Справа № 686/15188/23
Провадження № 3/686/4965/23
29 червня 2023 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу ВАБ № 959887 від 07.06.2023 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 26 травня 2023 року о 22 год. 30 хв., перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сковорода О.М., будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не з'явився, надали суду заяву щодо розгляду справи за їх відсутності та проханням закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи (про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку SMS повістки), в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення судового розгляду від неї не надходило.
На адресу суду від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Сковороди О.М. надійшло клопотання, в якому закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставах, викладених у письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки будь-яких об'єктивних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій з метою порушення громадського порядку, спокою громадян та/або прояву зневаги до суспільства (як обов'язкової ознаки дрібного хуліганства, виходячи із диспозиції ст. 173 КУпАП), матеріали справи не містять, не встановлено таких і судом.
Так, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що 26.05.2023 р., близько 22 год. 30 хв. перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , в гучній формі, зі своєї квартири зробив зауваження мешканцям квартири, які проживають над його квартирою поверхом вище. Підставою здійснених ним зауважень стало те, що, починаючи з 21 год. 00 хв. і до моменту здійснення зауваження (22 год. 30 хв. з їхньої квартири розносився голосний гуркіт і шум, який заважав його сім'ї відпочивати. Він був вимушений здійснити зауваження у гучній формі, оскільки, через шум, який відбувався у квартирі поверхом вищ,е його не могли почути. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що такий шум відбувається на постійній основі і в пізній час, що заважає йому та членам його сім'ї відпочивати. Також, ОСОБА_1 зазначив, що неодноразово спілкувався із ОСОБА_2 з приводу надмірного та постійного шуму з її квартири в пізній час, та вона щоразу обіцяла, що все припиниться та вмовляла ОСОБА_1 не звертатися до поліції).
Крім того в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , згідно якої вона просить прийняти міри до її сусіда - ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який постійно створює конфліктні ситуації, постійно провокує, погрожує, ображає.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у порушенні громадського порядку (урегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи суспільних відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей) шляхом вживання нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та вчинення інших дій. При цьому, для кваліфікації таких дій за ст. 173 КУпАП обов'язковому встановленню підлягає те, чи були вони вчинені з хуліганських мотивів, тобто через прагнення особи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12), об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння висновується з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Крім того, як випливає з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року, дії, вчинені винним щодо, зокрема, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками не підлягають кваліфікації як хуліганські. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку.
Фактичні обставини даної справи, встановлені судом на підставі відомостей, зафіксованих у доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, наданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності письмових поясненнях, свідчать, що матеріалами справи не доведено факт здійснення саме хуліганських дій у формі висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій, а були лише реакціє на дії потерпілої, з якою ОСОБА_4 перебувала на той момент в неприязних стосунках.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.
Фактичні обставини справи свідчать, що вказаний конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків та тривав незначний проміжок часу. Такі обставини, встановлені судом, підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Надані на розгляд адміністративні матеріали не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останній адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 256, 252, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: