Справа № 303/1771/23
Закарпатський апеляційний суд
26.06.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн.
Згідно з постановою, 23 лютого 2023 року, о 06 год 00 хв, ОСОБА_1 , за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство в сім?ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого ОСОБА_2 могло бути завдано шкоду її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконною, просить її скасувати. Зазначає, що суд розглянув справу за його відсутності, чим позбавив апелянта права на захист. Звертає увагу на те, що мав намір у суді надати доказ у справі - відеозапис події того дня за участі його ОСОБА_1 та його дружини, однак через відсутність апелянта у судовому засіданні, не зміг цього зробити. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , неявка якого, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги те, що апелянт належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення від 24.03.2023, жодних заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП убачається, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд визнає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка у постанові.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №173984, 23 лютого 2023 року, о 06 год 00 хв, ОСОБА_1 , за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство в сім?ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого ОСОБА_2 могло бути завдано шкоду її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення підтверджуються й іншими доказами, зокрема: формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 (а. с. 2), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 23.02.2023, у яких потерпіла вказує на те, що ОСОБА_1 і тверезий, і в стані алкогольного сп'яніння вчиняє відносно неї домашнє насильство (а. с. 3), письмовими поясненням ОСОБА_1 (а. с. 4), відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, що поліцейські, прибувши за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановили, що він вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство в сім?ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого ОСОБА_2 могло бути завдано шкоду її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими та зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень під час їх збирання апеляційним судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що поліцейський Садварій В. В. був упереджений при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та інших процесуальних документів.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, чим позбавив апелянта права на захист, - апеляційний суд вважає такими, що не свідчать про відсутність у діях апелянта складу передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративного правопорушення. Відхиляючи твердження в цій частині, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції вжив всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про розгляд справи, який був призначений у місцевому суді на 20 березня 2023 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку SMS- повідомлення від 07.03.2023. Однак, зі змісту постанови убачається, що ОСОБА_1 до суду не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання на інший день не подавав, хоча був обізнаний з тим, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, розглядатиметься у Мукачівському міськрайонному суді.
З огляду на вищевказане, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта в цій частині не слугують підставою для скасування судового рішення, адже особа, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення повинна у першу чергу сама цікавитись провадженням у своїй справі. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, на підставі вищевикладеного, апеляційний суд констатує, що і в суді першої інстанції, і на час апеляційного розгляду ОСОБА_1 було відомо про суть вчиненого ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, крім того він належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи як у місцевому суді, так і в апеляційному суді, тому право на захист ОСОБА_1 порушено не було.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, не вжив жодних заходів для явки до суду, апеляційний суд вважає, що така поведінка учасника процесу направлена виключно на затягування розгляду справи, з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що місцевий суд позбав його можливості надати у якості доказу відеозапис події того дня, оскільки, скориставшись правом на апеляційне оскарження судового рішення, ОСОБА_1 не долучив до апеляційної скарги жодних доказів, у тому числі копії відеозапису, на які він посилається, які б підтвердили відсутність події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відхиляючи твердження апелянта в цій частині, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що місцевим судом була надана можливість ОСОБА_1 у повному обсязі реалізувати своє право на захист та взяти участь у розгляді справи щодо нього. При цьому, суд, на підставі наявних у матеріалах справи відомостей вважає, що своїми правами він скористався на власний розсуд. При цьому, вказана обставина не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, яка вважається обґрунтованою та законною.
Отже, апеляційний суд доходить висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду, перевірених апеляційним судом, наведених вище доказів, яким у постанові дана правильна оцінка.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильство в сім?ї, внаслідок чого ОСОБА_2 могло бути завдано шкоду її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги, які не знайшли свого підтвердження і жодними чином не спростовують та не впливають на висновки суду першої інстанції, спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувану постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану необхідно залишити без зміни, а подану особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу без задоволення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі й про виклик свідків чи витребування доказів, стороною захисту не заявлялось; що ОСОБА_1 , не з'явившись на розгляд справи, позбавив себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги та надати відповідні докази в їх підтвердження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН