27.06.2023 Справа №607/4765/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Кужель К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борова Любов Володимирівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борова Любов Володимирівна, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ним, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 26 лютого 2023 року. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час доньки проживають разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що працює, має нормований робочий день, забезпечує дітей всім необхідним, постійно слідкує за станом здоров'я дітей, їх розвитком, виховує та піклується про них. Натомість відповідачка дітьми не займається, місце її перебування невідоме. Тому просить визначити місце проживання дітей разом із ним.
20 березня 2023 року ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Л.М. відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2023 року матеріали вказаної цивільної справи передано на розгляд судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняку В.М., згідно розпорядження керівника апарату № 159 від 04 квітня 2023 року, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_6 .
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняка В.М. від 05 квітня 2023 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження. Вказаною ухвалою також вирішено копію позовної заяви з додатками надіслати до Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради та зобов'язати протягом двох місяців надати висновок щодо визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 01 червня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 27 червня 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують повному обсязі та просять задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідачки не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечив проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Представник третьої особи Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав суду висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини, який затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 10 травня 2023 року. Просив розглядати справу без присутності представника органу опіки та піклування, за наявними матеріалами у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 16 лютого 2023 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/10224/22.
Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дочок:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13 квітня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14 січня 2021 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
З довідки № 67 від 24 лютого 2023 року, виданої ДП «Благоустрій 1», встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки № 13 від 01 березня 2023 року, виданої директором школи № 29 ОСОБА_9 навчається у 5-В класі Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області.
Як вбачається з інформації № 17/07-01 від 01 березня 2023 року, наданої класним керівником ОСОБА_10 та директором школи № 29 ОСОБА_11 , за період з 01 вересня 2022 року по 01 березня 2023 року батько учениці 5-В класу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 брав безпосередню участь в освітньому процесі, а саме: відвідував батьківські збори, спілкувався із класним керівником, іншими учителями.
Як вбачається із висновку органу опіки і піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 487 від 10 травня 2023 року, орган опіки і піклування у зв'язку із відсутністю предмета спору між сторонами вважає, що підстав для визначення місця проживання дітей немає.
Згідно вищевказаного висновку, батько дітей ОСОБА_1 на засіданні комісії повідомив про те, що бажає визначити місце проживання доньок разом із ним, оскільки фактично вони проживають разом, їхнім вихованням займається він.
11 листопада 2022 року працівниками управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого ОСОБА_1 проживає в квартирі разом із дітьми, яка складається з трьох кімнат загальною площею 58,6 м.кв., з усіма комунальними зручностями. Для дітей виділені окремі кімнати, ліжко для сну, місце для відпочинку та навчання, іграшки відповідного віку.
Згідно довідки, виданої Головним управлінням Державної податкової служби у Тернопільській області ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Сума доходу за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року становить 198 773 гривень.
На засідання комісії мати дітей ОСОБА_2 не з'явилася. 27 квітня 2023 року на адресу управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона просить проводити засідання комісії з питань захисту прав дитини без її участі, щодо визначення місця проживання дітей разом із батьком не заперечує.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
В матеріалах справи міститься достатньо доказів, які доводять те, що ОСОБА_1 має самостійний дохід, має задовільні житлово-побутові умови, даних, які б негативно характеризували ОСОБА_1 в розумінні статті 161 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р., держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно ст.15 Закону, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, затвердженою резолюцією Генеральної асамблеї організації об'єднаних націй від 20.11.1959р, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли існують виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» також роз'яснив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Згідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд не погоджується з висновком органу опіки і піклування щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дітей у зв'язку з відсутністю предмета спору, виходячи з наступного.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2020 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20) вказано, що відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задоволення позову та визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , який на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Враховуючи те, що позов задоволено, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 1073,60 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 273, 280-282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, 19, 110, 112, 141, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, Декларацією з прав дитини, затвердженою резолюцією Генеральної асамблеї організації об'єднаних націй від 20.11.1959р., Конвенцією про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р., Постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борова Любов Володимирівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1073,60 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення виготовлено 30 червня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Третя особа: Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, бульвар. Т.Шевченка, 1, м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. М. Позняк