-С, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , шасі (рама) № НОМЕР_8 ;

- автомобіль марки «Зил», модель 431410, тип ТЗ БІТУМОВОЗ-С, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ;

- автомобіль марки ГАЗ, модель 31021 (машина маркірувальна Шмель - 11А на базі автомобіля ГАЗ), 2001 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_10 , кузов (коляска) № НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 ;

- автомобіль марки КРАЗ, модель 5233Н2 МДКЗ-6/11 (машина для розподілення протиожеледних матеріалів МДКЗ - 6/6-01/06 на базі автомобіля КРАЗ), тип піскорозкидувач - С, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14 ;

- автомобіль марки КАМАЗ 5511, типу - самоскид, 1986 року випуску, номерний знак НОМЕР_15 , шасі № НОМЕР_16 ;

- автомобіль марки КАМАЗ 5511, типу - самоскид, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_17 , шасі № НОМЕР_18 ;

- трактор колісний МТЗ-80, 1987 року випуску з навісною дорожньою фрезою № 9901, номерний знак НОМЕР_19 ;

- навантажувач Амкодор - 322С - 01, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_20 ;

- навантажувач Амкодор - 322С - 01, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_21 , які належать ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», його філіям та є власністю держави.

Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що всупереч вимогам ст.170 КПК України у поданому прокурором клопотанні не доведено необхідності накладення арешту на майно, яке належить ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”, зокрема не наведено доказів щодо підстав чи розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно є доказом злочину, підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, а також не наведено обставин розумності та співмірності обмеження права власності.

В апеляційній скарзі прокурор, просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2023 р. про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на транспортні засоби зазначені у клопотанні, які належать ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”, його філіям та є власністю держави, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Апелянт вважає, що транспортні засоби, на які необхідно накласти арешт відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Окрім того, вказані в клопотанні автомобілі та спецтехніка мають істотне значення для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин під час досудового розслідування кримінального провадження, можуть бути використані як докази факту злочинних дій.

Вказує, що без арешту транспортних засобів, які вже визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженні та оголошені в розшук, неможливо буде виконати покладені на органи досудового розслідування завдання кримінального провадження, передбачені ст.2 КПК України.

Звертає увагу суду, що не накладення арешту на авто та спецтехніку може стати наслідком їх видозміни, відчуження або передачі третім особам, що ускладнить притягнення до відповідальності винних осіб, спроможність запобігти (усунути) порушення закону, а також втрати можливості використання транспортних засобів, як речових доказів у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що станом на даний час існує потреба у застосуванні арешту на транспортні засоби, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, існує загроза подальшого неналежного використання цього майна, і для забезпечення збереження речових доказів у кримінальному правопорушенні необхідна заборона відчуження розпорядження та/або користування транспортними засобами.

Вважає, що будь-яких негативних наслідків від життя такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитись на інтересах інших осіб та матеріалами кримінального провадження не встановлено.

Обґрунтовуючи свої доводи, також зазначає, що аргументи викладені слідчим суддею у мотивувальній частині ухвали від 09.06.2023 не відповідають фактичним обставинам справи та поданим копіям матеріалам кримінального провадження, а посилання слідчого судді на норму ст.96-3 КК України є необґрунтованим.

Крім цього, на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника власника майна, адвоката ОСОБА_7 , в якому остання просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора та проводити апеляційної розгляд у відсутності представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представника власника майна.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду; прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, навела аналогічні викладені у ній мотиви, просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2023 року та задовольнити подане нею клопотання про арешт майна; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022212050000083 від 22.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.358 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що між ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ «БМБУД» була укладена низка договорів щодо транспортних засобів, зазначених вище, а саме:

1) договір оренди рухомого майна № 3-РМ від 04.01.2021, строком на 1 рік (до 03.01.2022). Згідно умов договору ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» передає в строкове платне користування ТОВ «БМБУД» рухоме майно, а саме:

- трактор колісний «Беларус»-920, номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, двигун № НОМЕР_2 ;

