Справа № 305/373/23
Закарпатський апеляційний суд
16.06.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою його захисника - адвоката Хабло О.Г. на постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2023,
Постановою судді Рахівського районного суду від 10.03.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади , з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору.
В оскарженій постанові судді від 10.03.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.
У контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 320 (територія Рахівської ОТГ Рахівського району Закарпатської області), 18 лютого 2023 року, близько 10 години 30 хвилин, прикордонним нарядом «Адміністративно-оперативна група», було виявлено та у подальшому затримано громадянина України ОСОБА_1 при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України.
В апеляційній скарзі захисник Хабло О.Г. просить зазначену вище постанову судді від 10.03.2023 скасувати, а провадження у даній справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що ОСОБА_1 за допомогою сервісу bla-bla-car придбав квиток на рейсовий автобус 5310-Маріуполь АВ - Свиноуське АС (Польща), до Хуста. Де намагався добратися до м.Хуст, декілька днів відпочити, почекати дружину з донькою з Германії та в подальшому законним способом намагатися перетнути державний кордон. Апелянт дізнався зі ЗМІ від заступника голови національного агентства з питань запобігання корупції заборона перетину державного кордону не законна, винесена розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі -Держприкордонслужба), викладеним у неоприлюдненому листі, введено широкомасштабне та безпрецедентне за наслідками обмеження одного з основних конституційних прав людини - права усіх чоловіків у віці від 18 до 60 років вільно залишати територію України. Тобто винесена керівником Адміністрації Державної прикордонної служби з перевищенням повноважень. Оригінал розпорядження за підписом свого керівника, Адміністрація прикордонної служби не надає, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Це розпорядження несе в собі низку корупційних ризиків. Тому намагався перетнути державний кордон офіційно, разом зі своєю сім'єю.
Апелянт сів в рейсовий автобус 17.03.2023 на автобусній станції АС Миколаїв, з пересадкою в м. Тернопіль (Таку послугу надає ФОП ОСОБА_2 ). Автобус їхав з запізненням. До міста Хуст він повинен був фактично потрапити близько 12 години дня 18.02.2023 року.
Не доїжджаючи понад 85 кілометрів до м. Хуст, наступного ранку приблизно о 10-15 годині автобус було зупинено прикордонниками на блокпосту в с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області. Прикордонники увійшли, та влаштували перевірку паспортних документів. Всіх хто зізнавався, що з собою має закордонний паспорт знімали з рейса, й доставляли до відділення прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Тим самим, на думку Апелянта, перевищує свої повноваження. Так частиною 3 статті 20 З.У. "Про державну прикордонну службу" Органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань. Для цього їм надається право перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в'їзду в Україну або виїзду з України, робити в них відповідні відмітки і у випадках, передбачених законодавством, тимчасово їх затримувати або вилучати; Водій рейсового автобусу чекав мене двадцять хвилин, потім йому прикордонним нарядом "адміністративно-прикордонна группа" була дана вказівка їхати далі по маршруту. А Апелянта було затримано начебто за спробу перетинання державного кордону.
На той час Апелянт ще не направлявся до державного кордону і ніяким способом не намагався його перетнути. Апелянт лише прямував та не доїхав до м. Хуст, що підтверджується придбаним квитком (доказ додається), а надалі будемо намагатися знайти свідків для допиту. Інспектори з відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , які диктували що апелянту писати, не до кінця продумали "легенду". Навіть, якщо Апелянт би намагався незаконно перетнути кордон, за допомогою невідомої особи з міста Хуст (згідно наданих в матеріалах справи поясненнях), то спочатку логічно було потрапити до міста Хуст, щоб зустрітися з невідомою особою, якій Апелянт начебто сплатив 30 000 гривень за можливість незаконно перетнути кордон, обговорити з цією невідомою особою план перетину кордону, а потім повернутися в зворотному напрямку. Тому версія, яку я записав під тиском інспекторів прикордонної служби являється абсолютно не логічною.
Захисник зазначає, що висновки Рахівського районного суду Закарпатської області, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, визнавальні пояснення про намір незаконно перетнути кордон у відділенні інспекторів прикордонної служби ОСОБА_1 були надані під психологічним тиском з боку прикордонників, які обіцяли його випустити у разі надання таких пояснень до дружини та доньки, з якими апелянт збирався зустрітися в м. Хуст, Закарпатської області. В іншому разі інспектори прикордонної служби погрожували відправити апелянта до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де його далі відправлять воювати до м. Бахмут (що в подальшому й намагалися зробити).
Разом з апеляційною скаргою захисником Хабло О.Г. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2023.
В судове засідання, яке було призначено на 16.06.2023 ОСОБА_1 та його захисник Хабло О.Г. не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 13.06.2023 адвокатом Хабло О.Г. до апеляційного суду подано додаткові пояснення у справі та просив розглянути справу без нього та ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що пропущений на оскарження судового рішення строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення із наступних підстав.
Встановлено, що судом першої інстанції 10.03.2023 справу про адміністративне правопорушення запроваджену щодо ОСОБА_1 розглянуто без його участі. В матеріалах справи відсутні докази про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови від 10.03.2023.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд визнає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, тому клопотання його захисника слід задовольнити, строк поновити.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно із положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень захисника Хабло О.Г. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки такі спростовуються доказами по справі.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006300 від 19.02.2023 (а.с.1), відповідно до якого у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 320 (територія Рахівської ОТГ Рахівського району Закарпатської області), 18 лютого 2023 року, близько 10 години 30 хвилин, прикордонним нарядом «Адміністративно-оперативна група», було виявлено та у подальшому затримано громадянина України ОСОБА_1 при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України;
- протоколом про адміністративне затримання від 18.02.2023 (а.с.2);
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 18.02.2023;
- поясненнями ОСОБА_1 від 18.02.2023 (а.с.4), відповідно до яких він заздалегідь запланував перетин державного кордону незаконним шляхом з подальшим потраплянням в Німеччину до сім'ї. для цього він в телеграмм-каналі знайшов невідому йому особу, яка за грошову винагороду в розмірі 3200 доларів зобов'язалась організувати йому незаконний перетин державного кордону з України в Румунію. Даній особі він скинув завдаток у розмірі 30 000 грн. По прибуттю в м. Хуст мав отримати від даної особи інструкції щодо подальшого незаконного перетину державного контролю та оплатити іншу частину суми у розмірі 2 500 доларів;
- поясненнями начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ОСОБА_3 з яких слідує, що 18.02.2023 близько 10 годин 30 хвилин надійшла доповідь від прикордонного наряду про затримання одного громадянина України чоловічої статі, на напрямку 320 прикордонного знаку, який намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України. За результатами фільтраційно-перевірочних заходів було встановлено, що затриманою особою являється громадянином України ОСОБА_4 , документи, що посвідчують особу: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 28.11.1995 року, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 09.10.2020 року, орган, що видав - 4811, довідка картки платника податків, посвідчення про приписку до призовної дільниці НОМЕР_3 , свідоцтво про народження № НОМЕР_4 , диплом кваліфікованого робітника НОМЕР_5 , додаток до диплому від 16.06.1995 року, банківська карта ПриватБанку НОМЕР_6 , банківська карта ПриватБанку НОМЕР_7 , грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 купюр на загальну суму 3000 доларів США, грошові кошти номіналом 50 Євро у кількості 1 купюра на загальну суму 50 Євро, грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 2 купюри на загальну суму 1000 гривень, грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 4 купюри на загальну суму 800 гривень, грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 1 купюра на загальну суму 100 гривень, грошові кошти номіналом 50 гривень у кількості 2 купюри на загальну суму 100 гривень, грошові кошти номіналом 20 гривень номіналом 10 гривень у кількості 2 купюри на загальну суму 40 гривень, грошові кошт у кількості 2 купюри на загальну суму 20 гривень, грошові кошти номіналом 5 гривень у кількості 2 купюри на загальну суму 10 гривень, грошові кошт номіналом 2 гривні у кількості 1 купюра на загальну суму 2 гривні, мобільний телефон марки Huawei чорного кольору. По прибуттю до впс «Ділове» (тип В) було встановлено що даний громадянин мав за мету здійснити незаконний перетин ДКУ. ОСОБА_5 повідомив, що після незаконного перетинання державною кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України на ділянці відповідальності впс «Ділове» через річку Тиса планував поїхати до Німеччини для подальшого спільного проживання із дружиною та дочкою і подальшого працевлаштування.
Також апеляційний суд вважає, що місцевим судом дотримані вимоги ст.ст. 251,252,280 КУпАП при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 зі змістом протоколу ознайомлений на зрозумілій йому мові, в поясненнях вину визнав в повному обсязі, скарг, доповнень та зауважень не має, що підтверджується його особистим підписом (а.с.1,4).
Докази, наведені вище, які апеляційний суд визнає належними й допустимими, і зібраними відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення - спроба незаконного перетину державного кордону України.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ОСОБА_3 діяв неправомірно при затриманні ОСОБА_1 , при проведенні перевірки та складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП, і таких до апеляційної скарги не додано. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, що адміністративне стягнення, яке накладено на нього у межах санкції ч.1 ст.204-1 КУпАП, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення, і в свою чергу є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу захисника Хабло О.Г. залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану залишити без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника Хабло О.Г. задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2023 у даній справі щодо ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу захисника Хабло О.Г. залишити без задоволення, а винесену щодо ОСОБА_1 постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10.03.2023 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Фазикош