- трактор колісний «Беларус»-920, номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, двигун № НОМЕР_4 ;

- автомобіль «КАМАЗ», модель 5511, тип ТЗ самоскид-С, 1987 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , шасі (рама) № НОМЕР_6 ;

- автомобіль «КАМАЗ», модель 5511, тип ТЗ самоскид-С, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , шасі (рама) № НОМЕР_8 ;

- автомобіль марки «Зил», модель 431410, тип ТЗ БІТУМОВОЗ-С, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ;

2) договір оренди рухомого майна №5-РМ від 30.03.2021, строком на 1 рік (до 29.03.2022). Згідно умов договору ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» передає в строкове платне користування ТОВ «БМБУД» рухоме майно, а саме:

3) договір оренди рухомого майна №6-РМ від 29.04.2021, строком на 1 рік (до 28.04.2022). Згідно умов договору ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» передає в строкове платне користування ТОВ «БМБУД» рухоме майно, а саме:

- автомобіль марки КАМАЗ 5511, типу - самоскид, 1986 року випуску, номерний знак НОМЕР_15 , шасі № НОМЕР_16 ;

- автомобіль марки КАМАЗ 5511, типу - самоскид, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_17 , шасі № НОМЕР_18 ;

4) договір оренди рухомого майна №7-РМ від 29.04.2021, строком на 1 рік (до 28.04.2022). Згідно умов договору ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» передає в строкове платне користування ТОВ «БМБУД» рухоме майно, а саме:

- трактор колісний МТЗ-80, 1987 року випуску з навісною дорожньою фрезою № 9901, номерний знак НОМЕР_19 ;

5) договір оренди майна № 8-РМ від 23.06.2021, строком на 1 рік (до 23.06.2022). Згідно умов договору ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» передає в строкове платне користування ТОВ «БМБУД» рухоме майно, а саме:

- навантажувач Амкодор - 322С - 01, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_20 ;

- навантажувач Амкодор - 322С - 01, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_21 .

На даний час, строки вищевказаних договорів закінчені, проте службові особи ТОВ «БМБУД» дотепер не повернули на адресу ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» транспортні засоби, зазначені в договорах.

Окрім того, в межах розгляду господарських позовів представнику ДП «Тернопільський облавтодор» стало відомо про наявність актів приймання-передачі (повернення майна) від 05 липня 2022 року, згідно яких директор ДП «Тернопільський облавтодор» ОСОБА_8 ніби-то отримав від директора ТОВ «БМБУД» ОСОБА_9 майно, орендоване останніми за договорами оренди рухомого майна від 29 квітня 2021 року № 6-РМ, від 04 січня 2021 року № 3-РМ, однак насправді такого повернення не було, тому 24.02.2023 вказані відомості внесено до ЄРДР за № 12023216040000224, за ч. 1 ст. 358 КК України, та постановою процесуального керівника вказане провадження приєднано до провадження № 42022212050000083.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що станом на теперішній час ТОВ «БМ БУД» використовує для здійснення своєї господарської діяльності обладнання, транспортні засоби, що належать ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», а саме:

- автомобіль «КАМАЗ», номерний знак НОМЕР_5 ;

- автомобіль марки «Зил», номерний знак НОМЕР_9 ;

- навантажувач Амкодор - 322С - 01, номерний знак НОМЕР_20 ;

- трактор колісний «Беларус»-920;

- трактор колісний МТЗ-80;

- три автомобілі марки «Камаз».

Перелічені транспортні засоби відповідно до постанови старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 02.05.2023 визнано речовими доказами, оскільки вони виступають предметами, що є об'єктом кримінально протиправних дій.

Крім того, на адресу СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області з ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» надійшло клопотання щодо звернення до суду з клопотанням про накладання арешту на вищевказані транспортні засоби.

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулась з клопотанням про накладення арешту на майно у вищенаведеному кримінальному провадженні, мотивуючи тим, що зазначені у клопотанні транспортні засоби та спецтехніка мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та відповідають критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

Слідчий суддя відмовляючи в задоволенні клопотання своє рішення обґрунтовував тим, що матеріалами клопотання не доведено необхідність накладення арешту на майно, яке належить ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ “ДАК”Автомобільні дороги України”, про арешт якого клопоче прокурор, оскільки у клопотанні не наведено доказів щодо наявності підстав чи розумних підозр вважати, що зазначене вище майно є доказом злочину та можливість використання як доказу у даному кримінальному провадженні №42022212050000083 від 22 вересня 2022 року, не доведено розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому прийшов до переконання, що прокурором не доведено необхідності такого арешту. Також, слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для застосування заходів кримінально - правового характеру до юридичної особи з урахуванням вимог ст.96-3 КК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.358 КК України, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначене у клопотанні прокурора майно (транспортні засоби та спецтехніка) відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, перелічені транспортні засоби відповідно до постанови старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 02.05.2023 визнано речовими доказами, оскільки вони виступають предметами, що є об'єктом кримінально протиправних дій.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження №42022212050000083 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022212050000083 не здійснюється відповідно до ст.96-3 КК України, за викладених у клопотанні обставин, не є підставою для відмови в його задоволенні.

Як убачається з клопотання прокурора про арешт майна, станом на теперішній час ТОВ «БМ БУД» незаконно використовує для здійснення своєї господарської діяльності обладнання транспортні засоби та спецтехніку, що належать ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України».

Перевірка таких обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування, є предметом подальшого досудового розслідування.

Крім того, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на майно, вказане у клопотанні прокурором, зокрема транспортні засоби, які належать ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”, його філіям та є власністю держави, з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване чи відчужене.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”.

Також колегія суддів апеляційного суду враховує, що ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України» безпосередньо звернулося до Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області щодо ініціювання питання про звернення до суду з клопотанням про накладання арешту на вищевказані транспортні засоби, які є власністю вказаного підприємства.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та накладення арешту на транспортні засоби: трактор колісний “Беларус”-920, номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, двигун № НОМЕР_2 ; трактор колісний “Беларус”-920, номерний знак НОМЕР_3 , 2007 року випуску, двигун № НОМЕР_4 ; автомобіль “КАМАЗ”, модель 5511, тип ТЗ самоскид-С, 1987 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , шасі (рама) № НОМЕР_22 ; автомобіль “КАМАЗ”, модель 5511, тип ТЗ самоскид-С, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , шасі (рама) № НОМЕР_23 ; автомобіль марки “Зил”, модель 431410, тип ТЗ БІТУМОВОЗ-С, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 ; автомобіль марки ГАЗ, модель 31021 (машина маркірувальна Шмель - 11А на базі автомобіля ГАЗ), 2001 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_10 , кузов (коляска) № НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 ; автомобіль марки КРАЗ, модель 5233Н2 МДКЗ-6/11 (машина для розподілення протиожеледних матеріалів МДКЗ - 6/6-01/06 на базі автомобіля КРАЗ), тип шасі (кузова, рами) НОМЕР_14 ; автомобіль КАМАЗ 5511, типу - самоскид, 1986 року випуску, номерний знак НОМЕР_15 , шасі № НОМЕР_16 ; автомобіль КАМАЗ 5511, типу - самоскид, 1991 року випуску, номерний знак НОМЕР_17 , шасі № НОМЕР_18 ; трактор колісний МТЗ-80, 1987 року випуску, з навісною дорожньою фрезою №9901, номерний знак НОМЕР_19 ; навантажував Амкодор - 322С - 01, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_20 ; навантажувач Амкодор - 322С - 01, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_21 , які належать ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна Компанія “Автомобільні дороги України”, його філіям та є власністю держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2023 року якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022212050000083 від 22.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 358 КК України, про арешт майна, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022212050000083 від 22.09.2022 р, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 358 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на транспортні засоби, які належать ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна Компанія «Автомобільні дороги України», його філіям та є власністю держави, а саме: